CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ис. 42
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга пророка Исаии

Глава 42

1 Се, раб Мой, которого Я поддерживаю, избранный Мой, которого любит душа Моя; Я возложил на Него Дух Мой, Он передаст народам закон.

2 Не вопиет, и не гремит; и не дает слышать на улице голоса Своего.

3 Разбитой трости не преломляет, и льна курящегося не гасит; по истине производит суд.

4 Не ослабеет, и не побежит торопливо, доколе на земле не утвердит закона, и откровений Его острова ожидают.

5 Так говорит Бог Иегова, сотворивший небеса, и распростерший их, расстлавший землю с произведениями ее, дающий душу народу населяющему ее, и дух ходящим по ней.

6 Я, Иегова, в правде призвал Тебя, и держу Тебя за руку, и храню Тебя; и поставляю Тебя заветом народа, светом язычников,

7 Чтобы слепым глазам дать зрение, чтобы узников вывести из заточения, и сидящих во тьме из темничного дома.

8 Я Иегова, сие Мое есть имя, и не отдам славы Моей другому, и похвалы Моей истуканам.

9 Прежнее, вот, сбылось; и новое Я предрекаю; оно еще не явилось, а Я предвозвещаю вам. -

10 Пойте Иегове новую песнь, похвалу Ему на конце земли, плавающие по морю, и все, наполняющее его, острова и живущие на них.

11 Да воскликнет пустыня и города ее, селения, где Кидар живет; да торжествуют живущие на скалах, да возгласят с вершины гор.

12 Да воздадут Иегове честь, и славу Его да проповедуют на островах.

13 Исходит Иегова, как исполин, как муж браней возбуждает ревность; взывает и вопиет, являет силу Свою над врагами Своими.

14 Долго Я молчал, безмолвствовал, удерживался; только стонал как родильница, томился и воздыхал.

15 Но ныне опустошу горы и холмы, и всю траву их иссушу; и реки претворю в острова, и осушу озера.

16 И поведу слепых дорогою, которой они не знали, неизвестными путями буду вести их; мрак претворю в свет пред ними, и бугры в равнину: вот что Я сделаю для них, и не оставлю их.

17 Отступят назад, и великим стыдом покроются надеющиеся на идола, говорящие изваянным: вы наши боги. -

18 Послушайте, глухие, и слепые взирайте так, чтобы видеть.

19 Кто так слеп, как раб Мой, и кто так глух, как вестник Мой, Мною посланный? Кто столько слеп, сколько искупленный, и кто такой слепец, как раб Иеговы? {Народ Израильский, которого назначение - быть вестником Иеговы между всеми народами. Мф. 23:16, 24; Ин. 9:39.}

20 Ты видел многое, а не замечал; уши были открыты, а он не слышал.

21 Иегова любит ради правды Своей, соделал откровение знаменитым и славным.

22 А он сделался народом разграбленным и расхищенным, все в ущельях пойманы в сети, и в темницах сокрыты. Сделались добычею неприятелей, и нет избавителя, все расхищено, и никто не говорит: отдай назад!

23 Кто из вас принял сие во уши, вникнул, и выслушал предреченное для последующих времен?

24 Кто предал Иакова на разорение, и Израиля грабителям? не Иегова ли, пред Которым мы грешили? Так, не хотели они ходить путями Его, и не слушали откровения Его.

25 Тогда Он изливал на него ярость гнева Своего и лютость войны, которая все вокруг его сожигала, а он не вразумлялся; и горела у него, а он не брал себе во внимание.

Iсая

Розділ 42

1 Оце Слуга Мій, що Я підпира́ю Його, Мій Обра́нець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Ньо́го, і Він правосу́ддя наро́дам пода́сть.

2 Він не буде кричати, і кли́кати не буде, і на ву́лицях чути не дасть Свого го́лосу.

3 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота тлі́ючого не пога́сить, буде суд видавати за правдою.

4 Не вто́миться Він, і не знемо́жеться, поки при́суду не покладе на землі, і будуть чекати Зако́на Його острови́.

5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса́ і їх розтягну́в, що землю простя́г та все те, що із неї вихо́дить, що наро́дові на ній Він диха́ння дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

6 Я, Господь, покли́кав Тебе в справедли́вості, і буду міцно трима́ти за ру́ки Тебе, і Тебе берегти́му, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, за Світло пога́нам,

7 щоб очі відкрити незрячим, щоб ви́вести в'я́зня з в'язни́ці, а з темни́ці — тих ме́шканців те́мряви!

8 Я Господь, — оце Йме́ння Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хва́ли Своєї божка́м.

9 Речі давні прийшли ось, нові́ ж Я пові́м, дам почу́ти вам про них, поки ви́ростуть.

