CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 63
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Iсая

Розділ 63

1 Хто це гряде́ із Едо́му, у ша́тах черво́них із Боцри́? Хто Той пи́шний в убра́нні Своїм, що в ве́личі сили Своєї врочисто гряде́? — Це Я, що говорить у праведності, що вла́дний спаса́ти!

2 Чого то червона одежа Твоя, а ша́ти Твої як у то́го, хто топче в чави́лі?

3 „Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.

4 Бо день по́мсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого вику́плення!

5 Я дививсь, але помічника́ не було́, і дивува́всь, бо підпо́ри Мені бракува́ло, та раме́но Моє Мені допомогло́, а Мій гнів — він підтри́мав Мене!

6 І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!

7 Буду зга́дувати ла́ски Господні, Господні хвали́ за все те, що вчинив нам Госпо́дь, за велике добро́ те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

8 І сказав: „Вони справді наро́д Мій, сини, що неправди не кажуть,“ — і став Він для них за Спаси́теля.

9 В усякому у́тиску їхньому тісно було́ і Йому, і Ангол обличчя Його їх спаса́в. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він ви́купив їх, і їх підні́с і носив їх усі дні в давни́ну.

10 Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.

11 Тоді то народ Його згадає дні да́вні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із па́стирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

12 Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?

13 Що прова́див безо́днями їх, як коня́ на пустині, — і вони не спіткну́лись?

14 Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!

15 Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?

16 Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізна́є! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я́ Твоє: наш Викупи́тель!

17 Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!

18 Спа́дщину займав час короткий святий Твій наро́д, — проти́вники наші святиню Твою потопта́ли!

19 Ми стали такими, немов би відві́ку Ти не панува́в був над нами, немов би не кли́калося Твоє Йме́ння над нами!

Книга пророка Исаии

Глава 63

1 Кто сей шествующий от Едома, в червленных ризах от Боцры, Сей столь величественный в Своей одежде, возносящий главу в полноте силы Своей? `Я изрекающий правду, имеющий силу спасти`.

2 От чего одеяние Твое багрово, и ризы у тебя, как у топтавшего в точиле? -

3 `Я топтал точило Один, и не было со Мною никого из народов: но Я попирал их во гневе Моем, и гнел их в ярости Моей; и брызгал сок их на ризы Мои, и все одеяние Свое Я обагрил.

4 Так! день мщения в сердце Моем, и година Моих искупленников настала.

5 Но Я смотрел, и нет помощника; и ужасался, и не было подкрепляющего; и соделала мне спасение мышца Моя, и жар Мой, он подкреплял Меня.

6 И попрал Я народы в гневе Моем, и раздавил их в ярости Моей, и пролил на землю кровь их`.

7 Помню милости Иеговы, славу Иеговы, всю меру благодеяний Иеговы к нам, и множество благости Его к дому Израилеву, как Он благодетельствовал им по милосердию Своему, и по множеству милостей Своих.

8 И сказал: `так! они народ Мой, дети, которые не будут изменять`, и был для них Спасителем.

9 Во всякой тесноте их - Ему теснота, и спасал их Ангел лица Его; по любви Своей и благосердию Своему Он заступал их, и поддерживал их, и носил их во все дни вечности.

10 Но они возмутились, и огорчили Святый Дух Его; и Он превратился в неприятеля их; Сам пошел на них войною.

11 Тогда народ его вспомнил дни вечности Моисеевы: где Тот, Который вывел их из моря с пастырем овец Своих? где Тот, Который вложил в них Святый Дух Свой,

12 Который по правую руку Моисея вел их, величественною мышцею Своею, источал пред ними воду, чтобы сделать Себе имя вечное.

13 Который вел их чрез бездны как коня по степи, и они не претыкались?

14 Как скот сходит в долину, так Дух Иеговы упокоивал их. Так водил Ты народ Свой, чтобы сделать Себе имя славное.

15 Призри с небес, и зри из жилища святости Твоей и красоты Твоей! где ревность Твоя и могущество Твое? стон сердца Твоего и милосердие Твое ко мне удерживают себя.

16 Но ты Отец наш; ибо Авраам не узнает нас, и Израиль своими не считает нас; Ты, Иегова, Отец наш, от века имя Твое: `Искупитель наш`.

17 Почто, Иегова, Ты допустил нас блуждать далеко от путей Твоих, ожесточил сердце наше, так что оно не благоговеет пред Тобою? преклонись к рабам Твоим, к племенам наследия Твоего.

18 Недолго владел им святой народ Твой; враги наши попирают Твое святилище.

19 Мы теперь как бы такие, которыми Ты вечно не обладал; и над которыми не именовалось имя Твое.

