CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 19

1 Und2532 er zog hinein1525 und ging1330 durch Jericho2410;

2 Und2532 siehe2400, da war2258 ein Mann435, genannt2564 Zachäus2195, der846 war2258 ein Oberster der3778 Zöllner754 und2532 war reich4145.

3 Und2532 begehrte JEsum zu1410 sehen1492, wer5101 er2424 wäre2076, und2212 konnte nicht3756 vor dem Volk3793; denn2532 er war2258 klein3398 von575 Person2244.

4 Und2532 er305 lief vorhin und stieg auf1909 einen Maulbeerbaum4809, auf daß2443 er ihn sähe1492; denn3754 allda1565 sollte3195 er durchkommen1330.

5 Und2532 als5613 JEsus2424 kam2064 an1909 dieselbige Stätte5117, sah1492 er846 auf308 und2532 ward sein gewahr und sprach2036 zu4314 ihm846: Zachäus2195, steig eilend4692 hernieder2597; denn1063 ich3165 muß1163 heute4594 zu1722 deinem4675 Hause3624 einkehren3306.

6 Und2532 er846 stieg eilend4692 hernieder2597 und2532 nahm ihn auf5264 mit Freuden5463.

7 Da2532 sie537 das sahen1492, murreten sie alle, daß3754 er bei3844 einem Sünder268 einkehrete.

8 Zachäus2195 aber1161 trat2476 dar und2532 sprach2036 zu4314 dem5100 HErrn2962: Siehe2400, HErr2962, die Hälfte2255 meiner3450 Güter5224 gebe1325 ich den Armen4434, und so ich jemand1536 betrogen habe4811, das gebe ich vierfältig5073 wieder591.

9 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu4314 ihm: Heute4594 ist1096 diesem5129 Hause3624 Heil4991 widerfahren1096, sintemal2530 er846 auch2532 Abrahams11 Sohn ist2076;

10 denn1063 des Menschen444 Sohn ist2532 kommen2064, zu suchen und2212 selig zu machen4982, was verloren ist622.

11 Da2532 sie nun zuhöreten, sagte2036 er846 weiter4369 ein Gleichnis3850, darum1223 daß3754 er846 nahe bei1451 Jerusalem2419 war1511, und1161 sie meineten, das5023 Reich932 Gottes2316 sollte1380 alsbald3916 offenbart398 werden3195,

12 und3767 sprach2036: Ein5100 Edler2104 zog4198 fern in1519 ein Land5561, daß1438 er ein Reich932 einnähme2983 und2532 dann wiederkäme5290.

13 Dieser forderte2564 zehn1176 seiner846 Knechte1401 und1161 gab1325 ihnen1438 zehn1176 Pfund3414 und2532 sprach2036 zu4314 ihnen846: Handelt4231, bis2193 daß ich wiederkomme2064.

14 Seine846 Bürger4177 aber1161 waren ihm846 feind3404 und2532 schickten649 Botschaft4242 nach3694 ihm846 und ließen ihm sagen3004: Wir wollen2309 nicht3756, daß dieser5126 über1909 uns2248 herrsche936.

15 Und2532 es begab1096 sich848, da1722 er846 wiederkam1880 nachdem er das932 Reich eingenommen hatte2983, hieß er dieselbigen Knechte1401 fordern5455, welchen5101 er das3739 Geld694 gegeben1325 hatte2036, daß2443 er wüßte1097, was5101 ein jeglicher gehandelt hätte1281.

16 Da trat3854 herzu der erste4413 und1161 sprach3004: Herr2962 dein4675 Pfund3414 hat zehn1176 Pfund3414 erworben4333.

17 Und2532 er846 sprach2036 zu1722 ihm: Ei2095 du frommer18 Knecht1401! Dieweil3754 du bist im Geringsten1646 treu4103 gewesen1096, sollst du Macht2468 haben2192 über1883 zehn1176 Städte4172.

18 Der andere1208 kam2064 auch und2532 sprach3004: Herr2962, dein4675 Pfund3414 hat4160 fünf4002 Pfund3414 getragen.

19 Zu dem5129 sprach2036 er2532 auch2532: Und1161 du4771 sollst sein1096 über1883 fünf4002 Städte4172.

20 Und2532 der3739 dritte2087 kam2064 und sprach3004: Herr2962, siehe2400 da, hier ist606 dein4675 Pfund3414, welches ich habe2192 im1722 Schweißtuch4676 behalten.

