CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 14
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Iсая

Розділ 14

1 Бо Господь змилосе́рдиться над Яковом, і вибере зно́ву Ізраїля, і на їхній землі їх посе́лить. І чужи́нець долучений буде до них, і приє́днані будуть до дому Якового.

2 І наро́ди їх ві́зьмуть, і їх попрова́дять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх при́йме собі на спа́дщину. І ві́зьмуть вони до неволі тих, хто їх понево́лив, і вони над своїми гноби́телями запанують!

3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочи́нок із терпі́ння твого та з неспоко́ю твого, та з праці тяжко́ї, яку ти був мусів робити,

4 то ти заспіваєш оцю пісню глумли́ву про царя Вавилону та й скажеш: Як гноби́тель минувся, — минулося гно́блення!

5 Господь зламав кия безбожних і же́зла пану́ючих,

6 що наро́ди постійним ударом у лютості бив, що в гніві гноби́в був людей переслі́дуванням безупи́нним.

7 Спочи́ла була́, заспоко́їлася вся земля, і виспівує го́лосно.

8 Кипари́си та ке́дри лива́нські тобою втішаються й кажуть: „Відко́ли ти ліг, не прихо́дить на нас дровору́б!“

9 Завору́шивсь тобою іздо́лу шео́л назу́стріч твоєму прихо́ду; померлих тобі побуди́в, усіх проводирі́в на землі, і підняв з їхніх тро́нів всіх лю́дських царів.

10 Вони всі зачну́ть говорити та й скажуть тобі: „І ти ослабі́в, як і ми, став подібний до нас!“

11 Зіпхну́та в шео́л твоя го́рдість та гра твоїх арф; ви́стелено під тобою черво́ю, і червя́к накриває тебе.

12 Як спав ти з небе́с, о сину зірни́ці досві́тньої, я́сная зо́ре, ти розбився об землю, погро́мнику лю́дів!

13 Ти ж сказав був у серці своєму: „Зійду́ я на небо, повище зір Божих поста́влю престола свого́, сяду я на горі збору богів, на кі́нцях півні́чних,

14 підійму́ся понад гори хмар, уподі́бнюсь Всеви́шньому!

15 Та ски́нений ти до шео́лу, до найгли́бшого гро́бу!

16 Ті, що на тебе дивитися бу́дуть, пригляда́тися будуть до тебе, зве́рнути увагу на тебе: „Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що знево́лював царства труси́тись,

17 що він оберта́в у пустиню вселе́нну, а міста її бу́рив, що в'я́знів своїх не пускав він додо́му?

18 Усі царі лю́дів, вони всі у славі лягли́, кожен у своїй усипа́льні,

19 ти ж від гро́бу свого відки́нений геть, мов галу́зка бридка́, ото́чений вбитими та мечем переши́тими, що до гро́бу між камінь спуска́ються, як пото́птаний труп.

20 Ти не бу́деш поєднаний з ними у гро́бі, бо землю свою зруйнува́в, свій наро́д повбивав. Насіння злочинців повік не згада́ється!

21 Його ді́тям зготу́йте різню за вину їхніх батькі́в, щоб вони не повстали, і землі не вспадкува́ли, і не напо́внили світу міста́ми.

22 І на них Я повста́ну, — говорить Господь Саваот, — і ви́тну ім'я́ Вавило́ну й оста́нок його, і наща́дка й ону́ка, говорить Господь!

23 І вчиню́ Я його їжако́ві осе́лею та во́дним багно́м, і мітло́ю вигу́блення позаміта́ю його́, говорить Господь Саваот!

24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, — як ми́слив собі Я, так ста́неться, й як Я був врадив — те спо́вниться,

25 щоб стовкти́ асирі́йця в країні Моїй, і на го́рах Моїх розтопчу́ Я його! І ярмо́ його зді́йметься з них, і тяга́р його скинеться з їхніх раме́н!

26 Це та рада, яка про всю землю ура́джена, і це та рука, що простя́гнена на всі наро́ди.

