Библия - Обещанное Восстановление

Исход

Глава 15

1 Пою Иегове, ибо Он высоко превознесся, коня и всадника его ввергнул в море.

2 Бог хвала моя и песнь, и сделался моим Спасителем. Он Бог мой, и прославлю Его; Бог отца моего, и превознесу Его.

3 Иегова муж брани, Иегова имя Ему.

4 Колесницы Фараоновы и силу его ввергнул он в море, и избранные военачальники его погрязли в море Чермном.

5 Бездны покрыли их; они пошли в глубину, как камень.

6 Десница Твоя, Иегова, прославилась силою; десница Твоя, Иегова, сразила врага.

7 Превосходством величия Твоего Ты низложил восставших против Тебя. Ты пустил ярость Твою, и она попалила их, как солому.

8 От гневного дуновения Твоего восхолмились воды, влага стала горою, огустели пучины в сердце моря.

9 Враг сказал: погонюсь, настигну, разделю добычу; насытится ими душа моя, обнажу меч мой, истребит их рука моя.

10 Ты дунул духом Твоим, покрыло их море: они погрузились, как свинец, в сильных водах.

11 Кто как Ты, Иегова, между богами? кто как Ты величествен святостью, досточтим хвалами, Творец чудес?

12 Ты простер десницу Твою; земля пожрала их.

13 Ты ведешь милостью Твоею народ сей, Тобою избавленный. Провождаешь силою Твоею в жилище святыни Твоей.

14 Народы слышат, трепещут: ужас объял жителей Палестины.

15 Мятутся князья Эдомовы, вождей Моавитских объял трепет, уныли все жители Ханаана.

16 Страх и ужас напал на них, от величия мышцы Твоей они онемели, как камень, тогда как проходит народ Твой, Иегова! Тогда как проходит народ сей, Тобою приобретенный.

17 Ты введешь его и насадишь его на горе наследия Твоего, на месте, которое Ты соделал Себе жилищем, Иегова, во святилище, которое создали руки Твои, Господи.

18 Иегова будет царствовать вовек и в вечность.

19 Ибо вошли кони Фараоновы с колесницами его и с всадниками его в море, но Иегова обратил на них воды морские; а сыны Израилевы прошли по суше среди моря.

20 И взяла Мариам пророчица, сестра Ааронова, в руку свою тимпан, и вслед ее шли все женщины с тимпанами и с ликованием.

21 И воспела Мариам в соответствие сынам Израилевым: пойте Иегове; ибо Он высоко превознесся, коня и всадника его ввергнул в море.

22 Потом повел Моисей Израиля от Чермного моря, и они вступили в пустыню Сур; и шли три дня пустынею, и не находили воды.

23 Пришли в Мерру, и не могли пить воды в Мерре, ибо она была горька: от сего и наречено тому месту имя: Мерра {Горечь}.

24 И возроптал народ на Моисея, говоря: что нам пить?

25 Моисей возопил к Иегове, и показал ему Иегова дерево, которое он бросил в воду, и вода сделалась сладкою. Там Бог дал народу устав и закон, и там испытывал его.

26 И сказал: если ты будешь постоянно слушать гласа Иеговы, Бога твоего, и поступать праведно пред очами Его, и внимать заповеди Его, и соблюдешь все уставы Его; то не наведу на тебя ни одной из болезней, кои навел Я на Египтян. Ибо Я Иегова, врач твой.

27 И пришли в Елим; там было двенадцать источников водных и семьдесят финиковых дерев, и там при водах расположились станом.

Вихід

Розділ 15

1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господе́ві, та й проказали, говорячи: „Я буду співать Господе́ві, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця́ його кинув до моря!

2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його!

3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння!

4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений.

5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь!

6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи!

7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому!

8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря!

9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“

10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо!

11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче!

12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула!

13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині!

14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської!

15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці!

16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!

17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,

18 і Господь зацарює навіки віків!“

19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря.

20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями.

21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, — і не знахо́дили води.

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́.

24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“

25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував.

26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою.

