Iсая

Розділ 56

1 Так говорить Господь: Бережіть правосу́ддя й чині́ть справедливість, незаба́ром бо при́йде спасі́ння Моє, і поя́виться пра́ведність Моя.

2 Блаженна люди́на, що робить таке́, і син лю́дський, що міцно трима́ється цього, що хоро́нить субо́ту, щоб її не безче́стити, та береже́ свою ру́ку, щоб жодного зла не вчини́ти!

3 I нехай не пові́сть чужине́ць, який прилучи́вся до Господа, кажучи: „Наспра́вді мене відділи́в від народу Свого Господь“, і скопе́ць хай не скаже: „Таж я сухе дерево!“

4 Бо так каже Господь про скопці́в, що суботи Мої бережу́ть, і вибирають завго́дне Мені, і що трима́ються міцно Мого заповіту:

5 Я їм дам у Своїм домі та в му́рах Своїх місце і йме́ння, що краще воно за синів та дочо́к, — Я дам йому вічне ім'я́, яке не пони́щиться!

6 А тих чужинці́в, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я́, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоро́нить суботу, щоб її не збезче́стити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту, —

7 їх спрова́джу на го́ру святую Мою та поті́шу їх в домі молитви Моєї! Цілопа́лення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподо́би на Моїм же́ртівнику, бо Мій дім буде на́званий домом молитви для всіх наро́дів!

8 Слово Господа Бога, що збирає вигна́нців Ізраїля: Я ще позбира́ю до нього, до його зі́браних!

9 Польова́ вся звіри́но, прибудьте спожи́ти, тако́ж лісова́ вся звіри́но!

10 Його вартівники́ всі сліпі́, не знають нічо́го, всі вони пси німі, які га́вкати не можуть, мрі́йники, ле́жні, що люблять дріма́ти!

11 І це пси ненаже́ри, що не знають наси́чення, і це па́стирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця́ до своєї здобичі.

12 „Прийдіть но, гово́рять, візьму́ я вина, та напо́ю п'янко́го нажлу́ктимось, — і буде і цей день, і за́втрішній день дале́ко щедріший!“

Книга пророка Исайи

Глава 56

1 Так говорит ГОСПОДЬ: «Радейте о справедливости, живите по правде! Близко спасение, Мной даруемое, придет оно, и правда Моя откроется».

2 Блажен тот, кто так живет, человек, который держится правды: соблюдает субботу, святость ее хранит, руки свои удерживает от всякого зла.

3 Но если кто рожден был в иноплеменном народе и к ГОСПОДУ присоединился, не должен говорить он: «Да, отделил меня ГОСПОДЬ от Своего народа». И даже евнух пусть не называет себя высохшим деревом.

4 Вот что говорит ГОСПОДЬ: «Кто из евнухов соблюдает Мои субботы, избирает то, что Мне угодно, кто Союза, Завета со Мной, держится —

5 тому в Храме Моем, в стенах Моих дам памятное имя, что ценнее имени сынов и дочерей, — имя вечное дам ему, непреходящее!

6 А кто рожден был в народе иноплеменном и к ГОСПОДУ присоединился, чтобы служить Ему, возлюбив имя ГОСПОДНЕ, быть слугой Его, соблюдать субботу и святость ее хранить, держаться Союза, Завета со Мной, —

7 Я приведу их на святую гору Мою, радостью одарю в Моем Доме молитвы, жертвы их и всесожжения будут приняты на жертвеннике Моем, и назовется Мой Дом домом молитвы для всех народов».

8 И вот что еще возвестил Владыка ГОСПОДЬ, собирающий израильтян из рассеяния: «К тем, кого Я уже собрал, и других позову!

9 Звери полевые и лесные звери — сходитесь все на пир!

10 Здешние стражи слепы все, все — невежды; они — псы немые, что и лаять-то не могут, вечно дремлют — поспать любят!

11 Алчны эти псы, ненасытны! Все они, пастыри эти, безрассудные невежды, каждый на свою свернул дорогу, и все только о собственной прибыли пекутся.

