Iсая

Розділ 6

1 Року смерти царя Озі́ї бачив я Господа, що сидів на високому та підне́сеному престо́лі, а кі́нці одежі Його перепо́внювали храм.

2 Серафи́ми стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.

3 І кликав один до о́дного й говорив: „Свят, свят, свят Господь Савао́т, уся земля повна слави Його!“

4 І захиталися чопи́ порогів від голосу того, хто кликав, а храм перепо́внився димом!

5 Тоді я сказав: „Горе мені, бо я занапа́щений! Бо я чоловік нечистоу́стий, і сиджу́ посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!“

6 І прилетів до мене один з Серафи́мів, а в руці його ву́гіль розпа́лений, якого він узяв щипцями з-над же́ртівника.

7 І він доторкну́вся до уст моїх та й сказав: „Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззако́ння твоє, і гріх твій оку́плений“.

8 І почув я голос Господа, що говорив: „Кого Я пошлю́, і хто пі́де для Нас?“ А я відказав: „Ось я, — пошли Ти мене!“

9 А Він проказав: „Іди, і скажеш наро́дові цьому́: Ви бу́дете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити за́вжди, але не пізна́єте.

10 Учини́ затужа́вілим серце наро́ду цього́, і тяжки́ми зроби його уші, а очі йому позакле́юй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не наверну́вся, і не був уздоро́влений він“!

11 І сказав я: „Аж доки, о Господи?“ А Він відказа́в: „Аж доки міста́ спусті́ють без ме́шканця, і доми́ без людей, а земля спусто́шена бу́де зовсі́м“.

12 І відда́лить люди́ну Госпо́дь, і буде велике опу́щення серед землі.

13 І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!

Книга пророка Исаии

Глава 6

1 В год8141 смерти4194 царя4428 Озии5818 видел7200 я Господа,136 сидящего на3427 престоле3678 высоком7311 и превознесенном,5375 и края риз7757 Его наполняли4392853 весь храм.1964

2 Вокруг4605 Него стояли5975 Серафимы;8314 у каждого259 из них по шести8337 крыл:3671 двумя8147 закрывал3680 каждый лицо6440 свое, и двумя8147 закрывал3680 ноги7272 свои, и двумя8147 летал.5774

3 И взывали7121 они друг ко другу и говорили:559 Свят,6918 Свят,6918 Свят6918 Господь3068 Саваоф!6635 вся земля776 полна4393 славы3519 Его!

4 И поколебались5128 верхи520 врат5592 от гласа6963 восклицающих,7121 и дом1004 наполнился4390 курениями.6227

5 И сказал559 я: горе188 мне! погиб1820 я! ибо я человек376 с нечистыми2931 устами,8193 и живу3427 среди8432 народа5971 также с нечистыми2931 устами,8193 — и глаза5869 мои видели7200 Царя,4428 Господа3068 Саваофа.6635

6 Тогда прилетел5774 ко мне один259 из Серафимов,8314 и в руке3027 у него горящий уголь,7531 который он взял3947 клещами4457 с жертвенника,4196

7 и коснулся5060 уст6310 моих и сказал:559 вот, это коснулось5060 уст8193 твоих, и беззаконие5771 твое удалено5493 от тебя, и грех2403 твой очищен.3722

8 И услышал8085 я голос6963 Господа,136 говорящего:559 кого Мне послать?7971 и кто пойдет3212 для Нас? И я сказал:559 вот я, пошли7971 меня.

9 И сказал559 Он: пойди3212 и скажи559 этому народу:5971 слухом8085 услышите8085 — и не уразумеете,995 и очами7200 смотреть7200 будете7200 — и не увидите.3045

10 Ибо огрубело8080 сердце3820 народа5971 сего, и ушами241 с трудом3513 слышат, и очи5869 свои сомкнули,8173 да не узрят7200 очами,5869 и не услышат8085 ушами,241 и не уразумеют995 сердцем,3824 и не обратятся,7725 чтобы Я исцелил7495 их.

11 И сказал559 я: надолго ли, Господи?136 Он сказал:559 доколе не опустеют7582 города,5892 и останутся без жителей,3427 и домы1004 без людей,120 и доколе127 земля эта совсем8077 не опустеет.7582

12 И удалит7368 Господь3068 людей,120 и великое7227 запустение5805 будет на этой земле.776

13 И если еще останется десятая6224 часть на ней и возвратится,7725 и она опять будет1197 разорена;1197 но как от теревинфа424 и как от дуба,437 когда они и срублены,7995 остается корень4678 их, так святое6944 семя2233 будет корнем4678 ее.

