ПриповiстiРозділ 25 |
|
1 |
|
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу. |
|
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі. |
|
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, — |
|
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його. |
|
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій, |
|
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої. |
|
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній? |
|
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого, |
|
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́. |
|
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́. |
|
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха. |
|
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є. |
|
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає. |
|
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку. |
|
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути. |
|
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе. |
|
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. |
|
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску. |
|
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому. |
|
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його, |
|
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі! |
|
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя. |
|
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. |
|
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу. |
|
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним. |
|
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава. |
|
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру. |
ProverbsChapter 25 |
|
1 THESE are also profound proverbs of Solomon which the friends of Hezekiah king of Judah wrote. |
|
2 It is the glory of God to keep secret a matter; but the glory of the king is to search it out. |
|
3 The heaven for height, and the earth for depth, and the heart of the king is unsearchable. |
|
4 Purge dross from silver that it may come forth a pure vessel. |
|
5 Let wicked men be driven from the presence of the king, and his throne shall be established in righteousness. |
|
6 Do not glorify yourself in the presence of the king, and do not stand in the place of great men; |
|
7 For it is better that it be said to you, Come up higher, than that you should be put lower. In the presence of the ruler report what your eyes have seen. |
|
8 Do not go forth hastily to bring a suit, lest when you plead your cause, at the end your neighbor shall reproach you. |
|
9 Debate your cause with your neighbor himself; and do not disclose the secret to another, |
|
10 Lest he who hears it reproach you and many people mock you. |
|
11 A word fitly spoken is like apples of gold in a setting of silver. |
|
12 Like an earring of gold, and a precious sardius, so is the reproof of the wise men to a listening ear. |
|
13 Like the cold of snow in the time of harvest, which cools the air, so is a faithful messenger to those who send him; for he refreshes the soul of his masters. |
|
14 Like clouds and wind without rain, so is the man who boasts of false gifts. |
|
15 By long forbearing, a ruler is persuaded; and a soft tongue breaks the bones. |
|
16 When you find honey, eat as much as is sufficient for you, lest you be filled with it and vomit it. |
|
17 Do not visit your neighbor's house too frequently, lest he become weary of you and so hate you. |
|
18 A man who bears false witness against his neighbor is like an iron bar, a sword, and a sharp arrow. |
|
19 Like a sore tooth and a foot out of joint, such is the confidence in an unfaithful man in time of trouble. |
|
20 As he who takes away a garment from his neighbor in cold weather, as one who drops sand on the string of a musical instrument, as he who afflicts a broken heart, as a moth on a garment, and as a boring-worm on a tree: such is the effect of sorrow on a man's heart. |
|
21 If your enemy be hungry, give him bread to eat; and if he be thirsty, give him water to drink; |
|
22 For when you shall do these things for him, you will heap coals of fire upon his head, and the LORD will reward you. |
|
23 Like the north wind which brings forth rain, so are an evil countenance and a backbiting tongue. |
|
24 It is better to dwell in a corner of the housetop than with a quarrelsome wife and a house divided against itself. |
|
25 Like cold water to a thirsty soul, so is good news from a far country. |
|
26 Like a stopped fountain or a polluted spring is a righteous man when he falls down before the wicked. |
|
27 It is not good to eat much honey, nor to search for high praises for oneself. |
|
28 Like a breached city that has no wall, so is a man who is impatient. |
ПриповiстiРозділ 25 |
ProverbsChapter 25 |
|
1 |
1 THESE are also profound proverbs of Solomon which the friends of Hezekiah king of Judah wrote. |
|
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу. |
2 It is the glory of God to keep secret a matter; but the glory of the king is to search it out. |
|
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі. |
3 The heaven for height, and the earth for depth, and the heart of the king is unsearchable. |
|
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, — |
4 Purge dross from silver that it may come forth a pure vessel. |
|
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його. |
5 Let wicked men be driven from the presence of the king, and his throne shall be established in righteousness. |
|
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій, |
6 Do not glorify yourself in the presence of the king, and do not stand in the place of great men; |
|
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої. |
7 For it is better that it be said to you, Come up higher, than that you should be put lower. In the presence of the ruler report what your eyes have seen. |
|
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній? |
8 Do not go forth hastily to bring a suit, lest when you plead your cause, at the end your neighbor shall reproach you. |
|
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого, |
9 Debate your cause with your neighbor himself; and do not disclose the secret to another, |
|
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́. |
10 Lest he who hears it reproach you and many people mock you. |
|
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́. |
11 A word fitly spoken is like apples of gold in a setting of silver. |
|
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха. |
12 Like an earring of gold, and a precious sardius, so is the reproof of the wise men to a listening ear. |
|
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є. |
13 Like the cold of snow in the time of harvest, which cools the air, so is a faithful messenger to those who send him; for he refreshes the soul of his masters. |
|
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає. |
14 Like clouds and wind without rain, so is the man who boasts of false gifts. |
|
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку. |
15 By long forbearing, a ruler is persuaded; and a soft tongue breaks the bones. |
|
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути. |
16 When you find honey, eat as much as is sufficient for you, lest you be filled with it and vomit it. |
|
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе. |
17 Do not visit your neighbor's house too frequently, lest he become weary of you and so hate you. |
|
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. |
18 A man who bears false witness against his neighbor is like an iron bar, a sword, and a sharp arrow. |
|
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску. |
19 Like a sore tooth and a foot out of joint, such is the confidence in an unfaithful man in time of trouble. |
|
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому. |
20 As he who takes away a garment from his neighbor in cold weather, as one who drops sand on the string of a musical instrument, as he who afflicts a broken heart, as a moth on a garment, and as a boring-worm on a tree: such is the effect of sorrow on a man's heart. |
|
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його, |
21 If your enemy be hungry, give him bread to eat; and if he be thirsty, give him water to drink; |
|
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі! |
22 For when you shall do these things for him, you will heap coals of fire upon his head, and the LORD will reward you. |
|
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя. |
23 Like the north wind which brings forth rain, so are an evil countenance and a backbiting tongue. |
|
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. |
24 It is better to dwell in a corner of the housetop than with a quarrelsome wife and a house divided against itself. |
|
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу. |
25 Like cold water to a thirsty soul, so is good news from a far country. |
|
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним. |
26 Like a stopped fountain or a polluted spring is a righteous man when he falls down before the wicked. |
|
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава. |
27 It is not good to eat much honey, nor to search for high praises for oneself. |
|
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру. |
28 Like a breached city that has no wall, so is a man who is impatient. |