27 Бо врадив Госпо́дь Савао́т, і хто Його раду відмі́нить? А рука Його ви́тягнена, — й хто відве́рне її?

28 У році смерти царя Аха́за було таке пророцтво:

29 Не ті́шся, уся филисти́мськая зе́мле, що зла́мане же́зло, яке тебе вдарило, бо з гадю́чого ко́реня ви́повзе люта змія́, і огни́стий летю́чий драко́н буде пло́дом її!

30 І па́стися будуть перво́рідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом ви́морю, і рештки твої він доб'є!

31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, — розпливла́ся ти, вся филисти́мськая зе́мле, бо прихо́дить із пі́вночі дим, і не буде ніко́го, хто відстав би з його воякі́в!

32 І що́ відпові́сться наро́днім посла́м? — Що Сіона Господь заложи́в, і схова́ються в ньому убогі з наро́ду Його!

Der Prophet Jesaja

Kapitel 14

1 Denn der HErr3068 wird sich7355 über Jakob3290 erbarmen und Israel3478 noch weiter erwählen977 und sie in ihr Land127 setzen. Und Fremdlinge1616 werden3240 sich zu ihnen tun3867 und dem Hause1004 Jakob3290 anhangen5596.

2 Und die Völker5971 werden sie annehmen und bringen3947 an ihren Ort4725, daß sie das Haus1004 Israel3478 besitzen5157 wird7617 im Lande127 des HErrn3068 zu Knechten5650 und Mägden8198; und werden gefangen7617 halten die, von welchen sie gefangen waren935, und werden herrschen7287 über ihre Treiber.

3 Und5647 zu der Zeit3117, wenn dir der HErr3068 Ruhe5117 geben wird von deinem Jammer6090 und Leid7267 und von dem harten7186 Dienst5656 darin du gewesen bist,

4 so wirst du ein solch Sprichwort4912 führen5375 wider den König4428 zu Babel894 und sagen559: Wie ist‘s mit dem Treiber so gar aus7673, und der Zins4062 hat ein Ende7673!

5 Der HErr3068 hat die Rute4294 der GOttlosen7563 zerbrochen7665, die Rute7626 der Herrscher4910,

6 welche die Völker5971 schlug5221 im Grimm5678 ohne1097 Aufhören5627 und mit Wüten639 herrschete über die Heiden1471 und verfolgete ohne Barmherzigkeit2820.

7 Nun ruhet doch alle Welt776 und ist8252 stille und jauchzet fröhlich7440.

8 Auch freuen8055 sich7901 die Tannen1265 über dir und die Zedern730 auf5927 dem Libanon3844 (und sagen): Weil du liegst, kommt niemand herauf, der uns abhaue3772.

9 Die Hölle7585 drunten erzitterte vor dir, da du5782 ihr935 entgegenkamest. Sie7264 erwecket dir die Toten7496, alle Böcke der Welt776, und heißt alle Könige4428 der Heiden1471 von ihren Stühlen3678 aufstehen6965,

10 daß dieselbigen alle umeinander reden6030 und sagen559 zu dir: Du bist auch geschlagen2470, gleichwie wir, und gehet dir wie uns4911.

11 Deine Pracht1347 ist herunter3381 in die Hölle7585 gefahren samt dem Klange1998 deiner Harfen5035. Motten werden dein Bett sein3331 und Würmer7415 deine Decke4374.

12 Wie bist du vom Himmel8064 gefallen5307, du schöner Morgenstern1966! Wie bist du zur Erde776 gefället, der du die1121 Heiden1471 schwächtest2522!

13 Gedachtest du559 doch in deinem Herzen3824: Ich will in den Himmel8064 steigen5927 und6828 meinen Stuhl3678 über4605 die3427 Sterne3556 Gottes410 erhöhen7311;

14 ich will mich setzen auf5927 den Berg des Stifts, an der Seite gegen Mitternacht; ich will über die hohen1116 Wolken5645 fahren und5945 gleich1819 sein dem Allerhöchsten.

