CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 63
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Iсая

Розділ 63

1 Хто це гряде́ із Едо́му, у ша́тах черво́них із Боцри́? Хто Той пи́шний в убра́нні Своїм, що в ве́личі сили Своєї врочисто гряде́? — Це Я, що говорить у праведності, що вла́дний спаса́ти!

2 Чого то червона одежа Твоя, а ша́ти Твої як у то́го, хто топче в чави́лі?

3 „Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.

4 Бо день по́мсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого вику́плення!

5 Я дививсь, але помічника́ не було́, і дивува́всь, бо підпо́ри Мені бракува́ло, та раме́но Моє Мені допомогло́, а Мій гнів — він підтри́мав Мене!

6 І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!

7 Буду зга́дувати ла́ски Господні, Господні хвали́ за все те, що вчинив нам Госпо́дь, за велике добро́ те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

8 І сказав: „Вони справді наро́д Мій, сини, що неправди не кажуть,“ — і став Він для них за Спаси́теля.

9 В усякому у́тиску їхньому тісно було́ і Йому, і Ангол обличчя Його їх спаса́в. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він ви́купив їх, і їх підні́с і носив їх усі дні в давни́ну.

10 Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.

11 Тоді то народ Його згадає дні да́вні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із па́стирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

12 Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?

13 Що прова́див безо́днями їх, як коня́ на пустині, — і вони не спіткну́лись?

14 Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!

15 Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?

16 Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізна́є! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я́ Твоє: наш Викупи́тель!

17 Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!

18 Спа́дщину займав час короткий святий Твій наро́д, — проти́вники наші святиню Твою потопта́ли!

19 Ми стали такими, немов би відві́ку Ти не панува́в був над нами, немов би не кли́калося Твоє Йме́ння над нами!

Книга пророка Исаии

Глава 63

1 Кто идёт из Едома, Кто следует из Восора в пурпурных одеждах? Величественный в одеждах Своих, высокий и всесильный Он говорит: «У Меня есть сила, чтобы спасти вас, Я правду говорю».

2 Отчего же Твоё одеяние стало красным, словно одежда виноградаря, топчущего виноград, чтобы сделать вино?

3 Он отвечает: «Я один давил виноград, Мне никто не помогал, в гневе Я топтал его, и сок брызгал Мне на одежду, запачкав её.

4 Я назначил время наказать людей, теперь же настало время Мне спасти и защитить народ Мой.

5 Я смотрел, но не находил помощника, и удивлялся, что не было Мне ни от кого поддержки.

6 И в гневе Я уничтожал народы, наказывал их и землю их кровью заливал».

7 Я буду помнить о Господней милости и не забуду восхвалять Его. Господь семье Израиля дал много, был милосерден к нам и добр.

8 Господь сказал: «Воистину, они — народ Мой, дети, которые не покинут Меня», и был для них Спасителем Господь.

9 В беде Господь не оставлял народ и, жалости исполненный, спас его. Господь им Ангела Своего послал и вынес их, как и много лет назад.

10 Но люди отвернулись от Него и огорчили Его Святого Духа. И стал Господь их неприятелем, и Сам Он с тем народом воевал.

11 Но не забыл Господь того, что было прежде, Он помнит Моисея, а также всех тех, кто шёл вместе с ним. Господь Один провёл народ по дну морскому, а также и пастухов стада Своего. Но где теперь Господь, вселивший Своего Святого Духа в Моисея?

12 Рукою правой Моисея вёл Господь, Он воду разделил, чтоб через море прошёл Его народ, и тогда прославилось имя Господа.

13 Чрез бездны вёл народ Он, и люди шли, не спотыкаясь, как конь проходит по пустыне.

14 Дух Господний вёл народ за Собою словно стадо, идущее по долине. Именно так Ты вывел народ Свой и прославил имя Своё.

15 Послушай, Господи, услышь на небесах, вниз посмотри на то, что происходит, на нас взгляни из небесного дома Твоего. Где Твоя сильная любовь и где Твоё могущество, идущее из сердца, из глубины Твоей, где милосердие Твоё ко мне, и прячешь почему Свою великую любовь?

16 Ты — наш Отец! Нас Авраам не знает, Израиль нас не узнаёт. Господь, Ты — наш Отец, Который всегда спасал нас.

17 Зачем Ты, Господи, отталкиваешь нас? Почему Ты нас сотворил упрямцами, которые не желают повиноваться Тебе? Вернись, Господь, мы — Твои слуги, помоги нам! Тебе принадлежат все наши семьи.

18 Недолго на своей земле жил Твой святой народ, наши враги попрали храм Твой святой.

19 Есть люди, которые не следуют за Тобою, не носят Твоего Святого имени — мы им подобны были.

