Iсая

Розділ 40

1 Утіша́йте, втіша́йте наро́да Мого́, говорить ваш Бог!

2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

3 Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому!

4 Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну!

5 І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́!

6 Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й:

7 трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава:

8 Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!

9 На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

10 Ось при́йде Господь, Бог, як сильний, і буде раме́но Його панувати для Ньо́го! Ось із Ним нагоро́да Його, а перед обличчям Його — відпла́та Його.

11 Він ота́ру Свою буде па́сти, як Па́стир, раме́ном Своїм позбирає ягня́та, і на лоні Своє́му носи́тиме їх, дійнякі́в же прова́дити буде!

12 Хто во́ди помі́ряв своєю долонею, а п'я́дею ви́міряв небо, і трети́ною міри обняв пил землі, і гори ті зва́жив ваго́ю, а взгі́р'я — шалька́ми?

13 Хто Господнього Духа збагну́в, і де́ та люди́на, що ради свої подава́ла Йому́?

14 З ким ра́дився Він, і той напоу́мив Його, та навчав путі пра́ва, і пізна́ння навчив був Його, і Його напоу́мив дороги розумної?

15 Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку!

16 I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення!

17 Насу́проти Нього всі люди — немов би ніщо́, порахо́вані в Нього марно́тою та порожне́чею.

18 І до ко́го вподо́бите Бога, і подобу яку ви поста́вите по́руч із Ним?

19 Ма́йстер божка́ відлива́є, золота́р же його криє золотом, та виливає йому срібляні́ ланцюжки́.

20 Убогий на да́ра такого бере собі дерево, що не гниє́, розшукує впра́вного ма́йстра, щоб поставив божка́, який не захита́ється.

21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не спові́щено зда́вна було́, чи ви не зрозуміли підва́лин землі?

22 Він Той, Хто сидить понад кру́гом землі, а мешка́нці її — немов та сарана́. Він небо простя́г, мов ткани́ну тонку́, і розтягнув Він його, мов наме́та на ме́шкання.

23 Він Той, Хто князі́в оберта́є в ніщо́, робить су́ддів землі за марно́ту:

24 вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому!

25 І до кого Мене́ прирівня́єте, і йому́ буду рівний? говорить Святий.

26 Підійміть у височину́ ваші очі й побачте, хто те все створи́в? Той, Хто зо́рі виво́дить за їхнім числом та кличе ім'я́м їх усіх! І ніхто не загу́биться через всесильність та всемогу́тність Його́.

27 По́що говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: „Закрита доро́га моя перед Господом, і від Бога мого відійшло́ моє право“.

28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відві́чний — Господь, що кі́нці землі Він створи́в? Він не зму́чується та не вто́млюється, і не збагне́нний розум Його.

29 Він зму́ченому дає силу, а безси́лому — міць.

30 І пому́чаться хлопці й пото́мляться, і юнаки́ спотикну́тись — спіткну́ться,

31 а ті, хто наді́ю склада́є на Господа, силу відно́влять, кри́ла піді́ймуть, немов ті орли́, будуть бігати — і не пото́мляться, будуть ходити — і не пому́чаться!

Книга пророка Исаии

Глава 40

1 Утешайте {пророки!}, утешайте народ Мой, говорит Бог ваш.

2 Говорите к сердцу Иерусалима, и проповедуйте ему, что исполнилось время воинской службы его {время страданий его}, что за вину его уплата {драгоценною кровию Искупителя. 1Пт. 1:19, 20; Еф. 1:4-7; Евр. 13:8} сделана, ибо он от руки Иеговы получил вдвое за все грехи свои. -

3 Глас вопиющего в пустыне: приготовляйте путь Иегове, равняйте в степи стезю Богу нашему.

4 Всякая лощина да будет возвышена; и всякая гора и холм да будут понижены, и бугристое место да будет равниною, и утесы долиною.

5 И явится слава Иеговы, и все вкупе плотское увидит, что уста Иеговы изрекли сие. -

6 Голос восклицает: проповедуй! а другой говорит: что мне проповедывать? `Все плотское - трава, и вся милость его, как цвет на поле.

7 Засыхает трава; цвет опадает, как скоро дохнет на него дух Иеговы: так и народ сей - трава.

8 Трава засыхает, цвет опадает; а слово Бога нашего стоит вечно. -

9 Взойди на высокую гору, благовестница Сиона! возвысь голос твой в силе, благовестница Иерусалима! воскликни, не бойся, скажи городам Иудиным: се, Бог ваш!

10 Се, Господь Иегова грядет величественно, и мышца Его владычествует сама собою. Се, мзда Его с Ним, и награда Его пред лицем Его.

11 Как пастырь Он пасет стадо Свое, агнцев берет Себе на руки, и носит у груди Своей; тихо ведет беременных. -

12 Измерял ли кто воды горстью своею, и пядью определил ли широту небес, и вместил ли в меру персть земли, и взвесил ли на весах горы, и на чашах весовых холмы?

