Iсая

Розділ 14

1 Бо Господь змилосе́рдиться над Яковом, і вибере зно́ву Ізраїля, і на їхній землі їх посе́лить. І чужи́нець долучений буде до них, і приє́днані будуть до дому Якового.

2 І наро́ди їх ві́зьмуть, і їх попрова́дять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх при́йме собі на спа́дщину. І ві́зьмуть вони до неволі тих, хто їх понево́лив, і вони над своїми гноби́телями запанують!

3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочи́нок із терпі́ння твого та з неспоко́ю твого, та з праці тяжко́ї, яку ти був мусів робити,

4 то ти заспіваєш оцю пісню глумли́ву про царя Вавилону та й скажеш: Як гноби́тель минувся, — минулося гно́блення!

5 Господь зламав кия безбожних і же́зла пану́ючих,

6 що наро́ди постійним ударом у лютості бив, що в гніві гноби́в був людей переслі́дуванням безупи́нним.

7 Спочи́ла була́, заспоко́їлася вся земля, і виспівує го́лосно.

8 Кипари́си та ке́дри лива́нські тобою втішаються й кажуть: „Відко́ли ти ліг, не прихо́дить на нас дровору́б!“

9 Завору́шивсь тобою іздо́лу шео́л назу́стріч твоєму прихо́ду; померлих тобі побуди́в, усіх проводирі́в на землі, і підняв з їхніх тро́нів всіх лю́дських царів.

10 Вони всі зачну́ть говорити та й скажуть тобі: „І ти ослабі́в, як і ми, став подібний до нас!“

11 Зіпхну́та в шео́л твоя го́рдість та гра твоїх арф; ви́стелено під тобою черво́ю, і червя́к накриває тебе.

12 Як спав ти з небе́с, о сину зірни́ці досві́тньої, я́сная зо́ре, ти розбився об землю, погро́мнику лю́дів!

13 Ти ж сказав був у серці своєму: „Зійду́ я на небо, повище зір Божих поста́влю престола свого́, сяду я на горі збору богів, на кі́нцях півні́чних,

14 підійму́ся понад гори хмар, уподі́бнюсь Всеви́шньому!

15 Та ски́нений ти до шео́лу, до найгли́бшого гро́бу!

16 Ті, що на тебе дивитися бу́дуть, пригляда́тися будуть до тебе, зве́рнути увагу на тебе: „Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що знево́лював царства труси́тись,

17 що він оберта́в у пустиню вселе́нну, а міста її бу́рив, що в'я́знів своїх не пускав він додо́му?

18 Усі царі лю́дів, вони всі у славі лягли́, кожен у своїй усипа́льні,

19 ти ж від гро́бу свого відки́нений геть, мов галу́зка бридка́, ото́чений вбитими та мечем переши́тими, що до гро́бу між камінь спуска́ються, як пото́птаний труп.

20 Ти не бу́деш поєднаний з ними у гро́бі, бо землю свою зруйнува́в, свій наро́д повбивав. Насіння злочинців повік не згада́ється!

21 Його ді́тям зготу́йте різню за вину їхніх батькі́в, щоб вони не повстали, і землі не вспадкува́ли, і не напо́внили світу міста́ми.

22 І на них Я повста́ну, — говорить Господь Саваот, — і ви́тну ім'я́ Вавило́ну й оста́нок його, і наща́дка й ону́ка, говорить Господь!

23 І вчиню́ Я його їжако́ві осе́лею та во́дним багно́м, і мітло́ю вигу́блення позаміта́ю його́, говорить Господь Саваот!

24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, — як ми́слив собі Я, так ста́неться, й як Я був врадив — те спо́вниться,

25 щоб стовкти́ асирі́йця в країні Моїй, і на го́рах Моїх розтопчу́ Я його! І ярмо́ його зді́йметься з них, і тяга́р його скинеться з їхніх раме́н!

26 Це та рада, яка про всю землю ура́джена, і це та рука, що простя́гнена на всі наро́ди.

27 Бо врадив Госпо́дь Савао́т, і хто Його раду відмі́нить? А рука Його ви́тягнена, — й хто відве́рне її?

28 У році смерти царя Аха́за було таке пророцтво:

29 Не ті́шся, уся филисти́мськая зе́мле, що зла́мане же́зло, яке тебе вдарило, бо з гадю́чого ко́реня ви́повзе люта змія́, і огни́стий летю́чий драко́н буде пло́дом її!

30 І па́стися будуть перво́рідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом ви́морю, і рештки твої він доб'є!

31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, — розпливла́ся ти, вся филисти́мськая зе́мле, бо прихо́дить із пі́вночі дим, і не буде ніко́го, хто відстав би з його воякі́в!

32 І що́ відпові́сться наро́днім посла́м? — Що Сіона Господь заложи́в, і схова́ються в ньому убогі з наро́ду Його!

