CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 49
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Iсая

Розділ 49

1 Почуйте Мене, острови́, і наро́ди здале́ка, і вважайте: Господь із утро́би покликав Мене, Моє Йме́ння згадав з нутра не́ньки Моєї.

2 І Мої у́ста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в ті́ні Своєї руки, і Мене вчинив за добі́рну стрілу́, в Своїм сагайдаці́ заховав Він Мене.

3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я просла́влюсь!

4 І Я відповів: Надаре́мно трудивсь Я, на порожне́чу й марно́ту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагоро́да Моя з Моїм Богом.

5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформува́в Собі від живота́ за раба́, щоб наверну́ти Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зі́браний. І був Я шано́ваний в о́чах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.

6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба́, щоб віднови́ти племе́на Якова, щоб вернути врято́ваних Ізраїля, але́ Я вчиню́ Тебе світлом наро́дів, щоб був Ти спасі́нням Моїм аж до кра́ю землі!

7 Так говорить Господь, Відкупи́тель Ізраїлів, Святий його, до пого́рдженого на душі, до обри́дженого від людей, до раба тих воло́дарів: Побачать царі, і князі́ повстають, — і покло́няться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що ви́брав Тебе.

8 Так говорить Господь: За ча́су вподо́бання Я відповів Тобі, в день спасі́ння Тобі допоміг, і стерегти́му Тебе, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, щоб край обнови́ти, щоб поділити спа́дки спусто́шені,

9 щоб в'я́зням сказати: „Вихо́дьте“, а тим, хто в темно́ті: „З'яві́ться!“ При дорогах вони будуть па́стися, і по всіх ли́сих горбо́винах їхні пасови́ська.

10 Не будуть голодні вони, ані спра́гнені, і не вдарить їх спе́ка, ні сонце, — бо Той, Хто їх милує, їх попрова́дить і до во́дних джере́л поведе́ їх.

11 І вчиню Я всі го́ри Свої за доро́гу, і піді́ймуться биті шляхи́ Мої.

12 Ось ці зда́лека при́йдуть, а ці ось із пі́вночі й з за́ходу, а ці з кра́ю Сіні́м.

13 Раді́йте, небеса́, звесели́ся ти, земле, ви ж, го́ри, втіша́йтеся співом, бо Госпо́дь звесели́в Свій наро́д, і змилувався над Своїми убогими!

14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене́, і Господь мій про ме́не забув.

15 Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе!

16 Отож на долонях Свої́х тебе ви́різьбив Я, твої мури поза́всіди передо Мною.

17 Сино́ве твої поспіша́ться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідхо́дять від тебе.

18 Здійми свої очі навко́ло й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до те́бе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздо́бу, зодя́гнеш, та підв'я́жешся ними, немов нарече́на.

19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйно́ваний край твій тепер справді стануть тісни́ми для ме́шканців, і будуть відда́лені ті, хто тебе руйнував.

20 Іще до вух твоїх скажуть сино́ве сирі́тства твого: Тісне́ мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!

21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осиро́чена я та самі́тна, була ви́гнана та заблуди́ла? І хто ви́ховав їх? Я зоста́лась сама, а ці, — зві́дки вони?

22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму́ Свою руку до лю́дів, і піднесу́ до наро́дів прапора Свого́, — і позно́сять синів твоїх в па́зусі, а до́чок твоїх поприно́сять на пле́чах.

23 І будуть царі за твоїх вихова́телів, а їхні цариці — за ня́ньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня́тись тобі та лиза́тимуть пил твоїх ніг, і ти пізна́єш, що Я — то Господь, що не посоро́мляться ті, хто на Мене наді́ється!

24 Чи ж від сильного буде відня́та здобич, і чи награ́боване ґвалтівнико́м урято́ване буде?

25 Бо Господь каже так: Полонені віді́брані будуть від сильного, і врято́вана буде здобич наси́льника, і Я стану на прю із твоїми супере́чниками, синів же твоїх Я спасу́.

26 І Я зму́шу твоїх гноби́телів їсти тіло своє, і вони повпива́ються власною кров'ю, немов би вином молоди́м. І пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Госпо́дь, твій Спаситель та твій Відкупи́тель, Поту́жний Яковів!