Исход Глава 15	Вихід Розділ 15
1 Пою Иегове, ибо Он высоко превознесся, коня и всадника его ввергнул в море.	1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господе́ві, та й проказали, говорячи: „Я буду співать Господе́ві, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця́ його кинув до моря!
2 Бог хвала моя и песнь, и сделался моим Спасителем. Он Бог мой, и прославлю Его; Бог отца моего, и превознесу Его.	2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його!
3 Иегова муж брани, Иегова имя Ему.	3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння!
4 Колесницы Фараоновы и силу его ввергнул он в море, и избранные военачальники его погрязли в море Чермном.	4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений.
5 Бездны покрыли их; они пошли в глубину, как камень.	5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь!
6 Десница Твоя, Иегова, прославилась силою; десница Твоя, Иегова, сразила врага.	6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи!
7 Превосходством величия Твоего Ты низложил восставших против Тебя. Ты пустил ярость Твою, и она попалила их, как солому.	7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому!
8 От гневного дуновения Твоего восхолмились воды, влага стала горою, огустели пучины в сердце моря.	8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря!
9 Враг сказал: погонюсь, настигну, разделю добычу; насытится ими душа моя, обнажу меч мой, истребит их рука моя.	9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“
10 Ты дунул духом Твоим, покрыло их море: они погрузились, как свинец, в сильных водах.	10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо!
11 Кто как Ты, Иегова, между богами? кто как Ты величествен святостью, досточтим хвалами, Творец чудес?	11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче!
12 Ты простер десницу Твою; земля пожрала их.	12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула!
13 Ты ведешь милостью Твоею народ сей, Тобою избавленный. Провождаешь силою Твоею в жилище святыни Твоей.	13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині!
14 Народы слышат, трепещут: ужас объял жителей Палестины.	14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської!
15 Мятутся князья Эдомовы, вождей Моавитских объял трепет, уныли все жители Ханаана.	15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці!
16 Страх и ужас напал на них, от величия мышцы Твоей они онемели, как камень, тогда как проходит народ Твой, Иегова! Тогда как проходит народ сей, Тобою приобретенный.	16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!
17 Ты введешь его и насадишь его на горе наследия Твоего, на месте, которое Ты соделал Себе жилищем, Иегова, во святилище, которое создали руки Твои, Господи.	17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,
18 Иегова будет царствовать вовек и в вечность.	18 і Господь зацарює навіки віків!“
19 Ибо вошли кони Фараоновы с колесницами его и с всадниками его в море, но Иегова обратил на них воды морские; а сыны Израилевы прошли по суше среди моря.	19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря.
20 И взяла Мариам пророчица, сестра Ааронова, в руку свою тимпан, и вслед ее шли все женщины с тимпанами и с ликованием.	20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями.
21 И воспела Мариам в соответствие сынам Израилевым: пойте Иегове; ибо Он высоко превознесся, коня и всадника его ввергнул в море.	21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“
22 Потом повел Моисей Израиля от Чермного моря, и они вступили в пустыню Сур; и шли три дня пустынею, и не находили воды.	22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, — і не знахо́дили води.
23 Пришли в Мерру, и не могли пить воды в Мерре, ибо она была горька: от сего и наречено тому месту имя: Мерра {Горечь}.	23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́.
24 И возроптал народ на Моисея, говоря: что нам пить?	24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“
25 Моисей возопил к Иегове, и показал ему Иегова дерево, которое он бросил в воду, и вода сделалась сладкою. Там Бог дал народу устав и закон, и там испытывал его.	25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував.
26 И сказал: если ты будешь постоянно слушать гласа Иеговы, Бога твоего, и поступать праведно пред очами Его, и внимать заповеди Его, и соблюдешь все уставы Его; то не наведу на тебя ни одной из болезней, кои навел Я на Египтян. Ибо Я Иегова, врач твой.	26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“
27 И пришли в Елим; там было двенадцать источников водных и семьдесят финиковых дерев, и там при водах расположились станом.	27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Ветхий завет

Новый завет

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Исход

Глава 15

Вихід

Розділ 15

Ветхий
завет

Новый
завет