Iсая

Розділ 40

1 Утіша́йте, втіша́йте наро́да Мого́, говорить ваш Бог!

2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

3 Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому!

4 Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну!

5 І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́!

6 Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й:

7 трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава:

8 Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!

9 На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

10 Ось при́йде Господь, Бог, як сильний, і буде раме́но Його панувати для Ньо́го! Ось із Ним нагоро́да Його, а перед обличчям Його — відпла́та Його.

11 Він ота́ру Свою буде па́сти, як Па́стир, раме́ном Своїм позбирає ягня́та, і на лоні Своє́му носи́тиме їх, дійнякі́в же прова́дити буде!

12 Хто во́ди помі́ряв своєю долонею, а п'я́дею ви́міряв небо, і трети́ною міри обняв пил землі, і гори ті зва́жив ваго́ю, а взгі́р'я — шалька́ми?

13 Хто Господнього Духа збагну́в, і де́ та люди́на, що ради свої подава́ла Йому́?

14 З ким ра́дився Він, і той напоу́мив Його, та навчав путі пра́ва, і пізна́ння навчив був Його, і Його напоу́мив дороги розумної?

15 Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку!

16 I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення!

17 Насу́проти Нього всі люди — немов би ніщо́, порахо́вані в Нього марно́тою та порожне́чею.

18 І до ко́го вподо́бите Бога, і подобу яку ви поста́вите по́руч із Ним?

19 Ма́йстер божка́ відлива́є, золота́р же його криє золотом, та виливає йому срібляні́ ланцюжки́.

20 Убогий на да́ра такого бере собі дерево, що не гниє́, розшукує впра́вного ма́йстра, щоб поставив божка́, який не захита́ється.

21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не спові́щено зда́вна було́, чи ви не зрозуміли підва́лин землі?

22 Він Той, Хто сидить понад кру́гом землі, а мешка́нці її — немов та сарана́. Він небо простя́г, мов ткани́ну тонку́, і розтягнув Він його, мов наме́та на ме́шкання.

23 Він Той, Хто князі́в оберта́є в ніщо́, робить су́ддів землі за марно́ту:

24 вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому!

25 І до кого Мене́ прирівня́єте, і йому́ буду рівний? говорить Святий.

26 Підійміть у височину́ ваші очі й побачте, хто те все створи́в? Той, Хто зо́рі виво́дить за їхнім числом та кличе ім'я́м їх усіх! І ніхто не загу́биться через всесильність та всемогу́тність Його́.

27 По́що говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: „Закрита доро́га моя перед Господом, і від Бога мого відійшло́ моє право“.

28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відві́чний — Господь, що кі́нці землі Він створи́в? Він не зму́чується та не вто́млюється, і не збагне́нний розум Його.

29 Він зму́ченому дає силу, а безси́лому — міць.

30 І пому́чаться хлопці й пото́мляться, і юнаки́ спотикну́тись — спіткну́ться,

31 а ті, хто наді́ю склада́є на Господа, силу відно́влять, кри́ла піді́ймуть, немов ті орли́, будуть бігати — і не пото́мляться, будуть ходити — і не пому́чаться!

Книга пророка Исаии

Глава 40

1 — Утешайте, утешайте народ Мой, — говорит ваш Бог. —

2 Говорите с Иерусалимом ласково, объявите ему, что его рабство закончилось и грех его искуплен; что он получил от Господней руки вдвое за все свои грехи.

3 Раздается голос: — В пустыне приготовьте путь Господу ; выпрямите в необитаемой местности дорогу для нашего Бога.

4 Всякий овраг пусть поднимется, а всякая гора и холм — опустятся; неровная земля пусть станет гладкой, и бугристые места — ровными.

5 И откроется слава Господня, и все люди вместе увидят ее. Потому что сказали это уста Господни.

6 Голос сказал: — Кричи! Я спросил: — Что мне кричать? — Все люди — как трава, и вся их слава — как полевые цветы.

7 Трава засыхает, вянут цветы, так как на них веет дыхание Господне. Воистину, народ — трава.

8 Трава засыхает, вянут цветы, но слово нашего Бога пребывает вовек.

9 О вестник, несущий добрую весть Сиону, поднимись на высокую гору. О вестник, несущий добрую весть Иерусалиму, мощно возвысь свой голос! Возвысь, не бойся; скажи городам Иудеи: «Вот Бог ваш!»

10 Вот, Владыка Господь идет в могуществе, и мышца Его властвует. Вот, награда Его с Ним, и воздаяние Его перед Ним.

11 Он пасет Свое стадо, словно пастух: берет ягнят на руки, несет на груди, и заботливо ведет маток.

