Псалтырь

Псалом 68

1 Руководителю хора На мелодию песни «Лилии» Псалом Давида

2 Спаси меня, Боже, — в воде я по самую шею,

3 в глубокой трясине увяз, нет твердой почвы подо мною, попал я в глубокую воду, и волны вот-вот потопят меня.

4 Изнемог я от плача, воспалилось горло мое, все глаза просмотрел я, помощи от Бога моего ожидая.

5 Ненавидящих меня безо всякого повода больше, чем волос на моей голове; погубить меня хотят люди сильные, врагами мне стали они без всякой на то причины. Заставляют меня вернуть им то, на что я не посягал.

6 Боже, Ты знаешь, как неразумен я был, проступки мои от Тебя не сокрыты.

7 Никто из уповающих на Тебя, Господи, ГОСПОДЬ Воинств, да не будет из-за меня посрамлен; ищущие Тебя, Бог Израиля, да не будут опозорены по вине моей.

8 Ибо ради Тебя несу я бесчестие, и позором покрыто лицо мое.

9 Для братьев моих я стал чужим, посторонним — для сыновей матери моей,

10 ибо преданность Дому Твоему меня извела, и поношение злословящих Тебя пало на меня.

11 Когда я плакал и душу постом смирял, обернулось то для меня поношением.

12 Когда в рубище я оделся, для них стал притчею во языцех.

13 Толкуют обо мне сидящие у ворот, про меня пьяницы песни с издевкой поют.

14 Я же надеюсь, ГОСПОДИ, что взываю к Тебе во время Тебе благоугодное. По обилию любви Твоей неизменной, Боже, по верности Своей откликнись на мольбу мою спасением несомненным.

15 Вырви меня из этой топи, не дай утонуть! Да буду спасен я от ненавидящих меня, спасен из вод глубоких.

16 Не дай потоку водному меня поглотить и пучине меня засосать, пусть эта яма не закроет свой зев над моей головою.

17 Откликнись, ГОСПОДИ, ибо щедр Ты в любви Своей, в великом сострадании Своем обрати Свой взор на меня.

18 Не отвернись от раба Своего, поспеши ответить мне, ибо я в большой беде.

19 Приди ко мне и спаси, избавь от врагов, меня окруживших.

20 Ты знаешь оскорбления, которым я подвергаюсь, как поносят и бесчестят меня все враги мои перед Тобою.

21 Разбили сердце мое поношения, и я изнемог, надеялся на сочувствие, но нет его ни в ком, на утешителей — ни одного не нашлось.

22 Отраву дали мне в пищу и, когда жаждал я, уксусом напоили меня.

23 Пусть стол, накрытый пред ними, будет сетью для них и мнимая безопасность — ловушкой;

24 пусть глаза их померкнут, чтоб не видели они, и ноги их дрожать не перестанут.

25 Негодование Свое на них излей, гнев Твой пылающий да падет на них.

26 Стан их пусть опустеет, и в шатрах их не будет живущих,

27 ибо преследуют они людей, коих Ты наказываешь, и со злорадством говорят о страданиях тех, кого Ты изранил.

28 Пусть же у них одна вина приложится к другой и не придут они к оправдывающему дару праведности Твоей.

29 Изглажены пусть будут имена их из Книги жизни — не быть им записанными вместе с праведниками!

30 А я угнетен и страдаю, пусть же спасительная забота Твоя, Боже, сделает меня для врагов недосягаемым.

31 Я в песне буду славить имя Божие и возвеличивать Его в гимнах благодарности.

32 И будет это благоугоднее ГОСПОДУ, чем теленок или жертвенный бык, во всесожжение принесенный.

33 Увидят это смиренные и порадуются. И вы, ищущие Бога, ободритесь!

34 Внемлет ГОСПОДЬ тем, кто в нужде пребывает, и не забывает о пленных из народа Своего.

35 Да восхвалят Его небеса и земля, моря и всё в них живущее!

36 Спасет Бог Сион, восстановит города Иуды, чтобы можно было в них жить и владеть землею;

37 и унаследуют ее потомки слуг Его, и любящие имя Его будут жить на ней.

Псалми

Псалом 68

1 Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів.

2 Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!

3 Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!

4 Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!

5 Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!

6 Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!

7 Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —

8 бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!

9 Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,

10 бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,

11 і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.

12 За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:

13 про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.

14 А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,

15 визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!

16 Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!

17 Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,

18 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,

19 наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!

20 Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!

21 Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!

22 І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.

23 Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,

24 бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!

25 Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

26 Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!

27 Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.

28 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

29 нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!

30 А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,

31 і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!

32 І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.

33 Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,

34 бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!

35 Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,

36 бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,

37 і наща́дки рабів Його пося́дуть його, й ті, хто любить Ім'я́ Його, жи́тимуть в нім!

