Псалтирь

Псалом 59

1 Дирижёру хора. На мелодию «Лилия соглашения». Миктам Давида в поучение,

2 который был написан в то время, когда Давид воевал с Сирией месопотамской и цованской и когда Иоав вернулся и победил двенадцать тысяч едомских воинов в Соляной долине.

3 Ты, Боже, прогневался на нас, и, отвергнув, уничтожил. Вернись и силу дай!

4 Ты землю сотрясал, и она раскололась; наш мир разрушается словно ветхая стена. Прошу Тебя, восстанови его!

5 Народу Своему Ты послал беду, от которой нас шатает словно от вина.

6 Но для тех, кто Тебе верен, Ты знамя развернул, чтоб под укрытие они к нему бежали. Селах

7 Ради спасения тех, кого Ты возлюбил, даруй нам помощь силою Своею.

8 Из храма Своего Бог молвил: «Я буду победителем, ликуйте! Я разделю среди Своего народа Сихем и долину Сокхов.

9 Моими будут Галаад и Манасия, Ефрем мне станет шлемом, а Иуда — скипетром Моим.

10 Чашей для омовения ног Моих станет Моав, Едом станет рабом, подносящим Мои сандалии. Я одолею филистимлян и провозглашу победу».

11 Кто меня поведёт на Едом, на этот укреплённый город?

12 Не Ты ли, Боже, отвернувшийся от нас, кто в битву с нашими войсками больше не идёт?

13 Дай помощь победить врага, так как помощь людская бесполезна.

14 Только Бог нам может силу дать, только Он поможет победить врага!

Псалми

Псалом 59

1 Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння,

2 коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч.

3 Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!

4 Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!

5 Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.

6 Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Се́ла.

7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!

8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!

9 Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.

10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“

11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?

12 Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?

13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!

14 Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!

Псалтирь

Псалом 59

Псалми

Псалом 59

1 Дирижёру хора. На мелодию «Лилия соглашения». Миктам Давида в поучение,

1 Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння,

2 который был написан в то время, когда Давид воевал с Сирией месопотамской и цованской и когда Иоав вернулся и победил двенадцать тысяч едомских воинов в Соляной долине.

2 коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч.

3 Ты, Боже, прогневался на нас, и, отвергнув, уничтожил. Вернись и силу дай!

3 Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!

4 Ты землю сотрясал, и она раскололась; наш мир разрушается словно ветхая стена. Прошу Тебя, восстанови его!

4 Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!

5 Народу Своему Ты послал беду, от которой нас шатает словно от вина.

5 Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.

6 Но для тех, кто Тебе верен, Ты знамя развернул, чтоб под укрытие они к нему бежали. Селах

6 Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Се́ла.

7 Ради спасения тех, кого Ты возлюбил, даруй нам помощь силою Своею.

7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!

8 Из храма Своего Бог молвил: «Я буду победителем, ликуйте! Я разделю среди Своего народа Сихем и долину Сокхов.

8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!

9 Моими будут Галаад и Манасия, Ефрем мне станет шлемом, а Иуда — скипетром Моим.

9 Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.

10 Чашей для омовения ног Моих станет Моав, Едом станет рабом, подносящим Мои сандалии. Я одолею филистимлян и провозглашу победу».

10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“

11 Кто меня поведёт на Едом, на этот укреплённый город?

11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?

12 Не Ты ли, Боже, отвернувшийся от нас, кто в битву с нашими войсками больше не идёт?

12 Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?

13 Дай помощь победить врага, так как помощь людская бесполезна.

13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!

14 Только Бог нам может силу дать, только Он поможет победить врага!

14 Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!

1.0x