CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 65
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Iсая

Розділ 65

1 Я прихиля́вся до тих, що Мене не пита́ли, Я зна́йдений тими, що Мене не шукали. Я казав: „Оце Я, оце Я!“ до наро́ду, що Йме́нням Моїм не був зва́ний.

2 Я ввесь день простяга́в Свої руки до люду запе́клого, що він, за своїми думка́ми, доро́гою ходить недоброю,

3 до наро́ду, що в очі Мене прогнівля́є пості́йно, що жертви прино́сить в садка́х та що па́лить кадило на це́глах,

4 що сидить у гроба́х та ночує по я́мах, їсть свини́ну, і в їхньому по́суді — ю́шка нечиста,

5 що говорить: „Спини́сь, не зближа́йся до ме́не, бо святий я для тебе!“ Оце дим в Моїй ні́здрі, огонь, що палає ввесь день!

6 Ось напи́сане перед обличчям Моїм: Я не буду мовча́ти, але відплачу́, і надолу́жу на їхньому ло́ні!

7 Укупі пере́ступи ваші й пере́ступи ваших батькі́в, — говорить Госпо́дь, — що кади́ли на го́рах і на взгі́р'ях Мене зневажа́ли, — і запла́ту їм ви́міряю Я найпе́рше до їхнього ло́ня!

8 Так говорить Господь: Коли в гро́ні знахо́диться сік виногра́дний, і хтось ска́же: „Не псуй ти його, бо благослове́ння у ньо́му“, — отак Я зроблю́ ради рабів Своїх, щоб усього не ни́щити!

9 І насіння Я ви́веду з Якова, а з Юди — спадкоє́мця гір Моїх, і вибра́нці Мої одіди́чать її, і раби Мої жи́тимуть там.

10 І стане Шаро́н пасови́ськом ота́ри, а долина Ахо́р за ліжни́цю худо́би великої, для наро́ду Мого, що шукали Мене.

11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте го́ру святу Мою, що ставите Ґаду трапе́зу, а для Ме́ні випо́внюєте жертву литу,

12 то вас відрахо́вую Я для меча́, й на коліна впаде́те ви всі на зарі́з, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали́, говорив був, але́ ви не чули й робили лихе́ в Моїх о́чах, і чого́ не хотів, вибира́ли собі!

13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви бу́дете голодува́ти, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спра́гнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоро́млені бу́дете.

14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж крича́тимете від серде́чного бо́лю, і від скру́шення духа заво́дити бу́дете.

15 І ви своє йме́ння дасте́ на прокля́ття вибра́нцям Моїм, — і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше йме́ння,

16 так що хто на землі благосло́влений бу́де, буде поблагосло́влений він вірним Богом, а хто на землі присяга́є, вірним Богом прися́гне, бо забу́дуться у́тиски давні і захо́вані будуть вони від оче́й Моїх!

17 Бо ось Я створю́ нове небо та зе́млю нову́, і не згада́ються ре́чі коли́шні, і не при́йдуть на серце!

18 Тож навіки радійте та ті́штеся тим, що творю́ Я, бо ось Я створю́ Єрусалима на радість, а наро́да його — на весе́лість!

19 І бу́ду Я Єрусалимом раді́ти, і втіша́тися буду наро́дом Своїм, — і не почу́ється в ньому вже голос плачу́ й голос зо́йку!

20 З цього ча́су не буде вже ю́ного днями й старо́го, який своїх днів не попо́внить, бо сторо́кий помре́ як юна́к, а грішник і в віці ста літ буде про́клятий!

21 І доми́ побуду́ють, і ме́шкати будуть, і заса́дять вони виноградники, і будуть їхній плід спожива́ти.

22 Не бу́дуть вони будува́ти, щоб інший сидів, не будуть сади́ти, щоб інший спожи́в, дні бо наро́ду Мого — як дні де́рева, і вибра́нці Мої зужива́тимуть чин Своїх рук!

23 Не будуть вони працювати нада́рмо, і не будуть роди́ти на страх, вони бо насі́ння, благосло́влене Господом, і наща́дки їхні з ними.

24 І ста́неться, поки покли́чуть, то Я відпові́м, — вони будуть іще говорити, а Я вже почу́ю!

25 Вовк та вівця́ будуть па́стися ра́зом, і лев буде їсти солому, немов та худо́ба, а га́дові хлібом його буде по́рох! Вони не чини́тимуть зла й вигубля́ти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Госпо́дь.

