CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 57
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Iсая

Розділ 57

1 Праведний умирає, і немає ніко́го, хто б узяв це до серця, і му́жі побожні беру́ться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, — що від зла забира́ється праведний з світу!

2 Він відходить із ми́ром; на ло́жах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.

3 Та набли́зьтесь сюди́, ви сини чарівни́ці, насі́ння чужоло́жникове та блудни́ці, —

4 над ким розкошу́єте ви, над ким розкриваєте ро́та, висовуєте язика́? Хіба ви не діти пере́ступу, насіння брехні,

5 ви, що па́литесь при́страстю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що діте́й над потоками ріжете, під ске́льними щі́линами?

6 У гладе́ньких камі́ннях потоку твій у́діл, — вони, вони доля твоя! І їм ти лила́ жертву ли́ту, хлібну жертву прино́сила! Чи цим Я заспоко́єний буду?

7 На горі на високій та ви́суненій ти поставила ложе своє, і туди ти прихо́диш прино́сити жертви.

8 І ти за двери́ма й одві́рком кладеш свого па́м'ятника культово́го, бо ти відступила від Мене, обнажа́єшся й входиш, поши́рюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагле́диш.

9 І ти до Моло́ха з оливою ходиш, і намно́жуєш масті свої; і посилаєш дале́ко своїх посланці́в, і знижа́єшся аж до шео́лу.

10 Ти змучувалась на числе́нних доро́гах своїх, але не казала: „Зріка́юсь!“ Знайшла ти ожи́влення сили своєї, тому́ не ослабла.

11 І за ким побива́лася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згада́ла, не клала на серці своєму? Хіба не тому́, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?

12 Я ви́явлю про справедливість твою та про вчи́нки твої, — та вони не поможуть тобі!

13 Як ти будеш кричати, нехай поряту́є тебе твоя згра́я божкі́в. Але вітер усіх їх розвіє, схопить по́дих; хто ж на Мене надіється, землю вспадку́є й го́ру святую Мою одіди́чить!

14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешко́ди з дороги наро́ду Мого́!

15 Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!

16 Бож не вічно Я буду суди́тись, і не за́вжди Я гні́ватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлі́в би, та й ду́ші, які Я вчинив.

17 Я гнівався був за гріх користолю́бства його, та й ура́зив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого́.

18 Я бачив доро́ги його, і вздоро́влю його, і його поведу́ й дам потіху для нього й для тих, що суму́ють із ним.

19 Створю́ Я плід уст: „Спокій, спо́кій далекому та близько́му!“ говорить Господь, і вздоро́влю його.

20 А ті несправедливі — як море розбу́рхане, коли бути спокі́йним не може воно, і коли во́ди його багно́ й мул викида́ють.

21 Для безбожних споко́ю немає, говорить Господь!

Der Prophet Jesaja

Kapitel 57

1 Aber der Gerechte6662 kommt um6, und niemand376 ist7760, der es zu Herzen3820 nehme; und heilige2617 Leute582 werden622 aufgerafft, und niemand achtet995 darauf. Denn die Gerechten6662 werden622 weggerafft vor6440 dem Unglück7451.

2 Und die richtig5228 vor sich1980 gewandelt haben4904, kommen935 zum Frieden7965 und ruhen5117 in ihren Kammern.

3 Und ihr, kommt herzu7126, ihr Kinder1121 der Tagwählerin, ihr Samen2233 des Ehebrechers5003 und der Hure2181!

4 An wem wollt ihr nun eure Lust6026 haben? Über wen wollt ihr nun das Maul6310 aufsperren7337 und die Zunge3956 herausrecken748? Seid ihr nicht die Kinder3206 der Übertretung6588 und ein falscher8267 Same2233,

5 die ihr in der410 Brunst2552 zu den Götzen laufet unter5585 alle grünen7488 Bäume6086 und schlachtet7819 die Kinder3206 an den Bächen5158 unter den Felskuppen?

