Iсая

Розділ 22

1 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи́?

2 Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе! Побиті твої — не побиті мече́м, і не повмирали в війні.

3 Усі ра́зом утекли твої проводирі́, без ви́стрілу луку пов'я́зані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'я́зані ра́зом, — хоч вони повтікали дале́ко.

4 Тому́ я сказав: Відверніться від мене, я гі́рко запла́чу! Не силуйтеся потішати мене, що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —

5 бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!

6 А Елам узяв сагайдака́, у поході мужів з верхівця́ми, Кір же витяг щита́.

7 І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями, а при брамі їздці́ понаставлені.

8 І відкрив він засло́ну із Юди, і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.

9 І побачили в Місті Давидовім щі́лини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу до́лішнього;

10 і порахува́ли доми в Єрусалимі, і порозбивали доми́ ті на змі́цнення муру;

11 і зробили ви між двома му́рами збір для старого ставка́, але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.

12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосі́ння, і на обстрига́ння воло́сся, і щоб опереза́тись вере́тою.

13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!

14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце, аж поки ви не помрете́, промовив Господь, Бог Саваот.

15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:

16 „Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“ Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,

17 та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю, і хапа́ючи, схо́пить тебе,

18 звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к, і кине, як ку́лю, у землю просто́ру, і там ти помре́ш, і пі́дуть туди й вози славні твої, о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!

19 І попхну́ тебе з стану твого́, і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.

20 І станеться в день той, і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,

21 і на нього хіто́на твого́ одягну́, і підпережу́ Я його твоїм по́ясом, панува́ння твоє дам у руку його, і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалиму та для Юдиного дому!

22 І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, — і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти, коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.

23 І його Я заб'ю́, мов кілка́, в певне місце, і стане він до́мові батька свого троном слави.

24 І повісять на ньому всю славу отці́вського дому його, наща́дки та дикі відро́стки, увесь по́суд малий від мисо́к й аж до всякого по́суду глиняного!

25 Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к, що був в певне місце забитий, і буде відру́баний та й упаде́, — і зни́щений буде тяга́р, що на ньому, бо так каже Госпо́дь!

Книга пророка Исаии

Глава 22

1 Пророчество о долине Видения. Что с тобою, что ты весь поднялся на крыши,

2 город, охваченный суматохой, шумный, ликующий город? Не мечом поражены твои убитые и не в битве погибли.

3 Все правители твои вместе бежали, но были схвачены без помощи лука. Все, кто был найден, вместе схвачены, даром что далеко убежали.

4 Потому и сказал я: — Оставьте меня; я буду горько плакать. Не старайтесь утешить меня в гибели моего народа.

5 Владыка, Господь Сил, определил день смуты, попрания и замешательства в долине Видения, день разрушения стен и крика о помощи к горам.

6 Елам поднимает колчан, идет с колесницами и всадниками, Кир обнажает щит.

7 Твои лучшие долины полны колесниц, и всадники выстроились у городских ворот;

8 сметены укрепления Иудеи. В тот день вы смотрели на оружие во дворце Ливанского леса.

9 Вы видели множество проломов в укреплениях Города Давида. Вы запасали воду в Нижнем пруду.

10 Вы осматривали дома в Иерусалиме и разрушали некоторые из них, чтобы укрепить стену.

11 Вы устраивали между двумя стенами хранилище для вод Старого пруда, но не смотрели на Того, Кто все это определил, и не обращали внимания на Того, Кто задумал это издавна.

12 Владыка, Господь Сил, призвал вас в тот день плакать и горевать, остричь головы и одеться в рубище.

13 Но нет, вместо этого у вас веселье и радость; вы режете волов, убиваете овец, едите мясо и пьете вино! — Давайте будем есть и пить, — говорите, — потому что завтра умрем!

14 Господь Сил открыл моим ушам: — Этот грех не будет прощен вам до вашего смертного дня, — говорит Владыка, Господь Сил.

15 Так говорит Владыка, Господь Сил: — Пойди, скажи этому царедворцу, Шевне, что распоряжается дворцом:

16 Кто ты здесь, и кто у тебя здесь, что ты вырубаешь себе здесь гробницу? Ты высек себе могилу на высоте и вытесал место своего упокоения в скале.

17 Но Господь крепко схватит и вышвырнет тебя, силач.

18 Он скатает тебя в клубок и забросит в большую страну. Там умрешь ты, и там останутся твои великолепные колесницы, о ты, позор на дом своего господина!

19 Я смещу тебя с твоей должности, и ты будешь изгнан со своего места.

20 — В тот день Я призову Моего слугу Элиакима, сына Хелкии.

21 Я одену его в твою одежду, опояшу его твоим поясом и отдам ему твою власть. Он будет отцом жителям Иерусалима и дому Иуды.

22 Я возложу на его плечи ключ от дома Давида ; то, что он открывает, никто не закроет, и то, что он закрывает, никто не откроет.

23 Я вгоню его, как гвоздь, в твердое место; он будет престолом славы для дома своего отца.

24 Потомки и отпрыски его семьи всей своей тяжестью будут висеть на нем, как малые сосуды, от чаш до кувшинов, висят на гвозде.

25 «В тот день, — возвещает Господь Сил, — гвоздь, вогнанный в твердое место, расшатается; будет вырван и упадет, а висящий на нем груз пропадет». Так сказал Господь.

