IсаяРозділ 26 |
|
1 |
|
2 Відчиняйте воро́та, і хай вві́йде люд праведний, хто вірність хоронить! |
|
3 Думку, опе́рту на Тебе, збереже́ш Ти у повнім споко́ї, бо на Тебе наді́ю вона поклида́є. |
|
4 Надійтеся за́вжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна тверди́ня! |
|
5 Бо зни́зив Він тих, хто заме́шкує на висоті́, неприступне те місто — пони́зив його, Він пони́зив його до землі, повали́в аж у по́рох його! |
|
6 Його топче нога, — но́ги вбогого, сто́пи нужде́нних. |
|
7 Про́ста дорога для праведного, путь праведного Ти вирі́внюєш. |
|
8 І на дорозі суді́в Твоїх, Господи, маємо надію на Те́бе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожада́ння моєї душі, — |
|
9 за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозара́нку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то ме́шканці світу навчаються правди! |
|
10 Хоч буде безбожний поми́луваний, то проте́ справедливости він не навчи́ться: у краю́ правоти́ він чинитиме лихо, а вели́чности Господа він не побачить! |
|
11 Господи, підняла́ся рука Твоя ви́соко, та не бачать вони! Нехай же побачать горли́вість Твою до наро́ду, і нехай посоро́мляться, хай огонь пожере́ ворогів твоїх! |
|
12 Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти докона́в! |
|
13 Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Те́бе, та тільки Тобою ми згадуємо Йме́ння Твоє. |
|
14 Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому́ Ти наві́дав та ви́губив їх, і зате́р всяку зга́дку про них. |
|
15 Розмно́жив Ти, Господи, люд, розмно́жив Ти люд, і просла́вив Себе, всі границі землі Ти дале́ко посу́нув. |
|
16 Господи, в го́рі шукали Тебе́, шепіт проха́ння лили́, коли Ти їх карта́в. |
|
17 Як жінка вагі́тна до по́роду збли́жується, в своїх болях тремти́ть та кричи́ть, — так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм: |
|
18 ми були вагітни́ми та ко́рчилися з бо́лю, немов би роди́ли ми вітер, ми спасі́ння землі не вчинили, і ме́шканці все́́світу не народи́лись. |
|
19 Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому́ пробуді́ться й співайте, ви ме́шканці по́роху, бо роса Твоя — це роса зці́лень, і земля ви́кине мертвих! |
|
20 Іди, мій наро́де, ввійди до поко́їв своїх, і свої двері замкни́ за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість пере́йде! |
|
21 Бо Господь ось виходить із місця Свого́, наві́дати провини мешка́нців землі, кожного з них, — і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх! |
以賽亞書第26章 |
|
1 當是日、猶大人將謳歌曰、我邑鞏固、雖無城堞、上帝必扞衛予、 |
|
2 當闢其門、守道之善民可入、 |
|
3 篤信乎主、惟恒其心、永錫平康。 |
|
4 耶和華爲永生上帝、爾當恒賴、 |
|
5 高者降爲卑、都城百仞、使之傾圮、成爲邱墟、 |
|
6 使窮乏之民蹂躪之、 |
|
7 義人之道正直、主秉公義、使善人得履坦途。 |
|
8 耶和華歟、遵爾律例、余仰望爾、中心所願、念爾弗置。 |
|
9 我之中心、夜則慕爾、朝則求爾、爾降災於世、兆民嚮義、 |
|
10 作惡者流、雖錫以寵光、亦不殷然慕義、居仁義之邦、橫行如故、耶和華有威可畏、彼不敬恪。 |
|
11 耶和華歟、爾顯大能、彼不瞻望、惟爾熱中祐民、降火燬敵、令彼見此而愧。 |
|
12 耶和華歟爾賜我以平康、我所作爲、俱蒙爾祐、 |
|
13 前此君我者、不一而足、今而知耶和華爲我上帝、惟頌爾名。 |
|
14 彼死不生、在幽冥中不能復起、爾降罰滅之、其名不傳。 |
|
15 耶和華歟、爾恢廓斯邦、使其界延袤、至於地極、爾有尊榮焉。 |
|
16 耶和華歟、民罹禍患、望爾眷佑、旣受扑責、則柔聲下氣、以祈求爾、 |
|
17 若婦臨產號呼、劬勞不勝、我儕受爾督責、亦若是。 |
|
18 譬諸懷妊、亦甚艱難、而所產惟風、我不得拯救斯邦、民不能免於艱苦、 |
|
19 然必復振興、若死者必甦、雖居塵土、將勃然起、謳歌不已、若草枯萎、旣經雨露、必復向榮、斯邦之民、已死復生、亦若是。 |
|
20 我民宜入室闔門、暫匿其身、待患難之過、 |
|
21 越在疇昔、人殺選民、瘞埋其血、今必昭然顯露、蓋耶和華勃興、降罰於世、以彰厥罪焉。 |