6 Dein Wesen1486 ist an5927 den glatten2511 Bachsteinen5158; dieselbigen sind dein Teil2506; denselbigen schüttest8210 du dein Trankopfer5262, da du Speisopfer4503 opferst. Sollte ich mich des trösten5162?

7 Du machst dein Lager4904 auf5375 einen hohen1364, erhabenen Berg2022 und gehest daselbst7760 auch hinauf5927 zu opfern2076.

8 Und7760 hinter310 der Tür1817 und Pfosten4201 stellest du dein Gedächtnis2146. Denn du wälzest dich von3027 mir1540 und gehest hinauf5927 und machest3772 dein Lager4904 weit7337 und verbindest dich mit ihnen; du liebest, ihr Lager4904, wo du sie ersiehest.

9 Du8213 zeuchst mit Öl8081 zum7235 Könige4428 und hast mancherlei Würze7547; und sendest7971 deine Botschaft6735 in die Ferne7350 und bist geniedriget bis zur Hölle7585.

10 Du559 zerarbeitetest dich in der Menge7230 deiner Wege1870 und sprachest nicht: Ich lasse es2976, sondern weil du findest4672 ein Leben2416 deiner Hand3027, wirst du nicht müde3021.

11 Vor wem bist du so sorgfältig und7760 fürchtest3372 also, so du doch mit Lügen3576 umgehest und denkest an mich1672 nicht2814 und nimmst es nicht zu Herzen3820? Meinest du, ich werde2142 allewege schweigen, daß du mich so gar5769 nicht fürchtest3372?

12 Ich will aber deine Gerechtigkeit6666 anzeigen und deine Werke4639, daß sie5046 dir kein nütze sein3276 sollen.

13 Wenn du rufen wirst, so laß dir6899 deine Haufen helfen. Aber der Wind7307 wird5337 sie2199 alle wegführen, und Eitelkeit1892 wird sie3947 wegnehmen. Aber wer auf5375 mich trauet, wird das Land776 erben3423 und meinen heiligen6944 Berg2022 besitzen5157

14 und wird sagen559: Machet5549 Bahn6437, machet5549 Bahn, räumet den Weg1870, hebet7311 die Anstöße4383 aus dem Wege1870 meines Volks5971!

15 Denn also spricht559 der Hohe und Erhabene, der ewiglich5703 wohnet, des Name heilig6918 ist5375, der ich in der Höhe4791 und im Heiligtum wohne7931 und bei denen, so zerschlagenen1793 und demütigen8217 Geistes sind, auf7311 daß8217 ich erquicke2421 den8034 Geist7307 der Gedemütigten und das Herz7307 der Zerschlagenen1792:

16 Ich will nicht immerdar5331 hadern7378 und nicht ewiglich5769 zürnen7107, sondern es soll von6440 meinem Angesicht ein Geist7307 weben, und ich will Odem5397 machen6213.

17 Ich war7107 zornig7107 über die Untugend5771 ihres Geizes1215 und schlug5221 sie, verbarg5641 mich und zürnete; da gingen3212 sie hin und her im Wege1870 ihres Herzens3820.

18 Aber da7495 ich ihre Wege1870 ansah7200, heilete ich sie und leitete5148 sie und gab7999 ihnen wieder Trost5150 und denen, die über jene Leid trugen57.

19 Ich will Frucht5108 der Lippen8193 schaffen1254, die da predigen: Friede7965, Friede7965! beide, denen in der Ferne7350 und denen in der Nähe7138, spricht der HErr3068, und will sie559 heilen7495.

20 Aber die4325 GOttlosen7563 sind wie ein ungestüm Meer3220, das nicht stille8252 sein kann3201, und seine Wellen Kot7516 und Unflat2916 auswerfen.

