Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 25

1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.

2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.

3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.

4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —

5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.

6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,

7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.

8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?

9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,

10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.

11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.

12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.

13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.

14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.

15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.

16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.

17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.

18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.

20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.

21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,

22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!

23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.

24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.

26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.

27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава.

28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.

Книга притчей Соломоновых

Глава 25

1 Вот еще притчи Соломона, записанные слугами Езекии, царя Иудеи.

2 За премудрость сокрытую — Богу слава, за справедливое расследование — слава царю.

3 Как высота небес и глубины земли, так и сердце царя неисследимо.

4 Очисти серебро от окалины — и выйдет сосуд у золотых дел мастера.

5 Удали нечестивцев от лица царя — и престол его справедливостью укрепится.

6 Не восхваляй себя перед царем, средь великих не стремись занять место.

7 Лучше, если скажут тебе: «Поднимись к нам», чем унизят тебя перед вельможей каким. Если и увидел ты нечто своими глазами, что задело тебя,

8 не спеши затевать суд, а иначе, что станешь делать, если сосед твой тебя опозорит?

9 Даже если ты и затеял тяжбу с соседом, чужых секретов не выдавай,

10 чтобы не обесславил тебя услышавший это и не разнеслась о тебе худая молва.

11 Слово, вовремя сказанное, — что золотые яблоки в серебряной оправе.

12 Золотая серьга, украшенье из чистого золота — мудрый обличитель для чуткого уха.

13 Что прохлада от снега в страду — надежный вестник для тех, кто его отправил; он ободрит душу своего господина.

14 Облака и ветер, а дождя всё нет — так и тот, кто подарки попусту наобещал.

15 Выдержку выказывая, убедишь и правителя, ласковая речь и кость сокрушит.

16 Если нашел мед, ешь его в меру, а иначе пресытишься и тебя стошнит.

17 Не ходи часто в дом друга своего, чтобы не надоел ты ему и не стал ему ненавистен.

18 Палица, меч и острая стрела — таков лжесвидетель против ближнего своего.

19 Что сломанный зуб или нога хромая — то надежда на вероломного в день бедствия.

20 Как в стужу одежды лишиться, как уксус лить на рану — так и песни петь тому, чье сердце в горе.

21 Если твой враг голоден — накорми его хлебом, если жаждет — дай воды напиться.

22 Так поступая, горящие угли сыплешь ты ему на голову, и ГОСПОДЬ воздаст тебе.

23 Северный ветер родит дождь, язык злоречивый — гнев на лицах.

24 Лучше на самом краю крыши ютиться, чем жить в просторном доме со сварливой женой.

25 Как вода студеная для пересохшего горла — так и добрая весть из дальней страны.

26 Замутненный родник, затоптанный источник — таков праведник, что отступает перед нечестивцем.

27 Нехорошо объедаться медом, нехорошо без конца домогаться почестей.

28 Поверженный город без стен крепостных — таков человек, не владеющий собой.

Приповiстi Розділ 25	Книга притчей Соломоновых Глава 25
1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.	1 Вот еще притчи Соломона, записанные слугами Езекии, царя Иудеи.
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.	2 За премудрость сокрытую — Богу слава, за справедливое расследование — слава царю.
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.	3 Как высота небес и глубины земли, так и сердце царя неисследимо.
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —	4 Очисти серебро от окалины — и выйдет сосуд у золотых дел мастера.
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.	5 Удали нечестивцев от лица царя — и престол его справедливостью укрепится.
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,	6 Не восхваляй себя перед царем, средь великих не стремись занять место.
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.	7 Лучше, если скажут тебе: «Поднимись к нам», чем унизят тебя перед вельможей каким. Если и увидел ты нечто своими глазами, что задело тебя,
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?	8 не спеши затевать суд, а иначе, что станешь делать, если сосед твой тебя опозорит?
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,	9 Даже если ты и затеял тяжбу с соседом, чужых секретов не выдавай,
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.	10 чтобы не обесславил тебя услышавший это и не разнеслась о тебе худая молва.
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.	11 Слово, вовремя сказанное, — что золотые яблоки в серебряной оправе.
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.	12 Золотая серьга, украшенье из чистого золота — мудрый обличитель для чуткого уха.
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.	13 Что прохлада от снега в страду — надежный вестник для тех, кто его отправил; он ободрит душу своего господина.
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.	14 Облака и ветер, а дождя всё нет — так и тот, кто подарки попусту наобещал.
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.	15 Выдержку выказывая, убедишь и правителя, ласковая речь и кость сокрушит.
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.	16 Если нашел мед, ешь его в меру, а иначе пресытишься и тебя стошнит.
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.	17 Не ходи часто в дом друга своего, чтобы не надоел ты ему и не стал ему ненавистен.
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.	18 Палица, меч и острая стрела — таков лжесвидетель против ближнего своего.
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.	19 Что сломанный зуб или нога хромая — то надежда на вероломного в день бедствия.
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.	20 Как в стужу одежды лишиться, как уксус лить на рану — так и песни петь тому, чье сердце в горе.
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,	21 Если твой враг голоден — накорми его хлебом, если жаждет — дай воды напиться.
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!	22 Так поступая, горящие угли сыплешь ты ему на голову, и ГОСПОДЬ воздаст тебе.
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.	23 Северный ветер родит дождь, язык злоречивый — гнев на лицах.
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.	24 Лучше на самом краю крыши ютиться, чем жить в просторном доме со сварливой женой.
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.	25 Как вода студеная для пересохшего горла — так и добрая весть из дальней страны.
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.	26 Замутненный родник, затоптанный источник — таков праведник, что отступает перед нечестивцем.
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава.	27 Нехорошо объедаться медом, нехорошо без конца домогаться почестей.
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.	28 Поверженный город без стен крепостных — таков человек, не владеющий собой.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 25

Книга притчей Соломоновых

Глава 25

Приповiстi

Розділ 25

Книга притчей Соломоновых

Глава 25

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 25

Книга притчей Соломоновых

Глава 25

Приповiстi

Розділ 25

Книга притчей Соломоновых

Глава 25

Старий
завіт

Новий
завіт