ИсходГлава 8 |
|
1 И сказал Иегова Моисею: пойди к Фараону и скажи ему: так говорит Иегова: отпусти народ Мой, дабы он совершил Мне служение. |
|
2 Если же ты не согласишься отпустить, то вот, Я поражаю всю область твою жабами. |
|
3 Река воскипит жабами, и они выйдут, и войдут в дом твой, и в спальню твою, и на постель твою, и в домы рабов твоих и народа твоего, и в печи твои, и в квашни твои; |
|
4 И на тебя, и на народ твой, и на всех рабов твоих взойдут жабы. |
|
5 |
|
6 Аарон простер руку свою на воды Египетские, и вышли жабы, и покрыли землю Египетскую. |
|
7 |
|
8 |
|
9 Моисей сказал Фараону: прославь себя на мне, на какой срок надлежит мне молиться за тебя и за рабов твоих и за народ твой, чтобы жабы исчезли у тебя, и в домах твоих; только в реке останутся. |
|
10 Он сказал: на завтрашний день. Моисей отвечал: будет по слову твоему; дабы ты узнал, что нет такого, как Иегова Бог наш. |
|
11 И удалятся жабы от тебя, от домов твоих, и от рабов твоих, и от твоего народа; только в реке останутся. |
|
12 |
|
13 И сделал Иегова по слову Моисея; жабы померли в домах, на дворах и на полях. |
|
14 И собрали их в груды, и воссмердела земля. |
|
15 Когда же Фараон увидел, что сделалась отрада, то отягчил сердце свое, и не послушал их, как и говорил Иегова. |
|
16 И сказал Иегова Моисею: скажи Аарону: простри посох твой и ударь в персть земную; и сделается мошками по всей земле Египетской. |
|
17 Так они и сделали: Аарон, простер руку свою с посохом своим, ударил в персть земную; и явились мошки на людях и на скоте. Вся персть земная сделалась мошками по всей земле Египетской. |
|
18 Старались также тайноведцы обаяниями своими произвести мошек, но не могли. Таким образом, мошки были на людях и на скоте, |
|
19 И сказали тайноведцы Фараону: это перст Божий; но сердце Фараоново ожесточилось, и он не послушался их, как и говорил Иегова. |
|
20 Потом Иегова сказал Моисею: завтра встань рано, и явись пред лице Фараона. Вот, он пойдет к воде, и ты скажи ему: так говорит Иегова: отпусти народ Мой, чтобы он совершил мне служение. |
|
21 А если не отпустишь народа Моего, то вот, Я пошлю на тебя, и на рабов твоих, и на народ твой, и в домы твои песьих мух, и наполнятся домы Египтян песьими мухами и самая земля, на которой они живут. |
|
22 И отдам в тот день землю Гесем, в которой пребывает народ Мой, так что там не будет песьих мух; дабы ты узнал, что Я Иегова среди земли. |
|
23 Я положу разделение между народом Моим, и между народом твоим. Завтра будет сие знамение. |
|
24 Так и сделал Иегова: налетело множество песьих мух в дом Фараонов, и в домы рабов его, и на всю землю Египетскую; земля сия погибала от песьих мух. |
|
25 |
|
26 Но Моисей сказал: нельзя сего сделать; поелику отвратительно для Египтян жертвоприношение наше Иегове Богу нашему; если мы отвратительную для Египтян жертву станем приносить в глазах их: то не побьют ли они нас камнями? |
|
27 Мы пойдем в пустыню, на три дня пути, и принесем жертву Иегове, Богу нашему, как Он скажет нам. |
|
28 |
|
29 |
|
30 Моисей вышел от Фараона, и помолился Иегове. |
|
31 И сделал Иегова по слову Моисея, и удалил песьих мух от Фараона, от рабов его, и от народа его; не осталось ни одной. |
|
32 Но Фараон отягчил сердце свое и на сей раз, и не отпускал народа. |
ВихідРозділ 8 |
|
1 |
|
2 І простяг Аарон ру́ку свою на єгипетські во́ди, — і вийшла жабня́, та й покрила єгипетську землю. |
|
3 Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, — і ви́вели жаб на єгипетську зе́млю. |
|
4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: „Благайте Господа нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу́ наро́д той, — і нехай прино́сять жертви для Господа!“ |
|
5 І сказав Мойсей фараонові: „Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, — тільки в річці вони позоста́нуться“. |
|
6 А той відказав: „На завтра“. І сказав Мойсей: „3а словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Госпо́дь, Бог наш! |
|
7 І віді́йдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і від рабів твоїх, і від народу твого, — тільки в річці вони позоста́нуться“. |
|
8 І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кли́кав Мойсей до Господа про ті жа́би, що навів був на фараона. |
|
9 І зробив Господь за словом Мойсея, — і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль. |
|
10 І збирали їх ці́лими ку́пами, — і засмерді́лась земля! |
