Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 9

1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.

2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“

3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.

4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“

5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

7 Той устав і пішов у свій дім.

8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“

15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.

16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.

18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.

19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.

21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.

22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.

23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,

24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“

28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.

29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“

31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“

34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.

35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.

36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.

37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;

38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

Евангелие по Матфею

Глава 9

1 Иисус вернулся к лодке, переправился на другой берег и прибыл в Свой город.

2 И тут люди принесли к Нему на носилках парализованного. Видя веру их, Иисус сказал параличному: «Не бойся, юноша! Твои грехи прощены».

3 При этом иные из книжников говорили про себя: «Он богохульствует!»

4 Иисус же, зная, о чем они думают, сказал им: «Для чего вынашиваете вы в сердцах такие недобрые мысли?

5 Что легче сказать: „Твои грехи прощены“ или „Встань и иди“?

6 Но чтобы убедить вас, что есть у Сына Человеческого власть на земле прощать грехи, — Он обратился к параличному, — встань, возьми постель свою и иди домой!»

7 Тот встал и пошел домой.

8 При виде этого народ, исполнившись благоговейного трепета, стал славить Бога, давшего такую власть людям.

9 Возвращаясь оттуда, Иисус увидел сидевшего на месте сбора налогов человека, которого звали Матфей, и сказал ему: «Иди за Мной!» Матфей встал и пошел за Ним.

10 Когда же Иисус обедал в доме, собралось там много сборщиков налогов и тех, кого называли грешниками, они заняли место за одним столом вместе с Ним и Его учениками.

11 Увидев это, фарисеи стали говорить ученикам Его: «Почему Учитель ваш ест со сборщиками налогов и с грешниками?»

12 Иисус услышал это и сказал: «Не здоровым нужен врач, а больным.

13 Ступайте же и вдумайтесь в слова Писания: „Милосердия хочу, а не жертвоприношений“. Не праведных пришел Я призвать, а грешников».

14 Явились к Нему потом ученики Иоанна и спросили: «Почему мы и фарисеи постимся [часто], а Твои ученики не постятся?»

15 Иисус ответил: «Разве могут печалиться гости на брачном пире, пока с ними Жених? Придет время, когда отнимут у них Жениха, тогда и будут поститься.

16 Никто ведь не ставит заплату из новой ткани на ветхую одежду: такая заплата разорвет старую ткань, и дыра станет еще больше.

17 И не наливают молодое вино в старые мехи: мехи эти прорвутся, тогда и вино вытечет, и мехи пропадут. Молодое вино наливают в новые мехи — тогда и то, и другое сохраняется».

18 Когда Иисус говорил им это, подошел к Нему один из старейшин и, пав ниц перед Ним, вымолвил: «Дочь моя только что скончалась, но Ты приди, возложи на нее руку Свою, и она оживет!»

19 Иисус встал и пошел с учениками Своими за ним.

20 Тут женщина, целых двенадцать лет мучавшаяся от кровотечения, подошла к Нему сзади и прикоснулась к краю одежды Его,

21 она говорила себе: «Исцелена буду, если хоть к одежде Его прикоснусь».

22 Иисус обернулся и, увидев ее, сказал: «Не бойся, дочь Моя! Вера твоя принесла тебе исцеление». В тот же миг женщина стала здорова.

23 Войдя в дом старейшины, Иисус увидел там флейтистов и множество плачущих людей.

24 Он сказал им: «Выйдите все! Девочка не умерла — она спит!» Над Ним стали смеяться.

25 Когда же народ удалили, Иисус вошел в комнату, где лежала девочка, взял ее за руку, и она встала.

26 Слух об этом прошел по всей земле той.

27 Когда Иисус уходил оттуда, [за Ним] последовали двое слепых. Они кричали: «Сжалься над нами, Сын Давидов!»

28 Как только Он вошел в дом, слепые приблизились к Нему. Иисус спросил их: «Верите ли, что Я могу это сделать?» «Да, Господи», — ответили они.

29 Тогда прикоснулся Он к их глазам и сказал: «Пусть будет вам по вере вашей».

30 И открылись глаза их; Иисус же строго предупредил их: «Смотрите, чтобы никто не знал об этом».

31 Они же, выйдя, стали рассказывать о Нем по всей земле той.

32 Не успели эти двое выйти, как привели к Иисусу немого, одержимого бесом.

33 Бес был изгнан, и немой заговорил. Люди пришли в изумление. «Никогда еще такого не видели в Израиле!» — говорили они.

34 Фарисеи же твердили: «Силой бесовского князя изгоняет Он бесов».

35 Так ходил Иисус по всем городам и селениям, уча в синагогах, возвещая Благую Весть о Царстве Божьем и исцеляя всякие болезни и всякие недуги.

36 Вид толп людских вызывал в Нем глубокое сострадание, потому что люди, как овцы без пастуха, были измучены и обессилены.

37 И сказал тогда Иисус Своим ученикам: «Жатва велика, а работников мало —

38 просите Господина жатвы, чтобы послал Он больше работников на жатву Свою».