15 Ja, zur Hölle fährest du3381, zur Seite3411 der Grube7585.

16 Wer dich siehet, wird995 dich schauen7688 und ansehen (und sagen): Ist7200 das776 der Mann376, der die Welt zittern7264 und die Königreiche4467 beben machte7493,

17 der den Erdboden8398 zur Wüste4057 machte7760 und1004 die Städte5892 drinnen zerbrach2040 und gab seine Gefangenen615 nicht los6605?

18 Zwar alle Könige4428 der Heiden1471 miteinander liegen7901 doch mit Ehren3519, ein376 jeglicher in seinem Hause1004;

19 du aber bist verworfen7993 von deinem Grabe6913 wie ein verachteter8581 Zweig5342, wie ein Kleid3830 der Erschlagenen2026, so mit dem Schwert2719 erstochen sind2944, die hinunterfahren3381 zu den Steinhaufen der Hölle, wie eine zertretene947 Leiche6297.

20 Du7489 wirst nicht wie dieselbigen begraben werden6900; denn du hast dein Land776 verderbet7843 und dein Volk5971 erschlagen2026; denn man7121 wird der Boshaftigen Samen2233 nimmermehr5769 gedenken.

21 Richtet zu3559, daß man seine Kinder1121 schlachte4293 um ihrer Väter1 Missetat5771 willen, daß sie6440 nicht6965 aufkommen, noch1077 das Land776 erben3423, noch den Erdboden8398 voll4390 Städte6145 machen.

22 Und ich will über sie8034 kommen6965, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635, und zu Babel894 ausrotten3772 ihr Gedächtnis, ihre Übrigen, Neffen und Nachkommen, spricht5002 der HErr3068,

23 und will sie machen7760 zum Erbe4180 den Igeln und zum Wassersee98 und will sie mit einem Besen4292 des Verderbens8045 kehren2894, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635.

24 Der HErr3068 Zebaoth6635 hat3289 geschworen7650 und gesagt559: Was gilt‘s, es soll gehen, wie1819 ich denke, und soll bleiben, wie ich‘s im Sinn habe6965,

25 daß Assur804 zerschlagen7665 werde5493 in meinem Lande776, und ich ihn zertrete947 auf meinen Bergen2022, auf daß sein Joch5923 von ihnen genommen werde5493 und seine Bürde5448 von ihrem Halse komme.

26 Das776 ist der Anschlag, den er hat3289 über alle Lande, und6098 das ist die ausgereckte5186 Hand3027 über alle Heiden1471.

27 Denn der HErr3068 Zebaoth6635 hat‘s3289 beschlossen; wer will‘s7725 wehren? Und seine Hand3027 ist6565 ausgereckt5186; wer will sie wenden?

28 Im Jahr8141, da der König4428 Ahas271 starb4194, war dies die Last4853:

29 Freue dich nicht6429, du ganz Philisterland, daß die Rute7626, die dich schlug5221, zerbrochen7665 ist. Denn aus der Wurzel8328 der Schlange5175 wird ein Basilisk6848 kommen3318, und5774 ihre Frucht6529 wird ein feuriger fliegender Drache8314 sein8055.

30 Denn die Erstlinge1060 der Dürftigen1800 werden sich weiden7462 und die Armen34 sicher983 ruhen7257; aber deine Wurzel8328 will ich mit Hunger7458 töten4191, und deine Übrigen7611 wird er erwürgen2026.

31 Heule3213, Tor8179; schreie2199, Stadt5892! Ganz Philisterland6429 ist feige4127; denn von Mitternacht6828 kommt935 ein Rauch6227, und ist kein Einsamer909 in seinen Gezelten4151.

32 Und was werden die Boten4397 der Heiden1471 hin und wieder sagen? Nämlich: Zion6726 hat6030 der HErr3068 gegründet3245; und daselbst werden die Elenden6041 seines Volks5971 Zuversicht haben2620.