Der Prophet Jesaja

Kapitel 49

1 Höret mir zu, ihr Inseln339, und ihr Völker3816 in der Ferne7350, merket auf7181! Der HErr3068 hat8085 mir gerufen7121 von Mutterleibe990 an; er hat meines Namens8034 gedacht2142, da ich noch in Mutterleibe517 war,

2 und hat7760 meinen Mund6310 gemacht5641 wie ein scharf2299 Schwert2719; mit dem Schatten6738 seiner Hand3027 hat er mich2244 bedeckt. Er hat mich zum reinen1305 Pfeil2671 gemacht und mich in seinen Köcher827 gesteckt

3 und spricht zu mir: Du559 bist mein Knecht5650, Israel3478, durch welchen ich will gepreiset werden6286.

4 Ich559 aber403 dachte, ich arbeitete vergeblich8414 und brächte meine Kraft3581 umsonst7385 und unnützlich zu, wiewohl meine Sache4941 des HErrn3068 und mein Amt6468 meines Gottes430 ist3615.

5 Und nun spricht559 der HErr3068, der mich von Mutterleibe990 an zu seinem Knechte5650 bereitet3335 hat622, daß ich soll Jakob3290 zu ihm bekehren7725, auf daß Israel3478 nicht weggeraffet werde7725; darum bin ich vor5869 dem HErrn3068 herrlich3513, und mein GOtt430 ist meine Stärke5797

6 und5414 spricht: Es ist ein Geringes7043, daß du559 mein Knecht5650 bist, die Stämme7626 Jakobs3290 aufzurichten und das776 Verwahrlosete in Israel3478 wiederzubringen, sondern ich habe6965 dich7725 auch zum Licht216 der Heiden1471 gemacht, daß du seiest mein Heil3444 bis an der Welt Ende7097.

7 So spricht der HErr3068, der Erlöser Israels3478, sein4910 Heiliger6918, zu der verachteten960 See LE5315, zu dem Volk1471, des man559 Greuel8581 hat1350, zu dem Knechte5650, der unter den Tyrannen ist6965: Könige4428 sollen sehen7200 und aufstehen, und Fürsten8269 sollen anbeten7812 um des HErrn3068 willen, der treu ist539, um des Heiligen6918 in Israel3478 willen, der dich erwählet hat977.

8 So spricht der HErr3068: Ich habe5414 dich erhöret zur gnädigen7522 Zeit6256 und habe6965 dir am Tage3117 des Heils3444 geholfen5826; und habe dich behütet5341 und zum Bund1285 unter das Volk5971 gestellet, daß du559 das Land776 aufrichtest und die verstörten8074 Erbe5157 einnehmest,

9 zu sagen559 den Gefangenen631: Gehet heraus3318! und zu denen in Finsternis2822: Kommt hervor! daß sie am Wege1870 sich weiden7462 und auf1540 allen Hügeln8205 ihre Weide4830 haben.

10 Sie werden weder hungern7456 noch dürsten6770, sie wird keine Hitze8273 noch Sonne8121 stechen5221; denn ihr Erbarmer7355 wird sie führen5090 und wird sie an die4325 Wasserquellen4002 leiten5095.

11 Ich will alle meine Berge2022 zum Wege1870 machen7760, und meine Pfade4546 sollen gebahnet sein7311.

12 Siehe, diese werden von ferne7350 kommen935, und siehe, jene von Mitternacht6828 und diese vom Meer3220 und diese vom Lande776 Sinim5515.

13 Jauchzet7442, ihr Himmel8064; freue dich1523, Erde776; lobet6476, ihr Berge2022, mit Jauchzen7440! Denn der HErr3068 hat sein Volk5971 getröstet5162 und erbarmet sich7355 seiner Elenden6041.

14 Zion6726 aber spricht559: Der HErr3068 hat mich verlassen5800, der HErr136 hat mein vergessen7911.

15 Kann auch ein Weib802 ihres Kindleins5764 vergessen, daß sie sich nicht7911 erbarme7355 über den Sohn1121 ihres Leibes990? Und ob sie desselbigen vergäße, so will ich doch dein7911 nicht7911 vergessen;

16 siehe, in die Hände3709 habe ich dich gezeichnet2710. Deine Mauern2346 sind immerdar8548 vor mir.

17 Deine Baumeister werden3318 eilen4116, aber deine Zerbrecher2040 und1121 Verstörer2717 werden sich davonmachen.

18 Hebe5375 deine Augen5869 auf umher5439 und siehe! Alle diese kommen935 versammelt6908 zu dir. So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr3068, du sollst mit diesen allen wie mit einem Schmuck5716 angetan werden7200 und wirst sie3847 um dich legen7194 wie eine Braut3618.

