Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 9

1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.

2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“

3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.

4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“

5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

7 Той устав і пішов у свій дім.

8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“

15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.

16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.

18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.

19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.

21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.

22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.

23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,

24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“

28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.

29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“

31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“

34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.

35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.

36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.

37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;

38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

Matthew

Chapter 9

1 SO he went up into the boat, and crossed over and came to his own city.

2 And they brought to him a paralytic, lying on a quilt-bed; and Jesus saw their faith, and he said to the paralytic, Have courage, my son; your sins have been forgiven.

3 Some of the scribes said among themselves, This man blasphemes.

4 But Jesus knew their thoughts; so he said to them, Why do you think evil in your hearts?

5 For which is easier to say, Your sins have been forgiven, or to say, Arise and walk?

6 But that you might know that the Son of man has authority on earth to forgive sins, then he said to the paralytic, Arise, take up your quilt-bed, and go to your home.

7 And he rose up and went to his home.

8 But when the crowds saw it, they were frightened, and they glorified God, because he had given such power as this to men.

9 And as Jesus passed from that place, he saw a man whose name was Matthew, sitting in the custom house, and he said to him, Follow me; and he got up and went after him.

10 And while they were guests in the house, a great many publicans and sinners came, and they sat as guests with Jesus and with his disciples.

11 And when the Pharisees saw it, they said to his disciples, Why does your master eat with publicans and sinners?

12 But when Jesus heard it, he said to them, Those who are well need no doctor, but those who are seriously sick.

13 Go and learn what this means, I want mercy and not sacrifice; for I came not to invite righteous men, but sinners.

14 Then the disciples of John came up to him, and said, Why do we and the Pharisees fast a great deal, and your disciples never fast?

15 Jesus said to them, Is it possible for those at the wedding feast to fast as long as the bridegroom is with them? But the days are coming, when the bridegroom will be taken from them, and then they will fast.

16 No man puts a new patch on an old garment, so as not to weaken that garment, and make the hole larger.

17 Neither do they pour new wine into worn out skins, so as not to rend the skins, and spill the wine, and the wine runs out, and the skins are ruined; but they pour new wine into new skins, and both of them are well preserved.

18 While he was speaking these things with them, a leader of the synagogue came near and worshipped him; and he said, My daughter has just died, but come and put your hand on her and she will live.

19 And Jesus and his disciples rose up and went with him.

20 And behold a woman who had had the hemorrhage for twelve years, came up from behind him, and she touched the edge of his cloak;

21 For she was saying to herself, If I can only touch his garment, I will be healed.

22 And Jesus turned around and saw her and said to her, Have courage, my daughter, your faith has healed you; and the woman was healed in that very hour.

23 So Jesus arrived at the house of the synagogue leader, and saw the singers and the excited crowds.

24 And he said to them, That is enough; for the little girl is not dead, but she is asleep; and they laughed at him.

25 But when he had put the people out, he went in and held her by her hand, and the little girl got up.

26 And this news spread all over that country.

27 And as Jesus passed from there, he was delayed by two blind men, who were crying out and saying, Have mercy on us, O son of David.

28 And when he came into the house, the same blind men came up to him. Jesus said to them, Do you believe that I can do this? They said to him, Yes, our Lord.

29 Then he touched their eyes and said, Let it be to you according to your faith.

30 And immediately their eyes were opened; and Jesus charged them and said, See that no one knows it.

31 But they went out and spread the news all over that country.

32 And when Jesus went out, they brought to him a dumb man who was demented.

33 And as soon as he was restored, the dumb man spoke, and the people were amazed and said, Such a thing has never been seen in Israel.

34 But the Pharisees said, He is casting out devils by the help of the prince of devils.

35 And Jesus travelled in all the cities and villages, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing every kind of sickness and disease.

36 When Jesus saw the multitudes, he had compassion on them, because they were tired out and scattered, like sheep which have no shepherd.