Iсая

Розділ 63

Книга пророка Исаии

Глава 63

1 Хто це гряде́ із Едо́му, у ша́тах черво́них із Боцри́? Хто Той пи́шний в убра́нні Своїм, що в ве́личі сили Своєї врочисто гряде́? — Це Я, що говорить у праведності, що вла́дний спаса́ти!

1 Кто идёт из Едома, Кто следует из Восора в пурпурных одеждах? Величественный в одеждах Своих, высокий и всесильный Он говорит: «У Меня есть сила, чтобы спасти вас, Я правду говорю».

2 Чого то червона одежа Твоя, а ша́ти Твої як у то́го, хто топче в чави́лі?

2 Отчего же Твоё одеяние стало красным, словно одежда виноградаря, топчущего виноград, чтобы сделать вино?

3 „Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.

3 Он отвечает: «Я один давил виноград, Мне никто не помогал, в гневе Я топтал его, и сок брызгал Мне на одежду, запачкав её.

4 Бо день по́мсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого вику́плення!

4 Я назначил время наказать людей, теперь же настало время Мне спасти и защитить народ Мой.

5 Я дививсь, але помічника́ не було́, і дивува́всь, бо підпо́ри Мені бракува́ло, та раме́но Моє Мені допомогло́, а Мій гнів — він підтри́мав Мене!

5 Я смотрел, но не находил помощника, и удивлялся, что не было Мне ни от кого поддержки.

6 І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!

6 И в гневе Я уничтожал народы, наказывал их и землю их кровью заливал».

7 Буду зга́дувати ла́ски Господні, Господні хвали́ за все те, що вчинив нам Госпо́дь, за велике добро́ те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

7 Я буду помнить о Господней милости и не забуду восхвалять Его. Господь семье Израиля дал много, был милосерден к нам и добр.

8 І сказав: „Вони справді наро́д Мій, сини, що неправди не кажуть,“ — і став Він для них за Спаси́теля.

8 Господь сказал: «Воистину, они — народ Мой, дети, которые не покинут Меня», и был для них Спасителем Господь.

9 В усякому у́тиску їхньому тісно було́ і Йому, і Ангол обличчя Його їх спаса́в. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він ви́купив їх, і їх підні́с і носив їх усі дні в давни́ну.

9 В беде Господь не оставлял народ и, жалости исполненный, спас его. Господь им Ангела Своего послал и вынес их, как и много лет назад.

10 Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.

10 Но люди отвернулись от Него и огорчили Его Святого Духа. И стал Господь их неприятелем, и Сам Он с тем народом воевал.

11 Тоді то народ Його згадає дні да́вні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із па́стирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

11 Но не забыл Господь того, что было прежде, Он помнит Моисея, а также всех тех, кто шёл вместе с ним. Господь Один провёл народ по дну морскому, а также и пастухов стада Своего. Но где теперь Господь, вселивший Своего Святого Духа в Моисея?

12 Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?

12 Рукою правой Моисея вёл Господь, Он воду разделил, чтоб через море прошёл Его народ, и тогда прославилось имя Господа.

13 Що прова́див безо́днями їх, як коня́ на пустині, — і вони не спіткну́лись?

13 Чрез бездны вёл народ Он, и люди шли, не спотыкаясь, как конь проходит по пустыне.

14 Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!

14 Дух Господний вёл народ за Собою словно стадо, идущее по долине. Именно так Ты вывел народ Свой и прославил имя Своё.

15 Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?

15 Послушай, Господи, услышь на небесах, вниз посмотри на то, что происходит, на нас взгляни из небесного дома Твоего. Где Твоя сильная любовь и где Твоё могущество, идущее из сердца, из глубины Твоей, где милосердие Твоё ко мне, и прячешь почему Свою великую любовь?

16 Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізна́є! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я́ Твоє: наш Викупи́тель!

16 Ты — наш Отец! Нас Авраам не знает, Израиль нас не узнаёт. Господь, Ты — наш Отец, Который всегда спасал нас.

17 Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!

17 Зачем Ты, Господи, отталкиваешь нас? Почему Ты нас сотворил упрямцами, которые не желают повиноваться Тебе? Вернись, Господь, мы — Твои слуги, помоги нам! Тебе принадлежат все наши семьи.

18 Спа́дщину займав час короткий святий Твій наро́д, — проти́вники наші святиню Твою потопта́ли!

18 Недолго на своей земле жил Твой святой народ, наши враги попрали храм Твой святой.

19 Ми стали такими, немов би відві́ку Ти не панува́в був над нами, немов би не кли́калося Твоє Йме́ння над нами!

19 Есть люди, которые не следуют за Тобою, не носят Твоего Святого имени — мы им подобны были.

1.0x