PsalmsPsalm 88 |
|
1 O LORD God of my salvation, I have cried day and night before thee; |
|
2 Let my prayer come before thee; incline thine ear unto my supplication; |
|
3 For my soul is full of troubles and my life draws near to Sheol. |
|
4 I am counted with them that go down into the pit; I am like a man who has no strength; |
|
5 Like a nobleman abandoned among the dead, like the slain that lie down in the grave, whom thou rememberest no more; they are lost to thee. |
|
6 Thou hast laid me in the lowest pit, in darkness, in the shadow of death. |
|
7 Thy wrath rests hard upon me, and thou hast afflicted me with all thy waves. |
|
8 Thou hast put away mine acquaintances far from me; thou hast made me an abomination to them; I am shut up and I cannot come forth. |
|
9 Mine eyes are weakened from weeping; LORD, I have called daily upon thee; I have stretched out my hands to thee. |
|
10 Behold thou wilt show wonders to the dead; the mighty ones shall rise and praise thee. |
|
11 They that are in the graves shall declare thy lovingkindness, and thy faithfulness in destruction. |
|
12 Thy wonders shall be known in the dark, and thy righteousness in the land that has been forsaken. |
|
13 But to thee have I cried, O LORD; and in the morning shall my prayer come early before thee. |
|
14 O LORD, forsake not my soul, and turn not thy face from me. |
|
15 I am poor and afflicted from my youth; I have been proud, but now I am humbled and crushed. |
|
16 Thy fierce wrath goes over me; thy terrors have silenced me. |
|
17 They came round about me daily like water; they set themselves in array against me. |
|
18 Friends and neighbors thou hast put far from me, and mine acquaintances thou hast kept away from me. |
ПсалмиПсалом 88 |
|
1 |
|
2 Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід! |
|
3 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“. |
|
4 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві: |
|
5 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла. |
|
6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих, |
|
7 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів? |
|
8 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє! |
|
9 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм! |
|
10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш. |
|
11 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів. |
|
12 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив! |
|
13 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє. |
|
14 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя! |
|
15 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують! |
|
16 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого! |
|
17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю, |
|
18 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься, |
PsalmsPsalm 88 |
ПсалмиПсалом 88 |
|
1 O LORD God of my salvation, I have cried day and night before thee; |
1 |
|
2 Let my prayer come before thee; incline thine ear unto my supplication; |
2 Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід! |
|
3 For my soul is full of troubles and my life draws near to Sheol. |
3 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“. |
|
4 I am counted with them that go down into the pit; I am like a man who has no strength; |
4 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві: |
|
5 Like a nobleman abandoned among the dead, like the slain that lie down in the grave, whom thou rememberest no more; they are lost to thee. |
5 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла. |
|
6 Thou hast laid me in the lowest pit, in darkness, in the shadow of death. |
6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих, |
|
7 Thy wrath rests hard upon me, and thou hast afflicted me with all thy waves. |
7 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів? |
|
8 Thou hast put away mine acquaintances far from me; thou hast made me an abomination to them; I am shut up and I cannot come forth. |
8 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє! |
|
9 Mine eyes are weakened from weeping; LORD, I have called daily upon thee; I have stretched out my hands to thee. |
9 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм! |
|
10 Behold thou wilt show wonders to the dead; the mighty ones shall rise and praise thee. |
10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш. |
|
11 They that are in the graves shall declare thy lovingkindness, and thy faithfulness in destruction. |
11 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів. |
|
12 Thy wonders shall be known in the dark, and thy righteousness in the land that has been forsaken. |
12 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив! |
|
13 But to thee have I cried, O LORD; and in the morning shall my prayer come early before thee. |
13 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє. |
|
14 O LORD, forsake not my soul, and turn not thy face from me. |
14 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя! |
|
15 I am poor and afflicted from my youth; I have been proud, but now I am humbled and crushed. |
15 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують! |
|
16 Thy fierce wrath goes over me; thy terrors have silenced me. |
16 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого! |
|
17 They came round about me daily like water; they set themselves in array against me. |
17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю, |
|
18 Friends and neighbors thou hast put far from me, and mine acquaintances thou hast kept away from me. |
18 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься, |