|
11 І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, — і не послухався їх, як говорив був Господь. |
|
12 |
|
13 І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив зе́мний порох, — і він стався во́шами на люди́ні й на скоти́ні. Увесь зе́мний порох стався во́шами в усьому єгипетському краї! |
|
14 І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, — та не змогли. І була вошва́ на люди́ні й на скоти́ні. |
|
15 І сказали чарівники фараонові: „Це палець Божий!“ Та серце фараонове було запеклим, — і він не послухався їх, як говорив був Господь. |
|
16 |
|
17 Бо коли ти не відпу́стиш народу Мого, то ось Я пошлю́ на тебе, і на слуг твоїх, і на наро́д твій, і на доми́ твої рої́ мух. І єгипетські доми будуть повні мушні́, а також земля, на якій вони живуть. |
|
18 І відділю́ того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було́ там роїв мух, щоб ти знав, що Я — Господь посеред землі! |
|
19 І зроблю́ Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знаме́но!“ |
|
20 І зробив Господь так. І найшла численна мушня́ на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух! |
|
21 І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: „Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому кра́ї!“ |
|
22 А Мойсей відказав: „Не годи́ться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми прино́сили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож бу́демо прино́сити в жертву огиду для єги́птян на їхніх очах, і вони не вкамену́ють нас? |
|
23 Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесе́мо жертву Господе́ві, Богові нашому, як скаже Він нам“. |
|
24 І сказав фарао́н: „Я відпущу́ вас, і ви принесете жертву Господе́ві, Богові вашому на пустині: Тільки дале́ко не віддаляйтесь, ідучи́. Моліться за мене!“ |
|
25 І сказав Мойсей: „Ось я вихо́джу від тебе, і буду благати Господа, — і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві“. |
|
26 І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа. |
|
27 І зробив Господь за словом Мойсея, — і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї. |
|
28 А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, — і не відпустив він народу того! |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
ИсходГлава 8 |
ВихідРозділ 8 |
|
1 И сказал Иегова Моисею: пойди к Фараону и скажи ему: так говорит Иегова: отпусти народ Мой, дабы он совершил Мне служение. |
1 |
|
2 Если же ты не согласишься отпустить, то вот, Я поражаю всю область твою жабами. |
2 І простяг Аарон ру́ку свою на єгипетські во́ди, — і вийшла жабня́, та й покрила єгипетську землю. |
|
3 Река воскипит жабами, и они выйдут, и войдут в дом твой, и в спальню твою, и на постель твою, и в домы рабов твоих и народа твоего, и в печи твои, и в квашни твои; |
3 Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, — і ви́вели жаб на єгипетську зе́млю. |
|
4 И на тебя, и на народ твой, и на всех рабов твоих взойдут жабы. |
4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: „Благайте Господа нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу́ наро́д той, — і нехай прино́сять жертви для Господа!“ |
|
5 |
5 І сказав Мойсей фараонові: „Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, — тільки в річці вони позоста́нуться“. |
|
6 Аарон простер руку свою на воды Египетские, и вышли жабы, и покрыли землю Египетскую. |
6 А той відказав: „На завтра“. І сказав Мойсей: „3а словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Госпо́дь, Бог наш! |
|
7 |
7 І віді́йдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і від рабів твоїх, і від народу твого, — тільки в річці вони позоста́нуться“. |
|
8 |
8 І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кли́кав Мойсей до Господа про ті жа́би, що навів був на фараона. |
|
9 Моисей сказал Фараону: прославь себя на мне, на какой срок надлежит мне молиться за тебя и за рабов твоих и за народ твой, чтобы жабы исчезли у тебя, и в домах твоих; только в реке останутся. |
9 І зробив Господь за словом Мойсея, — і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль. |
|
10 Он сказал: на завтрашний день. Моисей отвечал: будет по слову твоему; дабы ты узнал, что нет такого, как Иегова Бог наш. |
10 І збирали їх ці́лими ку́пами, — і засмерді́лась земля! |
|
11 И удалятся жабы от тебя, от домов твоих, и от рабов твоих, и от твоего народа; только в реке останутся. |
