Псалтирь

Псалом 88

1 Учение Ефама, из племени Зары.

2 Милости Господни буду петь вечно, в род и род возвещать истину Твою устами моими.

3 Ибо я уверен, что навек основана милость, и на небесах Ты утвердил истину Твою, когда сказал:

4 `Я поставил завет с избранным Моим, клялся Давиду, рабу Моему:

5 Навек утверждаю семя твое, в род и род устрояю престол твой`. (Села.)

6 Небеса проповедуют чудеса Твои, Господи, и истину Твою сонм святых.

7 Ибо кто над облаками равен Господу, кто уподобится Господу между сынами Божиими?

8 Бог достопоклоняем в сонме святых, страшен паче всех, которые окрест Его.

9 Господи, Боже воинств! кто силен, как Ты, Боже? И истина Твоя окрест Тебя.

10 Ты владычествуешь над яростью моря; когда оно воздымает волны свои, Ты укрощаешь их.

11 Ты низложил гордый Египет, как раненого, крепкою мышцею Твоею рассеял врагов Твоих.

12 Твое небо и земля Твоя; Ты создал вселенную, и что наполняет ее.

13 Ты сотворил Север и Юг, Фавор и Ермон о Твоем имени радуются.

14 Мышца Твоя крепка, сильна рука Твоя, высока десница Твоя.

15 Благость и правосудие - основание престола Твоего, милость и истина идут пред лицем Твоим.

16 Блажен народ, который знает трубный зов! Господи! во свете лица Твоего ходят они;

17 Весь день восхищаются именем Твоим, и превозносятся правдою Твоею.

18 Ибо Ты красота силы их, и благоволением Твоим возвышается рог наш.

19 Ибо от Господа защита наша, и от святого Израилева Царь наш.

20 Тогда говорил Ты в видении верным Твоим, и сказал: `Я послал помощь мужественному, вознес избранного Моего из народа.

21 Я обрел Давида, раба Моего, святым елеем Моим помазал его.

22 Рука Моя будет непрестанно с ним, и мышца Моя будет укреплять его.

23 Не превозможет его враг, и сын беззакония не притеснит его.

24 Сокрушу пред лицем его врагов его, и ненавидящих его поражу.

25 Истина Моя и милость Моя с ним; и Моим именем возвысится рог его.

26 Простру на море руку его, и на реки, десницу его.

27 Он будет звать меня: Ты - Отец мой, Бог мой, и твердыня спасения моего.

28 И Я соделаю его первенцем, превыше царей земли.

29 Вечно буду хранить милость Мою к нему, и завет Мой с ним верен.

30 И продолжу семя его вовек, и престол его, как дни неба.

31 Если сыны его оставят закон Мой, и не будут ходить в заповедях Моих;

32 Если нарушат уставы Мои, и повелений Моих не сохранят:

33 То накажу непокорство их жезлом, и ранами - беззаконие их.

34 По милости Моей не отниму от него, и не изменю в истине Моей;

35 Не нарушу завета Моего, и не переменю того, что вышло из уст Моих.

36 Единожды поклялся Я святостью Моею; солгу ли Давиду?

37 Семя его будет вечно, и престол его, как солнце предо Мною;

38 Вовек будет он стоять, как луна, и верный свидетель в облаках`. (Села.)

39 Но ныне Ты отринул и презрел, прогневался на помазанника Твоего;

40 Пренебрег завет с рабом Твоим, поверг на землю венец его;

41 Разрушил все ограды его, крепости его превратил в развалины.

42 Расхищают его все проходящие путем, он стал посмешищем у соседей своих.

43 Ты возвысил десницу врагов его, обрадовал всех противников его.

44 Ты обратил вспять острие меча его, и не укрепил его на брани;

45 Отнял у него блеск, и престол его поверг на землю;

46 Сократил дни юности его, и облек его стыдом. (Села.)

47 Доколе, Господи, будешь скрываться непрестанно, будет пылать, как огонь, ярость Твоя?

48 Вспомни, какой мой век, на какую суету сотворил Ты всех сынов Адамовых?

49 Кто из человеков жил и не видел смерти, и спас душу свою от рук преисподней? (Села.)

50 Где прежние милости Твои, Господи? Ты клялся Давиду истиною Твоею.

51 Вспомни, Господи, о порицании на рабов Твоих, которое я ношу в недре моем от всех сильных народов,

52 Которым порицают враги Твои, Господи, которым порицают следы помазанника Твоего!

53 Благословен Господь во век! Аминь, аминь.

Псалми

Псалом 88

1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина.

2 Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!

3 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.

4 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:

5 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла.

6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,

7 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

8 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!

9 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!

10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.

11 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.

12 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!

13 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.

14 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!

15 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!

16 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,

18 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,

19 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!

20 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:

21 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,

22 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!

23 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,

24 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!

25 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —

26 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.

27 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“

28 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.

29 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,

30 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!

31 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,

32 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,

33 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!

34 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,

35 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!

36 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:

37 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,

38 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла.

39 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —

40 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,

41 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!

42 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.

43 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,

44 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.

45 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

46 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! Се́ла.

47 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

48 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?

49 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? Се́ла.

50 Де Твої́ перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

51 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,

52 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!

53 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!