Iсая

Розділ 6

Книга пророка Исаии

Глава 6

1 Року смерти царя Озі́ї бачив я Господа, що сидів на високому та підне́сеному престо́лі, а кі́нці одежі Його перепо́внювали храм.

1 В год8141 смерти4194 царя4428 Озии5818 видел7200 я Господа,136 сидящего на3427 престоле3678 высоком7311 и превознесенном,5375 и края риз7757 Его наполняли4392853 весь храм.1964

2 Серафи́ми стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.

2 Вокруг4605 Него стояли5975 Серафимы;8314 у каждого259 из них по шести8337 крыл:3671 двумя8147 закрывал3680 каждый лицо6440 свое, и двумя8147 закрывал3680 ноги7272 свои, и двумя8147 летал.5774

3 І кликав один до о́дного й говорив: „Свят, свят, свят Господь Савао́т, уся земля повна слави Його!“

3 И взывали7121 они друг ко другу и говорили:559 Свят,6918 Свят,6918 Свят6918 Господь3068 Саваоф!6635 вся земля776 полна4393 славы3519 Его!

4 І захиталися чопи́ порогів від голосу того, хто кликав, а храм перепо́внився димом!

4 И поколебались5128 верхи520 врат5592 от гласа6963 восклицающих,7121 и дом1004 наполнился4390 курениями.6227

5 Тоді я сказав: „Горе мені, бо я занапа́щений! Бо я чоловік нечистоу́стий, і сиджу́ посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!“

5 И сказал559 я: горе188 мне! погиб1820 я! ибо я человек376 с нечистыми2931 устами,8193 и живу3427 среди8432 народа5971 также с нечистыми2931 устами,8193 — и глаза5869 мои видели7200 Царя,4428 Господа3068 Саваофа.6635

6 І прилетів до мене один з Серафи́мів, а в руці його ву́гіль розпа́лений, якого він узяв щипцями з-над же́ртівника.

6 Тогда прилетел5774 ко мне один259 из Серафимов,8314 и в руке3027 у него горящий уголь,7531 который он взял3947 клещами4457 с жертвенника,4196

7 І він доторкну́вся до уст моїх та й сказав: „Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззако́ння твоє, і гріх твій оку́плений“.

7 и коснулся5060 уст6310 моих и сказал:559 вот, это коснулось5060 уст8193 твоих, и беззаконие5771 твое удалено5493 от тебя, и грех2403 твой очищен.3722

8 І почув я голос Господа, що говорив: „Кого Я пошлю́, і хто пі́де для Нас?“ А я відказав: „Ось я, — пошли Ти мене!“

8 И услышал8085 я голос6963 Господа,136 говорящего:559 кого Мне послать?7971 и кто пойдет3212 для Нас? И я сказал:559 вот я, пошли7971 меня.

9 А Він проказав: „Іди, і скажеш наро́дові цьому́: Ви бу́дете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити за́вжди, але не пізна́єте.

9 И сказал559 Он: пойди3212 и скажи559 этому народу:5971 слухом8085 услышите8085 — и не уразумеете,995 и очами7200 смотреть7200 будете7200 — и не увидите.3045

10 Учини́ затужа́вілим серце наро́ду цього́, і тяжки́ми зроби його уші, а очі йому позакле́юй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не наверну́вся, і не був уздоро́влений він“!

10 Ибо огрубело8080 сердце3820 народа5971 сего, и ушами241 с трудом3513 слышат, и очи5869 свои сомкнули,8173 да не узрят7200 очами,5869 и не услышат8085 ушами,241 и не уразумеют995 сердцем,3824 и не обратятся,7725 чтобы Я исцелил7495 их.

11 І сказав я: „Аж доки, о Господи?“ А Він відказа́в: „Аж доки міста́ спусті́ють без ме́шканця, і доми́ без людей, а земля спусто́шена бу́де зовсі́м“.

11 И сказал559 я: надолго ли, Господи?136 Он сказал:559 доколе не опустеют7582 города,5892 и останутся без жителей,3427 и домы1004 без людей,120 и доколе127 земля эта совсем8077 не опустеет.7582

12 І відда́лить люди́ну Госпо́дь, і буде велике опу́щення серед землі.

12 И удалит7368 Господь3068 людей,120 и великое7227 запустение5805 будет на этой земле.776

13 І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!

13 И если еще останется десятая6224 часть на ней и возвратится,7725 и она опять будет1197 разорена;1197 но как от теревинфа424 и как от дуба,437 когда они и срублены,7995 остается корень4678 их, так святое6944 семя2233 будет корнем4678 ее.

1.0x