Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 25

1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.

2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.

3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.

4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —

5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.

6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,

7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.

8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?

9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,

10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.

11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.

12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.

13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.

14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.

15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.

16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.

17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.

18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.

20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.

21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,

22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!

23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.

24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.

26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.

27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава.

28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.

Притчи

Глава 25

1 И это притчи Соломоновы, которые передали векам мужи Езекии, царя Иудейского.

2 Слава Божия в том, чтобы прикрывать слово; а слава царей в том, чтобы исследывать слово.

3 Небо, касательно высоты, и земля, касательно глубины, и сердце царей - неисследимо.

4 Отдели примесь от серебра, и выдет у серебрянника сосуд.

5 Отлучи беззаконника, стоящего пред лицом царя; и престол его твердо будет стоять на правде.

6 Не величайся пред лицом царя, и на месте великих не становись.

7 Ибо лучше, когда скажут тебе: `стань сюда повыше`, нежели когда понизят тебя пред человеком знатным, которого видят глаза твои.

8 Не вступай скоро в тяжбу; иначе, что будешь делать при конце ее, когда осрамит тебя соперник твой?

9 Веди дело свое с соперником своим; а тайны другого не открывай.

10 Иначе укорит тебя, кто ни услышит; и худая слава о тебе неизбежна.

11 Золотые яблоки в серебряных корзинках - слово, сказанное во время свое.

12 Золотое кольцо и ожерелье из чистого золота - мудрец, дающий наставление уху внимательному.

13 Что прохлада от снега в день жатвы, то верный посол для пославших его, и отрадою служит душе господина своего.

14 Тучи и ветер, а дождя нет: вот человек, который хвалится дарами лжи.

15 Кротостью нрава преклоняется на милость начальник; и мягкий язык ломает кость.

16 Нашел ли ты мед? ешь, сколько тебе благопотребно, чтобы, пресытившись им, не изблевать его.

17 Реже вноси ногу свою в дом друга своего, чтобы он не пресытился тобою, и не возненавидел тебя.

18 Молот, и меч, и острая стрела, - человек, изрекающий на друга своего свидетельство ложное.

19 Разбитый зуб, и расслабленная нога, это надежда законопреступника в день бедствия.

20 Скидающий с себя платье в холодный день, льющий уксус на щелочную соль, то же, что и поющий песни сердцу печальному.

21 Если враг твой голоден, накорми его хлебом; и если пить хочет, напой его водою.

22 Ибо ты, взяв, соберешь ему горящие угли на голову; и Иегова вознаградит тебя.

23 Северозападный ветер рождает дождь, и язык скрытности - негодование на лицах.

24 Лучше жить в углу на кровле, нежели со сварливою женою, и в доме общем.

25 Холодная вода для души, томящейся жаждою, это добрая весть из земли дальней.

26 Возмущенный источник, и поврежденный родник, - это праведник, колеблющийся пред беззаконным.

27 Нехорошо есть много меду; и исследывать то, что исполнено славы, дело преславное.

28 Город с проломами, без стены, - человек, который не может владеть духом своим.

Приповiстi Розділ 25	Притчи Глава 25
1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.	1 И это притчи Соломоновы, которые передали векам мужи Езекии, царя Иудейского.
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.	2 Слава Божия в том, чтобы прикрывать слово; а слава царей в том, чтобы исследывать слово.
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.	3 Небо, касательно высоты, и земля, касательно глубины, и сердце царей - неисследимо.
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —	4 Отдели примесь от серебра, и выдет у серебрянника сосуд.
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.	5 Отлучи беззаконника, стоящего пред лицом царя; и престол его твердо будет стоять на правде.
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,	6 Не величайся пред лицом царя, и на месте великих не становись.
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.	7 Ибо лучше, когда скажут тебе: `стань сюда повыше`, нежели когда понизят тебя пред человеком знатным, которого видят глаза твои.
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?	8 Не вступай скоро в тяжбу; иначе, что будешь делать при конце ее, когда осрамит тебя соперник твой?
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,	9 Веди дело свое с соперником своим; а тайны другого не открывай.
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.	10 Иначе укорит тебя, кто ни услышит; и худая слава о тебе неизбежна.
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.	11 Золотые яблоки в серебряных корзинках - слово, сказанное во время свое.
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.	12 Золотое кольцо и ожерелье из чистого золота - мудрец, дающий наставление уху внимательному.
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.	13 Что прохлада от снега в день жатвы, то верный посол для пославших его, и отрадою служит душе господина своего.
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.	14 Тучи и ветер, а дождя нет: вот человек, который хвалится дарами лжи.
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.	15 Кротостью нрава преклоняется на милость начальник; и мягкий язык ломает кость.
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.	16 Нашел ли ты мед? ешь, сколько тебе благопотребно, чтобы, пресытившись им, не изблевать его.
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.	17 Реже вноси ногу свою в дом друга своего, чтобы он не пресытился тобою, и не возненавидел тебя.
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.	18 Молот, и меч, и острая стрела, - человек, изрекающий на друга своего свидетельство ложное.
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.	19 Разбитый зуб, и расслабленная нога, это надежда законопреступника в день бедствия.
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.	20 Скидающий с себя платье в холодный день, льющий уксус на щелочную соль, то же, что и поющий песни сердцу печальному.
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,	21 Если враг твой голоден, накорми его хлебом; и если пить хочет, напой его водою.
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!	22 Ибо ты, взяв, соберешь ему горящие угли на голову; и Иегова вознаградит тебя.
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.	23 Северозападный ветер рождает дождь, и язык скрытности - негодование на лицах.
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.	24 Лучше жить в углу на кровле, нежели со сварливою женою, и в доме общем.
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.	25 Холодная вода для души, томящейся жаждою, это добрая весть из земли дальней.
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.	26 Возмущенный источник, и поврежденный родник, - это праведник, колеблющийся пред беззаконным.
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава.	27 Нехорошо есть много меду; и исследывать то, что исполнено славы, дело преславное.
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.	28 Город с проломами, без стены, - человек, который не может владеть духом своим.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 25

Притчи

Глава 25

Приповiстi

Розділ 25

Притчи

Глава 25

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 25

Притчи

Глава 25

Приповiстi

Розділ 25

Притчи

Глава 25

Старий
завіт

Новий
завіт