Вiд Матвiя Розділ 9	Евангелие по Матфею Глава 9
1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.	1 Иисус вернулся к лодке, переправился на другой берег и прибыл в Свой город.
2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“	2 И тут люди принесли к Нему на носилках парализованного. Видя веру их, Иисус сказал параличному: «Не бойся, юноша! Твои грехи прощены».
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.	3 При этом иные из книжников говорили про себя: «Он богохульствует!»
4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“	4 Иисус же, зная, о чем они думают, сказал им: «Для чего вынашиваете вы в сердцах такие недобрые мысли?
5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?	5 Что легче сказать: „Твои грехи прощены“ или „Встань и иди“?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“	6 Но чтобы убедить вас, что есть у Сына Человеческого власть на земле прощать грехи, — Он обратился к параличному, — встань, возьми постель свою и иди домой!»
7 Той устав і пішов у свій дім.	7 Тот встал и пошел домой.
8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!	8 При виде этого народ, исполнившись благоговейного трепета, стал славить Бога, давшего такую власть людям.
9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.	9 Возвращаясь оттуда, Иисус увидел сидевшего на месте сбора налогов человека, которого звали Матфей, и сказал ему: «Иди за Мной!» Матфей встал и пошел за Ним.
10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.	10 Когда же Иисус обедал в доме, собралось там много сборщиков налогов и тех, кого называли грешниками, они заняли место за одним столом вместе с Ним и Его учениками.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“	11 Увидев это, фарисеи стали говорить ученикам Его: «Почему Учитель ваш ест со сборщиками налогов и с грешниками?»
12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!	12 Иисус услышал это и сказал: «Не здоровым нужен врач, а больным.
13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.	13 Ступайте же и вдумайтесь в слова Писания: „Милосердия хочу, а не жертвоприношений“. Не праведных пришел Я призвать, а грешников».
14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“	14 Явились к Нему потом ученики Иоанна и спросили: «Почему мы и фарисеи постимся [часто], а Твои ученики не постятся?»
15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.	15 Иисус ответил: «Разве могут печалиться гости на брачном пире, пока с ними Жених? Придет время, когда отнимут у них Жениха, тогда и будут поститься.
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.	16 Никто ведь не ставит заплату из новой ткани на ветхую одежду: такая заплата разорвет старую ткань, и дыра станет еще больше.
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.	17 И не наливают молодое вино в старые мехи: мехи эти прорвутся, тогда и вино вытечет, и мехи пропадут. Молодое вино наливают в новые мехи — тогда и то, и другое сохраняется».
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.	18 Когда Иисус говорил им это, подошел к Нему один из старейшин и, пав ниц перед Ним, вымолвил: «Дочь моя только что скончалась, но Ты приди, возложи на нее руку Свою, и она оживет!»
19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.	19 Иисус встал и пошел с учениками Своими за ним.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.	20 Тут женщина, целых двенадцать лет мучавшаяся от кровотечения, подошла к Нему сзади и прикоснулась к краю одежды Его,
21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.	21 она говорила себе: «Исцелена буду, если хоть к одежде Его прикоснусь».
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.	22 Иисус обернулся и, увидев ее, сказал: «Не бойся, дочь Моя! Вера твоя принесла тебе исцеление». В тот же миг женщина стала здорова.
23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,	23 Войдя в дом старейшины, Иисус увидел там флейтистов и множество плачущих людей.
24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.	24 Он сказал им: «Выйдите все! Девочка не умерла — она спит!» Над Ним стали смеяться.
25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!	25 Когда же народ удалили, Иисус вошел в комнату, где лежала девочка, взял ее за руку, и она встала.
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.	26 Слух об этом прошел по всей земле той.
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“	27 Когда Иисус уходил оттуда, [за Ним] последовали двое слепых. Они кричали: «Сжалься над нами, Сын Давидов!»
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.	28 Как только Он вошел в дом, слепые приблизились к Нему. Иисус спросил их: «Верите ли, что Я могу это сделать?» «Да, Господи», — ответили они.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“	29 Тогда прикоснулся Он к их глазам и сказал: «Пусть будет вам по вере вашей».
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“	30 И открылись глаза их; Иисус же строго предупредил их: «Смотрите, чтобы никто не знал об этом».
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.	31 Они же, выйдя, стали рассказывать о Нем по всей земле той.
32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.	32 Не успели эти двое выйти, как привели к Иисусу немого, одержимого бесом.
33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“	33 Бес был изгнан, и немой заговорил. Люди пришли в изумление. «Никогда еще такого не видели в Израиле!» — говорили они.
34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.	34 Фарисеи же твердили: «Силой бесовского князя изгоняет Он бесов».
35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.	35 Так ходил Иисус по всем городам и селениям, уча в синагогах, возвещая Благую Весть о Царстве Божьем и исцеляя всякие болезни и всякие недуги.
36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.	36 Вид толп людских вызывал в Нем глубокое сострадание, потому что люди, как овцы без пастуха, были измучены и обессилены.
37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;	37 И сказал тогда Иисус Своим ученикам: «Жатва велика, а работников мало —
38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.	38 просите Господина жатвы, чтобы послал Он больше работников на жатву Свою».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие по Матфею

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие по Матфею

Глава 9

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие по Матфею

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие по Матфею

Глава 9

Старий
завіт

Новий
завіт