10 Заспівайте для Господа пісню нову́, від кра́ю землі Йому хва́лу! Нехай шумить море, і все, що є в ньо́му, острови́ та їхні ме́шканці!

11 Хай голосно кличуть пустиня й міста́ її, осе́лі, що в них проживав Кеда́р! Хай виспі́вують ме́шканці скелі, хай кричать із верши́ни гірсько́ї!

12 Нехай Го́споду честь віддаду́ть, і на острова́х Його славу звіща́ють!

13 Господь ви́йде, як ли́цар, розбу́дить завзя́ття Своє, як воя́к, піді́йме Він окрик та буде кричати, — переможе Своїх ворогів!

14 Я відві́ку мовчав, мовчазни́й був та стри́мувався, а тепер Я крича́тиму, мов породі́лля! буду тя́жко зідхати й хапа́ти повітря!

15 Спусто́шу Я го́ри й підгі́рки, і всі їхні зілля́ посушу́, і річки́ оберну́ в острови́, і стави́ повису́шую!

16 І Я попрова́джу незрячих дорогою, якої не знають, стежка́ми незна́ними їх поведу́, оберну́ перед ними темно́ту на світло, а нері́вне — в рівни́ну. Оце речі, які Я зроблю́, і їх не поки́ну!

17 Відсту́плять наза́д, посоро́мляться со́ромом ті, хто надію склада́в на божка́, хто бовва́нам казав: Ви наші боги!

18 Почуйте, глухі, а незря́чі, прозрі́те, щоб бачити!

19 Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його́? Хто сліпий, як дові́рений, і сліпий, як раб Господа?

20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав ву́ха відкри́ті, але́ не почув.

21 Господь захоті́в був того ради правди Своєї, збільши́в та просла́вив Зако́на.

22 Але він наро́д попусто́шений та поплюндро́ваний: усі вони по пече́рах пов'я́зані та по в'язни́цях похо́вані; стали вони за грабі́ж, і немає визво́льника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни́!

23 Хто з вас ві́зьме оце до вух, на майбутнє почує й послу́хає?

24 Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжника́м? Хіба ж не Госпо́дь, що ми проти Нього грі́шили були́ і не хотіли ходи́ти путя́ми Його, а Зако́на Його ми не слу́хали?

25 І Він ви́лив на нього жар гніву Свого́ та наси́лля війни, що палахкоті́ло навко́ло його, — та він не пізна́в, і в ньому горіло воно, — та не брав він до се́рця цього́!

Книга пророка Исаии

Глава 42

Iсая

Розділ 42

1 Се, раб Мой, которого Я поддерживаю, избранный Мой, которого любит душа Моя; Я возложил на Него Дух Мой, Он передаст народам закон.

1 Оце Слуга Мій, що Я підпира́ю Його, Мій Обра́нець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Ньо́го, і Він правосу́ддя наро́дам пода́сть.

2 Не вопиет, и не гремит; и не дает слышать на улице голоса Своего.

2 Він не буде кричати, і кли́кати не буде, і на ву́лицях чути не дасть Свого го́лосу.

3 Разбитой трости не преломляет, и льна курящегося не гасит; по истине производит суд.

3 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота тлі́ючого не пога́сить, буде суд видавати за правдою.

4 Не ослабеет, и не побежит торопливо, доколе на земле не утвердит закона, и откровений Его острова ожидают.

4 Не вто́миться Він, і не знемо́жеться, поки при́суду не покладе на землі, і будуть чекати Зако́на Його острови́.

5 Так говорит Бог Иегова, сотворивший небеса, и распростерший их, расстлавший землю с произведениями ее, дающий душу народу населяющему ее, и дух ходящим по ней.

5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса́ і їх розтягну́в, що землю простя́г та все те, що із неї вихо́дить, що наро́дові на ній Він диха́ння дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

6 Я, Иегова, в правде призвал Тебя, и держу Тебя за руку, и храню Тебя; и поставляю Тебя заветом народа, светом язычников,

6 Я, Господь, покли́кав Тебе в справедли́вості, і буду міцно трима́ти за ру́ки Тебе, і Тебе берегти́му, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, за Світло пога́нам,

7 Чтобы слепым глазам дать зрение, чтобы узников вывести из заточения, и сидящих во тьме из темничного дома.

7 щоб очі відкрити незрячим, щоб ви́вести в'я́зня з в'язни́ці, а з темни́ці — тих ме́шканців те́мряви!

8 Я Иегова, сие Мое есть имя, и не отдам славы Моей другому, и похвалы Моей истуканам.

8 Я Господь, — оце Йме́ння Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хва́ли Своєї божка́м.

9 Прежнее, вот, сбылось; и новое Я предрекаю; оно еще не явилось, а Я предвозвещаю вам. -

9 Речі давні прийшли ось, нові́ ж Я пові́м, дам почу́ти вам про них, поки ви́ростуть.

