Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 31

1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:

2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?

3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!

4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,

5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!

6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:

7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!

8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.

9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.

10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:

11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!

12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.

13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.

14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.

15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.

16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградника.

17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.

18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.

19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.

20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.

22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.

23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.

24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.

25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.

26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.

27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.

28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:

29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“

30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!

31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“

Притчи Соломона

Глава 31

1 Высказывания Лемуила, царя. Изречения, которым научила его мать:

2 «О сын мой, сын моего чрева, о сын мой — ответ на молитвы мои,

3 не давай своей силы женщинам, мощи своей — губительницам царей.

4 Не царям, Лемуил, не царям пить вино, не правителям жаждать хмельного питья,

5 чтобы, напившись, они не забыли закона и не лишили всех угнетенных прав.

6 Дайте хмельное питье погибающим, вино — тем, кто скорбит жестоко;

7 пусть выпьют и бедность свою забудут и не вспомнят больше своих невзгод.

8 Говори за тех, кто не может сказать сам за себя, для защиты прав всех обездоленных.

9 Говори, отстаивая справедливость; защищай права бедных и нищих».

10 Хорошая жена — кто ее найдет? Камней драгоценных она дороже.

11 Всем сердцем верит ей муж, с ней он не будет в убытке.

12 Она приносит ему добро, а не зло во все дни своей жизни.

13 Она выбирает шерсть и лен и охотно трудится своими руками.

14 Она подобна купеческим кораблям — издалека добывает свой хлеб.

15 Затемно она встает, готовит пищу своей семье и дает служанкам работу.

16 Присматривает поле и покупает его; на заработанное ею насаждает виноградник.

17 С жаром принимается за работу, ее руки крепки для ее трудов.

18 Она понимает, что торговля ее доходна; не гаснет ночью ее светильник.

19 Руки свои на прялку кладет, пальцы ее держат веретено.

20 Для бедняка она открывает ладонь и протягивает руки нуждающимся.

21 В снег не боится за свою семью: вся ее семья одевается в алые одежды.

22 Она делает покрывала для своей постели, одевается в тонкий лен и пурпур.

23 Мужа ее уважают у городских ворот — со старейшинами страны место его.

24 Она делает льняные одежды и продает их и поставляет купцам пояса.

25 Одевается силою и достоинством и весело смотрит она в завтрашний день.

26 Она говорит с мудростью, и доброе наставление на ее языке.

27 Она смотрит за делами своей семьи, хлеб безделья она не ест.

28 Ее дети встают и благословенной ее зовут, также муж — и хвалит ее:

29 «Много есть хороших жен, но ты превзошла их всех».

30 Прелесть обманчива и красота мимолетна, но женщина, что боится Господа, достойна хвалы.

31 Дайте ей награду, которую она заслужила, пусть дела ее славят ее у городских ворот.

Приповiстi Розділ 31	Притчи Соломона Глава 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:	1 Высказывания Лемуила, царя. Изречения, которым научила его мать:
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?	2 «О сын мой, сын моего чрева, о сын мой — ответ на молитвы мои,
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!	3 не давай своей силы женщинам, мощи своей — губительницам царей.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,	4 Не царям, Лемуил, не царям пить вино, не правителям жаждать хмельного питья,
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!	5 чтобы, напившись, они не забыли закона и не лишили всех угнетенных прав.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:	6 Дайте хмельное питье погибающим, вино — тем, кто скорбит жестоко;
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!	7 пусть выпьют и бедность свою забудут и не вспомнят больше своих невзгод.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.	8 Говори за тех, кто не может сказать сам за себя, для защиты прав всех обездоленных.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.	9 Говори, отстаивая справедливость; защищай права бедных и нищих».
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:	10 Хорошая жена — кто ее найдет? Камней драгоценных она дороже.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!	11 Всем сердцем верит ей муж, с ней он не будет в убытке.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.	12 Она приносит ему добро, а не зло во все дни своей жизни.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.	13 Она выбирает шерсть и лен и охотно трудится своими руками.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.	14 Она подобна купеческим кораблям — издалека добывает свой хлеб.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.	15 Затемно она встает, готовит пищу своей семье и дает служанкам работу.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградника.	16 Присматривает поле и покупает его; на заработанное ею насаждает виноградник.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.	17 С жаром принимается за работу, ее руки крепки для ее трудов.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.	18 Она понимает, что торговля ее доходна; не гаснет ночью ее светильник.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.	19 Руки свои на прялку кладет, пальцы ее держат веретено.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.	20 Для бедняка она открывает ладонь и протягивает руки нуждающимся.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.	21 В снег не боится за свою семью: вся ее семья одевается в алые одежды.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.	22 Она делает покрывала для своей постели, одевается в тонкий лен и пурпур.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.	23 Мужа ее уважают у городских ворот — со старейшинами страны место его.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.	24 Она делает льняные одежды и продает их и поставляет купцам пояса.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.	25 Одевается силою и достоинством и весело смотрит она в завтрашний день.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.	26 Она говорит с мудростью, и доброе наставление на ее языке.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.	27 Она смотрит за делами своей семьи, хлеб безделья она не ест.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:	28 Ее дети встают и благословенной ее зовут, также муж — и хвалит ее:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“	29 «Много есть хороших жен, но ты превзошла их всех».
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!	30 Прелесть обманчива и красота мимолетна, но женщина, что боится Господа, достойна хвалы.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“	31 Дайте ей награду, которую она заслужила, пусть дела ее славят ее у городских ворот.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 31

Притчи Соломона

Глава 31

Приповiстi

Розділ 31

Притчи Соломона

Глава 31

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 31

Притчи Соломона

Глава 31

Приповiстi

Розділ 31

Притчи Соломона

Глава 31

Старий
завіт

Новий
завіт