Псалтирь

Псалом 88

Псалми

Псалом 88

1 Учение Ефама, из племени Зары.

1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина.

2 Милости Господни буду петь вечно, в род и род возвещать истину Твою устами моими.

2 Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!

3 Ибо я уверен, что навек основана милость, и на небесах Ты утвердил истину Твою, когда сказал:

3 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.

4 `Я поставил завет с избранным Моим, клялся Давиду, рабу Моему:

4 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:

5 Навек утверждаю семя твое, в род и род устрояю престол твой`. (Села.)

5 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла.

6 Небеса проповедуют чудеса Твои, Господи, и истину Твою сонм святых.

6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,

7 Ибо кто над облаками равен Господу, кто уподобится Господу между сынами Божиими?

7 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

8 Бог достопоклоняем в сонме святых, страшен паче всех, которые окрест Его.

8 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!

9 Господи, Боже воинств! кто силен, как Ты, Боже? И истина Твоя окрест Тебя.

9 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!

10 Ты владычествуешь над яростью моря; когда оно воздымает волны свои, Ты укрощаешь их.

10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.

11 Ты низложил гордый Египет, как раненого, крепкою мышцею Твоею рассеял врагов Твоих.

11 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.

12 Твое небо и земля Твоя; Ты создал вселенную, и что наполняет ее.

12 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!

13 Ты сотворил Север и Юг, Фавор и Ермон о Твоем имени радуются.

13 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.

14 Мышца Твоя крепка, сильна рука Твоя, высока десница Твоя.

14 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!

15 Благость и правосудие - основание престола Твоего, милость и истина идут пред лицем Твоим.

15 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!

16 Блажен народ, который знает трубный зов! Господи! во свете лица Твоего ходят они;

16 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

17 Весь день восхищаются именем Твоим, и превозносятся правдою Твоею.

17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,

18 Ибо Ты красота силы их, и благоволением Твоим возвышается рог наш.

18 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,

19 Ибо от Господа защита наша, и от святого Израилева Царь наш.

19 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!

20 Тогда говорил Ты в видении верным Твоим, и сказал: `Я послал помощь мужественному, вознес избранного Моего из народа.

20 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:

21 Я обрел Давида, раба Моего, святым елеем Моим помазал его.

21 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,

22 Рука Моя будет непрестанно с ним, и мышца Моя будет укреплять его.

22 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!

23 Не превозможет его враг, и сын беззакония не притеснит его.

23 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,

24 Сокрушу пред лицем его врагов его, и ненавидящих его поражу.

24 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!

25 Истина Моя и милость Моя с ним; и Моим именем возвысится рог его.

25 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —

26 Простру на море руку его, и на реки, десницу его.

26 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.

27 Он будет звать меня: Ты - Отец мой, Бог мой, и твердыня спасения моего.

27 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“

28 И Я соделаю его первенцем, превыше царей земли.

28 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.

29 Вечно буду хранить милость Мою к нему, и завет Мой с ним верен.

29 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,

30 И продолжу семя его вовек, и престол его, как дни неба.

30 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!

31 Если сыны его оставят закон Мой, и не будут ходить в заповедях Моих;

31 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,

32 Если нарушат уставы Мои, и повелений Моих не сохранят:

32 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,

33 То накажу непокорство их жезлом, и ранами - беззаконие их.

33 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!

34 По милости Моей не отниму от него, и не изменю в истине Моей;

34 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,

35 Не нарушу завета Моего, и не переменю того, что вышло из уст Моих.

35 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!

36 Единожды поклялся Я святостью Моею; солгу ли Давиду?

36 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:

37 Семя его будет вечно, и престол его, как солнце предо Мною;

37 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,

38 Вовек будет он стоять, как луна, и верный свидетель в облаках`. (Села.)

38 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла.

39 Но ныне Ты отринул и презрел, прогневался на помазанника Твоего;

39 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —

40 Пренебрег завет с рабом Твоим, поверг на землю венец его;

40 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,

41 Разрушил все ограды его, крепости его превратил в развалины.

41 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!

42 Расхищают его все проходящие путем, он стал посмешищем у соседей своих.

42 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.

43 Ты возвысил десницу врагов его, обрадовал всех противников его.

43 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,

44 Ты обратил вспять острие меча его, и не укрепил его на брани;

44 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.

45 Отнял у него блеск, и престол его поверг на землю;

45 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

46 Сократил дни юности его, и облек его стыдом. (Села.)

46 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! Се́ла.

47 Доколе, Господи, будешь скрываться непрестанно, будет пылать, как огонь, ярость Твоя?

47 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

48 Вспомни, какой мой век, на какую суету сотворил Ты всех сынов Адамовых?

48 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?

49 Кто из человеков жил и не видел смерти, и спас душу свою от рук преисподней? (Села.)

49 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? Се́ла.

50 Где прежние милости Твои, Господи? Ты клялся Давиду истиною Твоею.

50 Де Твої́ перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

51 Вспомни, Господи, о порицании на рабов Твоих, которое я ношу в недре моем от всех сильных народов,

51 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,

52 Которым порицают враги Твои, Господи, которым порицают следы помазанника Твоего!

52 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!

53 Благословен Господь во век! Аминь, аминь.

53 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!

1.0x