Псалтырь

Псалом 136

1 У рек вавилонских сидели мы и плакали, когда о Сионе вспоминали.

2 Там на ивах плачущих мы повесили арфы свои.

3 Ибо там поработители наши требовали песен от нас и притеснители наши — веселья, говоря: «Спойте нам одну из песен Сиона!»

4 Как можем петь мы песнь ГОСПОДНЮ в чужой земле?

5 Если тебя, Иерусалим, забуду я, пусть забудет правая рука моя, как играть на арфе.

6 Пусть прилипнет язык мой к гортани, если я не вспомню о тебе, Иерусалим, если ты не будешь величайшей радостью моей.

7 Припомни, ГОСПОДИ, сынам Эдома тот день Иерусалима, когда они со злобой говорили: «Снести его! Стереть его с лица земли!»

8 Дочь Вавилона, разрушена ты будешь! Благословен да будет тот, кто воздаст тебе тем же, что сделала ты нам!

9 Благословен да будет тот, кто и твоих младенцев, схватив, разобьет о камни!

Псалми

Псалом 136

1 Над рі́чками Вавило́нськими, — там ми сиділи та й плакали, коли зга́дували про Сіо́на!

2 На ве́рбах у ньому повісили ми свої а́рфи,

3 спі́ву бо пісні від нас там жада́ли були́ понево́лювачі наші, а весе́лощів — наші мучи́телі: „Заспівайте но нам із Сіонських пісе́нь!“

4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця́?

5 Якщо́ я забу́ду за тебе, о Єрусалиме, — хай забуде за мене прави́ця моя!

6 Нехай мій язик до мого піднебі́ння прили́пне, якщо́ я не бу́ду тебе пам'ята́ти, якщо́ не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою́!..

7 Пам'ятай же, о Господи, едо́мським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: „Руйнуйте, руйнуйте аж до підва́лин його́!“

8 Вавилонськая до́чко, що маєш і ти ограбо́вана бути, — блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподі́яла!

9 Блажен, хто ухо́пить та порозбиває об скелю і твої немовля́та!

Псалтырь

Псалом 136

Псалми

Псалом 136

1 У рек вавилонских сидели мы и плакали, когда о Сионе вспоминали.

1 Над рі́чками Вавило́нськими, — там ми сиділи та й плакали, коли зга́дували про Сіо́на!

2 Там на ивах плачущих мы повесили арфы свои.

2 На ве́рбах у ньому повісили ми свої а́рфи,

3 Ибо там поработители наши требовали песен от нас и притеснители наши — веселья, говоря: «Спойте нам одну из песен Сиона!»

3 спі́ву бо пісні від нас там жада́ли були́ понево́лювачі наші, а весе́лощів — наші мучи́телі: „Заспівайте но нам із Сіонських пісе́нь!“

4 Как можем петь мы песнь ГОСПОДНЮ в чужой земле?

4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця́?

5 Если тебя, Иерусалим, забуду я, пусть забудет правая рука моя, как играть на арфе.

5 Якщо́ я забу́ду за тебе, о Єрусалиме, — хай забуде за мене прави́ця моя!

6 Пусть прилипнет язык мой к гортани, если я не вспомню о тебе, Иерусалим, если ты не будешь величайшей радостью моей.

6 Нехай мій язик до мого піднебі́ння прили́пне, якщо́ я не бу́ду тебе пам'ята́ти, якщо́ не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою́!..

7 Припомни, ГОСПОДИ, сынам Эдома тот день Иерусалима, когда они со злобой говорили: «Снести его! Стереть его с лица земли!»

7 Пам'ятай же, о Господи, едо́мським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: „Руйнуйте, руйнуйте аж до підва́лин його́!“

8 Дочь Вавилона, разрушена ты будешь! Благословен да будет тот, кто воздаст тебе тем же, что сделала ты нам!

8 Вавилонськая до́чко, що маєш і ти ограбо́вана бути, — блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподі́яла!

9 Благословен да будет тот, кто и твоих младенцев, схватив, разобьет о камни!

9 Блажен, хто ухо́пить та порозбиває об скелю і твої немовля́та!

1.0x