Книга пророка ИсаииГлава 36 |
|
1 |
|
2 И послал царь ассирийский из Лахиса в Иерусалим к царю Езекии Рабсака с большим войском; и сей остановился у водопровода верхней купальни на дороге поля белильничьего. |
|
3 И вышел к нему Елиаким, сын Хелкиин, начальник при дворце, и Севна, государственный тайнописец, и Иоах, сын Асафов, дееписатель. |
|
4 |
|
5 Я думаю, что на одни слова уст, а для войны потребны ум и мужество; итак, на кого ты надеешься, что отпал от меня? |
|
6 Ты, верно, надеешься на Египет, на эту палку камышевую |
|
7 А если скажешь мне: `мы надеемся на Иегову, Бога нашего`, то не Он ли это, Которого капища и жертвенники Езекия разрушил, и сказал Иудее и Иерусалиму: `пред одним сим жертвенником поклоняйтесь`. |
|
8 Хорошо же, положись с господином моим, ассирийским царем, - чтобы, если я дам тебе тысячу коней, ты мог дать себе для них столько же всадников. |
|
9 И как тебе устоять против единственного полководца, против одного из малейших рабов государя моего, когда надеешься на Египет, на колесницы и всадников? |
|
10 Притом же я разве без воли Иеговы пошел на землю сию, чтоб разорить ее? Иегова сказал мне: поди на землю сию, и разори ее. |
|
11 |
|
12 И сказал Рабсак: разве к одном у государю твоему и к тебе послал меня государь мой сказать слова сии? Нет, также и к тем, которые сидят на стене, чтоб есть кал свой и пить мочу свою вместе с вами |
|
13 |
|
14 Так говорит царь: пусть Езекия не обольщает вас, ибо не может избавить вас. |
|
15 И пусть Езекия не обнадеживает вас Иеговою, говоря: `Иегова непременно спасет нас: не будет отдан сей город в руки царя ассирийского`. |
|
16 Не слушайте Езекии: ибо так говорит царь ассирийский: вступите со мною в дружбу, и выйдите ко мне; тогда всякий будет есть плод виноградной лозы своей, и смоковницы своей, и всякий будет пить воду из своего колодезя, |
|
17 Пока я не приду, и не возьму вас в землю такую же, как и ваша земля, в землю изобилующую всяким зерном и вином, в землю богатую хлебом и виноградниками. |
|
18 Итак пусть Езекия не обманывает вас, говоря: `Иегова спасет нас`. Боги народов спасли ли каждый землю свою от руки царя ассирийского? |
|
19 Где боги Емафа и Арпада? где боги Сепарваима? и спасли ли они Самарию от руки моей? |
|
20 Который из всех богов земель сих избавил землю свою от руки моей? Так неужели спасет Иегова Иерусалим от руки моей? |
|
21 Но они молчали, и не отвечали ему ни слова, потому что от царя дано было приказание: не отвечайте ему. |
|
22 |
IсаяРозділ 36 |
|
1 |
|
2 І послав асирійський цар великого ча́шника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим ві́йськом, і він став при водово́ді горі́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників. |
|
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
|
4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
|
5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
|
6 Ось ти наді́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто наді́ється на нього! |
|
7 А коли ти скажеш мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися? |
|
8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
|
9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі наді́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівці́в! |
|
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“ |
|
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“. |
|
12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“ |
|
13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського! |
|
14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекі́я, бо він не зможе врятува́ти вас! |
|
15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
|
16 Не слухайте Єзекі́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
|
17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників. |
|
18 Щоб не намовив вас Єзекі́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
|
19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки? |
|
20 Котри́й з-поміж усіх богі́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“ |
|
21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“ |
|
22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника. |
Книга пророка ИсаииГлава 36 |
IсаяРозділ 36 |
|
1 |
1 |
|
2 И послал царь ассирийский из Лахиса в Иерусалим к царю Езекии Рабсака с большим войском; и сей остановился у водопровода верхней купальни на дороге поля белильничьего. |
2 І послав асирійський цар великого ча́шника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим ві́йськом, і він став при водово́ді горі́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників. |
|
3 И вышел к нему Елиаким, сын Хелкиин, начальник при дворце, и Севна, государственный тайнописец, и Иоах, сын Асафов, дееписатель. |
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
|
4 |
4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
|
5 Я думаю, что на одни слова уст, а для войны потребны ум и мужество; итак, на кого ты надеешься, что отпал от меня? |
5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
|
6 Ты, верно, надеешься на Египет, на эту палку камышевую |
6 Ось ти наді́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто наді́ється на нього! |
|
7 А если скажешь мне: `мы надеемся на Иегову, Бога нашего`, то не Он ли это, Которого капища и жертвенники Езекия разрушил, и сказал Иудее и Иерусалиму: `пред одним сим жертвенником поклоняйтесь`. |
7 А коли ти скажеш мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися? |
|
8 Хорошо же, положись с господином моим, ассирийским царем, - чтобы, если я дам тебе тысячу коней, ты мог дать себе для них столько же всадников. |
8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
|
9 И как тебе устоять против единственного полководца, против одного из малейших рабов государя моего, когда надеешься на Египет, на колесницы и всадников? |
9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі наді́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівці́в! |
|
10 Притом же я разве без воли Иеговы пошел на землю сию, чтоб разорить ее? Иегова сказал мне: поди на землю сию, и разори ее. |
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“ |
|
11 |
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“. |
|
12 И сказал Рабсак: разве к одном у государю твоему и к тебе послал меня государь мой сказать слова сии? Нет, также и к тем, которые сидят на стене, чтоб есть кал свой и пить мочу свою вместе с вами |
12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“ |
|
13 |
13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського! |
|
14 Так говорит царь: пусть Езекия не обольщает вас, ибо не может избавить вас. |
14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекі́я, бо він не зможе врятува́ти вас! |
|
15 И пусть Езекия не обнадеживает вас Иеговою, говоря: `Иегова непременно спасет нас: не будет отдан сей город в руки царя ассирийского`. |
15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
|
16 Не слушайте Езекии: ибо так говорит царь ассирийский: вступите со мною в дружбу, и выйдите ко мне; тогда всякий будет есть плод виноградной лозы своей, и смоковницы своей, и всякий будет пить воду из своего колодезя, |
16 Не слухайте Єзекі́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
|
17 Пока я не приду, и не возьму вас в землю такую же, как и ваша земля, в землю изобилующую всяким зерном и вином, в землю богатую хлебом и виноградниками. |
17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників. |
|
18 Итак пусть Езекия не обманывает вас, говоря: `Иегова спасет нас`. Боги народов спасли ли каждый землю свою от руки царя ассирийского? |
18 Щоб не намовив вас Єзекі́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
|
19 Где боги Емафа и Арпада? где боги Сепарваима? и спасли ли они Самарию от руки моей? |
19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки? |
|
20 Который из всех богов земель сих избавил землю свою от руки моей? Так неужели спасет Иегова Иерусалим от руки моей? |
20 Котри́й з-поміж усіх богі́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“ |
|
21 Но они молчали, и не отвечали ему ни слова, потому что от царя дано было приказание: не отвечайте ему. |
21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“ |
|
22 |
22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника. |