Der Prophet Jesaja

Kapitel 65

1 Ich7592 werde4672 gesucht1245 von denen, die nicht3808 nach mir fragten1875; ich werde funden von denen, die mich nicht3808 suchten, und zu den Heiden1471, die meinen Namen8034 nicht anriefen, sage559 ich: Hie bin ich, hie bin ich!

2 Denn ich recke meine Hände3027 aus den ganzen Tag3117 zu1980 einem ungehorsamen5637 Volk5971, das seinen Gedanken4284 nachwandelt auf einem Wege1870, der nicht6566 gut2896 ist310.

3 Ein Volk5971, das mich entrüstet3707, ist immer8548 vor meinem Angesicht, opfert2076 in den Gärten1593 und räuchert6999 auf6440 den Ziegelsteinen3843,

4 wohnet unter den Gräbern6913 und1320 hält5341 sich3427 in den Höhlen, fressen398 Schweinefleisch2386 und haben Greuelsuppen4839 in ihren Töpfen3627

5 und sprechen559: Bleibe7126 daheim und rühre5066 mich nicht; denn ich soll dich heiligen6942. Solche sollen ein Rauch6227 werden in meinem Zorn639, ein Feuer784, das den ganzen Tag3117 brenne3344.

6 Siehe, es stehet vor mir6440 geschrieben3789: Ich will nicht2814 schweigen, sondern bezahlen7999; ja, ich will sie in ihren Busen2436 bezahlen7999,

7 beide, ihre Missetat5771 und ihrer Väter1 Missetat5771, miteinander3162, spricht559 der HErr3068, die auf den Bergen2022 geräuchert6999 und mich auf den Hügeln1389 geschändet2778 haben; ich will ihnen zumessen4058 ihr voriges7223 Tun6468 in ihren Busen2436.

8 So spricht559 der HErr3068: Gleich als wenn man559 Most8492 in einer Traube811 findet4672 und spricht: Verderbe7843 es nicht, denn es ist ein Segen1293 drinnen! also will ich um meiner Knechte5650 willen tun6213, daß ich es nicht alles verderbe7843,

9 sondern will aus3318 Jakob3290 Samen2233 wachsen lassen und aus Juda3063, der meinen Berg2022 besitze3423; denn meine Auserwählten972 sollen ihn besitzen3423, und meine Knechte5650 sollen daselbst wohnen7931.

10 Und Saron8289 soll ein Haus5116 für die Herde6629 und das Tal6010 Achor5911 soll zum Viehlager1241 werden meinem Volk5971, das mich suchet1875.

11 Aber ihr5800, die ihr den HErrn3068 verlasset und4390 meines heiligen6944 Berges2022 vergesset7913 und richtet6186 dem Gad1409 einen Tisch7979 und schenket voll ein vom Trankopfer4469 dem Meni4507,

12 wohlan, ich2654 will euch5869 zählen4487 zum Schwert2719, daß ihr6030 euch alle bücken3766 müsset zur Schlacht2874, darum daß ich rief7121 und6213 ihr8085 antwortetet nicht7451, daß ich redete1696 und ihr977 höretet nicht, sondern tatet, was mir übel gefiel, und erwähletet, das mir nicht gefiel.

13 Darum spricht559 der HErr136 HErr3069 also: Siehe, meine Knechte5650 sollen essen398, ihr aber sollt hungern7456; siehe, meine Knechte5650 sollen trinken8354, ihr aber sollt dürsten6770; siehe, meine Knechte5650 sollen fröhlich sein8055, ihr aber sollt zuschanden werden954;

14 siehe, meine Knechte5650 sollen vor gutem2898 Mut3820 jauchzen7442, ihr aber3820 sollt vor Herzeleid3511 schreien6817 und7307 vor Jammer7667 heulen3213

15 und sollt euren Namen8034 lassen3240 meinen Auserwählten972 zum Schwur7621; und der HErr136 HErr3069 wird dich töten4191 und seine Knechte5650 mit einem andern312 Namen8034 nennen7121,

16 daß, welcher sich segnen1288 wird auf Erden776, der wird sich in dem rechten GOtt430 segnen1288, und welcher schwören7650 wird auf Erden776, der wird bei dem rechten GOtt430 schwören7650; denn der vorigen7223 Angst6869 ist vergessen7911, und sind von meinen Augen5869 verborgen5641.