Iсая

Розділ 14

Der Prophet Jesaja

Kapitel 14

1 Бо Господь змилосе́рдиться над Яковом, і вибере зно́ву Ізраїля, і на їхній землі їх посе́лить. І чужи́нець долучений буде до них, і приє́днані будуть до дому Якового.

1 Denn der HErr3068 wird sich7355 über Jakob3290 erbarmen und Israel3478 noch weiter erwählen977 und sie in ihr Land127 setzen. Und Fremdlinge1616 werden3240 sich zu ihnen tun3867 und dem Hause1004 Jakob3290 anhangen5596.

2 І наро́ди їх ві́зьмуть, і їх попрова́дять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх при́йме собі на спа́дщину. І ві́зьмуть вони до неволі тих, хто їх понево́лив, і вони над своїми гноби́телями запанують!

2 Und die Völker5971 werden sie annehmen und bringen3947 an ihren Ort4725, daß sie das Haus1004 Israel3478 besitzen5157 wird7617 im Lande127 des HErrn3068 zu Knechten5650 und Mägden8198; und werden gefangen7617 halten die, von welchen sie gefangen waren935, und werden herrschen7287 über ihre Treiber.

3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочи́нок із терпі́ння твого та з неспоко́ю твого, та з праці тяжко́ї, яку ти був мусів робити,

3 Und5647 zu der Zeit3117, wenn dir der HErr3068 Ruhe5117 geben wird von deinem Jammer6090 und Leid7267 und von dem harten7186 Dienst5656 darin du gewesen bist,

4 то ти заспіваєш оцю пісню глумли́ву про царя Вавилону та й скажеш: Як гноби́тель минувся, — минулося гно́блення!

4 so wirst du ein solch Sprichwort4912 führen5375 wider den König4428 zu Babel894 und sagen559: Wie ist‘s mit dem Treiber so gar aus7673, und der Zins4062 hat ein Ende7673!

5 Господь зламав кия безбожних і же́зла пану́ючих,

5 Der HErr3068 hat die Rute4294 der GOttlosen7563 zerbrochen7665, die Rute7626 der Herrscher4910,

6 що наро́ди постійним ударом у лютості бив, що в гніві гноби́в був людей переслі́дуванням безупи́нним.

6 welche die Völker5971 schlug5221 im Grimm5678 ohne1097 Aufhören5627 und mit Wüten639 herrschete über die Heiden1471 und verfolgete ohne Barmherzigkeit2820.

7 Спочи́ла була́, заспоко́їлася вся земля, і виспівує го́лосно.

7 Nun ruhet doch alle Welt776 und ist8252 stille und jauchzet fröhlich7440.

8 Кипари́си та ке́дри лива́нські тобою втішаються й кажуть: „Відко́ли ти ліг, не прихо́дить на нас дровору́б!“

8 Auch freuen8055 sich7901 die Tannen1265 über dir und die Zedern730 auf5927 dem Libanon3844 (und sagen): Weil du liegst, kommt niemand herauf, der uns abhaue3772.

9 Завору́шивсь тобою іздо́лу шео́л назу́стріч твоєму прихо́ду; померлих тобі побуди́в, усіх проводирі́в на землі, і підняв з їхніх тро́нів всіх лю́дських царів.

9 Die Hölle7585 drunten erzitterte vor dir, da du5782 ihr935 entgegenkamest. Sie7264 erwecket dir die Toten7496, alle Böcke der Welt776, und heißt alle Könige4428 der Heiden1471 von ihren Stühlen3678 aufstehen6965,

10 Вони всі зачну́ть говорити та й скажуть тобі: „І ти ослабі́в, як і ми, став подібний до нас!“

10 daß dieselbigen alle umeinander reden6030 und sagen559 zu dir: Du bist auch geschlagen2470, gleichwie wir, und gehet dir wie uns4911.

11 Зіпхну́та в шео́л твоя го́рдість та гра твоїх арф; ви́стелено під тобою черво́ю, і червя́к накриває тебе.