13 Кто исследовал дух Иеговы, и был у Него мужем совета, учил Его?

14 Есть ли у Него такой советник, который бы вразумлял Его, и наставлял Его на путь правды, и учил Его ведению, и указал Ему путь благоразумия? -

15 Се! народы как капля из ведра, и как пылинка на весовых чашах считаются пред Ним; се! острова как порошинка, носимая ветром.

16 И Ливан мал для возжения жертв, и живущее на нем недостаточно для всесожжения.

17 Все народы пред Ним как бы ничто, ниже ничтожества и пустоты считаются у Него. -

18 Итак, кому вы уподобите Бога? И какой образ поставите в сходство с Ним?

19 Идола выливает художник, и серебряник одевает его золотом, и приделывает цепи серебряные.

20 А не имеющий достатка на такое пожертвование, выбирает негниющее дерево, приискивает себе искусного плотника, чтобы поставить у себя неподвижного идола.

21 Разве не знаете? разве вы не слышали? разве вам не говорено было от начала? неужели вы не обращали внимания на основания земли?

22 Он восседит над кругом земли, и живущие на ней как саранча пред Ним. Он распростер небеса, как тонкую ткань, и раскинул их, как шатер для жительства.

23 Он низводит владык в ничтожество, делает чем-то пустым судей земли.

24 Уже не будут посажены, уже не будут посеяны, пень их уже не будет иметь корня в земле; но Он дохнул на них, и иссохли, и вихрь унес их, как соломинку. -

25 Итак, кому вы уподобите Меня, и похож ли Я на кого? говорит Святый.

26 Поднимите очи ваши к высоте небес и смотрите, кто сотворил сие? Он выводит воинство Свое счетом, всех называет по имени. Как Многомощному и Великодержавному ни один не изменяет Ему.

27 Зачем же думаешь ты, Иаков, и ты, Израиль, говоришь: `путь мой сокрыт от Иеговы, и дело мое забыто у Бога моего`.

28 Разве ты не знаешь? разве ты не слышал? Бог вечный, Иегова, сотворивший концы земли, не утомляется и не изнемогает; невозможно исследовать разум Его.

29 Он дает утомленному силу, и изнемогшему дарует крепость великую.

30 И юные утомляются и утруждаются, и младые люди спотыкаются, падают.

31 А надеющиеся на Иегову обновятся в силе; вознесутся на крылах, как орлы, будут стремиться, и не устанут, будут идти, и не утомятся.

Iсая

Розділ 40

Книга пророка Исаии

Глава 40

1 Утіша́йте, втіша́йте наро́да Мого́, говорить ваш Бог!

1 Утешайте {пророки!}, утешайте народ Мой, говорит Бог ваш.

2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

2 Говорите к сердцу Иерусалима, и проповедуйте ему, что исполнилось время воинской службы его {время страданий его}, что за вину его уплата {драгоценною кровию Искупителя. 1Пт. 1:19, 20; Еф. 1:4-7; Евр. 13:8} сделана, ибо он от руки Иеговы получил вдвое за все грехи свои. -

3 Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому!

3 Глас вопиющего в пустыне: приготовляйте путь Иегове, равняйте в степи стезю Богу нашему.

4 Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну!

4 Всякая лощина да будет возвышена; и всякая гора и холм да будут понижены, и бугристое место да будет равниною, и утесы долиною.

5 І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́!

5 И явится слава Иеговы, и все вкупе плотское увидит, что уста Иеговы изрекли сие. -

6 Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й:

6 Голос восклицает: проповедуй! а другой говорит: что мне проповедывать? `Все плотское - трава, и вся милость его, как цвет на поле.

7 трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава:

7 Засыхает трава; цвет опадает, как скоро дохнет на него дух Иеговы: так и народ сей - трава.

8 Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!

8 Трава засыхает, цвет опадает; а слово Бога нашего стоит вечно. -

9 На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

9 Взойди на высокую гору, благовестница Сиона! возвысь голос твой в силе, благовестница Иерусалима! воскликни, не бойся, скажи городам Иудиным: се, Бог ваш!

10 Ось при́йде Господь, Бог, як сильний, і буде раме́но Його панувати для Ньо́го! Ось із Ним нагоро́да Його, а перед обличчям Його — відпла́та Його.

10 Се, Господь Иегова грядет величественно, и мышца Его владычествует сама собою. Се, мзда Его с Ним, и награда Его пред лицем Его.

11 Він ота́ру Свою буде па́сти, як Па́стир, раме́ном Своїм позбирає ягня́та, і на лоні Своє́му носи́тиме їх, дійнякі́в же прова́дити буде!

11 Как пастырь Он пасет стадо Свое, агнцев берет Себе на руки, и носит у груди Своей; тихо ведет беременных. -

12 Хто во́ди помі́ряв своєю долонею, а п'я́дею ви́міряв небо, і трети́ною міри обняв пил землі, і гори ті зва́жив ваго́ю, а взгі́р'я — шалька́ми?