11 І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, — і не послухався їх, як говорив був Господь. |
|
12 |
12 |
|
13 И сделал Иегова по слову Моисея; жабы померли в домах, на дворах и на полях. |
13 І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив зе́мний порох, — і він стався во́шами на люди́ні й на скоти́ні. Увесь зе́мний порох стався во́шами в усьому єгипетському краї! |
|
14 И собрали их в груды, и воссмердела земля. |
14 І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, — та не змогли. І була вошва́ на люди́ні й на скоти́ні. |
|
15 Когда же Фараон увидел, что сделалась отрада, то отягчил сердце свое, и не послушал их, как и говорил Иегова. |
15 І сказали чарівники фараонові: „Це палець Божий!“ Та серце фараонове було запеклим, — і він не послухався їх, як говорив був Господь. |
|
16 И сказал Иегова Моисею: скажи Аарону: простри посох твой и ударь в персть земную; и сделается мошками по всей земле Египетской. |
16 |
|
17 Так они и сделали: Аарон, простер руку свою с посохом своим, ударил в персть земную; и явились мошки на людях и на скоте. Вся персть земная сделалась мошками по всей земле Египетской. |
17 Бо коли ти не відпу́стиш народу Мого, то ось Я пошлю́ на тебе, і на слуг твоїх, і на наро́д твій, і на доми́ твої рої́ мух. І єгипетські доми будуть повні мушні́, а також земля, на якій вони живуть. |
|
18 Старались также тайноведцы обаяниями своими произвести мошек, но не могли. Таким образом, мошки были на людях и на скоте, |
18 І відділю́ того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було́ там роїв мух, щоб ти знав, що Я — Господь посеред землі! |
|
19 И сказали тайноведцы Фараону: это перст Божий; но сердце Фараоново ожесточилось, и он не послушался их, как и говорил Иегова. |
19 І зроблю́ Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знаме́но!“ |
|
20 Потом Иегова сказал Моисею: завтра встань рано, и явись пред лице Фараона. Вот, он пойдет к воде, и ты скажи ему: так говорит Иегова: отпусти народ Мой, чтобы он совершил мне служение. |
20 І зробив Господь так. І найшла численна мушня́ на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух! |
|
21 А если не отпустишь народа Моего, то вот, Я пошлю на тебя, и на рабов твоих, и на народ твой, и в домы твои песьих мух, и наполнятся домы Египтян песьими мухами и самая земля, на которой они живут. |
21 І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: „Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому кра́ї!“ |
|
22 И отдам в тот день землю Гесем, в которой пребывает народ Мой, так что там не будет песьих мух; дабы ты узнал, что Я Иегова среди земли. |
22 А Мойсей відказав: „Не годи́ться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми прино́сили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож бу́демо прино́сити в жертву огиду для єги́птян на їхніх очах, і вони не вкамену́ють нас? |
|
23 Я положу разделение между народом Моим, и между народом твоим. Завтра будет сие знамение. |
23 Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесе́мо жертву Господе́ві, Богові нашому, як скаже Він нам“. |
|
24 Так и сделал Иегова: налетело множество песьих мух в дом Фараонов, и в домы рабов его, и на всю землю Египетскую; земля сия погибала от песьих мух. |
24 І сказав фарао́н: „Я відпущу́ вас, і ви принесете жертву Господе́ві, Богові вашому на пустині: Тільки дале́ко не віддаляйтесь, ідучи́. Моліться за мене!“ |
|
25 |
25 І сказав Мойсей: „Ось я вихо́джу від тебе, і буду благати Господа, — і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві“. |
|
26 Но Моисей сказал: нельзя сего сделать; поелику отвратительно для Египтян жертвоприношение наше Иегове Богу нашему; если мы отвратительную для Египтян жертву станем приносить в глазах их: то не побьют ли они нас камнями? |
26 І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа. |
|
27 Мы пойдем в пустыню, на три дня пути, и принесем жертву Иегове, Богу нашему, как Он скажет нам. |
27 І зробив Господь за словом Мойсея, — і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї. |
|
28 |
28 А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, — і не відпустив він народу того! |
|
29 |
29 |
|
30 Моисей вышел от Фараона, и помолился Иегове. |
30 |
|
31 И сделал Иегова по слову Моисея, и удалил песьих мух от Фараона, от рабов его, и от народа его; не осталось ни одной. |
31 |
|
32 Но Фараон отягчил сердце свое и на сей раз, и не отпускал народа. |
32 |