11 Deine Pracht1347 ist herunter3381 in die Hölle7585 gefahren samt dem Klange1998 deiner Harfen5035. Motten werden dein Bett sein3331 und Würmer7415 deine Decke4374.

12 Як спав ти з небе́с, о сину зірни́ці досві́тньої, я́сная зо́ре, ти розбився об землю, погро́мнику лю́дів!

12 Wie bist du vom Himmel8064 gefallen5307, du schöner Morgenstern1966! Wie bist du zur Erde776 gefället, der du die1121 Heiden1471 schwächtest2522!

13 Ти ж сказав був у серці своєму: „Зійду́ я на небо, повище зір Божих поста́влю престола свого́, сяду я на горі збору богів, на кі́нцях півні́чних,

13 Gedachtest du559 doch in deinem Herzen3824: Ich will in den Himmel8064 steigen5927 und6828 meinen Stuhl3678 über4605 die3427 Sterne3556 Gottes410 erhöhen7311;

14 підійму́ся понад гори хмар, уподі́бнюсь Всеви́шньому!

14 ich will mich setzen auf5927 den Berg des Stifts, an der Seite gegen Mitternacht; ich will über die hohen1116 Wolken5645 fahren und5945 gleich1819 sein dem Allerhöchsten.

15 Та ски́нений ти до шео́лу, до найгли́бшого гро́бу!

15 Ja, zur Hölle fährest du3381, zur Seite3411 der Grube7585.

16 Ті, що на тебе дивитися бу́дуть, пригляда́тися будуть до тебе, зве́рнути увагу на тебе: „Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що знево́лював царства труси́тись,

16 Wer dich siehet, wird995 dich schauen7688 und ansehen (und sagen): Ist7200 das776 der Mann376, der die Welt zittern7264 und die Königreiche4467 beben machte7493,

17 що він оберта́в у пустиню вселе́нну, а міста її бу́рив, що в'я́знів своїх не пускав він додо́му?

17 der den Erdboden8398 zur Wüste4057 machte7760 und1004 die Städte5892 drinnen zerbrach2040 und gab seine Gefangenen615 nicht los6605?

18 Усі царі лю́дів, вони всі у славі лягли́, кожен у своїй усипа́льні,

18 Zwar alle Könige4428 der Heiden1471 miteinander liegen7901 doch mit Ehren3519, ein376 jeglicher in seinem Hause1004;

19 ти ж від гро́бу свого відки́нений геть, мов галу́зка бридка́, ото́чений вбитими та мечем переши́тими, що до гро́бу між камінь спуска́ються, як пото́птаний труп.

19 du aber bist verworfen7993 von deinem Grabe6913 wie ein verachteter8581 Zweig5342, wie ein Kleid3830 der Erschlagenen2026, so mit dem Schwert2719 erstochen sind2944, die hinunterfahren3381 zu den Steinhaufen der Hölle, wie eine zertretene947 Leiche6297.

20 Ти не бу́деш поєднаний з ними у гро́бі, бо землю свою зруйнува́в, свій наро́д повбивав. Насіння злочинців повік не згада́ється!

20 Du7489 wirst nicht wie dieselbigen begraben werden6900; denn du hast dein Land776 verderbet7843 und dein Volk5971 erschlagen2026; denn man7121 wird der Boshaftigen Samen2233 nimmermehr5769 gedenken.

21 Його ді́тям зготу́йте різню за вину їхніх батькі́в, щоб вони не повстали, і землі не вспадкува́ли, і не напо́внили світу міста́ми.

21 Richtet zu3559, daß man seine Kinder1121 schlachte4293 um ihrer Väter1 Missetat5771 willen, daß sie6440 nicht6965 aufkommen, noch1077 das Land776 erben3423, noch den Erdboden8398 voll4390 Städte6145 machen.

22 І на них Я повста́ну, — говорить Господь Саваот, — і ви́тну ім'я́ Вавило́ну й оста́нок його, і наща́дка й ону́ка, говорить Господь!

