Приповiстi

Розділ 31

1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:

2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?

3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!

4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,

5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!

6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:

7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!

8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.

9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.

10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:

11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!

12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.

13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.

14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.

15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.

16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградника.

17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.

18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.

19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.

20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.

22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.

23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.

24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.

25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.

26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.

27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.

28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:

29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“

30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!

31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“

Притчи Соломона

Глава 31

1 Высказывания Лемуила, царя. Изречения, которым научила его мать:

2 «О сын мой, сын моего чрева, о сын мой — ответ на молитвы мои,

3 не давай своей силы женщинам, мощи своей — губительницам царей.

4 Не царям, Лемуил, не царям пить вино, не правителям жаждать хмельного питья,

5 чтобы, напившись, они не забыли закона и не лишили всех угнетенных прав.

6 Дайте хмельное питье погибающим, вино — тем, кто скорбит жестоко;

7 пусть выпьют и бедность свою забудут и не вспомнят больше своих невзгод.

8 Говори за тех, кто не может сказать сам за себя, для защиты прав всех обездоленных.

9 Говори, отстаивая справедливость; защищай права бедных и нищих».

10 Хорошая жена — кто ее найдет? Камней драгоценных она дороже.

11 Всем сердцем верит ей муж, с ней он не будет в убытке.

12 Она приносит ему добро, а не зло во все дни своей жизни.

13 Она выбирает шерсть и лен и охотно трудится своими руками.

14 Она подобна купеческим кораблям — издалека добывает свой хлеб.

15 Затемно она встает, готовит пищу своей семье и дает служанкам работу.

16 Присматривает поле и покупает его; на заработанное ею насаждает виноградник.

17 С жаром принимается за работу, ее руки крепки для ее трудов.

18 Она понимает, что торговля ее доходна; не гаснет ночью ее светильник.

19 Руки свои на прялку кладет, пальцы ее держат веретено.

20 Для бедняка она открывает ладонь и протягивает руки нуждающимся.

21 В снег не боится за свою семью: вся ее семья одевается в алые одежды.

22 Она делает покрывала для своей постели, одевается в тонкий лен и пурпур.

23 Мужа ее уважают у городских ворот со старейшинами страны место его.

24 Она делает льняные одежды и продает их и поставляет купцам пояса.

25 Одевается силою и достоинством и весело смотрит она в завтрашний день.

26 Она говорит с мудростью, и доброе наставление на ее языке.

27 Она смотрит за делами своей семьи, хлеб безделья она не ест.

28 Ее дети встают и благословенной ее зовут, также муж — и хвалит ее:

29 «Много есть хороших жен, но ты превзошла их всех».

30 Прелесть обманчива и красота мимолетна, но женщина, что боится Господа, достойна хвалы.

31 Дайте ей награду, которую она заслужила, пусть дела ее славят ее у городских ворот.

Приповiстi

Розділ 31

Притчи Соломона

Глава 31

1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:

1 Высказывания Лемуила, царя. Изречения, которым научила его мать:

2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?

2 «О сын мой, сын моего чрева, о сын мой — ответ на молитвы мои,

3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!

3 не давай своей силы женщинам, мощи своей — губительницам царей.

4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,

4 Не царям, Лемуил, не царям пить вино, не правителям жаждать хмельного питья,

5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!

5 чтобы, напившись, они не забыли закона и не лишили всех угнетенных прав.

6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:

6 Дайте хмельное питье погибающим, вино — тем, кто скорбит жестоко;

7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!

7 пусть выпьют и бедность свою забудут и не вспомнят больше своих невзгод.

8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.

8 Говори за тех, кто не может сказать сам за себя, для защиты прав всех обездоленных.

9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.

9 Говори, отстаивая справедливость; защищай права бедных и нищих».

10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:

10 Хорошая жена — кто ее найдет? Камней драгоценных она дороже.

11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!

11 Всем сердцем верит ей муж, с ней он не будет в убытке.

12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.

12 Она приносит ему добро, а не зло во все дни своей жизни.

13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.

13 Она выбирает шерсть и лен и охотно трудится своими руками.

14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.

14 Она подобна купеческим кораблям — издалека добывает свой хлеб.

15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.

15 Затемно она встает, готовит пищу своей семье и дает служанкам работу.

16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградника.

16 Присматривает поле и покупает его; на заработанное ею насаждает виноградник.

17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.

17 С жаром принимается за работу, ее руки крепки для ее трудов.

18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.

18 Она понимает, что торговля ее доходна; не гаснет ночью ее светильник.

19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.

19 Руки свои на прялку кладет, пальцы ее держат веретено.

20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

20 Для бедняка она открывает ладонь и протягивает руки нуждающимся.

21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.

21 В снег не боится за свою семью: вся ее семья одевается в алые одежды.

22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.

22 Она делает покрывала для своей постели, одевается в тонкий лен и пурпур.

23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.

23 Мужа ее уважают у городских ворот со старейшинами страны место его.

24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.

24 Она делает льняные одежды и продает их и поставляет купцам пояса.

25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.

25 Одевается силою и достоинством и весело смотрит она в завтрашний день.

26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.

26 Она говорит с мудростью, и доброе наставление на ее языке.

27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.

27 Она смотрит за делами своей семьи, хлеб безделья она не ест.

28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:

28 Ее дети встают и благословенной ее зовут, также муж — и хвалит ее:

29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“

29 «Много есть хороших жен, но ты превзошла их всех».

30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!

30 Прелесть обманчива и красота мимолетна, но женщина, что боится Господа, достойна хвалы.

31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“

31 Дайте ей награду, которую она заслужила, пусть дела ее славят ее у городских ворот.

1.0x