Библия - Обещанное Восстановление

Псалтырь

Псалом 88

1 Стих Эфана-эзрахита

2 Любовь ГОСПОДА неизменную всегда воспевать буду, из рода в род о верности Его возвещать.

3 Знаю, что любовь Твоя вечно пребудет и, как небо само, непреходяща верность Твоя.

4 Ведь сказано было Тобой: «С избранником Своим заключил Я Союз, Завет ему дал, Давиду, слуге Своему, поклялся:

5 „Упрочу Я царственный род твой — вечным он будет, престол твой неколебимым сделаю для всех поколений“».

6 Да славят небеса дела Твои дивные, ГОСПОДИ, и в собрании святых да воспевается верность Твоя.

7 Кого в небесах сравнить с ГОСПОДОМ можно? Кто из небожителей ГОСПОДУ подобен?

8 В сонме святых пред Богом трепещут, Он более всех окружающих Его благоговейный трепет вызывает.

9 ГОСПОДИ, Бог Воинств, кто подобен Тебе, всесильный ГОСПОДЬ? Везде, во всем видна верность Твоя, она вокруг Тебя.

10 Ты усмиряешь море бушующее, вздымающиеся волны его успокаиваешь.

11 Ты сокрушил мощь Рахава, лежит он, как труп; врагов Своих рассеял рукою сильной.

12 Твои — небеса, и земля — Твоя, мир со всем, что наполняет его, Ты создал.

13 Сотворил Ты север и юг, Фавор и Ермон имя Твое восторженно славят.

14 Сильна рука Твоя, Господи, крепка она, высоко поднята сильная рука Твоя.

15 Праведность и справедливость — основание престола Твоего, любовь и верность прежде всего в Тебе видны.

16 Как блаженны участники празднеств священных! Во свете, от Тебя исходящем, живут они, ГОСПОДИ.

17 Имя Твое радость у них всегда вызывает, праведностью Твоей они возвышаются,

18 ибо Ты — слава и сила их, и по милости Твоей мы победы одерживаем.

19 Ты, ГОСПОДИ, избрал нам защитника, и Ты, Святой Бог Израиля, дал нам царя.

20 Сказал Ты давно верным слугам Своим в видении: «Силой одарил Я воина храброго, избранного из народа возвысил,

21 Нашел Я Давида, слугу Моего, священным елеем Своим помазал его.

22 Рука Моя всегда готова его поддержать, укреплять его будет сила Моя.

23 Ни один враг не одолеет его, ни один беззаконник не подчинит его себе;

24 сокрушу пред ним недругов его, сражу его ненавидящих.

25 Верность Моя и любовь неизменная с ним пребудут, и благодаря имени Моему он будет силен и велик.

26 Дам ему власть над морем и владычество над реками.

27 Он будет звать Меня: „Отец мой, Бог мой, скала спасенья моего!“

28 Своим первенцем Я сделаю его, выше всех царей земли поставлю.

29 Любовь Свою к нему сохраню на века, обещанное ему в Моем с ним договоре — исполню.

30 Род его сохраню навсегда и престол его сделаю вечным, как небо.

31 Но если дети его закон Мой оставят и не станут поступать по предписаниям Моим,

32 если установления Мои не будут для них святыней, заповеди Мои перестанут они соблюдать,

33 то в ответ на их преступление Я жезл применю и на нечестие их — удары.

34 Но любви Своей не лишу Давида и от верности Своей не отрекусь,

35 не поступлюсь союзом Своим, сказанного Мною в Завете Моем не отменю.

36 Раз и навсегда поклялся Я святостью Своей — и не нарушу слова Моего Давиду:

37 род его вовек пребудет, и, как солнце предо Мной, вечен престол его,

38 как луна, свидетельница в небе, прочно установлен он навеки».

39 Однако ныне Ты прогневался на помазанника Своего, отверг и оттолкнул его.

40 Отказался Ты от Завета, расторг Союз со слугой Своим, предал на попрание венец его,

41 разрушил все стены города его, крепости его превратил в развалины.