12 Кто измерил пригоршней воды или ладонью вымерил небеса? Кто вместил земную пыль в мерный сосуд или взвесил горы на весах и на весовых чашах холмы?

13 Кто постиг Духа Господня или был Ему советником?

14 Кого Он просил Его просветить, кто учил Его правильному пути? Кто учил Его знанию, показал Ему путь постижения?

15 Вот народы — как капля в ведре; они — что пылинка на весах; Он поднимает острова, как крупинку.

16 Не достанет Ливана для жертвенных дров, и животных его для всесожжения.

17 Все народы пред Ним — ничто; они для Него считаются меньше ничтожества и пустого места.

18 Итак, кому уподобите Бога? Какое подобие для Него подберете?

19 Идола? — Отливает его ремесленник, мастер его золотит и льет для него серебряные цепочки.

20 А кто слишком беден для этого, выбирает дерево, что не гниет; ищет искусного ремесленника, чтобы поставить идола так, что не рухнет.

21 Разве вы не знаете? Разве вы не слышали? Разве не было сказано вам от начала? Разве вы не поняли еще от создания земли?

22 Он восседает над земным кругом, а обитатели земли пред Ним что кузнечики. Он распростирает небеса, как занавес, и раскидывает их, как шатер для жилья.

23 Он обращает вождей в ничто, правителей земли — в пустое место.

24 Едва они были посажены, едва они были посеяны, едва корни в земле пустили, как дохнул Он на них — и они засохли, и вихрь уносит их, как солому.

25 «Кому уподобите вы Меня? Кто Мне ровня?» — говорит Святой.

26 Поднимите глаза и взгляните на небо: Кто его сотворил? Тот, Кто по счету выводит Свое воинство и называет их всех по имени. Так как Он велик властью и могуч силой, они все в сборе.

27 Как же ты, Иаков, можешь говорить, и ты, Израиль, жаловаться: «Путь мой сокрыт от Господа; мой Бог пренебрег моим делом»?

28 Разве ты не знаешь? Разве ты не слышал? Господь — есть Бог навеки, сотворивший края земли. Он не устанет и не утомится, разум Его непостижим.

29 Он дарует силу усталым, укрепляет изнемогших.

30 Даже юноши устанут и утомятся, молодые упадут от изнеможения;

31 но надеющиеся на Господа наберутся новых сил. Они воспарят на крыльях, словно орлы, побегут — и не утомятся, пойдут — и не устанут.

Iсая

Розділ 40

Книга пророка Исаии

Глава 40

1 Утіша́йте, втіша́йте наро́да Мого́, говорить ваш Бог!

1 — Утешайте, утешайте народ Мой, — говорит ваш Бог. —

2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

2 Говорите с Иерусалимом ласково, объявите ему, что его рабство закончилось и грех его искуплен; что он получил от Господней руки вдвое за все свои грехи.

3 Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому!

3 Раздается голос: — В пустыне приготовьте путь Господу ; выпрямите в необитаемой местности дорогу для нашего Бога.

4 Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну!

4 Всякий овраг пусть поднимется, а всякая гора и холм — опустятся; неровная земля пусть станет гладкой, и бугристые места — ровными.

5 І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́!

5 И откроется слава Господня, и все люди вместе увидят ее. Потому что сказали это уста Господни.

6 Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й:

6 Голос сказал: — Кричи! Я спросил: — Что мне кричать? — Все люди — как трава, и вся их слава — как полевые цветы.

7 трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава:

7 Трава засыхает, вянут цветы, так как на них веет дыхание Господне. Воистину, народ — трава.

8 Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!

8 Трава засыхает, вянут цветы, но слово нашего Бога пребывает вовек.

9 На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

9 О вестник, несущий добрую весть Сиону, поднимись на высокую гору. О вестник, несущий добрую весть Иерусалиму, мощно возвысь свой голос! Возвысь, не бойся; скажи городам Иудеи: «Вот Бог ваш!»

10 Ось при́йде Господь, Бог, як сильний, і буде раме́но Його панувати для Ньо́го! Ось із Ним нагоро́да Його, а перед обличчям Його — відпла́та Його.

10 Вот, Владыка Господь идет в могуществе, и мышца Его властвует. Вот, награда Его с Ним, и воздаяние Его перед Ним.

11 Він ота́ру Свою буде па́сти, як Па́стир, раме́ном Своїм позбирає ягня́та, і на лоні Своє́му носи́тиме їх, дійнякі́в же прова́дити буде!

11 Он пасет Свое стадо, словно пастух: берет ягнят на руки, несет на груди, и заботливо ведет маток.

12 Хто во́ди помі́ряв своєю долонею, а п'я́дею ви́міряв небо, і трети́ною міри обняв пил землі, і гори ті зва́жив ваго́ю, а взгі́р'я — шалька́ми?

