Iсая

Розділ 41

1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!

2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.

3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.

4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.

6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“

7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.

8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,

9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,

10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.

11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.

12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.

13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!

14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!

15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!

16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.

17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!

18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!

19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,

20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!

21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.

22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.

23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.

24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!

25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!

26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“ Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.

28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.

29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!

Книга пророка Исайи

Глава 41

1 «Внемлите Мне, умолкнув, побережья! Да воспрянут народы, да обратятся ко Мне и скажут: „Соберемся вместе, чтобы Бог рассудил нас!“

2 Кто пробудил победителя на востоке и за Собою следовать призвал его? Кто отдает ему народы и повергает перед ним царей? Мечом своим он сокрушает всех и обращает в пыль, стрелами по ветру их пускает, как солому;

3 преследует он их и остается невредим, идя путем, которым не ходил он прежде.

4 Кто сделал это всё, кто сотворил? Кто призывает к жизни за родом род? Я, ГОСПОДЬ, первым был, и с последними буду Я».

5 Увидели его побережья и устрашились, дальние страны затрепетали. Приблизились, подошли.

6 …Каждый помогает ближнему своему и брату своему внушает: «Крепись!»

7 Ремесленник ободряет золотых дел мастера, а кузнец — молотобойца, приговаривая: «Спаяно крепко», да еще и гвоздями прибивает, чтобы не шаталось!

8 «О Израиль, ты слуга Мой, ты Иаков, коего избрал Я, потомство Авраама, друга Моего!

9 Собрал Я тебя со всех концов земли, призвал из дальних даже краев, сказал: „Ты — слуга Мой, не отверг Я тебя, а избрал!“

10 Не бойся, Я с тобой, ничего не страшись, ибо Я — Бог твой, Я придам тебе сил и помогу тебе, поддержит тебя праведная рука Моя.

11 Стыд и срам покроют всех тех, в ком ярость против тебя кипела; в ничто обратятся враги твои, погибнут препирающиеся с тобой —

12 станешь искать их, но не найдешь никого из враждовавших с тобой, сгинут все, кто с тобой воевал, в ничто обратятся.

13 Я, ГОСПОДЬ, Бог твой, держу тебя за руку и говорю: Ничего не бойся, Я помогу тебе!“

14 Не бойся, как ни мал ты и жалок, Иаков, племя Израиля, Я помогу тебе, — говорит ГОСПОДЬ, Избавитель твой, Святой Бог Израилев. —

15 Я уподоблю тебя молотильным салазкамновым, со множеством зубьев острых, размолотишь ты ими горы в крошево и сомнешь любые холмы, как солому.

16 Ты провеешь их, и ветер их взметет, мощный вихрь разнесет по земле. И тогда ты о ГОСПОДЕ возликуешь, Святым Богом Израиля будешь хвалиться.

17 Бедные, нищие ищут воды, нет ее — пересохли от жажды языки их. Но Я, ГОСПОДЬ, им отвечу, Я, Бог Израиля, их не оставлю.

18 С голых скал пролью Я потоки, и в долинах зажурчат ручьи, обращу пустыню в полноводное озеро, орошу иссохшую землю источниками.

19 Насажу в пустыне кедр и акацию, мирт и оливу, будут рядом расти в степи кипарис, платан и сосна —

20 и увидят все, и узнают, задумаются и поймут, что соделала всё это рука ГОСПОДНЯ, Святой Бог Израиля всё сие сотворил».

21 «Осведомите Меня о вашей тяжбе, приведите доказательства! — говорит Царь Иакова. —

22 Да, пусть идолы их скажут нам, пусть поведают, что случится! Расскажите нам, что было прежде, тогда мы рассудим и поймем, каков исход будет, или расскажите о том, что грядет.

23 Будущее предреките, вот тогда и узнаем мы, что вы — боги, или сделайте нечто доброе или худое, чтобы мы узрели это и изумились.

24 Но вы — ничто! Бессильны вы сделать что-либо! Мерзок тот, кто предпочтет вас Богу Живому!

25 С севера Я направил его, и он явился; с востока приходит, призывая Мое имя, попирая, словно грязь, правителей, как гончар глину топчет.

26 Кто издавна возвестил об этом, чтобы мы заранее узнали, чтобы потом согласились: „Так и вышло“? Нет, никто не сказал, не возвестил, и никто не услышал слов ваших.

27 Это Я был первым, Кто сказал Сиону: „Вот они!“ — направил в Иерусалим посланника с доброй вестью.

28 Но вот смотрю — и нет у них никого, не нашлось среди идолов такого советника, которого мог бы Я спросить, а он бы ответил.

29 Нет, все эти боги — обман, ничего они не сотворили, и все литые идолы их — ветер и пустота».