37 So he said to his disciples, The harvest is great, and the laborers are few;

38 Therefore urge the owner of the harvest to bring more laborers to his harvest.

Вiд Матвiя Розділ 9	Matthew Chapter 9
1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.	1 SO he went up into the boat, and crossed over and came to his own city.
2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“	2 And they brought to him a paralytic, lying on a quilt-bed; and Jesus saw their faith, and he said to the paralytic, Have courage, my son; your sins have been forgiven.
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.	3 Some of the scribes said among themselves, This man blasphemes.
4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“	4 But Jesus knew their thoughts; so he said to them, Why do you think evil in your hearts?
5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?	5 For which is easier to say, Your sins have been forgiven, or to say, Arise and walk?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“	6 But that you might know that the Son of man has authority on earth to forgive sins, then he said to the paralytic, Arise, take up your quilt-bed, and go to your home.
7 Той устав і пішов у свій дім.	7 And he rose up and went to his home.
8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!	8 But when the crowds saw it, they were frightened, and they glorified God, because he had given such power as this to men.
9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.	9 And as Jesus passed from that place, he saw a man whose name was Matthew, sitting in the custom house, and he said to him, Follow me; and he got up and went after him.
10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.	10 And while they were guests in the house, a great many publicans and sinners came, and they sat as guests with Jesus and with his disciples.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“	11 And when the Pharisees saw it, they said to his disciples, Why does your master eat with publicans and sinners?
12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!	12 But when Jesus heard it, he said to them, Those who are well need no doctor, but those who are seriously sick.
13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.	13 Go and learn what this means, I want mercy and not sacrifice; for I came not to invite righteous men, but sinners.
14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“	14 Then the disciples of John came up to him, and said, Why do we and the Pharisees fast a great deal, and your disciples never fast?
15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.	15 Jesus said to them, Is it possible for those at the wedding feast to fast as long as the bridegroom is with them? But the days are coming, when the bridegroom will be taken from them, and then they will fast.
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.	16 No man puts a new patch on an old garment, so as not to weaken that garment, and make the hole larger.
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.	17 Neither do they pour new wine into worn out skins, so as not to rend the skins, and spill the wine, and the wine runs out, and the skins are ruined; but they pour new wine into new skins, and both of them are well preserved.
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.	18 While he was speaking these things with them, a leader of the synagogue came near and worshipped him; and he said, My daughter has just died, but come and put your hand on her and she will live.
19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.	19 And Jesus and his disciples rose up and went with him.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.	20 And behold a woman who had had the hemorrhage for twelve years, came up from behind him, and she touched the edge of his cloak;
21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.	21 For she was saying to herself, If I can only touch his garment, I will be healed.
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.	22 And Jesus turned around and saw her and said to her, Have courage, my daughter, your faith has healed you; and the woman was healed in that very hour.
23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,	23 So Jesus arrived at the house of the synagogue leader, and saw the singers and the excited crowds.
24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.	24 And he said to them, That is enough; for the little girl is not dead, but she is asleep; and they laughed at him.
25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!	25 But when he had put the people out, he went in and held her by her hand, and the little girl got up.
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.	26 And this news spread all over that country.
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“	27 And as Jesus passed from there, he was delayed by two blind men, who were crying out and saying, Have mercy on us, O son of David.
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.	28 And when he came into the house, the same blind men came up to him. Jesus said to them, Do you believe that I can do this? They said to him, Yes, our Lord.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“	29 Then he touched their eyes and said, Let it be to you according to your faith.
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“	30 And immediately their eyes were opened; and Jesus charged them and said, See that no one knows it.
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.	31 But they went out and spread the news all over that country.
32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.	32 And when Jesus went out, they brought to him a dumb man who was demented.
33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“	33 And as soon as he was restored, the dumb man spoke, and the people were amazed and said, Such a thing has never been seen in Israel.
34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.	34 But the Pharisees said, He is casting out devils by the help of the prince of devils.
35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.	35 And Jesus travelled in all the cities and villages, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing every kind of sickness and disease.
36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.	36 When Jesus saw the multitudes, he had compassion on them, because they were tired out and scattered, like sheep which have no shepherd.
37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;	37 So he said to his disciples, The harvest is great, and the laborers are few;
38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.	38 Therefore urge the owner of the harvest to bring more laborers to his harvest.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 9

Matthew

Chapter 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Matthew

Chapter 9

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 9

Matthew

Chapter 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Matthew

Chapter 9

Старий
завіт

Новий
завіт