Библия - Обещанное Восстановление

Iсая

Розділ 5

1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.

2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!

3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?

5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,

6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!

7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.

8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!

9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.

10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.

11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!

12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.

13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.

14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,

16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!

17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.

18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,

19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!

20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!

21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!

22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,

23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.

24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!

25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —

27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.

28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.

29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!

30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.

Книга пророка Исайи

Глава 5

1 Спою Возлюбленному песнь о винограднике Его! На тучных землях, на холме высоком был сад у Возлюбленного моего.

2 Вскопал Он его, от камней очистил и лучшие лозы посадил; построил посреди него башню сторожевую и вытесал в камне давильню. Ожидал он, что вызреет виноград, а выросли кислые ягоды.

3 «Рассудите вы, жители Иерусалима, и вы, кто населяет Иудею, как поступить Мне теперь с виноградником Моим?

4 Чего Я не сделал для него, о каком труде позабыл? Отчего же, когда Я ожидал, что вызреет сочный виноград, выросли кислые ягоды?

5 А теперь Я расскажу вам, что я сделаю с виноградником Своим: Я разрушу его ограду — и скот потравит всё; сломаю стену — и вытопчут его.

6 Оставлю его в запустении, без подрезки, без прополки — пусть зарастет колючками и сорняком; а облакам повелю Я дождей над ним не проливать».

7 Виноградник ГОСПОДА Воинств — это народ Израиля, жители Иудеи — саженцы его любимые! Ждал ГОСПОДЬ правосудия, а они проливают кровь невинную, и кривда взяла верх над правдою.

8 Горе вам — тем, кто дом прибавляет к дому, поле присоединяет к полю, другим не оставляя места. Вам ли одним владеть этой землей?!

9 Услышал я от ГОСПОДА Воинств: «Опустеют многие дома, хоть просторны и прекрасны будут, да безлюдны.

10 Виноград с десяти участков даст всего один кувшин вина, посеешь десять мешков зерна, а соберешь один.

11 Горе тем, кто уже с утра ищет хмельных напитков, без устали горячит себя вином до ночи.

12 Лиры да арфы, бубны да свирели, и всё это с вином — вот их праздники! А дел ГОСПОДНИХ не видят — не до того им; даже и не глядят на совершаемое руками Его.

13 За это неразумие и небрежение будет изгнан народ Его, даже знатные будут гибнуть от голода, множество народа иссушит жажда.

14 Вот потому и разверз Шеол свою пасть, ненасытный раскрылся зев, и сойдут туда и вожди, и простой люд, и все, кто буйствовал и веселился».

15 Унижен будет человек, согбен — смертный, надменные взгляды поникнут,

16 а ГОСПОДЬ Воинств правосудием возвеличен будет, Бог Святой явит святость Свою в праведности.

17 Овцы будут пастись в городе, как у себя на пастбищах, и чужаки будут есть в разоренных жилищах богачей.

18 Горе тому, кто тащит за собою беззаконие на веревках лжи, впрягается в ярмо греха,

19 говоря: «Пусть поспешит, скорее пусть свершит Свое дело, а мы поглядим, пусть исполнится, сбудется замысел Святого Бога Израилева, чтобы мы воочию убедились в силе Его».

20 Вот и настигнет беда тех, кто зло добром называет, а добро — злом, кто тьму за свет почитает, а свет — за тьму, горькое сладким именует, а сладкое — горьким!

21 Беда ждет и тех, кто мнит себя мудрецом и проницателен лишь в собственных глазах!

22 Горе тем, кто геройствует за вином, кто отважен и храбр только хмельные напитки разводить;

23 кто за взятки оправдывает злодея и попирает права невинного!

24 И как языки пламени лижут скошенное поле, как съеживается и истлевает в огне солома, так сгниют корни их, облетит их цвет, словно прах, оттого что Закон ГОСПОДА Воинств они отвергли, словом Святого Бога Израиля пренебрегли!

25 Потому ГОСПОДЬ и пылает гневом на Свой народ, простирает руку, наносит удар — и трепещут горы, и мертвые тела их разбросаны повсюду, как сор, но и на этом гнев Его не иссякает, рука Его всё еще простерта.

26 Поднимет Он знамя как знак для дальних народов, позовет их свистом с края земли — и тотчас поспешат они, бросятся стремглав!

27 Не будет среди них ни одного, кто бы устал, споткнулся, задремал, уснул, у кого развязался бы пояс или лопнул ремень на обуви;

28 остры их стрелы, туго натянута тетива луков, словно кремень копыта коней, и колеса колесниц, как вихрь, вертятся!

29 Крик их подобен стенанию львицы; рев их как рычание молодых львов, с рыком грозным хватают добычу и прочь уносят — и нет ей спасения!

30 Как рокот моря, будет их рев над добычей в тот день, а на земле, куда ни бросишь взгляд, — лишь мрак и скорбь, свет поглотят тучи.

