Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 9

1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.

2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“

3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.

4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“

5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

7 Той устав і пішов у свій дім.

8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“

15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.

16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.

18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.

19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.

21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.

22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.

23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,

24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“

28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.

29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“

31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“

34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.

35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.

36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.

37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;

38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

Евангелие от Матфея

Глава 9

1 Иисус вошел в лодку, переправился на другую сторону озера и вернулся в Свой город.

2 Несколько человек принесли к Нему парализованного, лежащего на циновке. Иисус, увидев их веру, сказал парализованному: — Не бойся, сын Мой, прощаются тебе твои грехи!

3 Тогда некоторые из учителей Закона подумали про себя: «Он же кощунствует!».

4 Зная, о чем они думают, Иисус сказал: — Почему у вас в сердце такие злые мысли?

5 Что легче, сказать: «Прощаются тебе грехи» или: «Встань и ходи»?

6 Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи … И Он обратился к парализованному: — Вставай, возьми свою циновку и иди домой.

7 Человек встал и пошел домой.

8 Видевшие это исполнились благоговейного ужаса и стали славить Бога, давшего людям такую власть.

9 Когда Иисус шел оттуда, Он увидел человека по имени Матфей, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. — Следуй за Мной, — сказал ему Иисус. Тот встал и пошел за Ним.

10 Позже, когда Иисус возлежал за столом в доме у Матфея, там собралось много сборщиков налогов и прочих грешников. Они возлегли с Иисусом и Его учениками.

11 Когда фарисеи увидели это, они спросили учеников Иисуса: — Почему ваш Учитель ест со сборщиками налогов и грешниками?

12 Когда Иисус услышал это, Он сказал: — Не здоровым нужен врач, а больным.

13 Попытайтесь вначале понять, что значат слова: «Милости хочу, а не жертвы». Я пришел призвать не праведников, а грешников.

14 Затем пришли ученики Иоанна и спросили: — Почему мы и фарисеи постимся, а Твои ученики нет?

15 Иисус им ответил: — Разве могут гости на свадьбе печалиться, когда с ними жених? Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда они и будут поститься.

16 Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани: она сядет, и дыра станет еще больше.

17 Никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе бурдюки прорвутся: и вино вытечет, и бурдюки пропадут. Нет, молодое вино наливают в новые бурдюки, тогда и то, и другое будет цело.

18 Когда Иисус еще говорил, к Нему подошел один начальник. Он поклонился Иисусу и сказал: — Моя дочь только что умерла, но если Ты придешь и возложишь на нее руку, она оживет.

19 Иисус встал и пошел с ним. Ученики тоже пошли за ними.

20 В это время к Иисусу сзади подошла женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, и прикоснулась к кисточке на краю Его одежды.

21 Она думала про себя: «Если я только прикоснусь к Его одежде, то исцелюсь».

22 Иисус обернулся и увидел ее. — Не бойся, дочь Моя, — сказал Он, — твоя вера исцелила тебя. И женщина в тот же момент выздоровела.

23 Когда Иисус вошел в дом начальника и увидел флейтистов, приглашенных для похорон, и смятение толпы,

24 Он сказал: — Выйдите, ведь девочка не умерла, а спит. Но они лишь посмеялись над Ним.

25 Когда людей все-таки удалили, Иисус вошел, взял девочку за руку, и она встала.

26 Слух об этом распространился по всей округе.

27 Когда Иисус вышел оттуда, за Ним пошли двое слепых, крича: — Сжалься над нами, Сын Давидов!

28 Когда Он вошел в дом, слепые подошли к Нему, и Он спросил их: — Вы верите, что Я могу это сделать? — Да, Господи, — ответили те.

29 Тогда Иисус прикоснулся к их глазам и сказал: — Пусть же с вами будет по вашей вере.

30 И они тотчас прозрели. Иисус же строго наказал им: — Смотрите, чтобы никто не узнал об этом.

31 Но они пошли и рассказали о Нем по всей округе.

32 Не успели еще они выйти, как к Иисусу привели немого человека, одержимого демоном.

33 Когда демон был изгнан, человек, который был нем, заговорил. Люди удивлялись: — Ничего подобного еще не бывало в Израиле.

34 Фарисеи же говорили: — Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.

35 Иисус ходил по всем городам и селениям, учил в синагогах, проповедовал Радостную Весть о Царстве и исцелял людей от всех болезней и немощей.

36 Увидев толпы народа, Он сжалился над ними, потому что эти люди были измучены и беспомощны, как овцы без пастуха.

37 Он говорил Своим ученикам: — Жатвы много, а работников мало.

38 Поэтому просите Хозяина жатвы, чтобы Он выслал работников на Свою жатву.