21 Die GOttlosen7563 haben nicht Frieden7965, spricht559 mein GOtt430.

Iсая

Розділ 57

Der Prophet Jesaja

Kapitel 57

1 Праведний умирає, і немає ніко́го, хто б узяв це до серця, і му́жі побожні беру́ться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, — що від зла забира́ється праведний з світу!

1 Aber der Gerechte6662 kommt um6, und niemand376 ist7760, der es zu Herzen3820 nehme; und heilige2617 Leute582 werden622 aufgerafft, und niemand achtet995 darauf. Denn die Gerechten6662 werden622 weggerafft vor6440 dem Unglück7451.

2 Він відходить із ми́ром; на ло́жах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.

2 Und die richtig5228 vor sich1980 gewandelt haben4904, kommen935 zum Frieden7965 und ruhen5117 in ihren Kammern.

3 Та набли́зьтесь сюди́, ви сини чарівни́ці, насі́ння чужоло́жникове та блудни́ці, —

3 Und ihr, kommt herzu7126, ihr Kinder1121 der Tagwählerin, ihr Samen2233 des Ehebrechers5003 und der Hure2181!

4 над ким розкошу́єте ви, над ким розкриваєте ро́та, висовуєте язика́? Хіба ви не діти пере́ступу, насіння брехні,

4 An wem wollt ihr nun eure Lust6026 haben? Über wen wollt ihr nun das Maul6310 aufsperren7337 und die Zunge3956 herausrecken748? Seid ihr nicht die Kinder3206 der Übertretung6588 und ein falscher8267 Same2233,

5 ви, що па́литесь при́страстю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що діте́й над потоками ріжете, під ске́льними щі́линами?

5 die ihr in der410 Brunst2552 zu den Götzen laufet unter5585 alle grünen7488 Bäume6086 und schlachtet7819 die Kinder3206 an den Bächen5158 unter den Felskuppen?

6 У гладе́ньких камі́ннях потоку твій у́діл, — вони, вони доля твоя! І їм ти лила́ жертву ли́ту, хлібну жертву прино́сила! Чи цим Я заспоко́єний буду?

6 Dein Wesen1486 ist an5927 den glatten2511 Bachsteinen5158; dieselbigen sind dein Teil2506; denselbigen schüttest8210 du dein Trankopfer5262, da du Speisopfer4503 opferst. Sollte ich mich des trösten5162?

7 На горі на високій та ви́суненій ти поставила ложе своє, і туди ти прихо́диш прино́сити жертви.

7 Du machst dein Lager4904 auf5375 einen hohen1364, erhabenen Berg2022 und gehest daselbst7760 auch hinauf5927 zu opfern2076.

8 І ти за двери́ма й одві́рком кладеш свого па́м'ятника культово́го, бо ти відступила від Мене, обнажа́єшся й входиш, поши́рюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагле́диш.

8 Und7760 hinter310 der Tür1817 und Pfosten4201 stellest du dein Gedächtnis2146. Denn du wälzest dich von3027 mir1540 und gehest hinauf5927 und machest3772 dein Lager4904 weit7337 und verbindest dich mit ihnen; du liebest, ihr Lager4904, wo du sie ersiehest.

9 І ти до Моло́ха з оливою ходиш, і намно́жуєш масті свої; і посилаєш дале́ко своїх посланці́в, і знижа́єшся аж до шео́лу.

9 Du8213 zeuchst mit Öl8081 zum7235 Könige4428 und hast mancherlei Würze7547; und sendest7971 deine Botschaft6735 in die Ferne7350 und bist geniedriget bis zur Hölle7585.

10 Ти змучувалась на числе́нних доро́гах своїх, але не казала: „Зріка́юсь!“ Знайшла ти ожи́влення сили своєї, тому́ не ослабла.

10 Du559 zerarbeitetest dich in der Menge7230 deiner Wege1870 und sprachest nicht: Ich lasse es2976, sondern weil du findest4672 ein Leben2416 deiner Hand3027, wirst du nicht müde3021.

