Библия - Обещанное Восстановление

Исход

Глава 15

1 Тогда Моисей и израильский народ запели песнь Господу: «Воспою Господа, Он совершил великое: сбросил в море и коня и всадника.

2 Господь — моя сила, Он спасает меня, Ему пою я хвалебные песни предков, и я почитаю Его.

3 Господь — великий Воин, имя Его — Господь.

4 Он сбросил воинов и колесницы фараона в море, лучшие из лучших воинов фараона утонули в Красном море.

5 Скрыли их глубокие воды, и они словно камни пошли ко дну.

6 Десница Твоя поражает силой своей, Господи, ею сокрушил Ты врага.

7 Величием славы Своей сокрушил Ты восставших против Тебя, гнев Твой истребил их словно огонь, сжигающий солому.

8 Ветер, который Ты послал в гневе Своём, высоко поднял воды, и стали текущие воды сплошной стеной, и отвердела пучина моря.

9 Враг сказал: „Я погонюсь за ними и поймаю их, отберу их богатства, всё отберу у них мечом своим, всё возьму себе”.

10 Но Ты подул на них, и море их покрыло; словно свинец утонули они в глубинах морских.

11 Кто из богов подобен Господу? Нет богов, подобных Тебе! Ты — дивно свят, Ты — необыкновенно могуществен, Ты творишь великие чудеса!

12 Ты мог бы мановением Своей правой руки уничтожить мир!

13 Но милостью Своей Ты вёл спасённый Тобой народ и силою Своей повёл его в Свою святую землю.

14 Услышав об этом, устрашатся другие народы. Задрожат от страха вожди филистимлян,

15 страх охватит вождей Едома и Моава, утратит храбрость народ Ханаана.

16 Все эти народы преисполнятся страха, увидев Твою силу, и замрут словно камни, пока не пройдёт народ Господний, пока не пройдёт народ, созданный Тобой.

17 Господи, Ты приведёшь Твой народ к Своей горе, Ты позволишь ему жить около того места, которое подготовил Ты для Своего престола. Ты сам установишь Своё святилище, Владыка мой!

18 Господь будет царствовать во веки веков!»

19 Именно так всё и случилось! И кони, и всадники, и колесницы фараона вошли в море, и Господь обрушил на них сверху все воды морские! А израильский народ перешёл море по суше.

20 Затем сестра Аарона, пророчица Мариамь, взяла тамбурин и стала вместе с женщинами петь и танцевать,

21 повторяя слова: «Воспойте Господа! Он свершил великое, сбросив в море и коня, и всадника…»

22 Моисей увёл израильский народ от Красного моря в пустыню Сур. Израильтяне шли по пустыне три дня и не могли найти воду.

23 Через три дня они пришли в Мерру. Там была вода, но она оказалась слишком горькой на вкус, потому и было названо это место Меррой.

24 И стал народ жаловаться, говоря Моисею: «Что же нам пить?»

25 Моисей воззвал к Господу, и Господь указал ему дерево, и, когда Моисей погрузил это дерево в воду, она стала пригодной для питья. На этом месте Господь дал народу Израиля Свой закон и заповеди и испытал их веру.

26 «Вы должны повиноваться Господу, Богу вашему, — сказал Господь, — должны исполнять угодное Ему. Если будете исполнять все уставы и законы Господние, вы не пострадаете от тех болезней, которыми Я поразил египтян. Я — Господь, целитель ваш!»

27 Затем они пришли в Елим, где было двенадцать источников воды и семьдесят финиковых пальм, и разбили лагерь около воды.

Вихід

Розділ 15

1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господе́ві, та й проказали, говорячи: „Я буду співать Господе́ві, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця́ його кинув до моря!

2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його!

3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння!

4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений.

5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь!

6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи!

7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому!

8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря!

9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“

10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо!

11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче!

12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула!

13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині!

14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської!

15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці!

16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!

17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,

18 і Господь зацарює навіки віків!“

19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря.

20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями.

21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, — і не знахо́дили води.

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́.

24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“

25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував.

26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою.