Iсая Розділ 5	Книга пророка Исайи Глава 5
1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.	1 Спою Возлюбленному песнь о винограднике Его! На тучных землях, на холме высоком был сад у Возлюбленного моего.
2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!	2 Вскопал Он его, от камней очистил и лучшие лозы посадил; построил посреди него башню сторожевую и вытесал в камне давильню. Ожидал он, что вызреет виноград, а выросли кислые ягоды.
3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:	3 «Рассудите вы, жители Иерусалима, и вы, кто населяет Иудею, как поступить Мне теперь с виноградником Моим?
4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?	4 Чего Я не сделал для него, о каком труде позабыл? Отчего же, когда Я ожидал, что вызреет сочный виноград, выросли кислые ягоды?
5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,	5 А теперь Я расскажу вам, что я сделаю с виноградником Своим: Я разрушу его ограду — и скот потравит всё; сломаю стену — и вытопчут его.
6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!	6 Оставлю его в запустении, без подрезки, без прополки — пусть зарастет колючками и сорняком; а облакам повелю Я дождей над ним не проливать».
7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.	7 Виноградник ГОСПОДА Воинств — это народ Израиля, жители Иудеи — саженцы его любимые! Ждал ГОСПОДЬ правосудия, а они проливают кровь невинную, и кривда взяла верх над правдою.
8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!	8 Горе вам — тем, кто дом прибавляет к дому, поле присоединяет к полю, другим не оставляя места. Вам ли одним владеть этой землей?!
9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.	9 Услышал я от ГОСПОДА Воинств: «Опустеют многие дома, хоть просторны и прекрасны будут, да безлюдны.
10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.	10 Виноград с десяти участков даст всего один кувшин вина, посеешь десять мешков зерна, а соберешь один.
11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!	11 Горе тем, кто уже с утра ищет хмельных напитков, без устали горячит себя вином до ночи.
12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.	12 Лиры да арфы, бубны да свирели, и всё это с вином — вот их праздники! А дел ГОСПОДНИХ не видят — не до того им; даже и не глядят на совершаемое руками Его.
13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.	13 За это неразумие и небрежение будет изгнан народ Его, даже знатные будут гибнуть от голода, множество народа иссушит жажда.
14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.	14 Вот потому и разверз Шеол свою пасть, ненасытный раскрылся зев, и сойдут туда и вожди, и простой люд, и все, кто буйствовал и веселился».
15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,	15 Унижен будет человек, согбен — смертный, надменные взгляды поникнут,
16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!	16 а ГОСПОДЬ Воинств правосудием возвеличен будет, Бог Святой явит святость Свою в праведности.
17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.	17 Овцы будут пастись в городе, как у себя на пастбищах, и чужаки будут есть в разоренных жилищах богачей.
18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,	18 Горе тому, кто тащит за собою беззаконие на веревках лжи, впрягается в ярмо греха,
19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!	19 говоря: «Пусть поспешит, скорее пусть свершит Свое дело, а мы поглядим, пусть исполнится, сбудется замысел Святого Бога Израилева, чтобы мы воочию убедились в силе Его».
20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!	20 Вот и настигнет беда тех, кто зло добром называет, а добро — злом, кто тьму за свет почитает, а свет — за тьму, горькое сладким именует, а сладкое — горьким!
21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!	21 Беда ждет и тех, кто мнит себя мудрецом и проницателен лишь в собственных глазах!
22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,	22 Горе тем, кто геройствует за вином, кто отважен и храбр только хмельные напитки разводить;
23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.	23 кто за взятки оправдывает злодея и попирает права невинного!
24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!	24 И как языки пламени лижут скошенное поле, как съеживается и истлевает в огне солома, так сгниют корни их, облетит их цвет, словно прах, оттого что Закон ГОСПОДА Воинств они отвергли, словом Святого Бога Израиля пренебрегли!
25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!	25 Потому ГОСПОДЬ и пылает гневом на Свой народ, простирает руку, наносит удар — и трепещут горы, и мертвые тела их разбросаны повсюду, как сор, но и на этом гнев Его не иссякает, рука Его всё еще простерта.
26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —	26 Поднимет Он знамя как знак для дальних народов, позовет их свистом с края земли — и тотчас поспешат они, бросятся стремглав!
27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.	27 Не будет среди них ни одного, кто бы устал, споткнулся, задремал, уснул, у кого развязался бы пояс или лопнул ремень на обуви;
28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.	28 остры их стрелы, туго натянута тетива луков, словно кремень копыта коней, и колеса колесниц, как вихрь, вертятся!
29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!	29 Крик их подобен стенанию львицы; рев их как рычание молодых львов, с рыком грозным хватают добычу и прочь уносят — и нет ей спасения!
30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.	30 Как рокот моря, будет их рев над добычей в тот день, а на земле, куда ни бросишь взгляд, — лишь мрак и скорбь, свет поглотят тучи.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Iсая

Розділ 5

Книга пророка Исайи

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Книга пророка Исайи

Глава 5

Старий завіт

Новий завіт

Iсая

Розділ 5

Книга пророка Исайи

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Книга пророка Исайи

Глава 5

Старий
завіт

Новий
завіт