ПриповiстiРозділ 25 |
|
1 |
|
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу. |
|
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі. |
|
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, — |
|
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його. |
|
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій, |
|
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої. |
|
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній? |
|
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого, |
|
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́. |
|
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́. |
|
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха. |
|
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є. |
|
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає. |
|
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку. |
|
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути. |
|
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе. |
|
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. |
|
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску. |
|
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому. |
|
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його, |
|
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі! |
|
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя. |
|
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. |
|
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу. |
|
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним. |
|
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава. |
|
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру. |
ProverbsChapter 25 |
|
1 These |
|
2 It is the glory |
|
3 The heaven |
|
4 Take |
|
5 Take |
|
6 Put |
|
7 For better |
|
8 Go |
|
9 Debate |
|
10 Lest |
|
11 A word |
|
12 As an earring |
|
13 As the cold |
|
14 Whoever |
|
15 By long |
|
16 Have you found |
|
17 Withdraw |
|
18 A man |
|
19 Confidence |
|
20 As he that takes |
|
21 If |
|
22 For you shall heap |
|
23 The north |
|
24 It is better |
|
25 As cold |
|
26 A righteous |
|
27 It is not good |
|
28 He that has no |
ПриповiстiРозділ 25 |
ProverbsChapter 25 |
|
1 |
1 These |
|
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу. |
2 It is the glory |
|
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі. |
3 The heaven |
|
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, — |
4 Take |
|
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його. |
5 Take |
|
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій, |
6 Put |
|
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої. |
7 For better |
|
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній? |
8 Go |
|
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого, |
9 Debate |
|
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́. |
10 Lest |
|
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́. |
11 A word |
|
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха. |
12 As an earring |
|
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є. |
13 As the cold |
|
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає. |
14 Whoever |
|
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку. |
15 By long |
|
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути. |
16 Have you found |
|
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе. |
17 Withdraw |
|
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. |
18 A man |
|
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску. |
19 Confidence |
|
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому. |
20 As he that takes |
|
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його, |
21 If |
|
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі! |
22 For you shall heap |
|
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя. |
23 The north |
|
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. |
24 It is better |
|
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу. |
25 As cold |
|
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним. |
26 A righteous |
|
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава. |
27 It is not good |
|
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру. |
28 He that has no |