Псалтирь

Псалом 49

1 Псалом Асафов. Бог богов, Иегова, глаголет, и призывает землю от восхода солнца до запада.

2 С Сиона, который есть верх красоты, является Бог;

3 Грядет Бог наш, и не в молчании; пред лицем Его огонь пожирающий, вокруг Его сильная буря.

4 Он призывает небо свыше, и землю к суду над народом Своим:

5 `Соберите Мне святых Моих, вступивших со Мною в завет при жертве.

6 (И небеса провозгласили правду Его, ибо Судия сей есть Бог.) (Села.)

7 Слушай, народ Мой, что Я скажу тебе, Израиль, что Я возвещу тебе. Я Бог, твой Бог.

8 Не за жертвы твои Я буду укорять тебя; всесожжения твои всегда предо Мною.

9 Не нужно мне брать от дому твоего тельца, и козлов из дворов твоих.

10 Ибо Мои все звери в лесу, и скот на горах тысячами.

11 Я знаю всех птиц на горах, и краса полей предо Мною.

12 Если бы Я взалкал, то не сказал бы тебе, ибо Моя вселенная и что наполняет ее.

13 Неужели Я ем мясо волов, и кровь козлиную неужели пью?

14 В жертву Богу принеси хвалу, и соверши пред Всевышним обеты твои.

15 Призови Меня в день бедствия, Я избавлю тебя, и ты прославь Меня`.

16 Нечестивому же сказал Бог: что ты проповедуешь Мои уставы и носишь завет Мой в устах твоих?

17 А сам ненавидишь учение, и слова Мои бросаешь за себя назад.

18 Видя вора, соглашаешься с ним, и с прелюбодеями участвуешь.

19 Устам своим ты дал волю злословить, и язык твой сплетает коварство.

20 Сидишь и говоришь на брата твоего, на сына матери твоей клевету разглашаешь.

21 Ты это делал, Я молчал; и ты подумал, что Я таков же, как ты. Обличу тебя, пред глаза тебе представлю [грехи твои].

22 Уразумейте сие, забывающие Бога; иначе Я похищу, и никто не избавит.

23 Тот чтит Меня, кто в жертву приносит хвалу и кто осмотрителен в пути. Я покажу ему спасение Божие.

Псалми

Псалом 49

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

Псалтирь

Псалом 49

Псалми

Псалом 49

1 Псалом Асафов. Бог богов, Иегова, глаголет, и призывает землю от восхода солнца до запада.

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

2 С Сиона, который есть верх красоты, является Бог;

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

3 Грядет Бог наш, и не в молчании; пред лицем Его огонь пожирающий, вокруг Его сильная буря.

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

4 Он призывает небо свыше, и землю к суду над народом Своим:

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

5 `Соберите Мне святых Моих, вступивших со Мною в завет при жертве.

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

6 (И небеса провозгласили правду Его, ибо Судия сей есть Бог.) (Села.)

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

7 Слушай, народ Мой, что Я скажу тебе, Израиль, что Я возвещу тебе. Я Бог, твой Бог.

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Не за жертвы твои Я буду укорять тебя; всесожжения твои всегда предо Мною.

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

9 Не нужно мне брать от дому твоего тельца, и козлов из дворов твоих.

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

10 Ибо Мои все звери в лесу, и скот на горах тысячами.

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

11 Я знаю всех птиц на горах, и краса полей предо Мною.

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

12 Если бы Я взалкал, то не сказал бы тебе, ибо Моя вселенная и что наполняет ее.

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

13 Неужели Я ем мясо волов, и кровь козлиную неужели пью?

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

14 В жертву Богу принеси хвалу, и соверши пред Всевышним обеты твои.

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

15 Призови Меня в день бедствия, Я избавлю тебя, и ты прославь Меня`.

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

16 Нечестивому же сказал Бог: что ты проповедуешь Мои уставы и носишь завет Мой в устах твоих?

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

17 А сам ненавидишь учение, и слова Мои бросаешь за себя назад.

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

18 Видя вора, соглашаешься с ним, и с прелюбодеями участвуешь.

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Устам своим ты дал волю злословить, и язык твой сплетает коварство.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

20 Сидишь и говоришь на брата твоего, на сына матери твоей клевету разглашаешь.

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

21 Ты это делал, Я молчал; и ты подумал, что Я таков же, как ты. Обличу тебя, пред глаза тебе представлю [грехи твои].

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

22 Уразумейте сие, забывающие Бога; иначе Я похищу, и никто не избавит.

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

23 Тот чтит Меня, кто в жертву приносит хвалу и кто осмотрителен в пути. Я покажу ему спасение Божие.

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

1.0x