17 Denn siehe, ich will einen neuen2319 Himmel8064 und neue2319 Erde776 schaffen1254, daß man der vorigen7223 nicht5927 mehr gedenken2142 wird noch zu Herzen3820 nehmen,

18 sondern sie werden sich ewiglich5703 freuen1523 und fröhlich7797 sein über dem, das ich schaffe1254. Denn siehe, ich will Jerusalem3389 schaffen1254 zur Wonne1525 und ihr Volk5971 zur Freude4885.

19 Und ich will fröhlich1523 sein über Jerusalem3389 und mich freuen7797 über mein Volk5971; und soll nicht mehr drinnen gehöret werden8085 die Stimme6963 des Weinens1065 noch die Stimme6963 des Klagens2201.

20 Es sollen nicht mehr da3117 sein7043 Kinder5764, die1121 ihre Tage3117 nicht erreichen, oder Alte, die1121 ihre Jahre8141 nicht erfüllen4390, sondern die Knaben5288 von hundert3967 Jahren8141 sollen sterben4191, und2205 die Sünder2398 von hundert3967 Jahren sollen verflucht sein.

21 Sie3427 werden Häuser1004 bauen1129 und bewohnen; sie werden Weinberge3754 pflanzen5193 und derselbigen Früchte6529 essen398.

22 Sie3427 sollen nicht bauen1129, das4639 ein anderer312 bewohne, und nicht pflanzen5193; das ein anderer312 esse398. Denn die Tage3117 meines Volks5971 werden sein wie die Tage3117 eines Baumes6086, und das Werk ihrer Hände3027 wird alt1086 werden bei meinen Auserwählten972.

23 Sie1288 sollen nicht umsonst7385 arbeiten3021 noch unzeitige Geburt928 gebären3205, denn sie sind der Same2233 der Gesegneten des HErrn3068 und ihre Nachkommen6631 mit ihnen.

24 Und soll geschehen, ehe sie7121 rufen, will ich antworten6030; wenn sie noch reden1696, will ich hören8085.

25 Wolf2061 und Lamm2924 sollen weiden7462 zugleich; der Löwe738 wird Stroh8401 essen398 wie ein259 Rind1241, und die Schlange5175 soll Erde6083 essen3899. Sie559 werden nicht schaden7489 noch verderben7843 auf meinem ganzen heiligen6944 Berge2022, spricht der HErr3068.

Iсая

Розділ 65

Der Prophet Jesaja

Kapitel 65

1 Я прихиля́вся до тих, що Мене не пита́ли, Я зна́йдений тими, що Мене не шукали. Я казав: „Оце Я, оце Я!“ до наро́ду, що Йме́нням Моїм не був зва́ний.

1 Ich7592 werde4672 gesucht1245 von denen, die nicht3808 nach mir fragten1875; ich werde funden von denen, die mich nicht3808 suchten, und zu den Heiden1471, die meinen Namen8034 nicht anriefen, sage559 ich: Hie bin ich, hie bin ich!

2 Я ввесь день простяга́в Свої руки до люду запе́клого, що він, за своїми думка́ми, доро́гою ходить недоброю,

2 Denn ich recke meine Hände3027 aus den ganzen Tag3117 zu1980 einem ungehorsamen5637 Volk5971, das seinen Gedanken4284 nachwandelt auf einem Wege1870, der nicht6566 gut2896 ist310.

3 до наро́ду, що в очі Мене прогнівля́є пості́йно, що жертви прино́сить в садка́х та що па́лить кадило на це́глах,

3 Ein Volk5971, das mich entrüstet3707, ist immer8548 vor meinem Angesicht, opfert2076 in den Gärten1593 und räuchert6999 auf6440 den Ziegelsteinen3843,

4 що сидить у гроба́х та ночує по я́мах, їсть свини́ну, і в їхньому по́суді — ю́шка нечиста,

4 wohnet unter den Gräbern6913 und1320 hält5341 sich3427 in den Höhlen, fressen398 Schweinefleisch2386 und haben Greuelsuppen4839 in ihren Töpfen3627

5 що говорить: „Спини́сь, не зближа́йся до ме́не, бо святий я для тебе!“ Оце дим в Моїй ні́здрі, огонь, що палає ввесь день!

5 und sprechen559: Bleibe7126 daheim und rühre5066 mich nicht; denn ich soll dich heiligen6942. Solche sollen ein Rauch6227 werden in meinem Zorn639, ein Feuer784, das den ganzen Tag3117 brenne3344.

6 Ось напи́сане перед обличчям Моїм: Я не буду мовча́ти, але відплачу́, і надолу́жу на їхньому ло́ні!

