Псалтырь

Псалом 49

1 Псалом Асафа Бог, ГОСПОДЬ Бог возгласил и призвал весь мир — от восхода солнца до его заката — перед судом Его, судом Божьим, отвечать.

2 С Сиона, совершенного в своей красе, Бог свет Свой источает.

3 Грядет наш Бог и не в безмолвии грядет: огонь пред Ним бежит пылающий, бушует буря вкруг Него.

4 И высь небесную, и землю в свидетели Он призывает, дабы судить Ему народ Свой. Он говорит при этом:

5 «Всех верных слуг Моих ко Мне ведите, кто по Завету Моему со Мной при жертвоприношеньях в договор вошел».

6 А небеса тем временем о спасительной праведности Его возвещают, ибо Судья, что суд вершит, — Сам Бог.

7 «Слушай, народ Мой, Я говорю, слушай, Израиль, о тебе Мое свидетельство. Я — Бог, твой Бог.

8 Не за жертвы тебя укоряю: всесожжения твои всегда предо Мной.

9 Мне не нужно брать теленка из дома твоего иль козлов из загонов твоих,

10 ведь все звери в лесу — Мои, как и скот на тысяче гор — Мой.

11 Я знаю всех птиц на горах, и всё, чем поле кишит, известно Мне.

12 Если бы проголодался Я, не стал бы о том говорить тебе, ибо весь мир и всё, что наполняет его, — Мое.

13 Разве Я ем мясо быков или пью кровь козлов?

14 Принеси Богу жертву благодарности от всего сердца, исполни обеты, что Всевышнему ты дал;

15 и если призовешь Меня в день бедствия — спасу тебя, и сможешь ты почтить Меня».

16 А человеку нечестивому Бог говорит: «Как смеешь ты ссылаться на Мои установления и произносить своими устами слова Завета Моего?

17 Ты ж ненавидишь наставленья и слова Мои, словно мусор, подальше от себя бросаешь;

18 завидев вора, тот же час сходишься с ним, с прелюбодеями охотно ты общаешься.

19 Из уст твоих злоречье льется непрестанно, язык твой ложь сплетает;

20 всегда готов ты брата своего оговорить, наклеветать на сына матери твоей.

21 Всё это делал ты, а Я до времени молчал. И ты подумал, что Я такой же, как и ты. Но Я изобличу тебя и обвиненье выскажу тебе в глаза.

22 Подумайте об этом хорошо, все вы, о Боге позабывшие, чтоб не пришлось Мне вас уничтожать, тогда уже никто вам не поможет.

23 А тот, кто жертву благодарности приносит, Меня тот чтит и путь к тому готовит, чтобы Я мог спасенье Божие ему явить».

Псалми

Псалом 49

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

Псалтырь

Псалом 49

Псалми

Псалом 49

1 Псалом Асафа Бог, ГОСПОДЬ Бог возгласил и призвал весь мир — от восхода солнца до его заката — перед судом Его, судом Божьим, отвечать.

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

2 С Сиона, совершенного в своей красе, Бог свет Свой источает.

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

3 Грядет наш Бог и не в безмолвии грядет: огонь пред Ним бежит пылающий, бушует буря вкруг Него.

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

4 И высь небесную, и землю в свидетели Он призывает, дабы судить Ему народ Свой. Он говорит при этом:

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

5 «Всех верных слуг Моих ко Мне ведите, кто по Завету Моему со Мной при жертвоприношеньях в договор вошел».

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

6 А небеса тем временем о спасительной праведности Его возвещают, ибо Судья, что суд вершит, — Сам Бог.

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

7 «Слушай, народ Мой, Я говорю, слушай, Израиль, о тебе Мое свидетельство. Я — Бог, твой Бог.

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Не за жертвы тебя укоряю: всесожжения твои всегда предо Мной.

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

9 Мне не нужно брать теленка из дома твоего иль козлов из загонов твоих,

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

10 ведь все звери в лесу — Мои, как и скот на тысяче гор — Мой.

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

11 Я знаю всех птиц на горах, и всё, чем поле кишит, известно Мне.

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

12 Если бы проголодался Я, не стал бы о том говорить тебе, ибо весь мир и всё, что наполняет его, — Мое.

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

13 Разве Я ем мясо быков или пью кровь козлов?

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

14 Принеси Богу жертву благодарности от всего сердца, исполни обеты, что Всевышнему ты дал;

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

15 и если призовешь Меня в день бедствия — спасу тебя, и сможешь ты почтить Меня».

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

16 А человеку нечестивому Бог говорит: «Как смеешь ты ссылаться на Мои установления и произносить своими устами слова Завета Моего?

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

17 Ты ж ненавидишь наставленья и слова Мои, словно мусор, подальше от себя бросаешь;

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

18 завидев вора, тот же час сходишься с ним, с прелюбодеями охотно ты общаешься.

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Из уст твоих злоречье льется непрестанно, язык твой ложь сплетает;

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

20 всегда готов ты брата своего оговорить, наклеветать на сына матери твоей.

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

21 Всё это делал ты, а Я до времени молчал. И ты подумал, что Я такой же, как и ты. Но Я изобличу тебя и обвиненье выскажу тебе в глаза.

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

22 Подумайте об этом хорошо, все вы, о Боге позабывшие, чтоб не пришлось Мне вас уничтожать, тогда уже никто вам не поможет.

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

23 А тот, кто жертву благодарности приносит, Меня тот чтит и путь к тому готовит, чтобы Я мог спасенье Божие ему явить».

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

1.0x