IsaiahChapter 36 |
|
1 NOW it came to pass in the fourteenth year of King Hezekiah, that Sennacherib king of Assyria came up against all the fortified cities of Judah and took them. |
|
2 Then the king of Assyria sent the Rab-shakeh from Lachish to Jerusalem to King Hezekiah with a great army. And he stood by the ascent of the conduit of the upper pool in the highway of the palace's field. |
|
3 And there went out to him Eliakim, the son of Hilkiah, who was steward of the household, and Shebna the scribe, and Joah, the son of Asaph, the recorder. |
|
4 And the Rab-shakeh said to them, Say now to Hezekiah, Thus says the great king, the king of Assyria: What source of confidence is this wherein you trust? |
|
5 Saying, I am an eloquent speaker, and have counsel and strength for war; now on whom do you trust, that you have rebelled against me? |
|
6 Behold, you trust in the staff of this broken reed, in the Egyptian; on which, when a man lean, it will go into his hand and pierce it; so is Pharaoh, king of Egypt, to all who trust in him. |
|
7 But if you say to me, We trust in the LORD our God; what has Hezekiah gained, in removing the shrines on the high places, and the altars, and in saying to Judah and to Jerusalem, You shall worship before one altar? |
|
8 Now therefore make an alliance with my lord, king of Assyria, and I will give you two thousand horses, if you have riders to set upon them. |
|
9 How then can you turn away the face of one of the least of my master's servants, and put your trust in the Egyptian to give you chariots and horsemen? |
|
10 And am I now come up without the LORD against this land to destroy it? The LORD said to me, Go up against this land and destroy it. |
|
11 Then Eliakim, Shebna, and Joah said to the Rab-shakeh, Speak to your servants in the Aramaic language; for we understand it; and do not speak to us in the Jews' language, in the presence of the people who are standing on the wall. |
|
12 But the Rab-shakeh said to them, My master has not sent me to you and to your master to speak these words, but to the men who sit on the wall, that they may not eat their own dung and drink their own urine with you. |
|
13 Then the Rab-shakeh stood and cried with a loud voice in the Jews' language and said, Hear the words of the great king, the king of Assyria. |
|
14 Thus says the king: Do not let Hezekiah deceive you; for he shall not be able to deliver you. |
|
15 Neither let Hezekiah make you trust in the LORD, saying, The LORD will surely deliver us; this city shall not be delivered into the hands of the king of Assyria. |
|
16 Do not listen to Hezekiah; for thus says the king of Assyria: Do me a favor, and come out to me; and eat every one of his vines and every one of his fig tree and drink every one the waters of his own cistern; |
|
17 Until I come and take you away to a land like your own land, a land of grain and oil, a land of olive orchards and vineyards. |
|
18 Do not let Hezekiah deceive you, saying, The LORD will deliver us. Has any of the gods of the nations delivered his land out of the hand of the king of Assyria? |
|
19 Where are the gods of Hamath and Arphad? Where are the gods of Sepharvim? And have they delivered Samaria out of my hands? |
|
20 Who is he among all the gods of these lands that has delivered his land out of my hand, that the LORD should deliver Jerusalem out of my hand? |
|
21 But they held their peace and answered him not a word; for the king had commanded, saying, Do not answer him. |
|
22 Then Eliakim, the son of Hilkiah, who was steward of the household, and Shebna the scribe, and Joah, the son of Asaph, the recorder, came to Hezekiah with their clothes torn, and told him the words of the Rab-shakeh. |
IсаяРозділ 36 |
|
1 |
|
2 І послав асирійський цар великого ча́шника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим ві́йськом, і він став при водово́ді горі́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників. |
|
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
|
4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
|
5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
|
6 Ось ти наді́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто наді́ється на нього! |
|
7 А коли ти скажеш мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися? |
|
8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
|
9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі наді́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівці́в! |
|
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“ |
|
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“. |
|
12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“ |
|
13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського! |
|
14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекі́я, бо він не зможе врятува́ти вас! |
|
15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
|
16 Не слухайте Єзекі́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
|
17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників. |
|
18 Щоб не намовив вас Єзекі́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
|
19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки? |
|
20 Котри́й з-поміж усіх богі́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“ |
|
21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“ |
|
22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника. |