12 „Давайте все ко мне, — говорят они, — вина поставлю, брагой допьяна напьемся, да и завтра будет, как сегодня, только выпивки еще больше будет!“»

Iсая

Розділ 56

Книга пророка Исайи

Глава 56

1 Так говорить Господь: Бережіть правосу́ддя й чині́ть справедливість, незаба́ром бо при́йде спасі́ння Моє, і поя́виться пра́ведність Моя.

1 Так говорит ГОСПОДЬ: «Радейте о справедливости, живите по правде! Близко спасение, Мной даруемое, придет оно, и правда Моя откроется».

2 Блаженна люди́на, що робить таке́, і син лю́дський, що міцно трима́ється цього, що хоро́нить субо́ту, щоб її не безче́стити, та береже́ свою ру́ку, щоб жодного зла не вчини́ти!

2 Блажен тот, кто так живет, человек, который держится правды: соблюдает субботу, святость ее хранит, руки свои удерживает от всякого зла.

3 I нехай не пові́сть чужине́ць, який прилучи́вся до Господа, кажучи: „Наспра́вді мене відділи́в від народу Свого Господь“, і скопе́ць хай не скаже: „Таж я сухе дерево!“

3 Но если кто рожден был в иноплеменном народе и к ГОСПОДУ присоединился, не должен говорить он: «Да, отделил меня ГОСПОДЬ от Своего народа». И даже евнух пусть не называет себя высохшим деревом.

4 Бо так каже Господь про скопці́в, що суботи Мої бережу́ть, і вибирають завго́дне Мені, і що трима́ються міцно Мого заповіту:

4 Вот что говорит ГОСПОДЬ: «Кто из евнухов соблюдает Мои субботы, избирает то, что Мне угодно, кто Союза, Завета со Мной, держится —

5 Я їм дам у Своїм домі та в му́рах Своїх місце і йме́ння, що краще воно за синів та дочо́к, — Я дам йому вічне ім'я́, яке не пони́щиться!

5 тому в Храме Моем, в стенах Моих дам памятное имя, что ценнее имени сынов и дочерей, — имя вечное дам ему, непреходящее!

6 А тих чужинці́в, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я́, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоро́нить суботу, щоб її не збезче́стити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту, —

6 А кто рожден был в народе иноплеменном и к ГОСПОДУ присоединился, чтобы служить Ему, возлюбив имя ГОСПОДНЕ, быть слугой Его, соблюдать субботу и святость ее хранить, держаться Союза, Завета со Мной, —

7 їх спрова́джу на го́ру святую Мою та поті́шу їх в домі молитви Моєї! Цілопа́лення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподо́би на Моїм же́ртівнику, бо Мій дім буде на́званий домом молитви для всіх наро́дів!

7 Я приведу их на святую гору Мою, радостью одарю в Моем Доме молитвы, жертвы их и всесожжения будут приняты на жертвеннике Моем, и назовется Мой Дом домом молитвы для всех народов».

8 Слово Господа Бога, що збирає вигна́нців Ізраїля: Я ще позбира́ю до нього, до його зі́браних!

8 И вот что еще возвестил Владыка ГОСПОДЬ, собирающий израильтян из рассеяния: «К тем, кого Я уже собрал, и других позову!

9 Польова́ вся звіри́но, прибудьте спожи́ти, тако́ж лісова́ вся звіри́но!

9 Звери полевые и лесные звери — сходитесь все на пир!

10 Його вартівники́ всі сліпі́, не знають нічо́го, всі вони пси німі, які га́вкати не можуть, мрі́йники, ле́жні, що люблять дріма́ти!

10 Здешние стражи слепы все, все — невежды; они — псы немые, что и лаять-то не могут, вечно дремлют — поспать любят!

11 І це пси ненаже́ри, що не знають наси́чення, і це па́стирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця́ до своєї здобичі.

11 Алчны эти псы, ненасытны! Все они, пастыри эти, безрассудные невежды, каждый на свою свернул дорогу, и все только о собственной прибыли пекутся.

12 „Прийдіть но, гово́рять, візьму́ я вина, та напо́ю п'янко́го нажлу́ктимось, — і буде і цей день, і за́втрішній день дале́ко щедріший!“

12 „Давайте все ко мне, — говорят они, — вина поставлю, брагой допьяна напьемся, да и завтра будет, как сегодня, только выпивки еще больше будет!“»

1.0x