12 Измерял ли кто воды горстью своею, и пядью определил ли широту небес, и вместил ли в меру персть земли, и взвесил ли на весах горы, и на чашах весовых холмы?

13 Хто Господнього Духа збагну́в, і де́ та люди́на, що ради свої подава́ла Йому́?

13 Кто исследовал дух Иеговы, и был у Него мужем совета, учил Его?

14 З ким ра́дився Він, і той напоу́мив Його, та навчав путі пра́ва, і пізна́ння навчив був Його, і Його напоу́мив дороги розумної?

14 Есть ли у Него такой советник, который бы вразумлял Его, и наставлял Его на путь правды, и учил Его ведению, и указал Ему путь благоразумия? -

15 Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку!

15 Се! народы как капля из ведра, и как пылинка на весовых чашах считаются пред Ним; се! острова как порошинка, носимая ветром.

16 I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення!

16 И Ливан мал для возжения жертв, и живущее на нем недостаточно для всесожжения.

17 Насу́проти Нього всі люди — немов би ніщо́, порахо́вані в Нього марно́тою та порожне́чею.

17 Все народы пред Ним как бы ничто, ниже ничтожества и пустоты считаются у Него. -

18 І до ко́го вподо́бите Бога, і подобу яку ви поста́вите по́руч із Ним?

18 Итак, кому вы уподобите Бога? И какой образ поставите в сходство с Ним?

19 Ма́йстер божка́ відлива́є, золота́р же його криє золотом, та виливає йому срібляні́ ланцюжки́.

19 Идола выливает художник, и серебряник одевает его золотом, и приделывает цепи серебряные.

20 Убогий на да́ра такого бере собі дерево, що не гниє́, розшукує впра́вного ма́йстра, щоб поставив божка́, який не захита́ється.

20 А не имеющий достатка на такое пожертвование, выбирает негниющее дерево, приискивает себе искусного плотника, чтобы поставить у себя неподвижного идола.

21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не спові́щено зда́вна було́, чи ви не зрозуміли підва́лин землі?

21 Разве не знаете? разве вы не слышали? разве вам не говорено было от начала? неужели вы не обращали внимания на основания земли?

22 Він Той, Хто сидить понад кру́гом землі, а мешка́нці її — немов та сарана́. Він небо простя́г, мов ткани́ну тонку́, і розтягнув Він його, мов наме́та на ме́шкання.

22 Он восседит над кругом земли, и живущие на ней как саранча пред Ним. Он распростер небеса, как тонкую ткань, и раскинул их, как шатер для жительства.

23 Він Той, Хто князі́в оберта́є в ніщо́, робить су́ддів землі за марно́ту:

23 Он низводит владык в ничтожество, делает чем-то пустым судей земли.

24 вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому!

24 Уже не будут посажены, уже не будут посеяны, пень их уже не будет иметь корня в земле; но Он дохнул на них, и иссохли, и вихрь унес их, как соломинку. -

25 І до кого Мене́ прирівня́єте, і йому́ буду рівний? говорить Святий.

25 Итак, кому вы уподобите Меня, и похож ли Я на кого? говорит Святый.

26 Підійміть у височину́ ваші очі й побачте, хто те все створи́в? Той, Хто зо́рі виво́дить за їхнім числом та кличе ім'я́м їх усіх! І ніхто не загу́биться через всесильність та всемогу́тність Його́.

26 Поднимите очи ваши к высоте небес и смотрите, кто сотворил сие? Он выводит воинство Свое счетом, всех называет по имени. Как Многомощному и Великодержавному ни один не изменяет Ему.

27 По́що говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: „Закрита доро́га моя перед Господом, і від Бога мого відійшло́ моє право“.

27 Зачем же думаешь ты, Иаков, и ты, Израиль, говоришь: `путь мой сокрыт от Иеговы, и дело мое забыто у Бога моего`.

28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відві́чний — Господь, що кі́нці землі Він створи́в? Він не зму́чується та не вто́млюється, і не збагне́нний розум Його.

28 Разве ты не знаешь? разве ты не слышал? Бог вечный, Иегова, сотворивший концы земли, не утомляется и не изнемогает; невозможно исследовать разум Его.

29 Він зму́ченому дає силу, а безси́лому — міць.

29 Он дает утомленному силу, и изнемогшему дарует крепость великую.

30 І пому́чаться хлопці й пото́мляться, і юнаки́ спотикну́тись — спіткну́ться,

30 И юные утомляются и утруждаются, и младые люди спотыкаются, падают.

31 а ті, хто наді́ю склада́є на Господа, силу відно́влять, кри́ла піді́ймуть, немов ті орли́, будуть бігати — і не пото́мляться, будуть ходити — і не пому́чаться!

31 А надеющиеся на Иегову обновятся в силе; вознесутся на крылах, как орлы, будут стремиться, и не устанут, будут идти, и не утомятся.

1.0x