IsaiahChapter 36 |
IсаяРозділ 36 |
|
1 NOW it came to pass in the fourteenth year of King Hezekiah, that Sennacherib king of Assyria came up against all the fortified cities of Judah and took them. |
1 |
|
2 Then the king of Assyria sent the Rab-shakeh from Lachish to Jerusalem to King Hezekiah with a great army. And he stood by the ascent of the conduit of the upper pool in the highway of the palace's field. |
2 І послав асирійський цар великого ча́шника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим ві́йськом, і він став при водово́ді горі́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників. |
|
3 And there went out to him Eliakim, the son of Hilkiah, who was steward of the household, and Shebna the scribe, and Joah, the son of Asaph, the recorder. |
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
|
4 And the Rab-shakeh said to them, Say now to Hezekiah, Thus says the great king, the king of Assyria: What source of confidence is this wherein you trust? |
4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
|
5 Saying, I am an eloquent speaker, and have counsel and strength for war; now on whom do you trust, that you have rebelled against me? |
5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
|
6 Behold, you trust in the staff of this broken reed, in the Egyptian; on which, when a man lean, it will go into his hand and pierce it; so is Pharaoh, king of Egypt, to all who trust in him. |
6 Ось ти наді́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто наді́ється на нього! |
|
7 But if you say to me, We trust in the LORD our God; what has Hezekiah gained, in removing the shrines on the high places, and the altars, and in saying to Judah and to Jerusalem, You shall worship before one altar? |
7 А коли ти скажеш мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися? |
|
8 Now therefore make an alliance with my lord, king of Assyria, and I will give you two thousand horses, if you have riders to set upon them. |
8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
|
9 How then can you turn away the face of one of the least of my master's servants, and put your trust in the Egyptian to give you chariots and horsemen? |
9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі наді́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівці́в! |
|
10 And am I now come up without the LORD against this land to destroy it? The LORD said to me, Go up against this land and destroy it. |
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“ |
|
11 Then Eliakim, Shebna, and Joah said to the Rab-shakeh, Speak to your servants in the Aramaic language; for we understand it; and do not speak to us in the Jews' language, in the presence of the people who are standing on the wall. |
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“. |
|
12 But the Rab-shakeh said to them, My master has not sent me to you and to your master to speak these words, but to the men who sit on the wall, that they may not eat their own dung and drink their own urine with you. |
12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“ |
|
13 Then the Rab-shakeh stood and cried with a loud voice in the Jews' language and said, Hear the words of the great king, the king of Assyria. |
13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського! |
|
14 Thus says the king: Do not let Hezekiah deceive you; for he shall not be able to deliver you. |
14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекі́я, бо він не зможе врятува́ти вас! |
|
15 Neither let Hezekiah make you trust in the LORD, saying, The LORD will surely deliver us; this city shall not be delivered into the hands of the king of Assyria. |
15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
|
16 Do not listen to Hezekiah; for thus says the king of Assyria: Do me a favor, and come out to me; and eat every one of his vines and every one of his fig tree and drink every one the waters of his own cistern; |
16 Не слухайте Єзекі́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
|
17 Until I come and take you away to a land like your own land, a land of grain and oil, a land of olive orchards and vineyards. |
17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників. |
|
18 Do not let Hezekiah deceive you, saying, The LORD will deliver us. Has any of the gods of the nations delivered his land out of the hand of the king of Assyria? |
18 Щоб не намовив вас Єзекі́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
|
19 Where are the gods of Hamath and Arphad? Where are the gods of Sepharvim? And have they delivered Samaria out of my hands? |
19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки? |
|
20 Who is he among all the gods of these lands that has delivered his land out of my hand, that the LORD should deliver Jerusalem out of my hand? |
20 Котри́й з-поміж усіх богі́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“ |
|
21 But they held their peace and answered him not a word; for the king had commanded, saying, Do not answer him. |
21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“ |
|
22 Then Eliakim, the son of Hilkiah, who was steward of the household, and Shebna the scribe, and Joah, the son of Asaph, the recorder, came to Hezekiah with their clothes torn, and told him the words of the Rab-shakeh. |
22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника. |