19 Denn dein wüstes, verstörtes und2723 zerbrochenes2035 Land776 wird dir alsdann zu enge werden8074, drinnen zu wohnen3427, wenn deine Verderber1104 ferne7368 von dir kommen,

20 daß die Kinder1121 deiner Unfruchtbarkeit werden7923 weiter sagen559 vor deinen Ohren241: Der Raum4725 ist4725 mir zu enge6862; rücke5066 hin, daß ich bei dir wohnen3427 möge!

21 Du aber wirst sagen559 in deinem Herzen3824: Wer hat7921 mir diese gezeuget? Ich bin unfruchtbar, einzeln, vertrieben5493 und verstoßen. Wer hat1540 mir diese erzogen? Siehe, ich war3205 einsam1565 gelassen7604; wo375 waren1431 denn diese?

22 So spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich5375 will935 meine Hand3027 zu den Heiden1471 aufheben7311 und zu den Völkern5971 mein Panier5251 aufwerfen, so werden sie559 deine Söhne1121 in den Armen2684 herzubringen und deine Töchter1323 auf5375 den Achseln3802 hertragen.

23 Und die Könige4428 sollen deine Pfleger und ihre Fürstinnen8282 deine Säugammen3243 sein539. Sie werden vor dir niederfallen zur Erde776 aufs Angesicht639 und deiner Füße7272 Staub6083 lecken3897. Da wirst du erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, an7812 welchem nicht954 zuschanden werden, so auf mich harren6960.

24 Kann man auch einem Riesen1368 den Raub4455 nehmen3947, oder kann man dem Gerechten6662 seine Gefangenen7628 losmachen4422?

25 Denn so spricht559 der HErr3068: Nun sollen die Gefangenen7628 dem Riesen1368 genommen werden4422 und der Raub4455 des Starken6184 los werden; und ich will3947 mit deinen Haderern3401 hadern7378 und deinen Kindern1121 helfen3467.

26 Und ich will deine Schinder3238 speisen mit ihrem eigenen Fleisch1320; und sollen mit ihrem eigenen Blut1818, wie3045 mit süßem Wein6071, trunken7937 werden398; und alles Fleisch1320 soll erfahren, daß ich bin der HErr3068, dein Heiland3467 und dein Erlöser1350, der Mächtige46 in Jakob3290.

Iсая

Розділ 49

Der Prophet Jesaja

Kapitel 49

1 Почуйте Мене, острови́, і наро́ди здале́ка, і вважайте: Господь із утро́би покликав Мене, Моє Йме́ння згадав з нутра не́ньки Моєї.

1 Höret mir zu, ihr Inseln339, und ihr Völker3816 in der Ferne7350, merket auf7181! Der HErr3068 hat8085 mir gerufen7121 von Mutterleibe990 an; er hat meines Namens8034 gedacht2142, da ich noch in Mutterleibe517 war,

2 І Мої у́ста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в ті́ні Своєї руки, і Мене вчинив за добі́рну стрілу́, в Своїм сагайдаці́ заховав Він Мене.

2 und hat7760 meinen Mund6310 gemacht5641 wie ein scharf2299 Schwert2719; mit dem Schatten6738 seiner Hand3027 hat er mich2244 bedeckt. Er hat mich zum reinen1305 Pfeil2671 gemacht und mich in seinen Köcher827 gesteckt

3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я просла́влюсь!

3 und spricht zu mir: Du559 bist mein Knecht5650, Israel3478, durch welchen ich will gepreiset werden6286.

4 І Я відповів: Надаре́мно трудивсь Я, на порожне́чу й марно́ту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагоро́да Моя з Моїм Богом.

4 Ich559 aber403 dachte, ich arbeitete vergeblich8414 und brächte meine Kraft3581 umsonst7385 und unnützlich zu, wiewohl meine Sache4941 des HErrn3068 und mein Amt6468 meines Gottes430 ist3615.

5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформува́в Собі від живота́ за раба́, щоб наверну́ти Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зі́браний. І був Я шано́ваний в о́чах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.

5 Und nun spricht559 der HErr3068, der mich von Mutterleibe990 an zu seinem Knechte5650 bereitet3335 hat622, daß ich soll Jakob3290 zu ihm bekehren7725, auf daß Israel3478 nicht weggeraffet werde7725; darum bin ich vor5869 dem HErrn3068 herrlich3513, und mein GOtt430 ist meine Stärke5797

6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба́, щоб віднови́ти племе́на Якова, щоб вернути врято́ваних Ізраїля, але́ Я вчиню́ Тебе світлом наро́дів, щоб був Ти спасі́нням Моїм аж до кра́ю землі!