42 Проходящие мимо грабят его, стал он посмешищем у соседей своих.

43 Ты даровал победу недругам его, всем врагам его радость доставил.

44 Ты сделал так, что и острый меч его оказался не нужен — не помог ему устоять в сражении.

45 Положил конец процветанию его, престол его поверг на землю,

46 прежде времени он состарился, покрыл Ты его позором.

47 Доколе же, ГОСПОДИ? Неужели Ты навсегда сокрылся? Доколе гнев Твой как огонь пылать будет?

48 Вспомни обо мне, как кратки дни мои! Неужели лишь для одной суеты Ты создал сынов человеческих?

49 Может ли кто из живущих избежать встречи со смертью или освободиться от власти могилы?

50 Где ж прежняя неизменная любовь Твоя, Господи, любовь, в которой Ты Своей верностью клялся Давиду?

51 Вспомни, Господи, о насмешках, которыми осыпали слуг Твоих и которые я несу в сердце от многих народов.

52 Это враги Твои, ГОСПОДИ, над нами насмехаются; каждый шаг помазанника Твоего они высмеивают. * * *

53 Слава ГОСПОДУ вовеки! Аминь, да! Аминь!

Псалми

Псалом 88

1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина.

2 Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!

3 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.

4 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:

5 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла.

6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,

7 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

8 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!

9 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!

10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.

11 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.

12 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!

13 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.

14 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!

15 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!

16 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,

18 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,

19 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!

20 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:

21 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,

22 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!

23 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,

24 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!

25 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —

26 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.

27 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“

28 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.

29 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,

30 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!

31 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,

32 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,

33 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!

34 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,

35 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!

36 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:

37 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,

38 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла.

39 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —

40 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,

41 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!

42 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.

43 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,

44 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.

45 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

46 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! Се́ла.

47 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

48 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?

49 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? Се́ла.

50 Де Твої́ перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

51 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,

52 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!

53 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!