Iсая

Розділ 22

Книга пророка Исаии

Глава 22

1 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи́?

1 Пророчество о долине Видения. Что с тобою, что ты весь поднялся на крыши,

2 Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе! Побиті твої — не побиті мече́м, і не повмирали в війні.

2 город, охваченный суматохой, шумный, ликующий город? Не мечом поражены твои убитые и не в битве погибли.

3 Усі ра́зом утекли твої проводирі́, без ви́стрілу луку пов'я́зані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'я́зані ра́зом, — хоч вони повтікали дале́ко.

3 Все правители твои вместе бежали, но были схвачены без помощи лука. Все, кто был найден, вместе схвачены, даром что далеко убежали.

4 Тому́ я сказав: Відверніться від мене, я гі́рко запла́чу! Не силуйтеся потішати мене, що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —

4 Потому и сказал я: — Оставьте меня; я буду горько плакать. Не старайтесь утешить меня в гибели моего народа.

5 бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!

5 Владыка, Господь Сил, определил день смуты, попрания и замешательства в долине Видения, день разрушения стен и крика о помощи к горам.

6 А Елам узяв сагайдака́, у поході мужів з верхівця́ми, Кір же витяг щита́.

6 Елам поднимает колчан, идет с колесницами и всадниками, Кир обнажает щит.

7 І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями, а при брамі їздці́ понаставлені.

7 Твои лучшие долины полны колесниц, и всадники выстроились у городских ворот;

8 І відкрив він засло́ну із Юди, і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.

8 сметены укрепления Иудеи. В тот день вы смотрели на оружие во дворце Ливанского леса.

9 І побачили в Місті Давидовім щі́лини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу до́лішнього;

9 Вы видели множество проломов в укреплениях Города Давида. Вы запасали воду в Нижнем пруду.

10 і порахува́ли доми в Єрусалимі, і порозбивали доми́ ті на змі́цнення муру;

10 Вы осматривали дома в Иерусалиме и разрушали некоторые из них, чтобы укрепить стену.

11 і зробили ви між двома му́рами збір для старого ставка́, але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.

11 Вы устраивали между двумя стенами хранилище для вод Старого пруда, но не смотрели на Того, Кто все это определил, и не обращали внимания на Того, Кто задумал это издавна.

12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосі́ння, і на обстрига́ння воло́сся, і щоб опереза́тись вере́тою.

12 Владыка, Господь Сил, призвал вас в тот день плакать и горевать, остричь головы и одеться в рубище.

13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!

13 Но нет, вместо этого у вас веселье и радость; вы режете волов, убиваете овец, едите мясо и пьете вино! — Давайте будем есть и пить, — говорите, — потому что завтра умрем!

14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце, аж поки ви не помрете́, промовив Господь, Бог Саваот.

14 Господь Сил открыл моим ушам: — Этот грех не будет прощен вам до вашего смертного дня, — говорит Владыка, Господь Сил.

15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:

15 Так говорит Владыка, Господь Сил: — Пойди, скажи этому царедворцу, Шевне, что распоряжается дворцом:

16 „Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“ Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,

16 Кто ты здесь, и кто у тебя здесь, что ты вырубаешь себе здесь гробницу? Ты высек себе могилу на высоте и вытесал место своего упокоения в скале.

17 та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю, і хапа́ючи, схо́пить тебе,

17 Но Господь крепко схватит и вышвырнет тебя, силач.

18 звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к, і кине, як ку́лю, у землю просто́ру, і там ти помре́ш, і пі́дуть туди й вози славні твої, о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!

18 Он скатает тебя в клубок и забросит в большую страну. Там умрешь ты, и там останутся твои великолепные колесницы, о ты, позор на дом своего господина!

19 І попхну́ тебе з стану твого́, і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.

19 Я смещу тебя с твоей должности, и ты будешь изгнан со своего места.

20 І станеться в день той, і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,

20 — В тот день Я призову Моего слугу Элиакима, сына Хелкии.

21 і на нього хіто́на твого́ одягну́, і підпережу́ Я його твоїм по́ясом, панува́ння твоє дам у руку його, і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалиму та для Юдиного дому!

21 Я одену его в твою одежду, опояшу его твоим поясом и отдам ему твою власть. Он будет отцом жителям Иерусалима и дому Иуды.

22 І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, — і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти, коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.

22 Я возложу на его плечи ключ от дома Давида ; то, что он открывает, никто не закроет, и то, что он закрывает, никто не откроет.

23 І його Я заб'ю́, мов кілка́, в певне місце, і стане він до́мові батька свого троном слави.

23 Я вгоню его, как гвоздь, в твердое место; он будет престолом славы для дома своего отца.

24 І повісять на ньому всю славу отці́вського дому його, наща́дки та дикі відро́стки, увесь по́суд малий від мисо́к й аж до всякого по́суду глиняного!

24 Потомки и отпрыски его семьи всей своей тяжестью будут висеть на нем, как малые сосуды, от чаш до кувшинов, висят на гвозде.

25 Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к, що був в певне місце забитий, і буде відру́баний та й упаде́, — і зни́щений буде тяга́р, що на ньому, бо так каже Госпо́дь!

25 «В тот день, — возвещает Господь Сил, — гвоздь, вогнанный в твердое место, расшатается; будет вырван и упадет, а висящий на нем груз пропадет». Так сказал Господь.

1.0x