RomansChapter 3 |
|
1 WHAT then is the superiority of the Jew? or what is the importance of circumcision? |
|
2 Much in every way: because the Jews were the first to believe in the words of God. |
|
3 For what if some had not believed, could their unbelief nullify the faith of God? |
|
4 Far be it: only God is true and no man is wholly perfect; as it is written, That you may be justified by your words, and triumph when you are judged. |
|
5 Now if our iniquity serves to establish the righteousness of God, what then shall we say? Is God unjust when he inflicts his anger? I speak as a man. |
|
6 Far be it: for then how could God judge the world? |
|
7 For if the truth of God is made abundant through my falsehood to his glory, why then am I to be judged as a sinner? |
|
8 As for those who blaspheme against us, saying that we say, Let us do evil that good may come, their condemnation is reserved for eternal justice. |
|
9 What then do we uphold that is superior? We have already decided concerning both Jews and Syrians, for they are all under sin. |
|
10 As it is written, There is none righteous, no, not one: |
|
11 There are none who understand, there are none who seek after God. |
|
12 They are all gone astray and they have been rejected: there are none who do good, no, not one. |
|
13 Their throats are like open sepulchres; their tongues are deceitful; the venom of asps is under their lips. |
|
14 Their mouths are full of cursing and bitterness. |
|
15 They are over-quick to shed blood. |
|
16 Destruction and misery are in their ways. |
|
17 They have not known the way of peace. |
|
18 There is no fear of God before their eyes. |
|
19 Now we know that whatever the law says, it is said to those who are under the law: so that every mouth may be shut, and all the world may become guilty before God. |
|
20 For by the deeds of the law, no flesh shall be justified before his presence: for by means of the law, sin is known. |
|
21 But now the righteousness of God without the law is manifested, and the very law and prophets testify to it; |
|
22 But the righteousness of God is by the faith of Jesus Christ to every one, also to every man who believes in him, for there is no discrimination: |
|
23 For all have sinned and are short of the glory of God: |
|
24 For they are freely bestowed righteousness by the grace of God through the salvation which is in Jesus Christ, * |
|
25 Whom God has foreordained to be a propitiation through faith in his blood for the remission of our sins that are past; |
|
26 By the opportunity which God has given us through his forbearance, for the manifestation of his righteousness at the present time, that he might be declared righteous; and for the justification of righteousness to him who is in the faith of our LORD Jesus Christ. |
|
27 Where is boasting then? It is worthless. By what law? of works? No: but by the law of faith. |
|
28 Therefore we conclude that it is by faith a man is justified and not by the works of the law. |
|
29 Why? Is he the God of the Jews only? Is he not also God of the Gentiles? Yes, he is God of the Gentiles also; |
|
30 Because it is one God, who justifies the circumcision by faith, and uncircumcision by the same faith. |
|
31 Why, then? Do we nullify the law through faith? Far be it: on the contrary, we uphold the law. |
До римлянРозділ 3 |
|
1 |
|
2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі. |
|
3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу? |
|
4 Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“. |
|
5 А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському. |
|
6 Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ? |
|
7 Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника? |
|
8 І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких! |
|
9 То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом, |
|
10 як написано: „Нема праведного ані о́дного; |
|
11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, — |
|
12 усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го! |
|
13 Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х, |
|
14 уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти! |
|
15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, |
|
16 руїна та злидні на їхніх дорогах, |
|
17 а дороги миру вони не пізнали! |
|
18 Нема страху Божого перед очима їхніми“. |
|
19 А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові. |
|
20 Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається. |
|
21 |
|
22 А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, |
|
23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, |
|
24 але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі, |
|
25 що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів, |
|
26 за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. |
|
27 Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри. |
|
28 Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну. |
|
29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган, |
|
30 бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру. |
|
31 Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на. |
RomansChapter 3 |
До римлянРозділ 3 |
|
1 WHAT then is the superiority of the Jew? or what is the importance of circumcision? |
1 |
|
2 Much in every way: because the Jews were the first to believe in the words of God. |
2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі. |
|
3 For what if some had not believed, could their unbelief nullify the faith of God? |
3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу? |
|
4 Far be it: only God is true and no man is wholly perfect; as it is written, That you may be justified by your words, and triumph when you are judged. |
4 Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“. |
|
5 Now if our iniquity serves to establish the righteousness of God, what then shall we say? Is God unjust when he inflicts his anger? I speak as a man. |
5 А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському. |
|
6 Far be it: for then how could God judge the world? |
6 Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ? |
|
7 For if the truth of God is made abundant through my falsehood to his glory, why then am I to be judged as a sinner? |
7 Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника? |
|
8 As for those who blaspheme against us, saying that we say, Let us do evil that good may come, their condemnation is reserved for eternal justice. |
8 І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких! |
|
9 What then do we uphold that is superior? We have already decided concerning both Jews and Syrians, for they are all under sin. |
9 То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом, |
|
10 As it is written, There is none righteous, no, not one: |
10 як написано: „Нема праведного ані о́дного; |
|
11 There are none who understand, there are none who seek after God. |
11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, — |
|
12 They are all gone astray and they have been rejected: there are none who do good, no, not one. |
12 усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го! |
|
13 Their throats are like open sepulchres; their tongues are deceitful; the venom of asps is under their lips. |
13 Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х, |
|
14 Their mouths are full of cursing and bitterness. |
14 уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти! |
|
15 They are over-quick to shed blood. |
15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, |
|
16 Destruction and misery are in their ways. |
16 руїна та злидні на їхніх дорогах, |
|
17 They have not known the way of peace. |
17 а дороги миру вони не пізнали! |
|
18 There is no fear of God before their eyes. |
18 Нема страху Божого перед очима їхніми“. |
|
19 Now we know that whatever the law says, it is said to those who are under the law: so that every mouth may be shut, and all the world may become guilty before God. |
19 А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові. |
|
20 For by the deeds of the law, no flesh shall be justified before his presence: for by means of the law, sin is known. |
20 Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається. |
|
21 But now the righteousness of God without the law is manifested, and the very law and prophets testify to it; |
21 |
|
22 But the righteousness of God is by the faith of Jesus Christ to every one, also to every man who believes in him, for there is no discrimination: |
22 А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, |
|
23 For all have sinned and are short of the glory of God: |
23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, |
|
24 For they are freely bestowed righteousness by the grace of God through the salvation which is in Jesus Christ, * |
24 але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі, |
|
25 Whom God has foreordained to be a propitiation through faith in his blood for the remission of our sins that are past; |
25 що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів, |
|
26 By the opportunity which God has given us through his forbearance, for the manifestation of his righteousness at the present time, that he might be declared righteous; and for the justification of righteousness to him who is in the faith of our LORD Jesus Christ. |
26 за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. |
|
27 Where is boasting then? It is worthless. By what law? of works? No: but by the law of faith. |
27 Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри. |
|
28 Therefore we conclude that it is by faith a man is justified and not by the works of the law. |
28 Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну. |
|
29 Why? Is he the God of the Jews only? Is he not also God of the Gentiles? Yes, he is God of the Gentiles also; |
29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган, |
|
30 Because it is one God, who justifies the circumcision by faith, and uncircumcision by the same faith. |
30 бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру. |
|
31 Why, then? Do we nullify the law through faith? Far be it: on the contrary, we uphold the law. |
31 Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на. |