Псалтырь Псалом 88	Псалми Псалом 88
1 Стих Эфана-эзрахита	1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина.
2 Любовь ГОСПОДА неизменную всегда воспевать буду, из рода в род о верности Его возвещать.	2 Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
3 Знаю, что любовь Твоя вечно пребудет и, как небо само, непреходяща верность Твоя.	3 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
4 Ведь сказано было Тобой: «С избранником Своим заключил Я Союз, Завет ему дал, Давиду, слуге Своему, поклялся:	4 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
5 „Упрочу Я царственный род твой — вечным он будет, престол твой неколебимым сделаю для всех поколений“».	5 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла.
6 Да славят небеса дела Твои дивные, ГОСПОДИ, и в собрании святых да воспевается верность Твоя.	6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
7 Кого в небесах сравнить с ГОСПОДОМ можно? Кто из небожителей ГОСПОДУ подобен?	7 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
8 В сонме святых пред Богом трепещут, Он более всех окружающих Его благоговейный трепет вызывает.	8 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
9 ГОСПОДИ, Бог Воинств, кто подобен Тебе, всесильный ГОСПОДЬ? Везде, во всем видна верность Твоя, она вокруг Тебя.	9 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
10 Ты усмиряешь море бушующее, вздымающиеся волны его успокаиваешь.	10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
11 Ты сокрушил мощь Рахава, лежит он, как труп; врагов Своих рассеял рукою сильной.	11 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
12 Твои — небеса, и земля — Твоя, мир со всем, что наполняет его, Ты создал.	12 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
13 Сотворил Ты север и юг, Фавор и Ермон имя Твое восторженно славят.	13 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
14 Сильна рука Твоя, Господи, крепка она, высоко поднята сильная рука Твоя.	14 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
15 Праведность и справедливость — основание престола Твоего, любовь и верность прежде всего в Тебе видны.	15 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
16 Как блаженны участники празднеств священных! Во свете, от Тебя исходящем, живут они, ГОСПОДИ.	16 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
17 Имя Твое радость у них всегда вызывает, праведностью Твоей они возвышаются,	17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
18 ибо Ты — слава и сила их, и по милости Твоей мы победы одерживаем.	18 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
19 Ты, ГОСПОДИ, избрал нам защитника, и Ты, Святой Бог Израиля, дал нам царя.	19 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
20 Сказал Ты давно верным слугам Своим в видении: «Силой одарил Я воина храброго, избранного из народа возвысил,	20 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
21 Нашел Я Давида, слугу Моего, священным елеем Своим помазал его.	21 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
22 Рука Моя всегда готова его поддержать, укреплять его будет сила Моя.	22 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
23 Ни один враг не одолеет его, ни один беззаконник не подчинит его себе;	23 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
24 сокрушу пред ним недругов его, сражу его ненавидящих.	24 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
25 Верность Моя и любовь неизменная с ним пребудут, и благодаря имени Моему он будет силен и велик.	25 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
26 Дам ему власть над морем и владычество над реками.	26 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
27 Он будет звать Меня: „Отец мой, Бог мой, скала спасенья моего!“	27 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
28 Своим первенцем Я сделаю его, выше всех царей земли поставлю.	28 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
29 Любовь Свою к нему сохраню на века, обещанное ему в Моем с ним договоре — исполню.	29 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
30 Род его сохраню навсегда и престол его сделаю вечным, как небо.	30 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
31 Но если дети его закон Мой оставят и не станут поступать по предписаниям Моим,	31 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
32 если установления Мои не будут для них святыней, заповеди Мои перестанут они соблюдать,	32 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
33 то в ответ на их преступление Я жезл применю и на нечестие их — удары.	33 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
34 Но любви Своей не лишу Давида и от верности Своей не отрекусь,	34 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
35 не поступлюсь союзом Своим, сказанного Мною в Завете Моем не отменю.	35 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
36 Раз и навсегда поклялся Я святостью Своей — и не нарушу слова Моего Давиду:	36 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
37 род его вовек пребудет, и, как солнце предо Мной, вечен престол его,	37 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
38 как луна, свидетельница в небе, прочно установлен он навеки».	38 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла.
39 Однако ныне Ты прогневался на помазанника Своего, отверг и оттолкнул его.	39 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
40 Отказался Ты от Завета, расторг Союз со слугой Своим, предал на попрание венец его,	40 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
41 разрушил все стены города его, крепости его превратил в развалины.	41 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
42 Проходящие мимо грабят его, стал он посмешищем у соседей своих.	42 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
43 Ты даровал победу недругам его, всем врагам его радость доставил.	43 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
44 Ты сделал так, что и острый меч его оказался не нужен — не помог ему устоять в сражении.	44 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
45 Положил конец процветанию его, престол его поверг на землю,	45 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
46 прежде времени он состарился, покрыл Ты его позором.	46 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! Се́ла.
47 Доколе же, ГОСПОДИ? Неужели Ты навсегда сокрылся? Доколе гнев Твой как огонь пылать будет?	47 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
48 Вспомни обо мне, как кратки дни мои! Неужели лишь для одной суеты Ты создал сынов человеческих?	48 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
49 Может ли кто из живущих избежать встречи со смертью или освободиться от власти могилы?	49 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? Се́ла.
50 Где ж прежняя неизменная любовь Твоя, Господи, любовь, в которой Ты Своей верностью клялся Давиду?	50 Де Твої́ перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
51 Вспомни, Господи, о насмешках, которыми осыпали слуг Твоих и которые я несу в сердце от многих народов.	51 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
52 Это враги Твои, ГОСПОДИ, над нами насмехаются; каждый шаг помазанника Твоего они высмеивают. * * *	52 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
53 Слава ГОСПОДУ вовеки! Аминь, да! Аминь!	53 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Псалтырь

Псалом 88

Псалми

Псалом 88

Псалтырь

Псалом 88

Псалми

Псалом 88

Ветхий завет

Новый завет

Псалтырь

Псалом 88

Псалми

Псалом 88

Псалтырь

Псалом 88

Псалми

Псалом 88

Ветхий
завет

Новый
завет