10 Пойте Иегове новую песнь, похвалу Ему на конце земли, плавающие по морю, и все, наполняющее его, острова и живущие на них.

10 Заспівайте для Господа пісню нову́, від кра́ю землі Йому хва́лу! Нехай шумить море, і все, що є в ньо́му, острови́ та їхні ме́шканці!

11 Да воскликнет пустыня и города ее, селения, где Кидар живет; да торжествуют живущие на скалах, да возгласят с вершины гор.

11 Хай голосно кличуть пустиня й міста́ її, осе́лі, що в них проживав Кеда́р! Хай виспі́вують ме́шканці скелі, хай кричать із верши́ни гірсько́ї!

12 Да воздадут Иегове честь, и славу Его да проповедуют на островах.

12 Нехай Го́споду честь віддаду́ть, і на острова́х Його славу звіща́ють!

13 Исходит Иегова, как исполин, как муж браней возбуждает ревность; взывает и вопиет, являет силу Свою над врагами Своими.

13 Господь ви́йде, як ли́цар, розбу́дить завзя́ття Своє, як воя́к, піді́йме Він окрик та буде кричати, — переможе Своїх ворогів!

14 Долго Я молчал, безмолвствовал, удерживался; только стонал как родильница, томился и воздыхал.

14 Я відві́ку мовчав, мовчазни́й був та стри́мувався, а тепер Я крича́тиму, мов породі́лля! буду тя́жко зідхати й хапа́ти повітря!

15 Но ныне опустошу горы и холмы, и всю траву их иссушу; и реки претворю в острова, и осушу озера.

15 Спусто́шу Я го́ри й підгі́рки, і всі їхні зілля́ посушу́, і річки́ оберну́ в острови́, і стави́ повису́шую!

16 И поведу слепых дорогою, которой они не знали, неизвестными путями буду вести их; мрак претворю в свет пред ними, и бугры в равнину: вот что Я сделаю для них, и не оставлю их.

16 І Я попрова́джу незрячих дорогою, якої не знають, стежка́ми незна́ними їх поведу́, оберну́ перед ними темно́ту на світло, а нері́вне — в рівни́ну. Оце речі, які Я зроблю́, і їх не поки́ну!

17 Отступят назад, и великим стыдом покроются надеющиеся на идола, говорящие изваянным: вы наши боги. -

17 Відсту́плять наза́д, посоро́мляться со́ромом ті, хто надію склада́в на божка́, хто бовва́нам казав: Ви наші боги!

18 Послушайте, глухие, и слепые взирайте так, чтобы видеть.

18 Почуйте, глухі, а незря́чі, прозрі́те, щоб бачити!

19 Кто так слеп, как раб Мой, и кто так глух, как вестник Мой, Мною посланный? Кто столько слеп, сколько искупленный, и кто такой слепец, как раб Иеговы? {Народ Израильский, которого назначение - быть вестником Иеговы между всеми народами. Мф. 23:16, 24; Ин. 9:39.}

19 Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його́? Хто сліпий, як дові́рений, і сліпий, як раб Господа?

20 Ты видел многое, а не замечал; уши были открыты, а он не слышал.

20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав ву́ха відкри́ті, але́ не почув.

21 Иегова любит ради правды Своей, соделал откровение знаменитым и славным.

21 Господь захоті́в був того ради правди Своєї, збільши́в та просла́вив Зако́на.

22 А он сделался народом разграбленным и расхищенным, все в ущельях пойманы в сети, и в темницах сокрыты. Сделались добычею неприятелей, и нет избавителя, все расхищено, и никто не говорит: отдай назад!

22 Але він наро́д попусто́шений та поплюндро́ваний: усі вони по пече́рах пов'я́зані та по в'язни́цях похо́вані; стали вони за грабі́ж, і немає визво́льника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни́!

23 Кто из вас принял сие во уши, вникнул, и выслушал предреченное для последующих времен?

23 Хто з вас ві́зьме оце до вух, на майбутнє почує й послу́хає?

24 Кто предал Иакова на разорение, и Израиля грабителям? не Иегова ли, пред Которым мы грешили? Так, не хотели они ходить путями Его, и не слушали откровения Его.

24 Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжника́м? Хіба ж не Госпо́дь, що ми проти Нього грі́шили були́ і не хотіли ходи́ти путя́ми Його, а Зако́на Його ми не слу́хали?

25 Тогда Он изливал на него ярость гнева Своего и лютость войны, которая все вокруг его сожигала, а он не вразумлялся; и горела у него, а он не брал себе во внимание.

25 І Він ви́лив на нього жар гніву Свого́ та наси́лля війни, що палахкоті́ло навко́ло його, — та він не пізна́в, і в ньому горіло воно, — та не брав він до се́рця цього́!

1.0x