PsalmsPsalm 4 |
|
1 WHEN I have called thee, thou hast answered me, O my God and Saviour of my righteousness; thou hast comforted me when I was in distress; have mercy upon me and hear my prayer. |
|
2 Men, how long will you obscure my glory? how long will you love vanity? do you want deception forever? |
|
3 But know that the LORD has set apart for himself him that is wonderful; the LORD will hear when I call to him. |
|
4 Be angry and yet sin not; commune with your own heart and meditate upon your bed. |
|
5 Offer the sacrifices of righteousness and put your trust in the LORD. |
|
6 There are many that say, Who can show us a good man so that he may shine upon us the light of his countenance? |
|
7 O LORD, thou hast put gladness in my heart more than in the time that their wheat and their wine and their oil increased. |
|
8 in peace I will both lie down and sleep; for thou, O LORD, alone makest me dwell in safety. |
ПсалмиПсалом 4 |
|
1 |
|
2 Коли кли́чу, — озвися до мене, Боже правди моєї, Ти про́стір для мене робив у тісноті́... Помилуй мене, і почу́й молитву мою! |
|
3 Лю́дські сини, — доки слава моя буде га́ньбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Се́ла. |
|
4 І знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього! |
|
5 Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серця́х, та й мовчіть! Села. |
|
6 Жертви правди прино́сьте, і наді́йтесь на Господа. |
|
7 Багато-хто кажуть: „Хто нам покаже добро́?“ Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця! |
|
8 Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помно́жилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде. |
PsalmsPsalm 4 |
ПсалмиПсалом 4 |
|
1 WHEN I have called thee, thou hast answered me, O my God and Saviour of my righteousness; thou hast comforted me when I was in distress; have mercy upon me and hear my prayer. |
1 |
|
2 Men, how long will you obscure my glory? how long will you love vanity? do you want deception forever? |
2 Коли кли́чу, — озвися до мене, Боже правди моєї, Ти про́стір для мене робив у тісноті́... Помилуй мене, і почу́й молитву мою! |
|
3 But know that the LORD has set apart for himself him that is wonderful; the LORD will hear when I call to him. |
3 Лю́дські сини, — доки слава моя буде га́ньбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Се́ла. |
|
4 Be angry and yet sin not; commune with your own heart and meditate upon your bed. |
4 І знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього! |
|
5 Offer the sacrifices of righteousness and put your trust in the LORD. |
5 Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серця́х, та й мовчіть! Села. |
|
6 There are many that say, Who can show us a good man so that he may shine upon us the light of his countenance? |
6 Жертви правди прино́сьте, і наді́йтесь на Господа. |
|
7 O LORD, thou hast put gladness in my heart more than in the time that their wheat and their wine and their oil increased. |
7 Багато-хто кажуть: „Хто нам покаже добро́?“ Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця! |
|
8 in peace I will both lie down and sleep; for thou, O LORD, alone makest me dwell in safety. |
8 Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помно́жилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде. |