21 Ich fürchtete mich5399 vor dir4571, denn1063 du bist1488 ein harter840 Mann444; du nimmst142, was3739 du nicht3756 gelegt5087 hast5087, und3754 erntest2325, was3739 du nicht2532 gesäet hart.

22 Er846 sprach3004 zu ihm: Aus1537 deinem4675 Munde4750 richte2919 ich1473 dich4571, du1492 Schalk4190! Wußtest du, daß3754 ich ein harter840 Mann444 bin1510, nehme142, was3739 ich nicht3756 geleget habe5087, und1161 ernte2325, was3739 ich nicht2532 gesäet habe5087?

23 Warum1302 hast du denn2532 mein3450 Geld694 nicht3756 in die846 Wechselbank5132 gegeben1325? und2532 wenn ich1473 kommen2064 wäre, hätte ich302‘s mit1909 Wucher erfordert4238.

24 Und2532 er846 sprach2036 zu3936 denen, die dabei stunden: Nehmet das Pfund3414 von575 ihm und gebet‘s1325 dem, der zehn1176 Pfund3414 hat2192.

25 Und2532 sie sprachen2036 zu ihm: Herr2962, hat2192 er846 doch zehn1176 Pfund3414.

26 Ich sage3004 euch5213 aber3754: Wer3956 da hat2192, dem3588 wird gegeben1325 werden; von575 dem3739 aber1161, der nicht3361 hat2192, wird auch2532 das1063 genommen142 werden, was er846 hat2192.

27 Doch4133 jene, meine3450 Feinde2190, die1565 nicht3361 wollten2309, daß3165 ich über1909 sie846 herrschen sollte936, bringet71 her5602 und2532 erwürget2695 sie vor1715 mir3450!

28 Und2532 als er305 solches5023 sagte2036, zog4198 er fort1715 und reisete hinauf gen1519 Jerusalem2414.

29 Und2532 es begab1096 sich848, als5613 er nahete gen1519 Bethphage967 und2532 Bethanien963 und kam1448 an4314 den Ölberg3735, sandte649 er seiner Jünger3101 zwei1417

30 und sprach2036: Gehet hin5217 in1519 den Markt2968, der3739 gegenüberliegt2713; und wenn ihr846 hineinkommet, werdet1210 ihr ein Füllen4454 angebunden finden2147, auf1722 welchem3739 noch nie3762 kein Mensch444 gesessen2523 ist. Löset3089 es ab und bringet71 es.

31 Und2532 so1437 euch5209 jemand5100 fragt2065; warum1302 ihr846‘s ablöset3089, so3779 sagt2046 also zu ihm846: Der HErr2962 bedarf5532 sein2192.

32 Und1161 die Gesandten gingen565 hin649 und fanden2147, wie2531 er846 ihnen gesagt hatte2036.

33 Da sie aber1161 das Füllen4454 ablöseten, sprachen2036 seine846 Herren2962 zu4314 ihnen: Warum5101 löset3089 ihr846 das Füllen4454 ab?

34 Sie846 aber1161 sprachen2036: Der HErr2962 bedarf5532 sein2192.

35 Und2532 sie846 brachten‘s71 zu4314 JEsu2424 und2532 warfen1977 ihre1438 Kleider2440 auf das Füllen4454 und setzten JEsum2424 darauf1913.

36 Da er nun hinzog4198, breiteten sie1161 ihre Kleider2440 auf1722 den Weg3598.

37 Und1161 da1448 er2235 nahe hinzukam und zog den Ölberg3735 herab2600, fing756 an4012 der ganze537 Haufe4128 seiner Jünger3101, mit Freuden GOtt2316 zu4314 loben134 mit lauter Stimme5456 über3173 alle3956 Taten1411, die3739 sie5463 gesehen1492 hatten,

38 und2532 sprachen3004: Gelobet sei2127, der da kommt2064, ein König935, in1722 dem Namen3686 des HErrn2962! Friede1515 sei im1722 Himmel3772 und Ehre1391 in1722 der Höhe5310!

39 Und2532 etliche5100 der, Pharisäer5330 im Volk3793 sprachen2036 zu575 ihm846: Meister1320, strafe2008 doch deine4675 Jünger3101!

40 Er846 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihnen: Ich sage3004 euch5213: Wo1437 diese3778 werden schweigen4623, so3754 werden die Steine3037 schreien2896.

