Исход

Глава 13

1 И говорил Иегова Моисею, и сказал:

2 Освяти Мне каждого первенца, разверзающего всякие ложесна между сынами Израилевыми, от человека до скота: это Мое.

3 И сказал Моисей народу: помните сей день, в который вышли вы из Египта, из дома рабства; ибо рукою крепкою Иегова вывел вас оттоле, и не ешьте кислого.

4 Теперь выходите вы, в месяце Авиве {в месяце колосьев}.

5 И когда введет тебя Иегова в землю Хананеев, Хеттеев, Аморреев, Евеев и Иевусеев, которую дать тебе клялся Он отцам твоим, в землю, где течет молоко и мед; то в сем месяце совершай сие служение.

6 Семь дней ешь пресный хлеб, и в седьмый день - праздник Иегове.

7 Пресный хлеб ешь семь дней; так, чтобы не видно было у тебя кислого, и не видно было у тебя квасного во всем пределе твоем.

8 И возвести в день тот сыну твоему, говоря: это в память того, что сотворил Иегова со мною, когда вышел из Египта.

9 И да будет тебе сие знаком на руке твоей, и памятником пред очами твоими, дабы закон Иеговы был в устах твоих; ибо рукою крепкою вывел тебя Иегова из Египта.

10 Итак по установлению сему исполняй в назначенное время из года в год.

11 И когда введет тебя Иегова в землю Ханаанскую, как Он клялся тебе и отцам твоим, и даст тебе ее,

12 Представляй Иегове все разверзающее ложесна; также и все первородное из скота, какой у тебя будет, мужеского пола, посвящай Иегове.

13 Но все разверзающее утробу осла выкупай агнцем; а если не выкупишь, убей его; и каждого первенца человеческого из сынов твоих выкупай.

14 И если в последующее время спросит тебя сын твой, говоря: что это значит? то скажи ему: рукою крепкою вывел нас Иегова из Египта, из дома рабства.

15 Ибо, когда Фараон упорствовал отпустить нас, Иегова умертвил всех первенцев в земле Египетской, от первенца человеческого до первенца из скота: посему я приношу в жертву Иегове все, разверзающее ложесна, мужеского пола, а всякого первенца из сынов моих выкупаю.

16 И да будет сие знаком на руке твоей и вместо повязки над глазами твоими, ибо рукою крепкою Иегова вывел нас из Египта.

17 Когда же Фараон отпустил народ, Бог не повел его по дороге земли Филистимской, потому что она близка; ибо сказал Бог: чтоб не раскаялся народ, увидев войну, и не возвратился в Египет.

18 И обвел Бог народ дорогою пустынною к Чермному морю. И вышли сыны Израилевы из земли Египетской в военном порядке.

19 И взял Моисей с собою кости Иосифа; ибо Иосиф клятвою заклял сынов Израилевых, сказав: непременно посетит вас Бог, и вы с собою вынесите кости мои отсюда.

20 И двинулись из Сокхофа, и расположились станом в Ефаме, в конце пустыни.

21 И шел Иегова пред ними днем в столпе облачном, показывая им путь, а ночью в столпе огненном, светя им, дабы можно было идти и днем и ночью.

22 Столп облачный днем, и столп огненный ночью не скрывался от глаз народа.

Вихід

Розділ 13

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 „Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“

3 І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного.

4 Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.

5 І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця.

6 Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа!

7 Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм!

8 І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“.

9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.

10 І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік.

11 І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,

12 то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа!

13 А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш.

14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.

15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.

16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'я́зку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту“.

17 І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька́ вона. Бо Бог сказав: „Щоб не пожалкував той наро́д, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту“.

18 І повів Бог той народ окружно́ю дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узбро́єні.

19 А Мойсей забрав із собою кості Йо́сипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: „Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси“.

20 І вони ру́шили з Суккоту, і розта́борилися в Етам, на границі пустині.

21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі́ в стовпі огню́, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.

22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!