12 Кто измерил пригоршней воды или ладонью вымерил небеса? Кто вместил земную пыль в мерный сосуд или взвесил горы на весах и на весовых чашах холмы?

13 Хто Господнього Духа збагну́в, і де́ та люди́на, що ради свої подава́ла Йому́?

13 Кто постиг Духа Господня или был Ему советником?

14 З ким ра́дився Він, і той напоу́мив Його, та навчав путі пра́ва, і пізна́ння навчив був Його, і Його напоу́мив дороги розумної?

14 Кого Он просил Его просветить, кто учил Его правильному пути? Кто учил Его знанию, показал Ему путь постижения?

15 Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку!

15 Вот народы — как капля в ведре; они — что пылинка на весах; Он поднимает острова, как крупинку.

16 I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення!

16 Не достанет Ливана для жертвенных дров, и животных его для всесожжения.

17 Насу́проти Нього всі люди — немов би ніщо́, порахо́вані в Нього марно́тою та порожне́чею.

17 Все народы пред Ним — ничто; они для Него считаются меньше ничтожества и пустого места.

18 І до ко́го вподо́бите Бога, і подобу яку ви поста́вите по́руч із Ним?

18 Итак, кому уподобите Бога? Какое подобие для Него подберете?

19 Ма́йстер божка́ відлива́є, золота́р же його криє золотом, та виливає йому срібляні́ ланцюжки́.

19 Идола? — Отливает его ремесленник, мастер его золотит и льет для него серебряные цепочки.

20 Убогий на да́ра такого бере собі дерево, що не гниє́, розшукує впра́вного ма́йстра, щоб поставив божка́, який не захита́ється.

20 А кто слишком беден для этого, выбирает дерево, что не гниет; ищет искусного ремесленника, чтобы поставить идола так, что не рухнет.

21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не спові́щено зда́вна було́, чи ви не зрозуміли підва́лин землі?

21 Разве вы не знаете? Разве вы не слышали? Разве не было сказано вам от начала? Разве вы не поняли еще от создания земли?

22 Він Той, Хто сидить понад кру́гом землі, а мешка́нці її — немов та сарана́. Він небо простя́г, мов ткани́ну тонку́, і розтягнув Він його, мов наме́та на ме́шкання.

22 Он восседает над земным кругом, а обитатели земли пред Ним что кузнечики. Он распростирает небеса, как занавес, и раскидывает их, как шатер для жилья.

23 Він Той, Хто князі́в оберта́є в ніщо́, робить су́ддів землі за марно́ту:

23 Он обращает вождей в ничто, правителей земли — в пустое место.

24 вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому!

24 Едва они были посажены, едва они были посеяны, едва корни в земле пустили, как дохнул Он на них — и они засохли, и вихрь уносит их, как солому.

25 І до кого Мене́ прирівня́єте, і йому́ буду рівний? говорить Святий.

25 «Кому уподобите вы Меня? Кто Мне ровня?» — говорит Святой.

26 Підійміть у височину́ ваші очі й побачте, хто те все створи́в? Той, Хто зо́рі виво́дить за їхнім числом та кличе ім'я́м їх усіх! І ніхто не загу́биться через всесильність та всемогу́тність Його́.

26 Поднимите глаза и взгляните на небо: Кто его сотворил? Тот, Кто по счету выводит Свое воинство и называет их всех по имени. Так как Он велик властью и могуч силой, они все в сборе.

27 По́що говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: „Закрита доро́га моя перед Господом, і від Бога мого відійшло́ моє право“.

27 Как же ты, Иаков, можешь говорить, и ты, Израиль, жаловаться: «Путь мой сокрыт от Господа; мой Бог пренебрег моим делом»?

28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відві́чний — Господь, що кі́нці землі Він створи́в? Він не зму́чується та не вто́млюється, і не збагне́нний розум Його.

28 Разве ты не знаешь? Разве ты не слышал? Господь — есть Бог навеки, сотворивший края земли. Он не устанет и не утомится, разум Его непостижим.

29 Він зму́ченому дає силу, а безси́лому — міць.

29 Он дарует силу усталым, укрепляет изнемогших.

30 І пому́чаться хлопці й пото́мляться, і юнаки́ спотикну́тись — спіткну́ться,

30 Даже юноши устанут и утомятся, молодые упадут от изнеможения;

31 а ті, хто наді́ю склада́є на Господа, силу відно́влять, кри́ла піді́ймуть, немов ті орли́, будуть бігати — і не пото́мляться, будуть ходити — і не пому́чаться!

31 но надеющиеся на Господа наберутся новых сил. Они воспарят на крыльях, словно орлы, побегут — и не утомятся, пойдут — и не устанут.

1.0x