41 Und2532 als5613 er846 nahe1448 hinzukam, sah1492 er die Stadt4172 an1909 und weinete über sie

42 und2532 sprach3004: Wenn1487 du1097 es wüßtest, so würdest du4675 auch bedenken zu1722 dieser5026 deiner Zeit2250, was3588 zu4314 deinem4675 Frieden1515 dienet. Aber1161 nun3568 ist‘s vor575 deinen4675 Augen3788 verborgen2928.

43 Denn2532 es wird die Zeit2250 über dich4571 kommen2240, daß3754 deine Feinde2190 werden um dich4671 und2532 deine Kinder mit dir4675 eine Wagenburg5482 schlagen4016, dich4571 belagern4033 und2532 an1909 allen Orten3840 ängsten4912

44 und2532 werden863 dich4571 schleifen1474 und2532 keinen3756 Stein3037 auf1722 dem4671 andern lassen863, darum daß du4675 nicht2532 erkannt1097 hast die3739 Zeit1909, darinnen du4671 heimgesucht1984 bist.

45 Und2532 er846 ging1525 in1519 den Tempel2411 und2532 fing756 an auszutreiben1544, die darinnen verkauften4453 und kauften59,

46 und sprach3004 zu ihnen846: Es stehet2076 geschrieben1125: Mein3450 Haus3624 ist ein Bethaus; ihr846 aber1161 habt‘s gemacht4160 zur Mördergrube4693.

47 Und2532 lehrte2258 täglich im1722 Tempel2411. Aber1161 die Hohenpriester749 und2532 Schriftgelehrten1122 und2532 die Vornehmsten4413 im Volk2992 trachteten2212 ihm nach, daß2250 sie846 ihn umbrächten622,

48 und2532 fanden2147 nicht3756, wie5101 sie846 ihm tun4160 sollten; denn1063 alles537 Volk2992 hing ihm an1582 und hörete ihn.

Вiд Луки

Розділ 19

1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.

2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —

3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.

4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.

5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“

6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.

7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“

8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.

9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.

10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“

11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.

12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.

14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.

15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.

16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.

17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.

18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.

19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.

20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.

22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“

24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.

25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.

26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.

27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.

28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

29 І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,

30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.

32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.

33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“

34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.

35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“

39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“

40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“

41 І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,

42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.

44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.

45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,

46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.

47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,

48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 19

Вiд Луки

Розділ 19

1 Und2532 er zog hinein1525 und ging1330 durch Jericho2410;

1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.

2 Und2532 siehe2400, da war2258 ein Mann435, genannt2564 Zachäus2195, der846 war2258 ein Oberster der3778 Zöllner754 und2532 war reich4145.

2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —

3 Und2532 begehrte JEsum zu1410 sehen1492, wer5101 er2424 wäre2076, und2212 konnte nicht3756 vor dem Volk3793; denn2532 er war2258 klein3398 von575 Person2244.

3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.

4 Und2532 er305 lief vorhin und stieg auf1909 einen Maulbeerbaum4809, auf daß2443 er ihn sähe1492; denn3754 allda1565 sollte3195 er durchkommen1330.

4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.

5 Und2532 als5613 JEsus2424 kam2064 an1909 dieselbige Stätte5117, sah1492 er846 auf308 und2532 ward sein gewahr und sprach2036 zu4314 ihm846: Zachäus2195, steig eilend4692 hernieder2597; denn1063 ich3165 muß1163 heute4594 zu1722 deinem4675 Hause3624 einkehren3306.

5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“

6 Und2532 er846 stieg eilend4692 hernieder2597 und2532 nahm ihn auf5264 mit Freuden5463.

6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.

7 Da2532 sie537 das sahen1492, murreten sie alle, daß3754 er bei3844 einem Sünder268 einkehrete.

7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“

8 Zachäus2195 aber1161 trat2476 dar und2532 sprach2036 zu4314 dem5100 HErrn2962: Siehe2400, HErr2962, die Hälfte2255 meiner3450 Güter5224 gebe1325 ich den Armen4434, und so ich jemand1536 betrogen habe4811, das gebe ich vierfältig5073 wieder591.

8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.

9 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu4314 ihm: Heute4594 ist1096 diesem5129 Hause3624 Heil4991 widerfahren1096, sintemal2530 er846 auch2532 Abrahams11 Sohn ist2076;

9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.

10 denn1063 des Menschen444 Sohn ist2532 kommen2064, zu suchen und2212 selig zu machen4982, was verloren ist622.