6 und5414 spricht: Es ist ein Geringes7043, daß du559 mein Knecht5650 bist, die Stämme7626 Jakobs3290 aufzurichten und das776 Verwahrlosete in Israel3478 wiederzubringen, sondern ich habe6965 dich7725 auch zum Licht216 der Heiden1471 gemacht, daß du seiest mein Heil3444 bis an der Welt Ende7097.

7 Так говорить Господь, Відкупи́тель Ізраїлів, Святий його, до пого́рдженого на душі, до обри́дженого від людей, до раба тих воло́дарів: Побачать царі, і князі́ повстають, — і покло́няться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що ви́брав Тебе.

7 So spricht der HErr3068, der Erlöser Israels3478, sein4910 Heiliger6918, zu der verachteten960 See LE5315, zu dem Volk1471, des man559 Greuel8581 hat1350, zu dem Knechte5650, der unter den Tyrannen ist6965: Könige4428 sollen sehen7200 und aufstehen, und Fürsten8269 sollen anbeten7812 um des HErrn3068 willen, der treu ist539, um des Heiligen6918 in Israel3478 willen, der dich erwählet hat977.

8 Так говорить Господь: За ча́су вподо́бання Я відповів Тобі, в день спасі́ння Тобі допоміг, і стерегти́му Тебе, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, щоб край обнови́ти, щоб поділити спа́дки спусто́шені,

8 So spricht der HErr3068: Ich habe5414 dich erhöret zur gnädigen7522 Zeit6256 und habe6965 dir am Tage3117 des Heils3444 geholfen5826; und habe dich behütet5341 und zum Bund1285 unter das Volk5971 gestellet, daß du559 das Land776 aufrichtest und die verstörten8074 Erbe5157 einnehmest,

9 щоб в'я́зням сказати: „Вихо́дьте“, а тим, хто в темно́ті: „З'яві́ться!“ При дорогах вони будуть па́стися, і по всіх ли́сих горбо́винах їхні пасови́ська.

9 zu sagen559 den Gefangenen631: Gehet heraus3318! und zu denen in Finsternis2822: Kommt hervor! daß sie am Wege1870 sich weiden7462 und auf1540 allen Hügeln8205 ihre Weide4830 haben.

10 Не будуть голодні вони, ані спра́гнені, і не вдарить їх спе́ка, ні сонце, — бо Той, Хто їх милує, їх попрова́дить і до во́дних джере́л поведе́ їх.

10 Sie werden weder hungern7456 noch dürsten6770, sie wird keine Hitze8273 noch Sonne8121 stechen5221; denn ihr Erbarmer7355 wird sie führen5090 und wird sie an die4325 Wasserquellen4002 leiten5095.

11 І вчиню Я всі го́ри Свої за доро́гу, і піді́ймуться биті шляхи́ Мої.

11 Ich will alle meine Berge2022 zum Wege1870 machen7760, und meine Pfade4546 sollen gebahnet sein7311.

12 Ось ці зда́лека при́йдуть, а ці ось із пі́вночі й з за́ходу, а ці з кра́ю Сіні́м.

12 Siehe, diese werden von ferne7350 kommen935, und siehe, jene von Mitternacht6828 und diese vom Meer3220 und diese vom Lande776 Sinim5515.

13 Раді́йте, небеса́, звесели́ся ти, земле, ви ж, го́ри, втіша́йтеся співом, бо Госпо́дь звесели́в Свій наро́д, і змилувався над Своїми убогими!

13 Jauchzet7442, ihr Himmel8064; freue dich1523, Erde776; lobet6476, ihr Berge2022, mit Jauchzen7440! Denn der HErr3068 hat sein Volk5971 getröstet5162 und erbarmet sich7355 seiner Elenden6041.

14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене́, і Господь мій про ме́не забув.

14 Zion6726 aber spricht559: Der HErr3068 hat mich verlassen5800, der HErr136 hat mein vergessen7911.

15 Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе!

15 Kann auch ein Weib802 ihres Kindleins5764 vergessen, daß sie sich nicht7911 erbarme7355 über den Sohn1121 ihres Leibes990? Und ob sie desselbigen vergäße, so will ich doch dein7911 nicht7911 vergessen;

16 Отож на долонях Свої́х тебе ви́різьбив Я, твої мури поза́всіди передо Мною.

16 siehe, in die Hände3709 habe ich dich gezeichnet2710. Deine Mauern2346 sind immerdar8548 vor mir.