IсаяРозділ 26 |
以賽亞書第26章 |
|
1 |
1 當是日、猶大人將謳歌曰、我邑鞏固、雖無城堞、上帝必扞衛予、 |
|
2 Відчиняйте воро́та, і хай вві́йде люд праведний, хто вірність хоронить! |
2 當闢其門、守道之善民可入、 |
|
3 Думку, опе́рту на Тебе, збереже́ш Ти у повнім споко́ї, бо на Тебе наді́ю вона поклида́є. |
3 篤信乎主、惟恒其心、永錫平康。 |
|
4 Надійтеся за́вжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна тверди́ня! |
4 耶和華爲永生上帝、爾當恒賴、 |
|
5 Бо зни́зив Він тих, хто заме́шкує на висоті́, неприступне те місто — пони́зив його, Він пони́зив його до землі, повали́в аж у по́рох його! |
5 高者降爲卑、都城百仞、使之傾圮、成爲邱墟、 |
|
6 Його топче нога, — но́ги вбогого, сто́пи нужде́нних. |
6 使窮乏之民蹂躪之、 |
|
7 Про́ста дорога для праведного, путь праведного Ти вирі́внюєш. |
7 義人之道正直、主秉公義、使善人得履坦途。 |
|
8 І на дорозі суді́в Твоїх, Господи, маємо надію на Те́бе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожада́ння моєї душі, — |
8 耶和華歟、遵爾律例、余仰望爾、中心所願、念爾弗置。 |
|
9 за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозара́нку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то ме́шканці світу навчаються правди! |
9 我之中心、夜則慕爾、朝則求爾、爾降災於世、兆民嚮義、 |
|
10 Хоч буде безбожний поми́луваний, то проте́ справедливости він не навчи́ться: у краю́ правоти́ він чинитиме лихо, а вели́чности Господа він не побачить! |
10 作惡者流、雖錫以寵光、亦不殷然慕義、居仁義之邦、橫行如故、耶和華有威可畏、彼不敬恪。 |
|
11 Господи, підняла́ся рука Твоя ви́соко, та не бачать вони! Нехай же побачать горли́вість Твою до наро́ду, і нехай посоро́мляться, хай огонь пожере́ ворогів твоїх! |
11 耶和華歟、爾顯大能、彼不瞻望、惟爾熱中祐民、降火燬敵、令彼見此而愧。 |
|
12 Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти докона́в! |
12 耶和華歟爾賜我以平康、我所作爲、俱蒙爾祐、 |
|
13 Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Те́бе, та тільки Тобою ми згадуємо Йме́ння Твоє. |
13 前此君我者、不一而足、今而知耶和華爲我上帝、惟頌爾名。 |
|
14 Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому́ Ти наві́дав та ви́губив їх, і зате́р всяку зга́дку про них. |
14 彼死不生、在幽冥中不能復起、爾降罰滅之、其名不傳。 |
|
15 Розмно́жив Ти, Господи, люд, розмно́жив Ти люд, і просла́вив Себе, всі границі землі Ти дале́ко посу́нув. |
15 耶和華歟、爾恢廓斯邦、使其界延袤、至於地極、爾有尊榮焉。 |
|
16 Господи, в го́рі шукали Тебе́, шепіт проха́ння лили́, коли Ти їх карта́в. |
16 耶和華歟、民罹禍患、望爾眷佑、旣受扑責、則柔聲下氣、以祈求爾、 |
|
17 Як жінка вагі́тна до по́роду збли́жується, в своїх болях тремти́ть та кричи́ть, — так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм: |
17 若婦臨產號呼、劬勞不勝、我儕受爾督責、亦若是。 |
|
18 ми були вагітни́ми та ко́рчилися з бо́лю, немов би роди́ли ми вітер, ми спасі́ння землі не вчинили, і ме́шканці все́́світу не народи́лись. |
18 譬諸懷妊、亦甚艱難、而所產惟風、我不得拯救斯邦、民不能免於艱苦、 |
|
19 Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому́ пробуді́ться й співайте, ви ме́шканці по́роху, бо роса Твоя — це роса зці́лень, і земля ви́кине мертвих! |
19 然必復振興、若死者必甦、雖居塵土、將勃然起、謳歌不已、若草枯萎、旣經雨露、必復向榮、斯邦之民、已死復生、亦若是。 |
|
20 Іди, мій наро́де, ввійди до поко́їв своїх, і свої двері замкни́ за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість пере́йде! |
20 我民宜入室闔門、暫匿其身、待患難之過、 |
|
21 Бо Господь ось виходить із місця Свого́, наві́дати провини мешка́нців землі, кожного з них, — і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх! |
21 越在疇昔、人殺選民、瘞埋其血、今必昭然顯露、蓋耶和華勃興、降罰於世、以彰厥罪焉。 |