Книга пророка Исаии

Глава 14

1 В будущем Господь снова покажет Свою любовь к Иакову, снова изберёт израильтян и отдаст им их землю, и тогда к Иудее присоединятся неиудейские народы и станут единой семьёй Иакова.

2 Эти народы приведут народ Израиля обратно в израильские земли, и Израиль сделает их своими рабами и рабынями. Израиль победит своих прежних угнетателей и будет господствовать над ними.

3 В прошлом ты, Израиль, был рабом, но Господь избавит тебя от тяжкого гнёта, которым ты был порабощён.

4 И тогда ты начнёшь петь песнь о вавилонском царе: «Был царь мучителем, когда он нами правил, но кончилось правление его.

5 Господь разбивает скипетры жестоких правителей и отнимает у них могущество.

6 В гневе вавилонский царь без устали избивал народ! В гневе он преследовал народ, и не прекращалось преследование это!

7 Но ныне отдыхает вся страна, все люди праздничны.

8 Ты, царь, жестоким был, но больше нет тебя. И даже сосны счастливы, и кедр ливанский рад, и говорят деревья: „Нас царь срубил, но пал теперь, и никогда ему отныне не подняться”.

9 Лишь преисподняя рада царскому приходу. Она пробудила призраков всех древних правителей земли и подняла царей других народов с их престолов, чтоб встретили они в преисподней владыку Вавилона.

10 Они смеяться будут, говоря: „Теперь ты тоже мёртв, ты тоже, как и мы, бессилен!”

11 Низверглась в преисподнюю гордыня царская, и звуки арф приход твоей гордыни предвещают. Черви будут постелью, на которую возляжешь, червями будешь, словно одеялом, ты покрыт.

12 Ты утренней звездою был, но пал с небес. Недавно все народы перед тобой гнулись, но теперь ты срублен.

13 Ты говорил: „Я словно Бог Всевышний взойду на небо, поставлю трон свой среди звёзд, воссяду на священной горе на совет с богами.

14 Я взойду на небесный алтарь и стану подобен Богу Всевышнему”.

15 Но вместо небес ты низвержен в глубины преисподней.

16 Смотрящие на тебя видят мёртвое тело и говорят: „Тот ли это человек, который наводил ужас на все царства земные,

17 города сравнял с землёй, превращая всё в пустыню, забирал пленных и уводил с собою их?”

18 Все цари были похоронены с почестями, и каждый царь заслужил могилу.

19 Но ты, жестокий, был из могилы выброшен как ветвь гниющая, которую срубили. Ты словно мертвец на поле битвы, затоптанный другими. Ты, завёрнутый в погребальную одежду, не отличаешься ничем от прочих мёртвых.

20 У всех умерших царей есть могилы, но с ними не соединишься ты за то, что ты свою страну разрушил и убил народ свой. Именно поэтому твои злобные потомки будут остановлены.

21 Убить его детей готовы будьте за беззакония отца: они вовек не будут править и мир не застроят никогда своими городами».

22 Господь Всемогущий сказал: «Восстану Я и уничтожу известный город Вавилон, всех его жителей, их детей, внуков и правнуков.

23 Я сделаю Вавилон пристанищем для зверей и превращу его в болото. Я смету Вавилон „метлой разрушения”».

24 Господь Всемогущий поклялся, сказав: «Обещаю, что, как Я задумал, так и сбудется, как Я предначертал, так и совершится.

25 Царя Ассирии Я уничтожу в Моей стране, Я растопчу его в Моих горах. Он заставил Мой народ быть его рабами, он надел людям на шеи ярмо, но они освободятся от этого бремени.

26 Вот что Я сделать задумал для Моего народа, и силою Своею Я исполню задуманное и накажу всех людей».

27 Что замышляет Господь, никто не отменит, когда поднимает Господь руку для наказания, никто Его не остановит.

28 Это пророчество было в год смерти царя Ахаза.

29 Ты счастлива, земля филистимлян, потому что царь, поразивший тебя, мёртв. Но не слишком радуйся, потому что, хотя его время кончилось, придёт его сын и будет править, как будто змея породит ещё более ядовитую змею, которая будет для тебя очень опасна.

30 Тогда бедные будут накормлены, их дети будут вне опасности, но твою семью Я уморю голодом, и даже те, кто выжили, умрут.

31 Плачьте у городских ворот, плачьте все, кто в городе. Все филистимляне изведают страх, их смелость растает как воск. Посмотрите на север, там облако пыли, ассирийская армия близится, её воины сильны.

32 Они пошлют гонцов домой, и что же их вестники скажут? Весть их будет такой: «Филистимляне побеждены, Господь сделал сильным Сион, и Его бедный народ найдёт убежище в том городе».