22 Und ich will über sie8034 kommen6965, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635, und zu Babel894 ausrotten3772 ihr Gedächtnis, ihre Übrigen, Neffen und Nachkommen, spricht5002 der HErr3068,

23 І вчиню́ Я його їжако́ві осе́лею та во́дним багно́м, і мітло́ю вигу́блення позаміта́ю його́, говорить Господь Саваот!

23 und will sie machen7760 zum Erbe4180 den Igeln und zum Wassersee98 und will sie mit einem Besen4292 des Verderbens8045 kehren2894, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635.

24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, — як ми́слив собі Я, так ста́неться, й як Я був врадив — те спо́вниться,

24 Der HErr3068 Zebaoth6635 hat3289 geschworen7650 und gesagt559: Was gilt‘s, es soll gehen, wie1819 ich denke, und soll bleiben, wie ich‘s im Sinn habe6965,

25 щоб стовкти́ асирі́йця в країні Моїй, і на го́рах Моїх розтопчу́ Я його! І ярмо́ його зді́йметься з них, і тяга́р його скинеться з їхніх раме́н!

25 daß Assur804 zerschlagen7665 werde5493 in meinem Lande776, und ich ihn zertrete947 auf meinen Bergen2022, auf daß sein Joch5923 von ihnen genommen werde5493 und seine Bürde5448 von ihrem Halse komme.

26 Це та рада, яка про всю землю ура́джена, і це та рука, що простя́гнена на всі наро́ди.

26 Das776 ist der Anschlag, den er hat3289 über alle Lande, und6098 das ist die ausgereckte5186 Hand3027 über alle Heiden1471.

27 Бо врадив Госпо́дь Савао́т, і хто Його раду відмі́нить? А рука Його ви́тягнена, — й хто відве́рне її?

27 Denn der HErr3068 Zebaoth6635 hat‘s3289 beschlossen; wer will‘s7725 wehren? Und seine Hand3027 ist6565 ausgereckt5186; wer will sie wenden?

28 У році смерти царя Аха́за було таке пророцтво:

28 Im Jahr8141, da der König4428 Ahas271 starb4194, war dies die Last4853:

29 Не ті́шся, уся филисти́мськая зе́мле, що зла́мане же́зло, яке тебе вдарило, бо з гадю́чого ко́реня ви́повзе люта змія́, і огни́стий летю́чий драко́н буде пло́дом її!

29 Freue dich nicht6429, du ganz Philisterland, daß die Rute7626, die dich schlug5221, zerbrochen7665 ist. Denn aus der Wurzel8328 der Schlange5175 wird ein Basilisk6848 kommen3318, und5774 ihre Frucht6529 wird ein feuriger fliegender Drache8314 sein8055.

30 І па́стися будуть перво́рідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом ви́морю, і рештки твої він доб'є!

30 Denn die Erstlinge1060 der Dürftigen1800 werden sich weiden7462 und die Armen34 sicher983 ruhen7257; aber deine Wurzel8328 will ich mit Hunger7458 töten4191, und deine Übrigen7611 wird er erwürgen2026.

31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, — розпливла́ся ти, вся филисти́мськая зе́мле, бо прихо́дить із пі́вночі дим, і не буде ніко́го, хто відстав би з його воякі́в!

31 Heule3213, Tor8179; schreie2199, Stadt5892! Ganz Philisterland6429 ist feige4127; denn von Mitternacht6828 kommt935 ein Rauch6227, und ist kein Einsamer909 in seinen Gezelten4151.

32 І що́ відпові́сться наро́днім посла́м? — Що Сіона Господь заложи́в, і схова́ються в ньому убогі з наро́ду Його!

32 Und was werden die Boten4397 der Heiden1471 hin und wieder sagen? Nämlich: Zion6726 hat6030 der HErr3068 gegründet3245; und daselbst werden die Elenden6041 seines Volks5971 Zuversicht haben2620.

1.0x