17 Сино́ве твої поспіша́ться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідхо́дять від тебе.

17 Deine Baumeister werden3318 eilen4116, aber deine Zerbrecher2040 und1121 Verstörer2717 werden sich davonmachen.

18 Здійми свої очі навко́ло й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до те́бе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздо́бу, зодя́гнеш, та підв'я́жешся ними, немов нарече́на.

18 Hebe5375 deine Augen5869 auf umher5439 und siehe! Alle diese kommen935 versammelt6908 zu dir. So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr3068, du sollst mit diesen allen wie mit einem Schmuck5716 angetan werden7200 und wirst sie3847 um dich legen7194 wie eine Braut3618.

19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйно́ваний край твій тепер справді стануть тісни́ми для ме́шканців, і будуть відда́лені ті, хто тебе руйнував.

19 Denn dein wüstes, verstörtes und2723 zerbrochenes2035 Land776 wird dir alsdann zu enge werden8074, drinnen zu wohnen3427, wenn deine Verderber1104 ferne7368 von dir kommen,

20 Іще до вух твоїх скажуть сино́ве сирі́тства твого: Тісне́ мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!

20 daß die Kinder1121 deiner Unfruchtbarkeit werden7923 weiter sagen559 vor deinen Ohren241: Der Raum4725 ist4725 mir zu enge6862; rücke5066 hin, daß ich bei dir wohnen3427 möge!

21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осиро́чена я та самі́тна, була ви́гнана та заблуди́ла? І хто ви́ховав їх? Я зоста́лась сама, а ці, — зві́дки вони?

21 Du aber wirst sagen559 in deinem Herzen3824: Wer hat7921 mir diese gezeuget? Ich bin unfruchtbar, einzeln, vertrieben5493 und verstoßen. Wer hat1540 mir diese erzogen? Siehe, ich war3205 einsam1565 gelassen7604; wo375 waren1431 denn diese?

22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму́ Свою руку до лю́дів, і піднесу́ до наро́дів прапора Свого́, — і позно́сять синів твоїх в па́зусі, а до́чок твоїх поприно́сять на пле́чах.

22 So spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich5375 will935 meine Hand3027 zu den Heiden1471 aufheben7311 und zu den Völkern5971 mein Panier5251 aufwerfen, so werden sie559 deine Söhne1121 in den Armen2684 herzubringen und deine Töchter1323 auf5375 den Achseln3802 hertragen.

23 І будуть царі за твоїх вихова́телів, а їхні цариці — за ня́ньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня́тись тобі та лиза́тимуть пил твоїх ніг, і ти пізна́єш, що Я — то Господь, що не посоро́мляться ті, хто на Мене наді́ється!

23 Und die Könige4428 sollen deine Pfleger und ihre Fürstinnen8282 deine Säugammen3243 sein539. Sie werden vor dir niederfallen zur Erde776 aufs Angesicht639 und deiner Füße7272 Staub6083 lecken3897. Da wirst du erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, an7812 welchem nicht954 zuschanden werden, so auf mich harren6960.

24 Чи ж від сильного буде відня́та здобич, і чи награ́боване ґвалтівнико́м урято́ване буде?

24 Kann man auch einem Riesen1368 den Raub4455 nehmen3947, oder kann man dem Gerechten6662 seine Gefangenen7628 losmachen4422?

25 Бо Господь каже так: Полонені віді́брані будуть від сильного, і врято́вана буде здобич наси́льника, і Я стану на прю із твоїми супере́чниками, синів же твоїх Я спасу́.

25 Denn so spricht559 der HErr3068: Nun sollen die Gefangenen7628 dem Riesen1368 genommen werden4422 und der Raub4455 des Starken6184 los werden; und ich will3947 mit deinen Haderern3401 hadern7378 und deinen Kindern1121 helfen3467.

26 І Я зму́шу твоїх гноби́телів їсти тіло своє, і вони повпива́ються власною кров'ю, немов би вином молоди́м. І пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Госпо́дь, твій Спаситель та твій Відкупи́тель, Поту́жний Яковів!

26 Und ich will deine Schinder3238 speisen mit ihrem eigenen Fleisch1320; und sollen mit ihrem eigenen Blut1818, wie3045 mit süßem Wein6071, trunken7937 werden398; und alles Fleisch1320 soll erfahren, daß ich bin der HErr3068, dein Heiland3467 und dein Erlöser1350, der Mächtige46 in Jakob3290.

1.0x