Iсая

Розділ 63

Книга пророка Исаии

Глава 63

1 Хто це гряде́ із Едо́му, у ша́тах черво́них із Боцри́? Хто Той пи́шний в убра́нні Своїм, що в ве́личі сили Своєї врочисто гряде́? — Це Я, що говорить у праведності, що вла́дний спаса́ти!

1 Кто сей шествующий от Едома, в червленных ризах от Боцры, Сей столь величественный в Своей одежде, возносящий главу в полноте силы Своей? `Я изрекающий правду, имеющий силу спасти`.

2 Чого то червона одежа Твоя, а ша́ти Твої як у то́го, хто топче в чави́лі?

2 От чего одеяние Твое багрово, и ризы у тебя, как у топтавшего в точиле? -

3 „Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.

3 `Я топтал точило Один, и не было со Мною никого из народов: но Я попирал их во гневе Моем, и гнел их в ярости Моей; и брызгал сок их на ризы Мои, и все одеяние Свое Я обагрил.

4 Бо день по́мсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого вику́плення!

4 Так! день мщения в сердце Моем, и година Моих искупленников настала.

5 Я дививсь, але помічника́ не було́, і дивува́всь, бо підпо́ри Мені бракува́ло, та раме́но Моє Мені допомогло́, а Мій гнів — він підтри́мав Мене!

5 Но Я смотрел, и нет помощника; и ужасался, и не было подкрепляющего; и соделала мне спасение мышца Моя, и жар Мой, он подкреплял Меня.

6 І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!

6 И попрал Я народы в гневе Моем, и раздавил их в ярости Моей, и пролил на землю кровь их`.

7 Буду зга́дувати ла́ски Господні, Господні хвали́ за все те, що вчинив нам Госпо́дь, за велике добро́ те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

7 Помню милости Иеговы, славу Иеговы, всю меру благодеяний Иеговы к нам, и множество благости Его к дому Израилеву, как Он благодетельствовал им по милосердию Своему, и по множеству милостей Своих.

8 І сказав: „Вони справді наро́д Мій, сини, що неправди не кажуть,“ — і став Він для них за Спаси́теля.

8 И сказал: `так! они народ Мой, дети, которые не будут изменять`, и был для них Спасителем.

9 В усякому у́тиску їхньому тісно було́ і Йому, і Ангол обличчя Його їх спаса́в. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він ви́купив їх, і їх підні́с і носив їх усі дні в давни́ну.

9 Во всякой тесноте их - Ему теснота, и спасал их Ангел лица Его; по любви Своей и благосердию Своему Он заступал их, и поддерживал их, и носил их во все дни вечности.

10 Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.

10 Но они возмутились, и огорчили Святый Дух Его; и Он превратился в неприятеля их; Сам пошел на них войною.

11 Тоді то народ Його згадає дні да́вні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із па́стирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

11 Тогда народ его вспомнил дни вечности Моисеевы: где Тот, Который вывел их из моря с пастырем овец Своих? где Тот, Который вложил в них Святый Дух Свой,

12 Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?

12 Который по правую руку Моисея вел их, величественною мышцею Своею, источал пред ними воду, чтобы сделать Себе имя вечное.

13 Що прова́див безо́днями їх, як коня́ на пустині, — і вони не спіткну́лись?

13 Который вел их чрез бездны как коня по степи, и они не претыкались?

14 Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!

14 Как скот сходит в долину, так Дух Иеговы упокоивал их. Так водил Ты народ Свой, чтобы сделать Себе имя славное.

15 Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?

15 Призри с небес, и зри из жилища святости Твоей и красоты Твоей! где ревность Твоя и могущество Твое? стон сердца Твоего и милосердие Твое ко мне удерживают себя.

16 Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізна́є! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я́ Твоє: наш Викупи́тель!

16 Но ты Отец наш; ибо Авраам не узнает нас, и Израиль своими не считает нас; Ты, Иегова, Отец наш, от века имя Твое: `Искупитель наш`.

17 Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!

17 Почто, Иегова, Ты допустил нас блуждать далеко от путей Твоих, ожесточил сердце наше, так что оно не благоговеет пред Тобою? преклонись к рабам Твоим, к племенам наследия Твоего.

18 Спа́дщину займав час короткий святий Твій наро́д, — проти́вники наші святиню Твою потопта́ли!

18 Недолго владел им святой народ Твой; враги наши попирают Твое святилище.

19 Ми стали такими, немов би відві́ку Ти не панува́в був над нами, немов би не кли́калося Твоє Йме́ння над нами!

19 Мы теперь как бы такие, которыми Ты вечно не обладал; и над которыми не именовалось имя Твое.

1.0x