Вiд Матвiя Розділ 9	Евангелие от Матфея Глава 9
1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.	1 Иисус вошел в лодку, переправился на другую сторону озера и вернулся в Свой город.
2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“	2 Несколько человек принесли к Нему парализованного, лежащего на циновке. Иисус, увидев их веру, сказал парализованному: — Не бойся, сын Мой, прощаются тебе твои грехи!
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.	3 Тогда некоторые из учителей Закона подумали про себя: «Он же кощунствует!».
4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“	4 Зная, о чем они думают, Иисус сказал: — Почему у вас в сердце такие злые мысли?
5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?	5 Что легче, сказать: «Прощаются тебе грехи» или: «Встань и ходи»?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“	6 Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи … И Он обратился к парализованному: — Вставай, возьми свою циновку и иди домой.
7 Той устав і пішов у свій дім.	7 Человек встал и пошел домой.
8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!	8 Видевшие это исполнились благоговейного ужаса и стали славить Бога, давшего людям такую власть.
9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.	9 Когда Иисус шел оттуда, Он увидел человека по имени Матфей, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. — Следуй за Мной, — сказал ему Иисус. Тот встал и пошел за Ним.
10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.	10 Позже, когда Иисус возлежал за столом в доме у Матфея, там собралось много сборщиков налогов и прочих грешников. Они возлегли с Иисусом и Его учениками.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“	11 Когда фарисеи увидели это, они спросили учеников Иисуса: — Почему ваш Учитель ест со сборщиками налогов и грешниками?
12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!	12 Когда Иисус услышал это, Он сказал: — Не здоровым нужен врач, а больным.
13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.	13 Попытайтесь вначале понять, что значат слова: «Милости хочу, а не жертвы». Я пришел призвать не праведников, а грешников.
14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“	14 Затем пришли ученики Иоанна и спросили: — Почему мы и фарисеи постимся, а Твои ученики нет?
15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.	15 Иисус им ответил: — Разве могут гости на свадьбе печалиться, когда с ними жених? Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда они и будут поститься.
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.	16 Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани: она сядет, и дыра станет еще больше.
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.	17 Никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе бурдюки прорвутся: и вино вытечет, и бурдюки пропадут. Нет, молодое вино наливают в новые бурдюки, тогда и то, и другое будет цело.
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.	18 Когда Иисус еще говорил, к Нему подошел один начальник. Он поклонился Иисусу и сказал: — Моя дочь только что умерла, но если Ты придешь и возложишь на нее руку, она оживет.
19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.	19 Иисус встал и пошел с ним. Ученики тоже пошли за ними.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.	20 В это время к Иисусу сзади подошла женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, и прикоснулась к кисточке на краю Его одежды.
21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.	21 Она думала про себя: «Если я только прикоснусь к Его одежде, то исцелюсь».
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.	22 Иисус обернулся и увидел ее. — Не бойся, дочь Моя, — сказал Он, — твоя вера исцелила тебя. И женщина в тот же момент выздоровела.
23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,	23 Когда Иисус вошел в дом начальника и увидел флейтистов, приглашенных для похорон, и смятение толпы,
24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.	24 Он сказал: — Выйдите, ведь девочка не умерла, а спит. Но они лишь посмеялись над Ним.
25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!	25 Когда людей все-таки удалили, Иисус вошел, взял девочку за руку, и она встала.
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.	26 Слух об этом распространился по всей округе.
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“	27 Когда Иисус вышел оттуда, за Ним пошли двое слепых, крича: — Сжалься над нами, Сын Давидов!
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.	28 Когда Он вошел в дом, слепые подошли к Нему, и Он спросил их: — Вы верите, что Я могу это сделать? — Да, Господи, — ответили те.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“	29 Тогда Иисус прикоснулся к их глазам и сказал: — Пусть же с вами будет по вашей вере.
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“	30 И они тотчас прозрели. Иисус же строго наказал им: — Смотрите, чтобы никто не узнал об этом.
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.	31 Но они пошли и рассказали о Нем по всей округе.
32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.	32 Не успели еще они выйти, как к Иисусу привели немого человека, одержимого демоном.
33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“	33 Когда демон был изгнан, человек, который был нем, заговорил. Люди удивлялись: — Ничего подобного еще не бывало в Израиле.
34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.	34 Фарисеи же говорили: — Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.
35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.	35 Иисус ходил по всем городам и селениям, учил в синагогах, проповедовал Радостную Весть о Царстве и исцелял людей от всех болезней и немощей.
36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.	36 Увидев толпы народа, Он сжалился над ними, потому что эти люди были измучены и беспомощны, как овцы без пастуха.
37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;	37 Он говорил Своим ученикам: — Жатвы много, а работников мало.
38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.	38 Поэтому просите Хозяина жатвы, чтобы Он выслал работников на Свою жатву.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие от Матфея

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие от Матфея

Глава 9

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие от Матфея

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие от Матфея

Глава 9

Старий
завіт

Новий
завіт