Iсая

Розділ 14

Книга пророка Исаии

Глава 14

1 Бо Господь змилосе́рдиться над Яковом, і вибере зно́ву Ізраїля, і на їхній землі їх посе́лить. І чужи́нець долучений буде до них, і приє́днані будуть до дому Якового.

1 В будущем Господь снова покажет Свою любовь к Иакову, снова изберёт израильтян и отдаст им их землю, и тогда к Иудее присоединятся неиудейские народы и станут единой семьёй Иакова.

2 І наро́ди їх ві́зьмуть, і їх попрова́дять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх при́йме собі на спа́дщину. І ві́зьмуть вони до неволі тих, хто їх понево́лив, і вони над своїми гноби́телями запанують!

2 Эти народы приведут народ Израиля обратно в израильские земли, и Израиль сделает их своими рабами и рабынями. Израиль победит своих прежних угнетателей и будет господствовать над ними.

3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочи́нок із терпі́ння твого та з неспоко́ю твого, та з праці тяжко́ї, яку ти був мусів робити,

3 В прошлом ты, Израиль, был рабом, но Господь избавит тебя от тяжкого гнёта, которым ты был порабощён.

4 то ти заспіваєш оцю пісню глумли́ву про царя Вавилону та й скажеш: Як гноби́тель минувся, — минулося гно́блення!

4 И тогда ты начнёшь петь песнь о вавилонском царе: «Был царь мучителем, когда он нами правил, но кончилось правление его.

5 Господь зламав кия безбожних і же́зла пану́ючих,

5 Господь разбивает скипетры жестоких правителей и отнимает у них могущество.

6 що наро́ди постійним ударом у лютості бив, що в гніві гноби́в був людей переслі́дуванням безупи́нним.

6 В гневе вавилонский царь без устали избивал народ! В гневе он преследовал народ, и не прекращалось преследование это!

7 Спочи́ла була́, заспоко́їлася вся земля, і виспівує го́лосно.

7 Но ныне отдыхает вся страна, все люди праздничны.

8 Кипари́си та ке́дри лива́нські тобою втішаються й кажуть: „Відко́ли ти ліг, не прихо́дить на нас дровору́б!“

8 Ты, царь, жестоким был, но больше нет тебя. И даже сосны счастливы, и кедр ливанский рад, и говорят деревья: „Нас царь срубил, но пал теперь, и никогда ему отныне не подняться”.

9 Завору́шивсь тобою іздо́лу шео́л назу́стріч твоєму прихо́ду; померлих тобі побуди́в, усіх проводирі́в на землі, і підняв з їхніх тро́нів всіх лю́дських царів.

9 Лишь преисподняя рада царскому приходу. Она пробудила призраков всех древних правителей земли и подняла царей других народов с их престолов, чтоб встретили они в преисподней владыку Вавилона.

10 Вони всі зачну́ть говорити та й скажуть тобі: „І ти ослабі́в, як і ми, став подібний до нас!“

10 Они смеяться будут, говоря: „Теперь ты тоже мёртв, ты тоже, как и мы, бессилен!”

11 Зіпхну́та в шео́л твоя го́рдість та гра твоїх арф; ви́стелено під тобою черво́ю, і червя́к накриває тебе.

11 Низверглась в преисподнюю гордыня царская, и звуки арф приход твоей гордыни предвещают. Черви будут постелью, на которую возляжешь, червями будешь, словно одеялом, ты покрыт.

12 Як спав ти з небе́с, о сину зірни́ці досві́тньої, я́сная зо́ре, ти розбився об землю, погро́мнику лю́дів!

12 Ты утренней звездою был, но пал с небес. Недавно все народы перед тобой гнулись, но теперь ты срублен.

13 Ти ж сказав був у серці своєму: „Зійду́ я на небо, повище зір Божих поста́влю престола свого́, сяду я на горі збору богів, на кі́нцях півні́чних,

13 Ты говорил: „Я словно Бог Всевышний взойду на небо, поставлю трон свой среди звёзд, воссяду на священной горе на совет с богами.

14 підійму́ся понад гори хмар, уподі́бнюсь Всеви́шньому!

14 Я взойду на небесный алтарь и стану подобен Богу Всевышнему”.

15 Та ски́нений ти до шео́лу, до найгли́бшого гро́бу!

15 Но вместо небес ты низвержен в глубины преисподней.

16 Ті, що на тебе дивитися бу́дуть, пригляда́тися будуть до тебе, зве́рнути увагу на тебе: „Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що знево́лював царства труси́тись,

16 Смотрящие на тебя видят мёртвое тело и говорят: „Тот ли это человек, который наводил ужас на все царства земные,

17 що він оберта́в у пустиню вселе́нну, а міста її бу́рив, що в'я́знів своїх не пускав він додо́му?

