Iсая

Розділ 18

1 Горе тобі, дзвінкокри́лий ти кра́ю, що з дру́гого бо́ку річо́к етіо́пських,

2 що морем послів посилаєш на човнах папі́русових по пове́рхні води! Ідіть, скорохо́дні посли, до наро́ду високого й блискучезбро́йного, до народу страшно́го відда́вна й аж досі, до люду преси́льного, що топче усе, що річки його землю поперетина́ли.

3 Усі ме́шканці все́світу, що на землі пробува́єте, — дивіться, коли піднесе́ться прапор на гора́х, слухайте, чи не затру́блять у ріг.

4 Бо Госпо́дь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробува́ння, — як тепло́ те при світлі ясно́му, як та хмара роси в спе́ку жнив!

5 Бо перед жнива́ми, як скі́нчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими гро́знами, то Він зріже серпа́ми галу́ззя м'які́, а галу́зки, що сте́ляться, повідкидає, повідру́бує Він.

6 Будуть вони позоста́влені ра́зом для хижого птаха гірсько́го й звіри́ни земно́ї, — і літо над ним проведе́ хижий птах, і вся зе́мна звіри́на над ним перези́мує.

7 Того ча́су прине́сений буде дару́нок для Господа Саваота від наро́ду високого й блискучезбро́йного, і від народу страшно́го відда́вна й аж досі, від люду преси́льного, що топче усе, що річки́ його землю поперетина́ли, до місця Йме́ння Господа Саваота на Сіонській горі.

Книга пророка Исайи

Глава 18

1 Горе земле стрекочущих крыльев, что за реками Куша лежит!

2 Отправляет она послов по водам Нила, устремляются они в папирусных лодках. Что ж, плывите, посланцы скорые, к народу высокому, безбородому, наводящему ужас повсюду, народу властному, с языком непонятным, чью землю разрезают реки.

3 Все, кто живет в этом мире, на земле этой обитают! Когда поднимется знамя в горах, будьте внимательны! И когда затрубит рог, прислушайтесь!

4 ГОСПОДЬ сказал мне об этом так: «Я буду спокойно смотреть из Храма Моего подобно тому, как жара палящая неспешно нарастает, как неприметно падает роса во время жатвы».

5 А Он еще до сбора винограда, когда цветы сменятся завязью, подрежет ножом садовым ветви, отсечет ростки и отбросит,

6 оставит их хищным горным птицам и диким зверям; летом будут пожирать их птицы, а зимой — все дикие звери.

7 Тогда принесут дар ГОСПОДУ Воинств, принесут от народа высокого, безбородого, что наводил ужас повсюду, — народа властного, с языком непонятным, чью землю разрезают реки, — принесут этот дар к месту, именем ГОСПОДА Воинств нареченному, — к горе Сиону.

Iсая

Розділ 18

Книга пророка Исайи

Глава 18

1 Горе тобі, дзвінкокри́лий ти кра́ю, що з дру́гого бо́ку річо́к етіо́пських,

1 Горе земле стрекочущих крыльев, что за реками Куша лежит!

2 що морем послів посилаєш на човнах папі́русових по пове́рхні води! Ідіть, скорохо́дні посли, до наро́ду високого й блискучезбро́йного, до народу страшно́го відда́вна й аж досі, до люду преси́льного, що топче усе, що річки його землю поперетина́ли.

2 Отправляет она послов по водам Нила, устремляются они в папирусных лодках. Что ж, плывите, посланцы скорые, к народу высокому, безбородому, наводящему ужас повсюду, народу властному, с языком непонятным, чью землю разрезают реки.

3 Усі ме́шканці все́світу, що на землі пробува́єте, — дивіться, коли піднесе́ться прапор на гора́х, слухайте, чи не затру́блять у ріг.

3 Все, кто живет в этом мире, на земле этой обитают! Когда поднимется знамя в горах, будьте внимательны! И когда затрубит рог, прислушайтесь!

4 Бо Госпо́дь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробува́ння, — як тепло́ те при світлі ясно́му, як та хмара роси в спе́ку жнив!

4 ГОСПОДЬ сказал мне об этом так: «Я буду спокойно смотреть из Храма Моего подобно тому, как жара палящая неспешно нарастает, как неприметно падает роса во время жатвы».

5 Бо перед жнива́ми, як скі́нчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими гро́знами, то Він зріже серпа́ми галу́ззя м'які́, а галу́зки, що сте́ляться, повідкидає, повідру́бує Він.

5 А Он еще до сбора винограда, когда цветы сменятся завязью, подрежет ножом садовым ветви, отсечет ростки и отбросит,

6 Будуть вони позоста́влені ра́зом для хижого птаха гірсько́го й звіри́ни земно́ї, — і літо над ним проведе́ хижий птах, і вся зе́мна звіри́на над ним перези́мує.

6 оставит их хищным горным птицам и диким зверям; летом будут пожирать их птицы, а зимой — все дикие звери.

7 Того ча́су прине́сений буде дару́нок для Господа Саваота від наро́ду високого й блискучезбро́йного, і від народу страшно́го відда́вна й аж досі, від люду преси́льного, що топче усе, що річки́ його землю поперетина́ли, до місця Йме́ння Господа Саваота на Сіонській горі.

7 Тогда принесут дар ГОСПОДУ Воинств, принесут от народа высокого, безбородого, что наводил ужас повсюду, — народа властного, с языком непонятным, чью землю разрезают реки, — принесут этот дар к месту, именем ГОСПОДА Воинств нареченному, — к горе Сиону.

1.0x