ПриповiстiРозділ 25 |
|
1 |
|
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу. |
|
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі. |
|
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, — |
|
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його. |
|
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій, |
|
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої. |
|
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній? |
|
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого, |
|
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́. |
|
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́. |
|
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха. |
|
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є. |
|
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає. |
|
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку. |
|
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути. |
|
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе. |
|
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. |
|
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску. |
|
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому. |
|
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його, |
|
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі! |
|
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя. |
|
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. |
|
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу. |
|
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним. |
|
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава. |
|
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру. |
箴言第25章 |
|
1 此以下所羅門之箴言，猶大王希西家之僕所摭拾者。 |
|
2 包涵萬理，上帝之奧無窮，省察百事，王公之榮丕著。 |
|
3 天高地厚，王心莫測。 |
|
4 金工去滓，兼金可得。 |
|
5 王擯惡人，國位以立。 |
|
6 王公之前，毋自尊大，毋居高位， |
|
7 寧有人請上坐，勿於尊者前趨末席。 |
|
8 毋遽與人爭，恐受人辱，計無所施。 |
|
9 與人有隙，毋發其陰私， |
|
10 恐聽者罪爾，貽羞靡已。 |
|
11 應對以時，猶金果置於銀筐。 |
|
12 智者忠告而善道之，使人順受，猶金耳環物飾。 |
|
13 忠盡之僕，有益乎主，猶當暑，涼以冰雪。 |
|
14 言欲予人而不予，猶風起雲布，而雨不下。 |
|
15 恒忍可以悅君，柔詞可以折骨。 |
|
16 得甘蜜，毋多食，恐過食而吐。 |
|
17 勿常造人廬，恐生厭惡。 |
|
18 妄證者若梃，若刃利鏃， |
|
19 旣遭患難，而所恃者非忠愨之士，是猶恃折齒跛足。 |
|
20 冬時禠衣，鹼上傾醋，歌以解人之憂亦若是。 |
|
21 敵饑則飼之，敵渴則飲之， |
|
22 猶以爇炭集厥首，而耶和華必償爾。 |
|
23 北風則致雲雨，隱刺則起忿怒。 |
|
24 寧於樓隅獨居，勿與頑婦共室。 |
|
25 嘉音來自遠方，猶以冷水與渴者。 |
|
26 義人失足，爲惡者目擊，猶混源濁井。 |
|
27 多食其蜜非善，自求其榮非榮。 |
|
28 人不制其心，猶邑已毁，四無城垣。 |
ПриповiстiРозділ 25 |
箴言第25章 |
|
1 |
1 此以下所羅門之箴言，猶大王希西家之僕所摭拾者。 |
|
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу. |
2 包涵萬理，上帝之奧無窮，省察百事，王公之榮丕著。 |
|
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі. |
3 天高地厚，王心莫測。 |
|
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, — |
4 金工去滓，兼金可得。 |
|
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його. |
5 王擯惡人，國位以立。 |
|
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій, |
6 王公之前，毋自尊大，毋居高位， |
|
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої. |
7 寧有人請上坐，勿於尊者前趨末席。 |
|
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній? |
8 毋遽與人爭，恐受人辱，計無所施。 |
|
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого, |
9 與人有隙，毋發其陰私， |
|
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́. |
10 恐聽者罪爾，貽羞靡已。 |
|
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́. |
11 應對以時，猶金果置於銀筐。 |
|
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха. |
12 智者忠告而善道之，使人順受，猶金耳環物飾。 |
|
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є. |
13 忠盡之僕，有益乎主，猶當暑，涼以冰雪。 |
|
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає. |
14 言欲予人而不予，猶風起雲布，而雨不下。 |
|
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку. |
15 恒忍可以悅君，柔詞可以折骨。 |
|
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути. |
16 得甘蜜，毋多食，恐過食而吐。 |
|
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе. |
17 勿常造人廬，恐生厭惡。 |
|
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. |
18 妄證者若梃，若刃利鏃， |
|
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску. |
19 旣遭患難，而所恃者非忠愨之士，是猶恃折齒跛足。 |
|
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому. |
20 冬時禠衣，鹼上傾醋，歌以解人之憂亦若是。 |
|
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його, |
21 敵饑則飼之，敵渴則飲之， |
|
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі! |
22 猶以爇炭集厥首，而耶和華必償爾。 |
|
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя. |
23 北風則致雲雨，隱刺則起忿怒。 |
|
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. |
24 寧於樓隅獨居，勿與頑婦共室。 |
|
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу. |
25 嘉音來自遠方，猶以冷水與渴者。 |
|
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним. |
26 義人失足，爲惡者目擊，猶混源濁井。 |
|
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава. |
27 多食其蜜非善，自求其榮非榮。 |
|
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру. |
28 人不制其心，猶邑已毁，四無城垣。 |