ПриповiстiРозділ 9 |
|
1 |
|
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила. |
|
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х: |
|
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, говорить йому: |
|
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала! |
|
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“ |
|
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. |
|
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе. |
|
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости! |
|
10 |
|
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя. |
|
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш! |
|
13 |
|
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста, |
|
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є: |
|
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, то каже йому́: |
|
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“. |
|
18 І не відає він, що самі́ там мерці́, у глиби́нах шео́лу — запро́шені нею! |
Книга ПритчейГлава 9 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
ПриповiстiРозділ 9 |
Книга ПритчейГлава 9 |
|
1 |
1 |
|
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила. |
2 |
|
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х: |
3 |
|
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, говорить йому: |
4 |
|
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала! |
5 |
|
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“ |
6 |
|
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. |
7 |
|
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе. |
8 |
|
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости! |
9 |
|
10 |
10 |
|
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя. |
11 |
|
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш! |
12 |
|
13 |
13 |
|
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста, |
14 |
|
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є: |
15 |
|
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, то каже йому́: |
16 |
|
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“. |
17 |
|
18 І не відає він, що самі́ там мерці́, у глиби́нах шео́лу — запро́шені нею! |
18 |