IсаяРозділ 33 |
|
1 |
|
2 Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням! |
|
3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди. |
|
4 І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї. |
|
5 Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою. |
|
6 І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́. |
|
7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру. |
|
8 Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну. |
|
9 Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли. |
|
10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений! |
|
11 Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́. |
|
12 І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені. |
|
13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу! |
|
14 Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“ |
|
15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, — |
|
16 той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена! |
|
17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку. |
|
18 Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти? |
|
19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти. |
|
20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться. |
|
21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його. |
|
22 Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́! |
|
23 Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть. |
|
24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“ І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе. |
以賽亞書第33章 |
|
1 人不虐爾、而爾虐人、人不誣爾、而爾誣人、禍將及矣、爾以誣虐施諸人、則人待爾亦若是、 |
|
2 耶和華歟、我惟爾是賴、爾矜憫予、日施其力、以佑民、余遭患難、維爾援手、 |
|
3 爾旣勃興、羣醜逃遁、威聲遠振、敵軍四散、 |
|
4 民取輜重、若蝗食蒭、民盡疾趨、若蝗迅飛、 |
|
5 巍巍乎、耶和華居於穹蒼、在我郇山、秉公行義、 |
|
6 我王其明哲哉、展其大力、以拯庶民、以安國祚、寅畏耶和華、爲邦之寶、 |
|
7 敵侵我境、遣熊羆之士以修睦、立於邑外、哭泣不已、 |
|
8 逵衢寂寞、行旅不至、敵爽盟約、藐視我城垣、不顧我人民、 |
|
9 哀號遍於四境、利巴嫩林已被斬伐、無復向榮、沙崙荒蕪、巴山加密、樹木凋殘、 |
|
10 耶和華曰、我將勃興、顯我巨力、彰我大能、 |
|
11 敵之氣燄、如火之烈、災及其身、譬彼懷妊、所孕者粃糠、所產者草芥、 |
|
12 我燬其軍旅、若陶人之煮灰、猶刈荊棘、焚之以火、 |
|
13 我著其經綸、遠者宜聽從焉、我彰其全能、近者宜共仰焉、 |
|
14 在彼郇城、有罪惡狂妄之徒、見余降災、畏葸戰慄曰、我遇斯火、永遭炮烙、孰能當焉、 |
|
15 惟彼善人、言信而行義、不取非義之利、不受賄賂、耳不聞殺伐之聲、目不覩怪僻之事、 |
|
16 彼居高巖險隘、以得範衛、餱糧不缺其供、水泉無虞其乏、 |
|
17 王衣朝服、得覲君顏、四境綏安、彼得遨遊、 |
|
18 頓忘昔日畏敵之心、自謂軍中繕寫、無庸也、筦庫無庸也、戍樓無庸也、 |
|
19 昔異邦之人、其容強悍、其言方言、爾不之識、今則不復見聞矣、 |
|
20 爾所瞻望、惟郇邑素守節期之地、以及耶路撒冷人民安居之所、譬彼帷幕、永不遷移、其釘不拔、其索不斷、 |
|
21 巍巍乎、耶和華在彼郇城、譬諸大河、洋溢無垠、舟楫巨舶、不能侵伐、 |
|
22 耶和華爲我聽訟、耶和華爲我立法、耶和華爲我治理、必加拯救、 |
|
23 敵人駕舟、索不緊、桅不立、帆不揚、惟我居民、分其所得、跛者獲其貨財、 |
|
24 民無疾病、百罪俱赦。 |
IсаяРозділ 33 |
以賽亞書第33章 |
|
1 |
1 人不虐爾、而爾虐人、人不誣爾、而爾誣人、禍將及矣、爾以誣虐施諸人、則人待爾亦若是、 |
|
2 Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням! |
2 耶和華歟、我惟爾是賴、爾矜憫予、日施其力、以佑民、余遭患難、維爾援手、 |
|
3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди. |
3 爾旣勃興、羣醜逃遁、威聲遠振、敵軍四散、 |
|
4 І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї. |
4 民取輜重、若蝗食蒭、民盡疾趨、若蝗迅飛、 |
|
5 Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою. |
5 巍巍乎、耶和華居於穹蒼、在我郇山、秉公行義、 |
|
6 І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́. |
6 我王其明哲哉、展其大力、以拯庶民、以安國祚、寅畏耶和華、爲邦之寶、 |
|
7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру. |
7 敵侵我境、遣熊羆之士以修睦、立於邑外、哭泣不已、 |
|
8 Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну. |
8 逵衢寂寞、行旅不至、敵爽盟約、藐視我城垣、不顧我人民、 |
|
9 Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли. |
9 哀號遍於四境、利巴嫩林已被斬伐、無復向榮、沙崙荒蕪、巴山加密、樹木凋殘、 |
|
10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений! |
10 耶和華曰、我將勃興、顯我巨力、彰我大能、 |
|
11 Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́. |
11 敵之氣燄、如火之烈、災及其身、譬彼懷妊、所孕者粃糠、所產者草芥、 |
|
12 І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені. |
12 我燬其軍旅、若陶人之煮灰、猶刈荊棘、焚之以火、 |
|
13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу! |
13 我著其經綸、遠者宜聽從焉、我彰其全能、近者宜共仰焉、 |
|
14 Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“ |
14 在彼郇城、有罪惡狂妄之徒、見余降災、畏葸戰慄曰、我遇斯火、永遭炮烙、孰能當焉、 |
|
15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, — |
15 惟彼善人、言信而行義、不取非義之利、不受賄賂、耳不聞殺伐之聲、目不覩怪僻之事、 |
|
16 той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена! |
16 彼居高巖險隘、以得範衛、餱糧不缺其供、水泉無虞其乏、 |
|
17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку. |
17 王衣朝服、得覲君顏、四境綏安、彼得遨遊、 |
|
18 Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти? |
18 頓忘昔日畏敵之心、自謂軍中繕寫、無庸也、筦庫無庸也、戍樓無庸也、 |
|
19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти. |
19 昔異邦之人、其容強悍、其言方言、爾不之識、今則不復見聞矣、 |
|
20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться. |
20 爾所瞻望、惟郇邑素守節期之地、以及耶路撒冷人民安居之所、譬彼帷幕、永不遷移、其釘不拔、其索不斷、 |
|
21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його. |
21 巍巍乎、耶和華在彼郇城、譬諸大河、洋溢無垠、舟楫巨舶、不能侵伐、 |
|
22 Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́! |
22 耶和華爲我聽訟、耶和華爲我立法、耶和華爲我治理、必加拯救、 |
|
23 Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть. |
23 敵人駕舟、索不緊、桅不立、帆不揚、惟我居民、分其所得、跛者獲其貨財、 |
|
24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“ І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе. |
24 民無疾病、百罪俱赦。 |