Исход

Глава 13

Вихід

Розділ 13

1 И говорил Иегова Моисею, и сказал:

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 Освяти Мне каждого первенца, разверзающего всякие ложесна между сынами Израилевыми, от человека до скота: это Мое.

2 „Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“

3 И сказал Моисей народу: помните сей день, в который вышли вы из Египта, из дома рабства; ибо рукою крепкою Иегова вывел вас оттоле, и не ешьте кислого.

3 І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного.

4 Теперь выходите вы, в месяце Авиве {в месяце колосьев}.

4 Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.

5 И когда введет тебя Иегова в землю Хананеев, Хеттеев, Аморреев, Евеев и Иевусеев, которую дать тебе клялся Он отцам твоим, в землю, где течет молоко и мед; то в сем месяце совершай сие служение.

5 І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця.

6 Семь дней ешь пресный хлеб, и в седьмый день - праздник Иегове.

6 Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа!

7 Пресный хлеб ешь семь дней; так, чтобы не видно было у тебя кислого, и не видно было у тебя квасного во всем пределе твоем.

7 Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм!

8 И возвести в день тот сыну твоему, говоря: это в память того, что сотворил Иегова со мною, когда вышел из Египта.

8 І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“.

9 И да будет тебе сие знаком на руке твоей, и памятником пред очами твоими, дабы закон Иеговы был в устах твоих; ибо рукою крепкою вывел тебя Иегова из Египта.

9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.

10 Итак по установлению сему исполняй в назначенное время из года в год.

10 І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік.

11 И когда введет тебя Иегова в землю Ханаанскую, как Он клялся тебе и отцам твоим, и даст тебе ее,

11 І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,

12 Представляй Иегове все разверзающее ложесна; также и все первородное из скота, какой у тебя будет, мужеского пола, посвящай Иегове.

12 то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа!

13 Но все разверзающее утробу осла выкупай агнцем; а если не выкупишь, убей его; и каждого первенца человеческого из сынов твоих выкупай.

13 А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш.

14 И если в последующее время спросит тебя сын твой, говоря: что это значит? то скажи ему: рукою крепкою вывел нас Иегова из Египта, из дома рабства.

14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.

15 Ибо, когда Фараон упорствовал отпустить нас, Иегова умертвил всех первенцев в земле Египетской, от первенца человеческого до первенца из скота: посему я приношу в жертву Иегове все, разверзающее ложесна, мужеского пола, а всякого первенца из сынов моих выкупаю.

15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.

16 И да будет сие знаком на руке твоей и вместо повязки над глазами твоими, ибо рукою крепкою Иегова вывел нас из Египта.

16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'я́зку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту“.

17 Когда же Фараон отпустил народ, Бог не повел его по дороге земли Филистимской, потому что она близка; ибо сказал Бог: чтоб не раскаялся народ, увидев войну, и не возвратился в Египет.

17 І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька́ вона. Бо Бог сказав: „Щоб не пожалкував той наро́д, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту“.

18 И обвел Бог народ дорогою пустынною к Чермному морю. И вышли сыны Израилевы из земли Египетской в военном порядке.

18 І повів Бог той народ окружно́ю дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узбро́єні.

19 И взял Моисей с собою кости Иосифа; ибо Иосиф клятвою заклял сынов Израилевых, сказав: непременно посетит вас Бог, и вы с собою вынесите кости мои отсюда.

19 А Мойсей забрав із собою кості Йо́сипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: „Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси“.

20 И двинулись из Сокхофа, и расположились станом в Ефаме, в конце пустыни.

20 І вони ру́шили з Суккоту, і розта́борилися в Етам, на границі пустині.

21 И шел Иегова пред ними днем в столпе облачном, показывая им путь, а ночью в столпе огненном, светя им, дабы можно было идти и днем и ночью.

21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі́ в стовпі огню́, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.

22 Столп облачный днем, и столп огненный ночью не скрывался от глаз народа.

22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!

1.0x