ИсходГлава 5 |
|
1 |
|
2 Но Фараон сказал: кто такой Иегова, чтобы я послушался гласа Его и отпустил Израиля? Я не знаю Иеговы, и Израиля не отпущу. |
|
3 Они сказали: Бог Евреев явился нам. Отпусти нас в пустыню на три дня пути, чтобы принести жертву Иегове, Богу нашему, дабы он не поразил нас язвою или мечем. |
|
4 И сказал им царь Египетский: для чего вы, Моисей и Аарон, отвлекаете народ от дел его? Ступайте на свою работу. |
|
5 И сказал Фараон: вот, народ в земле сей многочислен. И вы отвлекаете его от работ его. |
|
6 |
|
7 Не давайте впредь народу соломы для делания кирпича, как вчера и третьего дня. Пусть они сами ходят и собирают себе солому. |
|
8 А кирпичей наложите на них то же урочное число, какое они делали вчера и третьего дня, и не убавляйте; они праздны, потому и кричат: пойдем, принесем жертву Богу нашему. |
|
9 Умножить работу людям сим, чтоб они работали и не смотрели на пустые речи. |
|
10 |
|
11 Сами подите, берите себе солому, где найдете. А от работы вашей ничего не убавляется. |
|
12 И рассеялся народ по всей земле Египетской собирать солому. |
|
13 Приставники же принуждали их, говоря: исправляйте работу свою каждый день, как и тогда, когда была у вас солома. |
|
14 Надзирателей же из сынов Израилевых, которых поставили над ними приставники Фараоновы, били, говоря: для чего вы вчера и сегодня не изготовляете урочного числа кирпичей, как вчера и третьего дня? |
|
15 |
|
16 Соломы не дают рабам твоим; а кирпичи, говорят нам, делайте. И вот, рабов твоих бьют; грех народу твоему. |
|
17 |
|
18 Итак подите, работайте. Соломы не дадут вам; а положенное число кирпичей давайте. |
|
19 И увидели надзиратели сынов Израилевых беду свою, когда сказано было: не убавляйте числа кирпичей, какое положено на каждый день. |
|
20 |
|
21 И сказали им: да видит и судит вам Иегова за то, что вы сделали нас ненавистными пред Фараоном и пред рабами его, и дали меч в руки им, чтобы убить нас. |
|
22 И обратился Моисей к Иегове, и сказал: Господи! почто Ты подвергнул такому бедствию народ сей? для чего Ты послал меня? |
|
23 Ибо с того времени, как я пришел к Фараону и стал говорить Именем Твоим, он начал хуже поступать с народом сим; а Ты не избавляешь народа Твоего. |
ВихідРозділ 5 |
|
1 |
|
2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“ |
|
3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“. |
|
4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“ |
|
5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“. |
|
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи: |
|
7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи. |
|
8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“ |
|
9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“. |
|
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи. |
|
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“ |
|
12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому. |
|
13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“. |
|
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“ |
|
15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм? |
|
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“ |
|
17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві. |
|
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“ |
|
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“ |
|
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона, |
|
21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“ |
|
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це? |
|
23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“ |
ИсходГлава 5 |
ВихідРозділ 5 |
|
1 |
1 |
|
2 Но Фараон сказал: кто такой Иегова, чтобы я послушался гласа Его и отпустил Израиля? Я не знаю Иеговы, и Израиля не отпущу. |
2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“ |
|
3 Они сказали: Бог Евреев явился нам. Отпусти нас в пустыню на три дня пути, чтобы принести жертву Иегове, Богу нашему, дабы он не поразил нас язвою или мечем. |
3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“. |
|
4 И сказал им царь Египетский: для чего вы, Моисей и Аарон, отвлекаете народ от дел его? Ступайте на свою работу. |
4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“ |
|
5 И сказал Фараон: вот, народ в земле сей многочислен. И вы отвлекаете его от работ его. |
5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“. |
|
6 |
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи: |
|
7 Не давайте впредь народу соломы для делания кирпича, как вчера и третьего дня. Пусть они сами ходят и собирают себе солому. |
7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи. |
|
8 А кирпичей наложите на них то же урочное число, какое они делали вчера и третьего дня, и не убавляйте; они праздны, потому и кричат: пойдем, принесем жертву Богу нашему. |
8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“ |
|
9 Умножить работу людям сим, чтоб они работали и не смотрели на пустые речи. |
9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“. |
|
10 |
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи. |
|
11 Сами подите, берите себе солому, где найдете. А от работы вашей ничего не убавляется. |
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“ |
|
12 И рассеялся народ по всей земле Египетской собирать солому. |
12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому. |
|
13 Приставники же принуждали их, говоря: исправляйте работу свою каждый день, как и тогда, когда была у вас солома. |
13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“. |
|
14 Надзирателей же из сынов Израилевых, которых поставили над ними приставники Фараоновы, били, говоря: для чего вы вчера и сегодня не изготовляете урочного числа кирпичей, как вчера и третьего дня? |
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“ |
|
15 |
15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм? |
|
16 Соломы не дают рабам твоим; а кирпичи, говорят нам, делайте. И вот, рабов твоих бьют; грех народу твоему. |
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“ |
|
17 |
17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві. |
|
18 Итак подите, работайте. Соломы не дадут вам; а положенное число кирпичей давайте. |
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“ |
|
19 И увидели надзиратели сынов Израилевых беду свою, когда сказано было: не убавляйте числа кирпичей, какое положено на каждый день. |
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“ |
|
20 |
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона, |
|
21 И сказали им: да видит и судит вам Иегова за то, что вы сделали нас ненавистными пред Фараоном и пред рабами его, и дали меч в руки им, чтобы убить нас. |
21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“ |
|
22 И обратился Моисей к Иегове, и сказал: Господи! почто Ты подвергнул такому бедствию народ сей? для чего Ты послал меня? |
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це? |
|
23 Ибо с того времени, как я пришел к Фараону и стал говорить Именем Твоим, он начал хуже поступать с народом сим; а Ты не избавляешь народа Твоего. |
23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“ |