Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 5

1 Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,

2 щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!

3 Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,

4 та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —

5 її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її!

6 Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:

8 віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,

9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,

10 щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!

11 І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,

12 і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!

13 І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.

14 Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“

15 Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:

16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —

17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

18 Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —

19 вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!

20 І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?

21 Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:

22 власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,

23 помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!

Притчи Соломона

Глава 5

1 Сын мой, будь внимателен к моей мудрости, внимай моему разуму,

2 чтобы тебе сохранить рассудительность, и чтобы речь твоя всегда выказывала знание.

3 Ведь уста чужой жены сочатся медом, и речь ее — мягче масла;

4 но под конец она горька, как полынь, остра, как меч обоюдоострый.

5 Нисходят ноги ее к смерти, ее шаги ведут в мир мертвых.

6 О стезе жизни она и не думает; кривы ее тропы, а она и не знает.

7 Итак, сыновья, послушайте меня; не отклоняйтесь от того, что я говорю.

8 Держи свой путь от нее подальше, к дверям ее дома не приближайся,

9 чтобы чести своей не отдать другим, и безжалостным — своих лет,

10 чтобы богатством твоим не насыщались чужие, и твой труд не обогатил чужого дома.

11 Не то под конец жизни ты будешь стонать, когда плоть и тело твои будут истощены.

12 Будешь говорить: «Как ненавидел я наставление! Как сердце мое презирало упрек!

13 Я не слушался учителей и наставникам не внимал.

14 Я стою на краю окончательной гибели у всего собрания на глазах».

15 Пей воду из своего водоема, воду, текущую из своего колодца.

16 Зачем твоим родникам растекаться по улицам и потокам вод твоих — по площадям?

17 Пусть они будут только твоими, с чужими не делись.

18 Пусть источник твой будет благословен. Радуйся жене твоей юности,

19 прекрасной лани, изящной серне. Пусть груди ее утоляют твое желание во всякое время, пусть всегда ты будешь опьянен ее любовью.

20 Зачем, мой сын, опьяняться тебе другой и обнимать стан чужой жены?

21 Ведь пути человека открыты Господу, и Он наблюдает за всеми его тропами.

22 Грехи нечестивого ловят его в западню; крепко держат его узы собственного греха.

23 Гибнет он, не получив наставления, и сбивается с пути по великой своей глупости.

Приповiстi Розділ 5	Притчи Соломона Глава 5
1 Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,	1 Сын мой, будь внимателен к моей мудрости, внимай моему разуму,
2 щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!	2 чтобы тебе сохранить рассудительность, и чтобы речь твоя всегда выказывала знание.
3 Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,	3 Ведь уста чужой жены сочатся медом, и речь ее — мягче масла;
4 та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —	4 но под конец она горька, как полынь, остра, как меч обоюдоострый.
5 її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її!	5 Нисходят ноги ее к смерти, ее шаги ведут в мир мертвых.
6 Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.	6 О стезе жизни она и не думает; кривы ее тропы, а она и не знает.
7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:	7 Итак, сыновья, послушайте меня; не отклоняйтесь от того, что я говорю.
8 віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,	8 Держи свой путь от нее подальше, к дверям ее дома не приближайся,
9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,	9 чтобы чести своей не отдать другим, и безжалостным — своих лет,
10 щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!	10 чтобы богатством твоим не насыщались чужие, и твой труд не обогатил чужого дома.
11 І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,	11 Не то под конец жизни ты будешь стонать, когда плоть и тело твои будут истощены.
12 і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!	12 Будешь говорить: «Как ненавидел я наставление! Как сердце мое презирало упрек!
13 І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.	13 Я не слушался учителей и наставникам не внимал.
14 Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“	14 Я стою на краю окончательной гибели у всего собрания на глазах».
15 Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:	15 Пей воду из своего водоема, воду, текущую из своего колодца.
16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —	16 Зачем твоим родникам растекаться по улицам и потокам вод твоих — по площадям?
17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!	17 Пусть они будут только твоими, с чужими не делись.
18 Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —	18 Пусть источник твой будет благословен. Радуйся жене твоей юности,
19 вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!	19 прекрасной лани, изящной серне. Пусть груди ее утоляют твое желание во всякое время, пусть всегда ты будешь опьянен ее любовью.
20 І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?	20 Зачем, мой сын, опьяняться тебе другой и обнимать стан чужой жены?
21 Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:	21 Ведь пути человека открыты Господу, и Он наблюдает за всеми его тропами.
22 власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,	22 Грехи нечестивого ловят его в западню; крепко держат его узы собственного греха.
23 помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!	23 Гибнет он, не получив наставления, и сбивается с пути по великой своей глупости.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 5

Притчи Соломона

Глава 5

Приповiстi

Розділ 5

Притчи Соломона

Глава 5

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 5

Притчи Соломона

Глава 5

Приповiстi

Розділ 5

Притчи Соломона

Глава 5

Старий
завіт

Новий
завіт