6 Siehe, es stehet vor mir6440 geschrieben3789: Ich will nicht2814 schweigen, sondern bezahlen7999; ja, ich will sie in ihren Busen2436 bezahlen7999,

7 Укупі пере́ступи ваші й пере́ступи ваших батькі́в, — говорить Госпо́дь, — що кади́ли на го́рах і на взгі́р'ях Мене зневажа́ли, — і запла́ту їм ви́міряю Я найпе́рше до їхнього ло́ня!

7 beide, ihre Missetat5771 und ihrer Väter1 Missetat5771, miteinander3162, spricht559 der HErr3068, die auf den Bergen2022 geräuchert6999 und mich auf den Hügeln1389 geschändet2778 haben; ich will ihnen zumessen4058 ihr voriges7223 Tun6468 in ihren Busen2436.

8 Так говорить Господь: Коли в гро́ні знахо́диться сік виногра́дний, і хтось ска́же: „Не псуй ти його, бо благослове́ння у ньо́му“, — отак Я зроблю́ ради рабів Своїх, щоб усього не ни́щити!

8 So spricht559 der HErr3068: Gleich als wenn man559 Most8492 in einer Traube811 findet4672 und spricht: Verderbe7843 es nicht, denn es ist ein Segen1293 drinnen! also will ich um meiner Knechte5650 willen tun6213, daß ich es nicht alles verderbe7843,

9 І насіння Я ви́веду з Якова, а з Юди — спадкоє́мця гір Моїх, і вибра́нці Мої одіди́чать її, і раби Мої жи́тимуть там.

9 sondern will aus3318 Jakob3290 Samen2233 wachsen lassen und aus Juda3063, der meinen Berg2022 besitze3423; denn meine Auserwählten972 sollen ihn besitzen3423, und meine Knechte5650 sollen daselbst wohnen7931.

10 І стане Шаро́н пасови́ськом ота́ри, а долина Ахо́р за ліжни́цю худо́би великої, для наро́ду Мого, що шукали Мене.

10 Und Saron8289 soll ein Haus5116 für die Herde6629 und das Tal6010 Achor5911 soll zum Viehlager1241 werden meinem Volk5971, das mich suchet1875.

11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте го́ру святу Мою, що ставите Ґаду трапе́зу, а для Ме́ні випо́внюєте жертву литу,

11 Aber ihr5800, die ihr den HErrn3068 verlasset und4390 meines heiligen6944 Berges2022 vergesset7913 und richtet6186 dem Gad1409 einen Tisch7979 und schenket voll ein vom Trankopfer4469 dem Meni4507,

12 то вас відрахо́вую Я для меча́, й на коліна впаде́те ви всі на зарі́з, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали́, говорив був, але́ ви не чули й робили лихе́ в Моїх о́чах, і чого́ не хотів, вибира́ли собі!

12 wohlan, ich2654 will euch5869 zählen4487 zum Schwert2719, daß ihr6030 euch alle bücken3766 müsset zur Schlacht2874, darum daß ich rief7121 und6213 ihr8085 antwortetet nicht7451, daß ich redete1696 und ihr977 höretet nicht, sondern tatet, was mir übel gefiel, und erwähletet, das mir nicht gefiel.

13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви бу́дете голодува́ти, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спра́гнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоро́млені бу́дете.

13 Darum spricht559 der HErr136 HErr3069 also: Siehe, meine Knechte5650 sollen essen398, ihr aber sollt hungern7456; siehe, meine Knechte5650 sollen trinken8354, ihr aber sollt dürsten6770; siehe, meine Knechte5650 sollen fröhlich sein8055, ihr aber sollt zuschanden werden954;

14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж крича́тимете від серде́чного бо́лю, і від скру́шення духа заво́дити бу́дете.

14 siehe, meine Knechte5650 sollen vor gutem2898 Mut3820 jauchzen7442, ihr aber3820 sollt vor Herzeleid3511 schreien6817 und7307 vor Jammer7667 heulen3213

15 І ви своє йме́ння дасте́ на прокля́ття вибра́нцям Моїм, — і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше йме́ння,

15 und sollt euren Namen8034 lassen3240 meinen Auserwählten972 zum Schwur7621; und der HErr136 HErr3069 wird dich töten4191 und seine Knechte5650 mit einem andern312 Namen8034 nennen7121,

16 так що хто на землі благосло́влений бу́де, буде поблагосло́влений він вірним Богом, а хто на землі присяга́є, вірним Богом прися́гне, бо забу́дуться у́тиски давні і захо́вані будуть вони від оче́й Моїх!