Iсая

Розділ 41

Книга пророка Исайи

Глава 41

1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!

1 «Внемлите Мне, умолкнув, побережья! Да воспрянут народы, да обратятся ко Мне и скажут: „Соберемся вместе, чтобы Бог рассудил нас!“

2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.

2 Кто пробудил победителя на востоке и за Собою следовать призвал его? Кто отдает ему народы и повергает перед ним царей? Мечом своим он сокрушает всех и обращает в пыль, стрелами по ветру их пускает, как солому;

3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.

3 преследует он их и остается невредим, идя путем, которым не ходил он прежде.

4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

4 Кто сделал это всё, кто сотворил? Кто призывает к жизни за родом род? Я, ГОСПОДЬ, первым был, и с последними буду Я».

5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.

5 Увидели его побережья и устрашились, дальние страны затрепетали. Приблизились, подошли.

6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“

6 …Каждый помогает ближнему своему и брату своему внушает: «Крепись!»

7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.

7 Ремесленник ободряет золотых дел мастера, а кузнец — молотобойца, приговаривая: «Спаяно крепко», да еще и гвоздями прибивает, чтобы не шаталось!

8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,

8 «О Израиль, ты слуга Мой, ты Иаков, коего избрал Я, потомство Авраама, друга Моего!

9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,

9 Собрал Я тебя со всех концов земли, призвал из дальних даже краев, сказал: „Ты — слуга Мой, не отверг Я тебя, а избрал!“

10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.

10 Не бойся, Я с тобой, ничего не страшись, ибо Я — Бог твой, Я придам тебе сил и помогу тебе, поддержит тебя праведная рука Моя.

11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.

11 Стыд и срам покроют всех тех, в ком ярость против тебя кипела; в ничто обратятся враги твои, погибнут препирающиеся с тобой —

12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.

12 станешь искать их, но не найдешь никого из враждовавших с тобой, сгинут все, кто с тобой воевал, в ничто обратятся.

13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!

13 Я, ГОСПОДЬ, Бог твой, держу тебя за руку и говорю: Ничего не бойся, Я помогу тебе!“

14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!

14 Не бойся, как ни мал ты и жалок, Иаков, племя Израиля, Я помогу тебе, — говорит ГОСПОДЬ, Избавитель твой, Святой Бог Израилев. —

15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!

15 Я уподоблю тебя молотильным салазкамновым, со множеством зубьев острых, размолотишь ты ими горы в крошево и сомнешь любые холмы, как солому.

16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.

16 Ты провеешь их, и ветер их взметет, мощный вихрь разнесет по земле. И тогда ты о ГОСПОДЕ возликуешь, Святым Богом Израиля будешь хвалиться.

17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!

17 Бедные, нищие ищут воды, нет ее — пересохли от жажды языки их. Но Я, ГОСПОДЬ, им отвечу, Я, Бог Израиля, их не оставлю.

18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!

18 С голых скал пролью Я потоки, и в долинах зажурчат ручьи, обращу пустыню в полноводное озеро, орошу иссохшую землю источниками.

19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,

19 Насажу в пустыне кедр и акацию, мирт и оливу, будут рядом расти в степи кипарис, платан и сосна —

20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!

20 и увидят все, и узнают, задумаются и поймут, что соделала всё это рука ГОСПОДНЯ, Святой Бог Израиля всё сие сотворил».

21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.

21 «Осведомите Меня о вашей тяжбе, приведите доказательства! — говорит Царь Иакова. —

22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.

22 Да, пусть идолы их скажут нам, пусть поведают, что случится! Расскажите нам, что было прежде, тогда мы рассудим и поймем, каков исход будет, или расскажите о том, что грядет.

23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.

23 Будущее предреките, вот тогда и узнаем мы, что вы — боги, или сделайте нечто доброе или худое, чтобы мы узрели это и изумились.

24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!

24 Но вы — ничто! Бессильны вы сделать что-либо! Мерзок тот, кто предпочтет вас Богу Живому!

25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!

25 С севера Я направил его, и он явился; с востока приходит, призывая Мое имя, попирая, словно грязь, правителей, как гончар глину топчет.

26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“ Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.

26 Кто издавна возвестил об этом, чтобы мы заранее узнали, чтобы потом согласились: „Так и вышло“? Нет, никто не сказал, не возвестил, и никто не услышал слов ваших.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.

27 Это Я был первым, Кто сказал Сиону: „Вот они!“ — направил в Иерусалим посланника с доброй вестью.

28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.

28 Но вот смотрю — и нет у них никого, не нашлось среди идолов такого советника, которого мог бы Я спросить, а он бы ответил.

29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!

29 Нет, все эти боги — обман, ничего они не сотворили, и все литые идолы их — ветер и пустота».

1.0x