Псалтырь

Псалом 131

1 Песнь восхождения ГОСПОДИ, вспомни о Давиде, о всех бедах, что он перенес,

2 и о том, как клялся он ГОСПОДУ, как Всесильному Богу Иакова обет давал:

3 «Не войду в дом свой, не лягу на ложе свое,

4 сна не дам глазам своим и векам дремоты,

5 пока не найду места ГОСПОДУ, жилища сильному Богу Иакова».

6 Вот мы слышали о Ковчеге в Ефрате и нашли его на полях Яара.

7 И говорили мы: «Пойдем в Дом Господень и совершим поклонение Богу там, где Он утвердил стопы Свои».

8 Яви Себя, ГОСПОДИ, и приди на место покоя Своего, Ты и Ковчег могущества Твоего.

9 Священники Твои в праведность да облекутся, и да восклицают от радости верные слуги Твои!

10 Ради слуги Своего, Давида, не отворачивайся от помазанника Своего.

11 ГОСПОДЬ поклялся Давиду и всегда будет верен тому, что сказал: «Отпрыска твоего посажу на престол твой.

12 Если сыновья твои будут хранить верность Завету Моему и законам Моим, которым Я их научу, то и сыновья их вовеки будут сидеть на престоле твоем».

13 Избрал ГОСПОДЬ Сион, пожелал сделать его жилищем Своим, сказав:

14 «Это — навеки место покоя Моего, здесь поселюсь, ибо оно Мне желанно.

15 Обилием пищи благословлю его, хлебом бедных его накормлю

16 и священников его спасением облеку. Радоваться и ликовать будут верные слуги Сиона.

17 Здесь укреплю я власть Давида и не дам угаснуть светильнику Помазанника Моего.

18 Врагов Его Я позором покрою, а на Нем венец Его сиять будет».

Псалми

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

Псалтырь

Псалом 131

Псалми

Псалом 131

1 Песнь восхождения ГОСПОДИ, вспомни о Давиде, о всех бедах, что он перенес,

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

2 и о том, как клялся он ГОСПОДУ, как Всесильному Богу Иакова обет давал:

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

3 «Не войду в дом свой, не лягу на ложе свое,

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

4 сна не дам глазам своим и векам дремоты,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

5 пока не найду места ГОСПОДУ, жилища сильному Богу Иакова».

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

6 Вот мы слышали о Ковчеге в Ефрате и нашли его на полях Яара.

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

7 И говорили мы: «Пойдем в Дом Господень и совершим поклонение Богу там, где Он утвердил стопы Свои».

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

8 Яви Себя, ГОСПОДИ, и приди на место покоя Своего, Ты и Ковчег могущества Твоего.

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

9 Священники Твои в праведность да облекутся, и да восклицают от радости верные слуги Твои!

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

10 Ради слуги Своего, Давида, не отворачивайся от помазанника Своего.

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

11 ГОСПОДЬ поклялся Давиду и всегда будет верен тому, что сказал: «Отпрыска твоего посажу на престол твой.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

12 Если сыновья твои будут хранить верность Завету Моему и законам Моим, которым Я их научу, то и сыновья их вовеки будут сидеть на престоле твоем».

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

13 Избрал ГОСПОДЬ Сион, пожелал сделать его жилищем Своим, сказав:

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

14 «Это — навеки место покоя Моего, здесь поселюсь, ибо оно Мне желанно.

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

15 Обилием пищи благословлю его, хлебом бедных его накормлю

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

16 и священников его спасением облеку. Радоваться и ликовать будут верные слуги Сиона.

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Здесь укреплю я власть Давида и не дам угаснуть светильнику Помазанника Моего.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

18 Врагов Его Я позором покрою, а на Нем венец Его сиять будет».

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

1.0x