PsalmsPsalm 102 |
|
1 HEAR my prayer, O LORD, and let my cry come unto thee. |
|
2 Turn not thy face from me in the day when I am in trouble; incline thine ear unto me; in the day when I call, answer me speedily. |
|
3 For my days are consumed like smoke, and my bones are whitened as if they were burned. |
|
4 My heart is smitten and withered like grass, so that I forget to eat my bread. |
|
5 Because of the voice of my groaning, my bones cleave to my skin. |
|
6 I am like a pelican of the wilderness; I am like an owl of the desert. |
|
7 I am shaken and alone like a sparrow upon the house tops. |
|
8 Mine enemies reproach me all the day; those who once praised me are now sworn against me. |
|
9 I have eaten ashes like bread, and mingled my drink with weeping, |
|
10 Because of thine indignation and thy wrath; for thou hast lifted me up, and cast me down. |
|
11 My days are like a shadow that declines; and I am withered like grass. |
|
12 But thou, O LORD, shalt endure for ever, and thy remembrance to all generations. |
|
13 Arise and have mercy upon Zion; for it is time to have mercy upon her. |
|
14 For thy servants take pleasure in her stones, and favor the dust thereof. |
|
15 So the heathen shall worship the name of the LORD, and all the kings of the earth thy glory. |
|
16 When the LORD builds up Zion, he shall appear in his glory. |
|
17 He will regard the prayer of the destitute, and not despise their prayer. |
|
18 This shall be written for the generation to come; and the people who shall be created shall praise the LORD. |
|
19 For he has looked down from the height of his sanctuary; from heaven did the LORD behold the earth, |
|
20 To hear the groaning of the prisoner, to loose those that are appointed to death, |
|
21 To declare the name of the LORD in Zion and his praises in Jerusalem, |
|
22 When the peoples are gathered together, and the kingdoms, to serve the LORD. |
|
23 For they have weakened my strength on earth; they warned me of the shortage of my days. |
|
24 O my God, take me not away in the midst of my days; thy years are throughout all generations. |
|
25 Of old hast thou laid the foundation of the earth; and the heavens are the work of thy hands. |
|
26 They shall perish, but thou shalt endure; yea, all of them shall wax old like a garment; as a vesture, they shall fade. |
|
27 But thou art the same, and thy years shall have no end. |
|
28 The children of thy servants shall continue and their descendants shall be established before thee. |
ПсалмиПсалом 102 |
|
1 |
|
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́! |
|
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є. |
|
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є. |
|
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність! |
|
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних. |
|
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим. |
|
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий. |
|
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів. |
|
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими. |
|
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́, |
|
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини! |
|
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його, |
|
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох: |
|
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він, |
|
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його. |
|
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів, |
|
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх! |
|
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є. |
|
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його! |
|
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́! |
|
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода! |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
PsalmsPsalm 102 |
ПсалмиПсалом 102 |
|
1 HEAR my prayer, O LORD, and let my cry come unto thee. |
1 |
|
2 Turn not thy face from me in the day when I am in trouble; incline thine ear unto me; in the day when I call, answer me speedily. |
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́! |
|
3 For my days are consumed like smoke, and my bones are whitened as if they were burned. |
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є. |
|
4 My heart is smitten and withered like grass, so that I forget to eat my bread. |
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є. |
|
5 Because of the voice of my groaning, my bones cleave to my skin. |
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність! |
|
6 I am like a pelican of the wilderness; I am like an owl of the desert. |
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних. |
|
7 I am shaken and alone like a sparrow upon the house tops. |
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим. |
|
8 Mine enemies reproach me all the day; those who once praised me are now sworn against me. |
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий. |
|
9 I have eaten ashes like bread, and mingled my drink with weeping, |
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів. |
|
10 Because of thine indignation and thy wrath; for thou hast lifted me up, and cast me down. |
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими. |
|
11 My days are like a shadow that declines; and I am withered like grass. |
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́, |
|
12 But thou, O LORD, shalt endure for ever, and thy remembrance to all generations. |
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини! |
|
13 Arise and have mercy upon Zion; for it is time to have mercy upon her. |
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його, |
|
14 For thy servants take pleasure in her stones, and favor the dust thereof. |
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох: |
|
15 So the heathen shall worship the name of the LORD, and all the kings of the earth thy glory. |
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він, |
|
16 When the LORD builds up Zion, he shall appear in his glory. |
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його. |
|
17 He will regard the prayer of the destitute, and not despise their prayer. |
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів, |
|
18 This shall be written for the generation to come; and the people who shall be created shall praise the LORD. |
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх! |
|
19 For he has looked down from the height of his sanctuary; from heaven did the LORD behold the earth, |
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є. |
|
20 To hear the groaning of the prisoner, to loose those that are appointed to death, |
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його! |
|
21 To declare the name of the LORD in Zion and his praises in Jerusalem, |
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́! |
|
22 When the peoples are gathered together, and the kingdoms, to serve the LORD. |
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода! |
|
23 For they have weakened my strength on earth; they warned me of the shortage of my days. |
23 |
|
24 O my God, take me not away in the midst of my days; thy years are throughout all generations. |
24 |
|
25 Of old hast thou laid the foundation of the earth; and the heavens are the work of thy hands. |
25 |
|
26 They shall perish, but thou shalt endure; yea, all of them shall wax old like a garment; as a vesture, they shall fade. |
26 |
|
27 But thou art the same, and thy years shall have no end. |
27 |
|
28 The children of thy servants shall continue and their descendants shall be established before thee. |
28 |