10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“

11 Da2532 sie nun zuhöreten, sagte2036 er846 weiter4369 ein Gleichnis3850, darum1223 daß3754 er846 nahe bei1451 Jerusalem2419 war1511, und1161 sie meineten, das5023 Reich932 Gottes2316 sollte1380 alsbald3916 offenbart398 werden3195,

11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.

12 und3767 sprach2036: Ein5100 Edler2104 zog4198 fern in1519 ein Land5561, daß1438 er ein Reich932 einnähme2983 und2532 dann wiederkäme5290.

12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

13 Dieser forderte2564 zehn1176 seiner846 Knechte1401 und1161 gab1325 ihnen1438 zehn1176 Pfund3414 und2532 sprach2036 zu4314 ihnen846: Handelt4231, bis2193 daß ich wiederkomme2064.

13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.

14 Seine846 Bürger4177 aber1161 waren ihm846 feind3404 und2532 schickten649 Botschaft4242 nach3694 ihm846 und ließen ihm sagen3004: Wir wollen2309 nicht3756, daß dieser5126 über1909 uns2248 herrsche936.

14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.

15 Und2532 es begab1096 sich848, da1722 er846 wiederkam1880 nachdem er das932 Reich eingenommen hatte2983, hieß er dieselbigen Knechte1401 fordern5455, welchen5101 er das3739 Geld694 gegeben1325 hatte2036, daß2443 er wüßte1097, was5101 ein jeglicher gehandelt hätte1281.

15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.

16 Da trat3854 herzu der erste4413 und1161 sprach3004: Herr2962 dein4675 Pfund3414 hat zehn1176 Pfund3414 erworben4333.

16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.

17 Und2532 er846 sprach2036 zu1722 ihm: Ei2095 du frommer18 Knecht1401! Dieweil3754 du bist im Geringsten1646 treu4103 gewesen1096, sollst du Macht2468 haben2192 über1883 zehn1176 Städte4172.

17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.

18 Der andere1208 kam2064 auch und2532 sprach3004: Herr2962, dein4675 Pfund3414 hat4160 fünf4002 Pfund3414 getragen.

18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.

19 Zu dem5129 sprach2036 er2532 auch2532: Und1161 du4771 sollst sein1096 über1883 fünf4002 Städte4172.

19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.

20 Und2532 der3739 dritte2087 kam2064 und sprach3004: Herr2962, siehe2400 da, hier ist606 dein4675 Pfund3414, welches ich habe2192 im1722 Schweißtuch4676 behalten.

20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

21 Ich fürchtete mich5399 vor dir4571, denn1063 du bist1488 ein harter840 Mann444; du nimmst142, was3739 du nicht3756 gelegt5087 hast5087, und3754 erntest2325, was3739 du nicht2532 gesäet hart.

21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.

22 Er846 sprach3004 zu ihm: Aus1537 deinem4675 Munde4750 richte2919 ich1473 dich4571, du1492 Schalk4190! Wußtest du, daß3754 ich ein harter840 Mann444 bin1510, nehme142, was3739 ich nicht3756 geleget habe5087, und1161 ernte2325, was3739 ich nicht2532 gesäet habe5087?

22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

23 Warum1302 hast du denn2532 mein3450 Geld694 nicht3756 in die846 Wechselbank5132 gegeben1325? und2532 wenn ich1473 kommen2064 wäre, hätte ich302‘s mit1909 Wucher erfordert4238.

23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“

24 Und2532 er846 sprach2036 zu3936 denen, die dabei stunden: Nehmet das Pfund3414 von575 ihm und gebet‘s1325 dem, der zehn1176 Pfund3414 hat2192.

24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.

25 Und2532 sie sprachen2036 zu ihm: Herr2962, hat2192 er846 doch zehn1176 Pfund3414.

25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.

26 Ich sage3004 euch5213 aber3754: Wer3956 da hat2192, dem3588 wird gegeben1325 werden; von575 dem3739 aber1161, der nicht3361 hat2192, wird auch2532 das1063 genommen142 werden, was er846 hat2192.

26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.

27 Doch4133 jene, meine3450 Feinde2190, die1565 nicht3361 wollten2309, daß3165 ich über1909 sie846 herrschen sollte936, bringet71 her5602 und2532 erwürget2695 sie vor1715 mir3450!

27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.