11 І за ким побива́лася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згада́ла, не клала на серці своєму? Хіба не тому́, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?

11 Vor wem bist du so sorgfältig und7760 fürchtest3372 also, so du doch mit Lügen3576 umgehest und denkest an mich1672 nicht2814 und nimmst es nicht zu Herzen3820? Meinest du, ich werde2142 allewege schweigen, daß du mich so gar5769 nicht fürchtest3372?

12 Я ви́явлю про справедливість твою та про вчи́нки твої, — та вони не поможуть тобі!

12 Ich will aber deine Gerechtigkeit6666 anzeigen und deine Werke4639, daß sie5046 dir kein nütze sein3276 sollen.

13 Як ти будеш кричати, нехай поряту́є тебе твоя згра́я божкі́в. Але вітер усіх їх розвіє, схопить по́дих; хто ж на Мене надіється, землю вспадку́є й го́ру святую Мою одіди́чить!

13 Wenn du rufen wirst, so laß dir6899 deine Haufen helfen. Aber der Wind7307 wird5337 sie2199 alle wegführen, und Eitelkeit1892 wird sie3947 wegnehmen. Aber wer auf5375 mich trauet, wird das Land776 erben3423 und meinen heiligen6944 Berg2022 besitzen5157

14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешко́ди з дороги наро́ду Мого́!

14 und wird sagen559: Machet5549 Bahn6437, machet5549 Bahn, räumet den Weg1870, hebet7311 die Anstöße4383 aus dem Wege1870 meines Volks5971!

15 Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!

15 Denn also spricht559 der Hohe und Erhabene, der ewiglich5703 wohnet, des Name heilig6918 ist5375, der ich in der Höhe4791 und im Heiligtum wohne7931 und bei denen, so zerschlagenen1793 und demütigen8217 Geistes sind, auf7311 daß8217 ich erquicke2421 den8034 Geist7307 der Gedemütigten und das Herz7307 der Zerschlagenen1792:

16 Бож не вічно Я буду суди́тись, і не за́вжди Я гні́ватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлі́в би, та й ду́ші, які Я вчинив.

16 Ich will nicht immerdar5331 hadern7378 und nicht ewiglich5769 zürnen7107, sondern es soll von6440 meinem Angesicht ein Geist7307 weben, und ich will Odem5397 machen6213.

17 Я гнівався був за гріх користолю́бства його, та й ура́зив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого́.

17 Ich war7107 zornig7107 über die Untugend5771 ihres Geizes1215 und schlug5221 sie, verbarg5641 mich und zürnete; da gingen3212 sie hin und her im Wege1870 ihres Herzens3820.

18 Я бачив доро́ги його, і вздоро́влю його, і його поведу́ й дам потіху для нього й для тих, що суму́ють із ним.

18 Aber da7495 ich ihre Wege1870 ansah7200, heilete ich sie und leitete5148 sie und gab7999 ihnen wieder Trost5150 und denen, die über jene Leid trugen57.

19 Створю́ Я плід уст: „Спокій, спо́кій далекому та близько́му!“ говорить Господь, і вздоро́влю його.

19 Ich will Frucht5108 der Lippen8193 schaffen1254, die da predigen: Friede7965, Friede7965! beide, denen in der Ferne7350 und denen in der Nähe7138, spricht der HErr3068, und will sie559 heilen7495.

20 А ті несправедливі — як море розбу́рхане, коли бути спокі́йним не може воно, і коли во́ди його багно́ й мул викида́ють.

20 Aber die4325 GOttlosen7563 sind wie ein ungestüm Meer3220, das nicht stille8252 sein kann3201, und seine Wellen Kot7516 und Unflat2916 auswerfen.

21 Для безбожних споко́ю немає, говорить Господь!

21 Die GOttlosen7563 haben nicht Frieden7965, spricht559 mein GOtt430.

1.0x