17 города сравнял с землёй, превращая всё в пустыню, забирал пленных и уводил с собою их?”

18 Усі царі лю́дів, вони всі у славі лягли́, кожен у своїй усипа́льні,

18 Все цари были похоронены с почестями, и каждый царь заслужил могилу.

19 ти ж від гро́бу свого відки́нений геть, мов галу́зка бридка́, ото́чений вбитими та мечем переши́тими, що до гро́бу між камінь спуска́ються, як пото́птаний труп.

19 Но ты, жестокий, был из могилы выброшен как ветвь гниющая, которую срубили. Ты словно мертвец на поле битвы, затоптанный другими. Ты, завёрнутый в погребальную одежду, не отличаешься ничем от прочих мёртвых.

20 Ти не бу́деш поєднаний з ними у гро́бі, бо землю свою зруйнува́в, свій наро́д повбивав. Насіння злочинців повік не згада́ється!

20 У всех умерших царей есть могилы, но с ними не соединишься ты за то, что ты свою страну разрушил и убил народ свой. Именно поэтому твои злобные потомки будут остановлены.

21 Його ді́тям зготу́йте різню за вину їхніх батькі́в, щоб вони не повстали, і землі не вспадкува́ли, і не напо́внили світу міста́ми.

21 Убить его детей готовы будьте за беззакония отца: они вовек не будут править и мир не застроят никогда своими городами».

22 І на них Я повста́ну, — говорить Господь Саваот, — і ви́тну ім'я́ Вавило́ну й оста́нок його, і наща́дка й ону́ка, говорить Господь!

22 Господь Всемогущий сказал: «Восстану Я и уничтожу известный город Вавилон, всех его жителей, их детей, внуков и правнуков.

23 І вчиню́ Я його їжако́ві осе́лею та во́дним багно́м, і мітло́ю вигу́блення позаміта́ю його́, говорить Господь Саваот!

23 Я сделаю Вавилон пристанищем для зверей и превращу его в болото. Я смету Вавилон „метлой разрушения”».

24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, — як ми́слив собі Я, так ста́неться, й як Я був врадив — те спо́вниться,

24 Господь Всемогущий поклялся, сказав: «Обещаю, что, как Я задумал, так и сбудется, как Я предначертал, так и совершится.

25 щоб стовкти́ асирі́йця в країні Моїй, і на го́рах Моїх розтопчу́ Я його! І ярмо́ його зді́йметься з них, і тяга́р його скинеться з їхніх раме́н!

25 Царя Ассирии Я уничтожу в Моей стране, Я растопчу его в Моих горах. Он заставил Мой народ быть его рабами, он надел людям на шеи ярмо, но они освободятся от этого бремени.

26 Це та рада, яка про всю землю ура́джена, і це та рука, що простя́гнена на всі наро́ди.

26 Вот что Я сделать задумал для Моего народа, и силою Своею Я исполню задуманное и накажу всех людей».

27 Бо врадив Госпо́дь Савао́т, і хто Його раду відмі́нить? А рука Його ви́тягнена, — й хто відве́рне її?

27 Что замышляет Господь, никто не отменит, когда поднимает Господь руку для наказания, никто Его не остановит.

28 У році смерти царя Аха́за було таке пророцтво:

28 Это пророчество было в год смерти царя Ахаза.

29 Не ті́шся, уся филисти́мськая зе́мле, що зла́мане же́зло, яке тебе вдарило, бо з гадю́чого ко́реня ви́повзе люта змія́, і огни́стий летю́чий драко́н буде пло́дом її!

29 Ты счастлива, земля филистимлян, потому что царь, поразивший тебя, мёртв. Но не слишком радуйся, потому что, хотя его время кончилось, придёт его сын и будет править, как будто змея породит ещё более ядовитую змею, которая будет для тебя очень опасна.

30 І па́стися будуть перво́рідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом ви́морю, і рештки твої він доб'є!

30 Тогда бедные будут накормлены, их дети будут вне опасности, но твою семью Я уморю голодом, и даже те, кто выжили, умрут.

31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, — розпливла́ся ти, вся филисти́мськая зе́мле, бо прихо́дить із пі́вночі дим, і не буде ніко́го, хто відстав би з його воякі́в!

31 Плачьте у городских ворот, плачьте все, кто в городе. Все филистимляне изведают страх, их смелость растает как воск. Посмотрите на север, там облако пыли, ассирийская армия близится, её воины сильны.

32 І що́ відпові́сться наро́днім посла́м? — Що Сіона Господь заложи́в, і схова́ються в ньому убогі з наро́ду Його!

32 Они пошлют гонцов домой, и что же их вестники скажут? Весть их будет такой: «Филистимляне побеждены, Господь сделал сильным Сион, и Его бедный народ найдёт убежище в том городе».

1.0x