28 Und2532 als er305 solches5023 sagte2036, zog4198 er fort1715 und reisete hinauf gen1519 Jerusalem2414.

28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

29 Und2532 es begab1096 sich848, als5613 er nahete gen1519 Bethphage967 und2532 Bethanien963 und kam1448 an4314 den Ölberg3735, sandte649 er seiner Jünger3101 zwei1417

29 І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,

30 und sprach2036: Gehet hin5217 in1519 den Markt2968, der3739 gegenüberliegt2713; und wenn ihr846 hineinkommet, werdet1210 ihr ein Füllen4454 angebunden finden2147, auf1722 welchem3739 noch nie3762 kein Mensch444 gesessen2523 ist. Löset3089 es ab und bringet71 es.

30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

31 Und2532 so1437 euch5209 jemand5100 fragt2065; warum1302 ihr846‘s ablöset3089, so3779 sagt2046 also zu ihm846: Der HErr2962 bedarf5532 sein2192.

31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.

32 Und1161 die Gesandten gingen565 hin649 und fanden2147, wie2531 er846 ihnen gesagt hatte2036.

32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.

33 Da sie aber1161 das Füllen4454 ablöseten, sprachen2036 seine846 Herren2962 zu4314 ihnen: Warum5101 löset3089 ihr846 das Füllen4454 ab?

33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“

34 Sie846 aber1161 sprachen2036: Der HErr2962 bedarf5532 sein2192.

34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.

35 Und2532 sie846 brachten‘s71 zu4314 JEsu2424 und2532 warfen1977 ihre1438 Kleider2440 auf das Füllen4454 und setzten JEsum2424 darauf1913.

35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

36 Da er nun hinzog4198, breiteten sie1161 ihre Kleider2440 auf1722 den Weg3598.

36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.

37 Und1161 da1448 er2235 nahe hinzukam und zog den Ölberg3735 herab2600, fing756 an4012 der ganze537 Haufe4128 seiner Jünger3101, mit Freuden GOtt2316 zu4314 loben134 mit lauter Stimme5456 über3173 alle3956 Taten1411, die3739 sie5463 gesehen1492 hatten,

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

38 und2532 sprachen3004: Gelobet sei2127, der da kommt2064, ein König935, in1722 dem Namen3686 des HErrn2962! Friede1515 sei im1722 Himmel3772 und Ehre1391 in1722 der Höhe5310!

38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“

39 Und2532 etliche5100 der, Pharisäer5330 im Volk3793 sprachen2036 zu575 ihm846: Meister1320, strafe2008 doch deine4675 Jünger3101!

39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“

40 Er846 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihnen: Ich sage3004 euch5213: Wo1437 diese3778 werden schweigen4623, so3754 werden die Steine3037 schreien2896.

40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“

41 Und2532 als5613 er846 nahe1448 hinzukam, sah1492 er die Stadt4172 an1909 und weinete über sie

41 І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,

42 und2532 sprach3004: Wenn1487 du1097 es wüßtest, so würdest du4675 auch bedenken zu1722 dieser5026 deiner Zeit2250, was3588 zu4314 deinem4675 Frieden1515 dienet. Aber1161 nun3568 ist‘s vor575 deinen4675 Augen3788 verborgen2928.

42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

43 Denn2532 es wird die Zeit2250 über dich4571 kommen2240, daß3754 deine Feinde2190 werden um dich4671 und2532 deine Kinder mit dir4675 eine Wagenburg5482 schlagen4016, dich4571 belagern4033 und2532 an1909 allen Orten3840 ängsten4912

43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.

44 und2532 werden863 dich4571 schleifen1474 und2532 keinen3756 Stein3037 auf1722 dem4671 andern lassen863, darum daß du4675 nicht2532 erkannt1097 hast die3739 Zeit1909, darinnen du4671 heimgesucht1984 bist.

44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.

45 Und2532 er846 ging1525 in1519 den Tempel2411 und2532 fing756 an auszutreiben1544, die darinnen verkauften4453 und kauften59,

45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,

46 und sprach3004 zu ihnen846: Es stehet2076 geschrieben1125: Mein3450 Haus3624 ist ein Bethaus; ihr846 aber1161 habt‘s gemacht4160 zur Mördergrube4693.

46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.

47 Und2532 lehrte2258 täglich im1722 Tempel2411. Aber1161 die Hohenpriester749 und2532 Schriftgelehrten1122 und2532 die Vornehmsten4413 im Volk2992 trachteten2212 ihm nach, daß2250 sie846 ihn umbrächten622,

47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,

48 und2532 fanden2147 nicht3756, wie5101 sie846 ihm tun4160 sollten; denn1063 alles537 Volk2992 hing ihm an1582 und hörete ihn.

48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.

1.0x