Псалтырь

Псалом 68

Псалми

Псалом 68

1 Руководителю хора На мелодию песни «Лилии» Псалом Давида

1 Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів.

2 Спаси меня, Боже, — в воде я по самую шею,

2 Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!

3 в глубокой трясине увяз, нет твердой почвы подо мною, попал я в глубокую воду, и волны вот-вот потопят меня.

3 Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!

4 Изнемог я от плача, воспалилось горло мое, все глаза просмотрел я, помощи от Бога моего ожидая.

4 Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!

5 Ненавидящих меня безо всякого повода больше, чем волос на моей голове; погубить меня хотят люди сильные, врагами мне стали они без всякой на то причины. Заставляют меня вернуть им то, на что я не посягал.

5 Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!

6 Боже, Ты знаешь, как неразумен я был, проступки мои от Тебя не сокрыты.

6 Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!

7 Никто из уповающих на Тебя, Господи, ГОСПОДЬ Воинств, да не будет из-за меня посрамлен; ищущие Тебя, Бог Израиля, да не будут опозорены по вине моей.

7 Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —

8 Ибо ради Тебя несу я бесчестие, и позором покрыто лицо мое.

8 бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!

9 Для братьев моих я стал чужим, посторонним — для сыновей матери моей,

9 Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,

10 ибо преданность Дому Твоему меня извела, и поношение злословящих Тебя пало на меня.

10 бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,

11 Когда я плакал и душу постом смирял, обернулось то для меня поношением.

11 і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.

12 Когда в рубище я оделся, для них стал притчею во языцех.

12 За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:

13 Толкуют обо мне сидящие у ворот, про меня пьяницы песни с издевкой поют.

13 про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.

14 Я же надеюсь, ГОСПОДИ, что взываю к Тебе во время Тебе благоугодное. По обилию любви Твоей неизменной, Боже, по верности Своей откликнись на мольбу мою спасением несомненным.

14 А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,

15 Вырви меня из этой топи, не дай утонуть! Да буду спасен я от ненавидящих меня, спасен из вод глубоких.

15 визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!

16 Не дай потоку водному меня поглотить и пучине меня засосать, пусть эта яма не закроет свой зев над моей головою.

16 Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!

17 Откликнись, ГОСПОДИ, ибо щедр Ты в любви Своей, в великом сострадании Своем обрати Свой взор на меня.

17 Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,

18 Не отвернись от раба Своего, поспеши ответить мне, ибо я в большой беде.

18 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,

19 Приди ко мне и спаси, избавь от врагов, меня окруживших.

19 наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!

20 Ты знаешь оскорбления, которым я подвергаюсь, как поносят и бесчестят меня все враги мои перед Тобою.

20 Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!

21 Разбили сердце мое поношения, и я изнемог, надеялся на сочувствие, но нет его ни в ком, на утешителей — ни одного не нашлось.

21 Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!

22 Отраву дали мне в пищу и, когда жаждал я, уксусом напоили меня.

22 І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.

23 Пусть стол, накрытый пред ними, будет сетью для них и мнимая безопасность — ловушкой;

23 Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,

24 пусть глаза их померкнут, чтоб не видели они, и ноги их дрожать не перестанут.

24 бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!

25 Негодование Свое на них излей, гнев Твой пылающий да падет на них.

25 Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

26 Стан их пусть опустеет, и в шатрах их не будет живущих,

26 Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!

27 ибо преследуют они людей, коих Ты наказываешь, и со злорадством говорят о страданиях тех, кого Ты изранил.

27 Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.

28 Пусть же у них одна вина приложится к другой и не придут они к оправдывающему дару праведности Твоей.

28 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

29 Изглажены пусть будут имена их из Книги жизни — не быть им записанными вместе с праведниками!

29 нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!

30 А я угнетен и страдаю, пусть же спасительная забота Твоя, Боже, сделает меня для врагов недосягаемым.

30 А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,

31 Я в песне буду славить имя Божие и возвеличивать Его в гимнах благодарности.

31 і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!

32 И будет это благоугоднее ГОСПОДУ, чем теленок или жертвенный бык, во всесожжение принесенный.

32 І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.

33 Увидят это смиренные и порадуются. И вы, ищущие Бога, ободритесь!

33 Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,

34 Внемлет ГОСПОДЬ тем, кто в нужде пребывает, и не забывает о пленных из народа Своего.

34 бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!

35 Да восхвалят Его небеса и земля, моря и всё в них живущее!

35 Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,

36 Спасет Бог Сион, восстановит города Иуды, чтобы можно было в них жить и владеть землею;

36 бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,

37 и унаследуют ее потомки слуг Его, и любящие имя Его будут жить на ней.

37 і наща́дки рабів Його пося́дуть його, й ті, хто любить Ім'я́ Його, жи́тимуть в нім!

1.0x