PsalmsPsalm 72 |
|
1 GIVE the king thy judgments, O God, and thy righteousness to the king's son, |
|
2 That he may judge thy people with righteousness and thy poor with justice. |
|
3 The mountains shall bring peace to thy people, and the hills thy righteousness. |
|
4 He shall judge the poor of the people; he shall save the children of the needy; and he shall crush the oppressor. |
|
5 They shall revere thee as long as the sun and moon endure, throughout all generations. |
|
6 He shall come down like rain upon the mown grass, as showers that water the earth. |
|
7 In his days shall the righteous flourish, and abundance of peace so long as the moon endures. |
|
8 He shall have dominion also from sea to sea, and from the river to the ends of the earth. |
|
9 They that dwell on the islands shall bow before him; and his enemies shall lick the dust. |
|
10 The kings of Tarshish and of the islands shall bring presents; the kings of Sheba and Seba shall offer gifts. |
|
11 Yea, all kings shall worship him, all nations shall serve him; |
|
12 For he shall deliver the needy from the mighty, the poor also, who has no helper. |
|
13 He shall spare the poor and needy, and shall save the souls of the needy. |
|
14 He shall redeem their souls from deceit and violence; precious shall their blood be in his sight. |
|
15 And he shall live, and to him shall be given of the gold of Sheba; prayer also shall be made to him continually, and daily shall he be praised. |
|
16 He shall multiply like wheat upon the earth; his seed shall spring up on the mountain tops, as on Lebanon; and they of the city shall flourish like grass of the earth. |
|
17 His name shall endure for ever; his name shall be continued as long as the sun; and men shall be blessed in him; all nations shall call him blessed. |
|
18 Blessed be the LORD God, the God of Israel, who alone does wondrous things. |
|
19 And blessed be his glorious name for ever; and let the whole earth be filled with his glory. Amen and Amen. |
|
20 _ |
ПсалмиПсалом 72 |
|
1 |
|
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої, |
|
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, — |
|
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, |
|
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів. |
|
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля, |
|
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся, |
|
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно: |
|
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є! |
|
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду |
|
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість, |
|
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“ |
|
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої, |
|
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний. |
|
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх. |
|
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх, |
|
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив: |
|
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх! |
|
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів! |
|
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні! |
PsalmsPsalm 72 |
ПсалмиПсалом 72 |
|
1 GIVE the king thy judgments, O God, and thy righteousness to the king's son, |
1 |
|
2 That he may judge thy people with righteousness and thy poor with justice. |
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої, |
|
3 The mountains shall bring peace to thy people, and the hills thy righteousness. |
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, — |
|
4 He shall judge the poor of the people; he shall save the children of the needy; and he shall crush the oppressor. |
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, |
|
5 They shall revere thee as long as the sun and moon endure, throughout all generations. |
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів. |
|
6 He shall come down like rain upon the mown grass, as showers that water the earth. |
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля, |
|
7 In his days shall the righteous flourish, and abundance of peace so long as the moon endures. |
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся, |
|
8 He shall have dominion also from sea to sea, and from the river to the ends of the earth. |
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно: |
|
9 They that dwell on the islands shall bow before him; and his enemies shall lick the dust. |
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є! |
|
10 The kings of Tarshish and of the islands shall bring presents; the kings of Sheba and Seba shall offer gifts. |
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду |
|
11 Yea, all kings shall worship him, all nations shall serve him; |
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість, |
|
12 For he shall deliver the needy from the mighty, the poor also, who has no helper. |
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“ |
|
13 He shall spare the poor and needy, and shall save the souls of the needy. |
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої, |
|
14 He shall redeem their souls from deceit and violence; precious shall their blood be in his sight. |
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний. |
|
15 And he shall live, and to him shall be given of the gold of Sheba; prayer also shall be made to him continually, and daily shall he be praised. |
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх. |
|
16 He shall multiply like wheat upon the earth; his seed shall spring up on the mountain tops, as on Lebanon; and they of the city shall flourish like grass of the earth. |
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх, |
|
17 His name shall endure for ever; his name shall be continued as long as the sun; and men shall be blessed in him; all nations shall call him blessed. |
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив: |
|
18 Blessed be the LORD God, the God of Israel, who alone does wondrous things. |
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх! |
|
19 And blessed be his glorious name for ever; and let the whole earth be filled with his glory. Amen and Amen. |
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів! |
|
20 _ |
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні! |