Исход Глава 15	Вихід Розділ 15
1 Тогда Моисей и израильский народ запели песнь Господу: «Воспою Господа, Он совершил великое: сбросил в море и коня и всадника.	1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господе́ві, та й проказали, говорячи: „Я буду співать Господе́ві, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця́ його кинув до моря!
2 Господь — моя сила, Он спасает меня, Ему пою я хвалебные песни предков, и я почитаю Его.	2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його!
3 Господь — великий Воин, имя Его — Господь.	3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння!
4 Он сбросил воинов и колесницы фараона в море, лучшие из лучших воинов фараона утонули в Красном море.	4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений.
5 Скрыли их глубокие воды, и они словно камни пошли ко дну.	5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь!
6 Десница Твоя поражает силой своей, Господи, ею сокрушил Ты врага.	6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи!
7 Величием славы Своей сокрушил Ты восставших против Тебя, гнев Твой истребил их словно огонь, сжигающий солому.	7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому!
8 Ветер, который Ты послал в гневе Своём, высоко поднял воды, и стали текущие воды сплошной стеной, и отвердела пучина моря.	8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря!
9 Враг сказал: „Я погонюсь за ними и поймаю их, отберу их богатства, всё отберу у них мечом своим, всё возьму себе”.	9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“
10 Но Ты подул на них, и море их покрыло; словно свинец утонули они в глубинах морских.	10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо!
11 Кто из богов подобен Господу? Нет богов, подобных Тебе! Ты — дивно свят, Ты — необыкновенно могуществен, Ты творишь великие чудеса!	11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче!
12 Ты мог бы мановением Своей правой руки уничтожить мир!	12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула!
13 Но милостью Своей Ты вёл спасённый Тобой народ и силою Своей повёл его в Свою святую землю.	13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині!
14 Услышав об этом, устрашатся другие народы. Задрожат от страха вожди филистимлян,	14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської!
15 страх охватит вождей Едома и Моава, утратит храбрость народ Ханаана.	15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці!
16 Все эти народы преисполнятся страха, увидев Твою силу, и замрут словно камни, пока не пройдёт народ Господний, пока не пройдёт народ, созданный Тобой.	16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!
17 Господи, Ты приведёшь Твой народ к Своей горе, Ты позволишь ему жить около того места, которое подготовил Ты для Своего престола. Ты сам установишь Своё святилище, Владыка мой!	17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,
18 Господь будет царствовать во веки веков!»	18 і Господь зацарює навіки віків!“
19 Именно так всё и случилось! И кони, и всадники, и колесницы фараона вошли в море, и Господь обрушил на них сверху все воды морские! А израильский народ перешёл море по суше.	19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря.
20 Затем сестра Аарона, пророчица Мариамь, взяла тамбурин и стала вместе с женщинами петь и танцевать,	20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями.
21 повторяя слова: «Воспойте Господа! Он свершил великое, сбросив в море и коня, и всадника…»	21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“
22 Моисей увёл израильский народ от Красного моря в пустыню Сур. Израильтяне шли по пустыне три дня и не могли найти воду.	22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, — і не знахо́дили води.
23 Через три дня они пришли в Мерру. Там была вода, но она оказалась слишком горькой на вкус, потому и было названо это место Меррой.	23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́.
24 И стал народ жаловаться, говоря Моисею: «Что же нам пить?»	24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“
25 Моисей воззвал к Господу, и Господь указал ему дерево, и, когда Моисей погрузил это дерево в воду, она стала пригодной для питья. На этом месте Господь дал народу Израиля Свой закон и заповеди и испытал их веру.	25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував.
26 «Вы должны повиноваться Господу, Богу вашему, — сказал Господь, — должны исполнять угодное Ему. Если будете исполнять все уставы и законы Господние, вы не пострадаете от тех болезней, которыми Я поразил египтян. Я — Господь, целитель ваш!»	26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“
27 Затем они пришли в Елим, где было двенадцать источников воды и семьдесят финиковых пальм, и разбили лагерь около воды.	27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Ветхий завет

Новый завет

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Ветхий
завет

Новый
завет