16 daß, welcher sich segnen1288 wird auf Erden776, der wird sich in dem rechten GOtt430 segnen1288, und welcher schwören7650 wird auf Erden776, der wird bei dem rechten GOtt430 schwören7650; denn der vorigen7223 Angst6869 ist vergessen7911, und sind von meinen Augen5869 verborgen5641.

17 Бо ось Я створю́ нове небо та зе́млю нову́, і не згада́ються ре́чі коли́шні, і не при́йдуть на серце!

17 Denn siehe, ich will einen neuen2319 Himmel8064 und neue2319 Erde776 schaffen1254, daß man der vorigen7223 nicht5927 mehr gedenken2142 wird noch zu Herzen3820 nehmen,

18 Тож навіки радійте та ті́штеся тим, що творю́ Я, бо ось Я створю́ Єрусалима на радість, а наро́да його — на весе́лість!

18 sondern sie werden sich ewiglich5703 freuen1523 und fröhlich7797 sein über dem, das ich schaffe1254. Denn siehe, ich will Jerusalem3389 schaffen1254 zur Wonne1525 und ihr Volk5971 zur Freude4885.

19 І бу́ду Я Єрусалимом раді́ти, і втіша́тися буду наро́дом Своїм, — і не почу́ється в ньому вже голос плачу́ й голос зо́йку!

19 Und ich will fröhlich1523 sein über Jerusalem3389 und mich freuen7797 über mein Volk5971; und soll nicht mehr drinnen gehöret werden8085 die Stimme6963 des Weinens1065 noch die Stimme6963 des Klagens2201.

20 З цього ча́су не буде вже ю́ного днями й старо́го, який своїх днів не попо́внить, бо сторо́кий помре́ як юна́к, а грішник і в віці ста літ буде про́клятий!

20 Es sollen nicht mehr da3117 sein7043 Kinder5764, die1121 ihre Tage3117 nicht erreichen, oder Alte, die1121 ihre Jahre8141 nicht erfüllen4390, sondern die Knaben5288 von hundert3967 Jahren8141 sollen sterben4191, und2205 die Sünder2398 von hundert3967 Jahren sollen verflucht sein.

21 І доми́ побуду́ють, і ме́шкати будуть, і заса́дять вони виноградники, і будуть їхній плід спожива́ти.

21 Sie3427 werden Häuser1004 bauen1129 und bewohnen; sie werden Weinberge3754 pflanzen5193 und derselbigen Früchte6529 essen398.

22 Не бу́дуть вони будува́ти, щоб інший сидів, не будуть сади́ти, щоб інший спожи́в, дні бо наро́ду Мого — як дні де́рева, і вибра́нці Мої зужива́тимуть чин Своїх рук!

22 Sie3427 sollen nicht bauen1129, das4639 ein anderer312 bewohne, und nicht pflanzen5193; das ein anderer312 esse398. Denn die Tage3117 meines Volks5971 werden sein wie die Tage3117 eines Baumes6086, und das Werk ihrer Hände3027 wird alt1086 werden bei meinen Auserwählten972.

23 Не будуть вони працювати нада́рмо, і не будуть роди́ти на страх, вони бо насі́ння, благосло́влене Господом, і наща́дки їхні з ними.

23 Sie1288 sollen nicht umsonst7385 arbeiten3021 noch unzeitige Geburt928 gebären3205, denn sie sind der Same2233 der Gesegneten des HErrn3068 und ihre Nachkommen6631 mit ihnen.

24 І ста́неться, поки покли́чуть, то Я відпові́м, — вони будуть іще говорити, а Я вже почу́ю!

24 Und soll geschehen, ehe sie7121 rufen, will ich antworten6030; wenn sie noch reden1696, will ich hören8085.

25 Вовк та вівця́ будуть па́стися ра́зом, і лев буде їсти солому, немов та худо́ба, а га́дові хлібом його буде по́рох! Вони не чини́тимуть зла й вигубля́ти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Госпо́дь.

25 Wolf2061 und Lamm2924 sollen weiden7462 zugleich; der Löwe738 wird Stroh8401 essen398 wie ein259 Rind1241, und die Schlange5175 soll Erde6083 essen3899. Sie559 werden nicht schaden7489 noch verderben7843 auf meinem ganzen heiligen6944 Berge2022, spricht der HErr3068.

1.0x